Коли ангел не встиг захистити…

Куди звертатися, якщо дитина травмувалася, що треба робити, а чого категорично не можна, розповідають медики Львівської міської дитячої лікарні

Діти як діти – люблять побігати, бавитися, їм цікаво пробувати свої сили та випробовувати нашу витримку і терпіння. Однак дуже часто вони забувають про небезпеку, а нерідко й не замислюються про неї. Тому так важливо, щоби ми, дорослі, даючи їм можливість бавитися і розвиватися, були поруч і нагадували, розповідали, навчали, як не наражатися на небезпеку. І хоч передбачити усе недобре, що може трапитися, неможливо, проте значно зменшити ризики нам до снаги.
Невідкладну дитячу травматологічну допомогу жителям Львова надають у Міській дитячій клінічній лікарні на вул. П. Орлика, 4 (звертатися потрібно в приймальний покій або в так званий травмпункт)
Чи не кожна мама пережила відчуття неймовірного полегшення, коли дитина виходила неушкодженою зі, здавалось би, стовідсоткової «катастрофи», і навіть невіруючі в такий момент дякують ангелу-охоронцю за порятунок. Водночас нерідко буває й так, що ангел не встиг захистити, а дорослі не зуміли запобігти нещасний випадок. У такі моменти важливо не піддаватися паніці й не шукати винних, а діяти розважливо – оцінити стан дитини і звернутися по допомогу. Зі слів медиків, дитячих травм є чимало і щороку їх більшає.

Кількість травм зростає

Як розповіли «Львівській Пошті» у Міській дитячій клінічній лікарні (далі МДКЛ) на вул. П. Орлика, саме тут надають невідкладну дитячу травматологічну допомогу жителям міста. Улітку щодня по допомогу травматологів звертаються майже 30 пацієнтів, з них приблизно 25 після надання допомоги чи консультації лікують амбулаторно. А от п’ять пацієнтів – це ті, що потребують госпіталізації. Це переважно репозиція, як правило, її проводять під загальним знечуленням, і хворий потребує прискіпливішого спостереження, принаймні в перші дні.
Тільки у липні у відділенні невідкладної хірургії лікували 202 дітей, з них майже 40 з різними черепно-мозковими травмами, травмами живота із пошкодженням внутрішніх органів унаслідок ДТП, падінь із дерев, самокатів, велосипедів, квадроциклів, роликів, гойдалок, батутів, а також із вікон
Станом на 25 серпня до ортопедо-травматологічного відділення були госпіталізовані від початку року 668 пацієнтів, тож загалом по допомогу до травматологів звернулися понад три з половиною тисячі дітей. 
Загалом же кількість дітей, яких госпіталізували в цій лікарні з різними травмами, порівняно з минулим роком зросла на більш ніж 20% до приблизно 1200 осіб за перші сім місяців. Зокрема, тільки у липні у відділенні невідкладної хірургії лікували 202 дітей, з них майже 40 з різними черепно-мозковими травмами, травмами живота із пошкодженням внутрішніх органів унаслідок ДТП, падінь із дерев, самокатів, велосипедів, квадроциклів, роликів, гойдалок, батутів, а також із вікон.

