Як не потрапити на гачок аферистів у воєнний час

На що звертати увагу, коли оформляєте допомогу для переселенців, купуєте квиток на автобус і чим небезпечні фейкові «благодійники»


Поки одні українці зі зброєю в руках захищають країну від ворога, відновлюють економіку, допомагають внутрішньо переміщеним особам – інші опрацьовують кримінальні кейси. Використовуючи нинішню загальну емоційну напругу та ажіотаж на темах виживання та безпеки, аферисти модифікували свої колишні злодійські схеми під воєнні реалії чи вигадали «новації», щоб заробити на біді та горі. 
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України розглянуло найхарактерніші з видів шахрайств та пояснює, як не стати жертвами злочинців.

Фішинг: полювання на ВПО

Кіберполіція застерігає: наразі активізувалися аферисти, які за допомогою фішингу (отримання в довірливих або неуважних користувачів мережі персональних даних) виманюють людські гроші під виглядом надання державних виплат для переселенців. Розсилаються SMS про виплату допомоги переселенцям з посиланням на ресурс, де нібито можна подати заявку на її отримання. Громадянам пропонують ввести персональні дані та номер банківської картки для зарахування грошей. Кілька натискань на клавіші – й кримінальники привласнюють ваші гроші.
Як не потрапити на гачок:
– отримуйте інформацію з приводу виплат з офіційних джерел;
– уважно перевіряйте URL-адресу сайту, бо один непомітний символ може означати, що ви потрапили на фішинг-ресурс;
– не переходьте за сумнівними посиланнями, не вводьте реквізити платіжних карток на підозрілих та незнайомих сайтах;
– якщо фінансову інформацію розголошено, слід негайно блокувати картку, і в разі підозри на таке шахрайство написати електронну адресу Кіберполіції: callcenter@cyberpolice.gov.ua

Фейкові «благодійники» та послуги

Тема не нова – є люди, які роками успішно грають роль волонтерів або небайдужих, що буцімто збирають гроші на дорогі операції дітям, воїнам АТО/ООС, пожертви притулкам тварин, погорільців тощо. А згодом просто їх привласнюють. Війна актуалізувала кейси таких кіберафер.
Найбільш розповсюджені схеми шахрайства в умовах воєнного стану:
псевдоблагодійність;
пропозиції оренди житла, якого не існує, для переселенців;
фейкові пасажирські перевезення і продаж товарів, яких не існує, зокрема військової амуніції;
шахрайство під виглядом організації переправлення через держкордон чоловіків призовного віку;
фейкове надання інформації щодо безвісно зниклих громадян.
Як не потрапити на гачок:
– перераховуйте гроші тільки на рахунки офіційних благодійних фондів, рахунки, вказані на сайті НБУ, або через застосунок Дія. Якщо можна, то надавайте перевагу післяплаті за товари й послуги;
– відмовтеся від ідеї «замовлення документів, що дозволять перетнути кордон чоловікам віком 18-60 років»: не лише станете жертвами шахраїв, а ще й доведеться відповідати перед законом;
– намагайтеся не переходити за посиланнями, що надходять через смс-повідомлення чи месенджери;
– Якщо змога, користуйтеся офіційними застосунками: Дія, застосунки банківських установ тощо;
– уникайте вводу на сторонніх ресурсах персональних чи банківських даних; якщо вас просять перерахувати гроші на послуги нотаріусу чи сплатити комісію для отримання державних виплат, ймовірно, працює аферист.

Квартирні та автобусні «кидали»

Такі афери – серед топів шахрайських схем. Деяким фігурантам, яких викрили, вдавалося обманути таким чином по кількасот людей. Доволі цінними рекомендаціями, як уникнути подібних ситуацій і загалом нині убезпечитися від фінансових ризиків, поділився днями Нацбанк України.
Як не потрапити на гачок:
– не платіть заздалегідь;
– перевіряйте надавачів послуг кількома способами: якщо в місті, де плануєте винаймати житло, є знайомі, попросіть їх перевірити житло за адресою і познайомитися з орендодавцями.
– купуйте квитки на потяги чи автобуси лише на офіційних онлайн-ресурсах; в разі перевезень приватними авто – наполягайте на оплаті готівкою в момент відправлення.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7399 / 1.56MB / SQL:{query_count}