Шикуйся! Кроком руш!

Українських жінок зобов’язали стати на військовий облік: що варто знати

Парад на День Незалежності України, 24 серпня 2021
Наказ Міністерства оборони України (МОУ) з розширеним списком професій жінок, які зобов’язані стати на військовий облік, став шоком для багатьох. Перелік охоплює 35 фахових напрямків, до яких можна зарахувати десятки окремих спеціальностей (загалом понад 100 професій): від будівництва, готельно-ресторанної справи, юриспруденції до психології, журналістики, музичного мистецтва та бібліотекарської справи. Представниці занесених до оновленого списку професій віком 18 – 60 років мають стати на військовий облік протягом 2022 року.

Закон ухвалили ще у березні

Наказ МОУ, виданий на виконання змін до закону про військовий обов’язок і військову службу, проголосований Верховною Радою 30 березня 2021 року. Жінки перебували на військовому обліку й раніше, але це стосувалося обмеженого переліку професій, зокрема лікарів та жінок-військовослужбовців запасу. «Попередня постанова Кабінету Міністрів від 1994 року, яка затверджувала перелік спеціальностей, за якими жінки, що мають відповідну підготовку, можуть бути взяті на військовий облік, застаріла. В ньому були спеціальності, які вже давно юридично не існують в Україні», – пояснили в МОУ.
«Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому МОУ, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, беруться на військовий облік військовозобов’язаних», – йдеться у проголосованих у березні змінах до закону. Відповідно до нього, військовозобов’язані – це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних сил України (ЗСУ) та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт зі забезпечення оборони держави.
Взяття на військовий облік – це не призов на військову службу
На облік військовозобов’язаних братимуть жінок, які мають відповідну спеціальність та «придатні для проходження військової служби за станом здоров’я та віком». Для жінок граничний вік – 60 років. Таких жінок можуть залучати до лав ЗСУ або до робіт зі забезпечення оборони держави у воєнний час. У мирний час вони можуть долучатись до війська лише добровільно за контрактом. «Жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками», – йдеться в законі. Дані про військовозобов’язаних вносять до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Військовому обліку підлягають усі жінки віком від 18 до 60 років, які мають спеціальність або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку МОУ, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком. Стати на військовий облік потрібно до кінця 2022 року в територіальному центрі комплектування (ТЦК) та соціальної підтримки (колишньому комісаріаті) за місцем реєстрації.

«Жодних змін у житті українських жінок не буде!»

Водночас в оборонному відомстві наголосили, що взяття на військовий облік – це не призов на військову службу. Валерій Залужний, головнокомандувач ЗСУ, пояснив, що зі взяттям на військовий облік ніяких змін у житті українських жінок не буде. Як наголосив генерал-лейтенант, не йдеться про призов чи обов’язкову мобілізацію жінок до війська. «Готується такий порядок постановки на військовий облік, який дозволив би реалізувати дистанційно й онлайн якнайбільше процедур. Держава проводить антибюрократичну реформу, щоб людям не доводилося переносити папірці з місця на місце. Це стосується також і чоловіків – цифровізація має модернізувати військовий облік загалом», – заявив головнокомандувач ЗСУ.
За його словами, протягом наступного року всі процедури будуть «відкалібровані таким чином», щоб для українок, чиї спеціальності є в переліку для військового обліку, та їхніх роботодавців процес постановки на облік був максимально комфортним. «Ми також плануємо ввести перехідну норму, що стосується зборів (навчань) військовозобов’язаних: на навчання жінки відбуватимуть винятково за бажанням», – додав генерал Залужний.
У ЗСУ наголосили, що зміни до закону, якими жінок деяких професій зобов’язують ставати на військовий облік, не пов’язані з можливою агресією Росії щодо України. Там додали, що спеціалісток залучать лише у разі «крайньої потреби» під час мобілізації: раніше на службу призвали майже 200 тис. жінок, але тільки за їхньою згодою.

Контролювати повинен роботодавець

«Військово-облікова спеціальність визначається не лише дипломом, але й записом у трудовій книжці – досвідом роботи та КВЕДами фізичної особи-підприємця. Остаточно належність до військово-облікової спеціальності визначається у територіальному центрі комплектування», – йдеться на сайті МОУ. Процес постановки на військовий облік такий самий, як у чоловіків. 
Коли облік повноцінно запрацює, за потреби жінкам пропонуватимуть брати участь у зборах чи тренуваннях ЗСУ. А під час влаштування на нову роботу, серед документів треба буде надати й військово-обліковий квиток. У разі зміни професії потрібно буде інформувати територіальний ТЦК та центри соціальної підтримки. «Вагітні та/або з малолітніми дітьми теж беруться на військовий облік. Як і у випадку з чоловіками, для жінок враховуватиметься стан здоров’я людини та її сімейні обставини», – пояснили в МОУ. 
Керівники підприємств, які сприятимуть ухильницям чи ігноруватимуть ситуацію, заплатять від 5100 до 8500 грн
Для тих, хто ухилятиметься від постановки на військовий облік, передбачено адміністративну відповідальність. За перше порушення правил військового обліку – штраф розміром 30-50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 – 850 грн). Повторне вчинення порушення протягом року тягне за собою штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 1700 грн).
Також контролювати наявність документів про перебування жінок на військовому обліку повинен роботодавець. Саме керівник підприємства повинен перевіряти наявність військових квитків або посвідчень у жінок під час приймання на роботу, а також роз’яснити колегам про їхній обов’язок стати на військовий облік і проконтролювати його виконання ними. Інакше також загрожує штраф.
Наказ виданий на виконання змін до закону, проголосований ВРУ ще в березні
Керівники підприємств чи організацій, які сприятимуть ухильницям чи ігноруватимуть ситуацію, заплатять від 5100 до 8500 грн. Щоправда, не одразу. «До кінця 2022 року жоден керівник установи, організації, де працюють жінки, які мають стати на військовий облік, а також самі жінки, однозначно не притягатимуться до адміністративної відповідальності», – поки що «заспокоїли» в МОУ. 
Проте одна річ – накази, інша – реальне їх виконання. «На реалізацію цього наказу потрібно щонайменше років півтора-два, і це в мирних умовах, і коли військкомати є в кожному районі. А зараз, у стані війни, на тлі децентралізації (зі згортанням мережі держадміністрацій і військкоматів), на тлі депрофесіоналізації владних органів та ще й пандемії (коли поліклініки й лікарі, які мали б перевіряти взятих на облік, й без того перевантажені боротьбою з коронавірусом) – це завдання є майже непідйомним», – пояснив українській службі BBC Анатолій Гриценко, міністр оборони України у 2005 – 2007 роках.