Куди звертатися

Невідкладну дитячу травматологічну допомогу жителям міста надають у Міській дитячій клінічній лікарні на вул. П. Орлика, 4 (звертатися потрібно в приймальний покій або в так званий травмпункт), а жителям області – в ОХМАТДИТі. Проте з огляду на реформу нині пацієнт має право сам обирати ту медустанову, де він буде лікуватися, тож при зверненні тут не відмовлять нікому! В Західноукраїнському дитячому медичному центрі на вул. Дністерська (так званій «чорнобильській лікарні») не приймають ургентних хворих, тим паче травматологічного характеру. Також пацієнтів до 18 років саме в лікарню на вул. П. Орлика перескеровують міські травмпункти для дорослих.
Дуже прошу батьків: не легковажте вакцинацією, дотримуйтеся санітарно-гігієнічних правил, навчайте їх дітей і будьте добрим прикладом, будьте уважнішими, коли проводите час із дітьми, відкладіть телефони, нагадуйте про правила безпеки
Якщо травма в дитини сталася через опік, батьки, зважаючи на ургенцію, можуть звернутися в найближчу лікарню, тобто й у МДКЛ. Але опіки, в тому числі у дітей, у Львові лікують у 8-ій лікарні, що на вул. Навроцького. Там є дитяче опікове відділення. Тому якщо дитина обпеклася і ви самі їдете з нею в лікарню, то краще відразу сюди.
Загалом, якщо пацієнти не впевнені, куди їхати, необхідно зателефонувати на номер 103 і пояснити ситуацію. Тоді диспетчер швидкої медичної допомоги скаже, куди необхідно звернутися. Часто буває так, що пацієнти приїжджають у медзаклад, де немає необхідного їм спеціаліста, і вони змушені їхати в інший кінець міста, втрачаючи іноді при цьому такий дорогоцінний час. 
Надання невідкладної допомоги передбачає, що людина потрапляє в лікарню без нічого, іноді навіть не будучи при тямі та без супроводу, тож не варто перейматися тим, що не маєте при собі паспорта чи якихось інших необхідних речей. Головне не втрачати час! Зі слів лікарів, у МДКЛ принаймні на першу добу, пацієнти забезпечені всім необхідним. 
Однак якщо травма була отримана більш ніж три доби тому, звертатися потрібно не в травмпункт, а до сімейного лікаря і за потреби в нього брати скерування до хірурга. До нього можна звернутися по запису або в свою поліклініку, або деінде, у тому числі в консультативну поліклініку МДКЛ. 
Телефон приймального відділення Міської дитячої лікарні на вул. П. Орлика, 4: 293-72-39 (хірургічний пост); 293-29-08 (педіатричний пост) цілодобово. З 9.00 до 16.00 у будні можна зателефонувати і в консультативну поліклініку: 293-07-35; моб. 067 67 10 444.

Висококласні спеціалісти та сучасне обладнання

Звертатися у приймальне відділення МДКЛ можна цілодобово. Тут завжди 24/7 чергує три хірурги, травматолог, нейрохірург, невролог і, звісно, педіатри. За потреби з відділень лікарні можуть викликати інших спеціалістів. Якщо є показання, проведуть необхідні додаткові обстеження – рентген або комп’ютерну томографію, все залежить від клініки. 
Вже декілька років сучасний японський рентген-апарат використовують для обстежень в приймальному відділенні. А з квітня цього року медики цієї лікарні можуть використовувати за потреби рентген-апарат світового рівня, який має ресурс для всіх видів рентгенологічних обстежень, а також інші унікальні функції.
«Апарат цей, попри те, що стаціонарний, дуже маніпулятивний, ми можемо робити обстеження у всіх проєкціях і навіть більше – за потреби можемо перевернути пацієнта догори ногами. Він унікальний тим, що дає змогу побачити те, чого раніше ми не могли бачити. Це важливо для хірургів, урологів, травматологів. Цей апарат ми можемо застосовувати для рентген-операційної, на ньому можемо бачити й анатомічні структури великої довжини без геометричного викривлення. Такої можливості не мають інші апарати, принаймні в Західній Україні. Це важливо для обстеження і лікування нижніх кінцівок, хребта. Фактично ми можемо зробити знімок дитини у повний зріст – від шиї до п’яткових кісток – і отримати справжні розміри та заміри, важливі для роботи травматологів та хірургів», – розповідає завідувачка рентгенологічного відділення лікарні Нора Камінська. 
Два роки тому лікарня подала проєкт на Громадський бюджет Львова «Я хочу знову бігати» і зробила суперсучасну, європейського класу травматологічну операційну з потужною вентиляцією та кондиціюванням, що дає змогу ламінарним потоками чистого повітря відсікати від операційного поля, від пацієнта та хірургів, найменшу можливість інфекції. Тож у разі потреби саме в такій операційній отримає допомогу ваша дитина. 
«Львівська Пошта» розпитала лікарів МДКЛ, як бути, якщо дитина травмувалася, що потрібно робити, а чого категорично робити не можна.

Якщо дитина поранилася

Федір Осим, лікар-хірург, заступник головного лікаря з хірургічної роботи КМП МДКЛ м. Львова, керівник Міського дитячого центру антирабічної допомоги, – про рани в дітей, укуси тварин, вакцинацію та правила безпеки

Щодня до нас потрапляють дуже багато дітей з травмами через велосипеди, самокати, гойдалки, скейти, скутери, моторолери, а також жахливі травми внаслідок катання на квадроциклах і дорожньо-транспортних пригод. За позаминулі вихідні в нас було 12 дітей з різними травмами, шість із них – унаслідок ДТП. У літній період поширені травми, отримані внаслідок необережного поводження під час відпочинку біля водойм, як-от переломи хребців через пірнання у воду, а також чимало травм через порізи у воді склом чи деревом, які лежать на дні тощо.
Якщо дитина поранилася, навіть якщо рана не здається надто серйозною, краще звернутися до лікаря і з’ясувати, чи все з дитиною гаразд. Навіть якщо дитина порізала пальчик склом чи ножем, треба зробити функціональні проби, бо рана, яка на перший погляд неспеціалісту видасться незначною, може мати певні наслідки, приміром ушкодження сухожилка. І коли така рана загоїлася, мама дивиться, а кінцева фаланга не працює. Тоді звертається до нас і каже: «От у нас місяць тому була травма, ми поприкладали мазі, і загоїлося, а пальчик не згинається». Окрім того, нерідко звертаються батьки: два чи три тижні тому була незначна ранка, бо дитина впала чи вдарилася, вони думали, що нічого особливого, а потім рука набрякла, болить, нічого не допомагає… А ми дивимося і видаляємо стороннє тіло – скалку або камінчик, бо дитина впала на гравій. Одного разу мені довелося через пів року після травми витягати дитині з коліна скалку. Коліно набрякло, болить і болить, вдома якісь мазі прикладали – жодна не допомогла, тоді й звернулися до нас. А насправді треба було відразу з’ясувати механізм травми, що може зробити лише фахівець! 
Тому краще, щоби дитину оглянув спеціаліст, навіть якщо все виглядає цілком звично. В нашій лікарні цілодобово чергують хірурги, травматологи, оглядають, консультують, допитуються, рекомендують і, звісно ж, лікують. 
При ранах будь-якого походження треба звертатися до лікаря, бо щонайменше, незалежно від характеру рани та розмірів, треба провести асептичну обробку, за потреби накласти шви. І, звісно, варто подбати про профілактику правця, особливо якщо травма сталася надворі: поговорити з батьками, з’ясувати, чи є планові щеплення у дитини, передусім проти правця. Якщо профілактика правця проведена планово (вакцинація до річного віку, ревакцинація у 18 місяців, перед школою у шість років, а відтак у 16 років), тоді нічого не потрібно робити. Якщо ж вакцинації проти правця не було або її зробили не в повному обсязі відповідно до віку, треба провести екстрену профілактику. В нашій лікарні це можна робити дітям до шести і після шести років.
Якщо дитина проковтнула сторонній предмет, теж потрібно звертатися до нас. Наші фахівці під час обстеження з’ясують, де опинилося стороннє тіло. Якщо у дихальних шляхах, то хірурги видалять його, якщо ж це кишково-шлунковий тракт, то залежно від результатів обстеження ми вирішимо, як діяти далі. Якщо буде потреба, викличемо ендоскопіста, щоб видалити «гостя». От нещодавно в нас був випадок: дитина проковтнула магніт і ще один металевий предмет, щось на зразок шурупа. Доволі довго ті сторонні тіла перебували в кишківнику і наробили біди, довелося ушивати дві дірки, що утворилися. Це теж травма. Доволі часто буває й ЛОР-травма – діти запихають у ніс якісь кульки, серветки, металеві предмети, камінчики. Наші отоларингологи їх видаляють.