«Знущання над жінками!»

Тим часом лише за чотири дні петиція про скасування наказу МОУ щодо розширення переліку спеціальностей жінок, які підлягають військовому обліку, на сайті президента набрала необхідні для розгляду понад 25 тис. голосів. Тепер, згідно з вимогами законодавства, її має розглянути Володимир Зеленський. 
Як вказано на сайті глави держави, петиція під назвою «Знущання над жінками! Не повинні всі жінки, які мають спеціальність чи професію, бути військовозобов’язаними!!!» (Саме так – зі всіма знаками оклику – написано на президентському сайті. – «Львівська Пошта») подана 23 грудня. 
«Начебто змінився лише перелік, але, згідно з ним, майже всі жінки нашої держави повинні бути військовозобов’язаними. Це неподобство! Жодного суспільного обговорення. Жодних підготовчих заходів. Жодного перехідного періоду та роз’яснень щодо механізму реалізації», – написала ініціаторка петиції Яна Рашевченко. 
Жінки перебували на військовому обліку й раніше, але це стосувалося обмеженого переліку професій
Наразі реакції президента на петицію немає. За законом, протягом трьох робочих днів після набрання потрібної кількості голосів Офіс президента України повинен повідомити про початок розгляду, який має бути здійснений протягом 10 робочих днів після цього повідомлення. З огляду на тривалі новорічно-різдвяні свята, реакція з’явиться не скоро. 
Натомість Ганна Маляр, заступниця міністра оборони, назвала петицію про скасування наказу про військовий облік для жінок «нормальним демократичним процесом», але зауважила, що причин для паніки немає, і наказ не став несподіванкою, оскільки він був підписаний у межах ухваленого ще в березні закону. Вона наголосила, що військовий облік – це не заклик та не мобілізація, тому нікого з жінок до армії не забиратимуть. «Паніка та переляк безпідставні – це жодним чином кардинально не змінить життя жінок», – сказала Ганна Маляр.

Жінки в арміях світу

Служба в армії США є добровільною. Закон лише зобов’язує всіх громадян та іммігрантів (незалежно від їхнього юридичного статусу) чоловічої статі віком 18 – 26 років зареєструватися в системі воєнної повинності (Selective Service System). Обов’язковий призов у США востаннє відбувався під час війни у В’єтнамі й був скасований у 1973 році. Що стосується жінок, то вони, попри відсутність вимоги ставати на військовий облік, служать в американському війську, але переважно в тилу. Лише у 2013 році жінкам дозволили служити в бойових підрозділах армії США. Станом на 2020 рік 17% американських військовослужбовців (224 тис.) становили саме жінки.
Норвегія стала першою країною Європи, яка запровадила обов’язкову військову службу для жінок. Закон про введення обов’язкової військової повинності для жінок ухвалили 1 січня 2015 року. Призивають жінок віком 18 – 44 роки, а термін служби – 19 місяців. Раніше жінки в Норвегії служили добровільно. 
В Ізраїлі жінки служать на рівні з чоловіками. Ще у 1949 році в законі про службу в Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) закріплено норму про обов’язковий призов жінок, а саму ж армію трактували як народну. Військовій повинності в Ізраїлі підлягають жінки віком від 18 років, які придатні за станом здоров’я, не мають дітей і не перебувають у шлюбі. Термін служби для жінок становить два роки. Жінка може відмовитися від служби в армії Ізраїлю з етичних чи релігійних міркувань.
У Німеччині загальний військовий призов скасували у 2011 році. До цього він поширювався лише на чоловіків, а жінки могли служити в армії на волонтерських засадах. У 2001 році після рішення суду ЄС Німеччина дозволила жінкам служити в бойових підрозділах. У 2007-ому військовослужбовиця повітряних сил Німеччини Ульріке Флендер першою в історії отримала ліцензію пілота-винищувача. Зараз з-поміж 183 тис. військовослужбовців бундесверу понад 22 тис. (12%) – жінки.
У Польщі обов’язковий військовий призов був призупинений у 2008 році, але збереглося зобов’язання для всіх повнолітніх чоловіків ставати на облік. Що стосується жінок, то з 1999 року – коли Польща стала членом НАТО – жінки можуть навчатися у військових академіях; з 2004-го ставати на облік повинні жінки, які мають освіту ветеринара чи медсестри. Водночас служити добровільно можуть усі жінки. З 2015-го по 2021 рік кількість жінок у польській армії зросла майже удвічі – 8300 осіб (7,5% особового складу). Це найшвидше зростання серед країн-членів НАТО, але першість за відсотковим співвідношенням посідають Угорщина і Франція (майже 20% та 15% відповідно), повідомляє «Суспільне».
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8574 / 1.66MB / SQL:{query_count}