Також до нас скеровують усіх пацієнтів до 18 років з травмами внаслідок укусів тварин, і ми надаємо відповідну допомогу – як хірургічну, так і профілактику сказу. При нашій лікарні діє Міський дитячий центр антирабічної допомоги. Хірургічна допомога – зазвичай проводимо обробку, вживаємо відповідних заходів, лікуємо, спостерігаємо. Профілактика сказу починається з того, що найперше, як тільки дитину вкусив собака, батьки мають знайти контакт із господарем тварини, якщо такий є. Дуже часто трапляється так, що до нас привозять дитину, яка гуляла в парку, там же гуляв господар із собакою, дитина підійшла, хотіла погладити, собака вкусив, тоді батьки і господар почали між собою сваритися. Не треба цього робити! Нічого страшного не сталося. Передусім потрібно знайти контакт із господарем, взяти номер його телефону, щоб можна було розпитати про собаку і тримати зв’язок. Бо тактика така – якщо тварина відома, то треба домовитися з її господарями, вони йдуть до ветлікаря, який огляне тварину і скаже, що вона клінічно здорова, відтак за нею спостерігатимуть впродовж 10 днів. Якщо тварина їсть, п’є, нормально поводиться, проводити вакцинацію дитині проти сказу не потрібно. Найменший сумнів – собака не хоче їсти-пити, ще когось покусав, забіг у будку і не вилазить – терміново до нас! Ми зробимо щеплення. Якщо тварина невідома, то це пряме показання, згідно з 205 наказом МОЗ від 15 червня 2004, для того, щоби провести невідкладну профілактику сказу, яка передбачає п’ять ін’єкцій. Згідно з наказом міського управління, ми робимо першу ін’єкцію, а решту потрібно робити в поліклініці за місцем проживання. 
Звертаюся до батьків: не легковажте вакцинацією! З хірургічної точки зору ми собі раду дамо, з от з інфекційної (тобто запобігання правця і сказу) – це питання, яке дуже залежить від батьків. Часто доводиться чути «а в нас тільки БЦЖ в пологовому будинку, більше нічого нема», «нам тоді сказали не вакцинуватися», «тоді не було вакцини»… В таких випадках маємо з цим проблему – мусимо проводити екстрену профілактику правця. Але це потрібно робити планово. Адже коли вже стався прикрий випадок, екстрена профілактика є додатковим навантаженням на організм дитини. У батьків має бути розуміння необхідності вакцинувати дитину згідно з календарем щеплень, а якщо є якісь протипоказання, як-от алергічний компонент чи неврологічний, потрібно приїхати в нашу лікарню, можна звернутися й до мене особисто. В нас є алергологічний центр, де проконсультують і дадуть пораду, як можна зробити планову вакцинацію. Невролог теж проконсультує, бо це треба зробити.
На жаль, часто доводиться бачити, як мами, особливо молоді, практично не пильнують своїх дітей. Живу неподалік церкви Юра, у парку облаштували дитячий майданчик, і іноді здається, що мами не мають елементарного поняття, як пильнувати дитину, що дозволяти, а що ні… Розмовляють по телефону, спілкуються між собою, сміються. А дитина, трирічна чи чотирирічна, полізла собі… Часто не мають поняття й щодо асептичності. Приміром, дитина бігала по землі, а потім мама знімає черевичок за підошву і відразу ж витирає дитині рот, обличчя… Нещодавно в тролейбусі бачу: у візочку сидить дитина 12-14 місяців, долонькою мештики витирає. Видно, що перед тим ходила по вулиці, бо підошви брудні. А мама по телефону розмовляє, бабця теж поряд і теж розмовляє по телефону. Потім дитина покинула той мешт і запхала руки до рота, а тоді очі почала терти… Перше, що спало на думку, ймовірно, дуже скоро цю дитину привезуть до нас через болі в кишківнику, і вже наші хірурги вирішуватимуть, що з нею, від чого в неї болить живіт, бо мама скаже, що дитина нічого такого не їла, щоб отруїтися. 
Тож дуже прошу батьків: не легковажте вакцинацією, дотримуйтеся санітарно-гігієнічних правил, навчайте їх дітей і будьте добрим прикладом, будьте уважнішими, коли проводите час із дітьми, відкладіть телефони, нагадуйте про правила безпеки, а коли щось сталося, не легковажте, але й не панікуйте – звертайтеся до нас, завжди допоможемо! 

Якщо дитина вдарилася головою

Тарас Вишинський, лікар-нейрохірург, – про те, що треба зробити вдома, а коли варто невідкладно їхати в лікарню

Якщо дитина вдарилася головою, передусім необхідно тверезо оцінити механізм травми і стан дитини. Якщо травма була отримана внаслідок незначного травмувального чинника, дитина трішки поплакала і заспокоїлася, не видно зміни її поведінки, дитина активна, бавиться, то за нею можна спостерігати вдома. Якщо ж є скарги на біль голови, необхідно дати будь-який анальгетик, який є вдома (до прикладу, нурофен). Об’єктивними чинниками серйозності травми, які можуть зауважити батьки вдома, є сонливість дитини, млявість, апатичність, нудота з позивами до блювання, порушення свідомості. 
Якщо в маленького пацієнта після травми спостерігається знепритомнення, блювання, необхідно одразу їхати в лікарню. Також одразу треба звернутися в медзаклад, коли внаслідок удару є відкрита рана. Першочергово можна викликати сімейного лікарня, який повинен оцінити стан дитини і вирішити, чи необхідно скеровувати її до нейрохірурга. У Львові, як і у всій області, є одне дитяче нейрохірургічне відділення в Міській дитячій клінічній лікарні на вулиці Орлика, 4. 
Якщо є кровотеча, її необхідно зупинити тугим перев’язуванням. Дати дитині знеболювальне, якщо вона скаржиться на біль. Часто батьки приїжджають через декілька годин після отриманої дитиною травми і кажуть, що дитину болить голова. На запитання, чи давали вони щось від болю голови, відповідають, що ні. Але ж це очевидно – якщо дитина отримала травму, її може боліти голова, необхідно дати знеболювальне, адже коли нас самих болить голова, то ми одразу п’ємо ліки, а не чекаємо декілька годин в надії, може, само перейде. 
Після травми не варто давати дитині солодощі, солодкі напої, перегодовувати, адже це може спровокувати блювання. Необхідно забрати всі гаджети, які можуть провокувати біль голови. У жодному разі не можна трусити дитиною, тому що це може призвести до shaken baby syndrome. Якщо є рана, її не варто обробляти йодом, бо він може залишити опік. 
Загалом рекомендації щодо догляду дитини після важкої травми дуже індивідуальні і залежать від багатьох чинників, тому якогось універсального рецепта в таких випадках нема, окрім як слухати порад свого лікаря. Головна ж моя рекомендація батькам – не панікувати, тверезо оцінити ситуацію, за потреби дати дитині знеболювальне, за необхідності звернутися до свого сімейного лікаря або в профільну лікарю. 

Не вирівнювати і не вправляти!

Мар’ян Орач, лікар-травматолог, – що робити, якщо є ймовірність перелому кінцівки

Передусім треба звернути увагу, чи дитина тривалий час плаче, бо плач – головна ознака того, що її щось турбує. Навіть якщо вона не може пояснити, де і як її болить, тривалий плач – один із перших сигналів, що треба звернутися до лікаря. Щодо більш локальних ознак. Якщо на руці є великий синець, деформація, відчувається хруст або якщо дитина не може стати на ногу, кульгає чи не здатна підняти руку, щоб дати її мамі, це значить, що травмована кінцівка, що обов’язково треба звернутися по медичну допомогу, зробити обстеження, чи це серйозна травма, а чи просто забій. 
З такими травмами потрібно невідкладно звертатися в дитячий міський травмпункт на вулиці Орлика, 4. Жодних скерувань від сімейного лікаря не потрібно, ургентну допомогу надають безкоштовно, її оплачує НСЗУ! 
Що потрібно робити батькам, якщо є підозра, що в дитини зламана кінцівка? Передусім потрібно зафіксувати кінцівку в тому положенні, в якому вони її побачили. Навіть якщо вона вигнута в інший бік і батьки знають, що до того рука була рівніша, не треба пробувати щось вирівнювати, тягнути, а просто зафіксувати і доправити дитину в лікарню. Якщо це травма ноги, не можна змушувати дитину йти, бо іноді кажуть «розходиться». Краще донести дитину до машини «швидкої» чи власного автотранспорту. Не бажано давати знеболення в суспензії чи у таблетках, бо якщо є значна травма, яка потребуватиме нашого втручання із застосуванням загальної анестезії, тобто наркозу, дитині не можна їсти-пити впродовж трьох годин перед тим. А якщо ви дасте запити сироп чи таблетку, то ми, відповідно, відтермінуємо надання допомоги на три години від того моменту, коли дитина щось спожила. Однак медики «швидкої» можуть вколоти знеболювальне, внутрішньом’язова ін’єкція ніяк на це вплине. Окрім того, якщо є кровотеча, її потрібно зупинити, наклавши чисту суху і тугу пов’язку та попередньо обробивши рану антисептиком. Головне не марнувати час. Що швидше звернетеся до фахівців, то швидше дитина отримає допомогу!
Після звернення й отриманої допомоги потрібно дотримуватися рекомендацій лікаря, а також звернутися до свого сімейного лікаря та хірурга поліклініки і там продовжити лікування амбулаторно, перебувати на спостереженні. 
Влітку діти найчастіше травмуються на дитячих майданчиках, де батькам варто бути більш пильними, дивитися, де вони лазять. Часто батьки «сидять» у телефонах і не бачать, як дитина використовує дитячий майданчик. Ще одна часта травма внаслідок катання на скейті, самокаті. Батькам необхідно не тільки подбати про захисні шоломи, щитки, нарукавники, наколінники, а й припильнувати, щоб діти їх надягли. Це часто рятує кінцівки при падіннях. 

Консервативно чи оперативно

Олег Обаранець, лікар-травматолог, – про те, як тепер лікують переломи у дітей, чому важливе страхування від нещасних випадків

За останні роки кількість травм у дітей значно зросла, це пов’язане з тим, що збільшилася кількість засобів для розваг дітей: ролики, скейти, електросамокати, велосипеди, які можуть розвинути значно більшу швидкість, аніж раніше, а отже, стати причиною значно важчих травм. Тому, згідно зі статистикою, дитячий травматизм, як і дорослий, з кожним роком росте. 
Щодо лікування, то тує є два основні методи – консервативний і оперативний. Консервативний передбачає накладання різного роду пов’язок, у тому числі гіпсових. Його застосовують, якщо фрагменти кісток репоновані і добре стоять. Тривалість такого лікування при переломі передпліччя або гомілки – півтора-два місяці. І весь цей період дитина потребує певного догляду, найчастіше мами чи бабусі, бо є не цілком працездатна, їй важко відвідувати школу, гуртки чи навіть самообслуговуватися вдома. 
Методи оперативного лікування, якими зараз володіємо, дають можливість відновити дитину до побутового життя практично на третій-п’ятий день. Вона починає самообслуговуватися і навіть відвідувати школу значно швидше, аніж при консервативному лікуванні. Варто зазначити, що лікування травмованих хворих складається з трьох етапів. Перший – безпосереднє надання допомоги, як правило, репозиція або репозиція і фіксація металоконструкцій; другий – амбулаторне лікування; третій – відновлення сили м’яза, працездатності. Цей третій етап є при будь-якому лікуванні, але при консервативному, коли використовуємо гіпсові пов’язки, ми іммобілізуємо або фіксуємо два сусідні суглоби, тож тривалість реабілітації при такому лікуванні значно більша. При оперативному методі вже на третій день змушуємо дитину рухати пальчиками, суглобами, щоб не було застою, тож реабілітації як такої після оперативного методу дитина навіть не відчуває, бо відновлення відбувається вже у процесі гоєння кістки.
При виборі методу лікування є певні обмеження, адже на кожному етапі розвитку дитини – від народження до 18 років – кістки мають свої особливості, тому не завжди на нашому ринку є ті металоконструкції, які можна поставити саме цій дитині. Держава відшкодовує лікування пацієнта в установі, однак, на жаль, вартість металоконструкції поки що не відшкодовує. Для оперативного лікування ми забезпечені всім необхідним, окрім металоконструкцій, однак ми сподіваємося, що в процесі медреформи і це буде включене в програму медичних гарантій. Наразі їхню вартість відшкодовують або самі батьки, або ж страхові компанії, якщо діти застраховані. 
Ми часто стикаємося з тим, що чимало теперішніх дітей застраховані – в школі, на спортивних секціях, на різних подіях (наприклад, на час табору) або батьки просто страхують своїх дітей. Багато людей ще скептично ставляться до страхування, однак коли стається нещасний випадок, це дуже допомагає, бо полегшує вибір тої чи тої металоконструкції і дає змогу запропонувати батькам використання максимально якісних матеріалів. 
Ми як лікарня не співпрацюємо зі страховими компаніями, але надаємо документальне підтвердження, що дитина справді була травмована за тих чи тих обставин, що вона отримала таку-то допомогу в нашій установі, що були використані ті або ті металоконструкції.
Батьки, купуючи для дітей високошвидкісні чи високоенергетичні засоби розваг, пам’ятайте, що до них у комплекті завжди є засоби захисту! Завжди поряд з гірськими лижами продають шолом до них, те саме стосується роликів, скутерів, роверів, електросамокатів. Особливо якщо дитина займається паркуром чи екстримом, не шкодуйте грошей на її захист від того, що ви їй придбали!
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.3274 / 4.25MB / SQL:{query_count}