Боротьба за виживання

Світова продовольча криза поволі докочується  до України. На щастя, голод нам поки що не загрожує, однак світові тенденції почали впливати на українську економіку. Насамперед це вдарить по ринку землі.

kombain.jpgСвітова продовольча криза поволі докочується  до України. На щастя, голод нам поки що не загрожує, однак світові тенденції почали впливати на українську економіку. Насамперед це вдарить по ринку землі.

Тотальна дорожнеча

"Як все дорого, і ні на що не вистачає зарплати", - тепер можна почути не лише на львівських ринках. Тотальна дорожнеча охопила весь світ. Лише впродовж першого кварталу поточного року номінальні світові ціни на більшість продовольчих товарів досягли найвищого рівня за 50 років, а реальні світові ціни досягли найвищої позначки за 30 останніх років. Крім того, середній рівень цін на продовольство за три місяці 2008 ро­ку на 53 % перевищує відповідний показник минулого року.Такі дані наводять у звіті Організації з питань продовольства і сільського господарства ООН (ФAO)

Серед причин, які призвели до росту цін, міжнародні експерти називають вплив природних чинників, скорочення перехідних залишків продукції, ріст світових цін на паливо, розвиток біопаливної галузі, зміна структури споживання (зокрема, зростання доходів у країнах, що розвиваються), вплив фінансових ринків, державні адміністративні втручання і зміна валютних курсів.

Деякі з країн вдавалися до практики обмеження експорту в спробі забезпечити продовольчу безпеку, однак, на думку міжнародних експертів, такі дії урядів можуть сигналізувати про проблеми і спровокувати ажіотаж на внутрішньому ринку. Крім того, за інформацією ФАО, в окремих країнах, де застосовували такі експортні обмеження, фермери скоротили посівні площі зернових, тому що невисокі ціни на зерно на внутрішньому ринку не відповідали високим цінам на ресурси, зокрема, пальне, насіння, добрива та інше. Також експортні обмеження підсилюють нестабільність на світових ринках.

Все частіше на перших сторінках зарубіжної та української преси з'являються  матеріали про наближення голоду і можливі збройні конфлікти, пов'язані з цим. Навіть до тотального подорожчання у світі від постійного недоїдання страждають 854 млн людей.

Видається, що світ невпинно котиться у кам'яний вік, і скоро світова спільнота перейде від ведення переговорів у кабінетах до варварських набігів на своїх сусідів у пошуках поживи.

І хоча тенденції можливого голоду простежувалися досить тривалий час, адже дорожчати енергоносії почали не вчора, реально ж говорити про таку загрозу на вищому рівні розпочали лише на початку весни. У березні Хав'єр Солана, комісар ЄС із зовнішньої політики, оприлюднив доповідь, у якій йшлося, що у найближчі десятиліття у світі можливі конф­лікти, пов'язані з доступом до енергоносіїв. Також причиною ситуації, що склалася, називають глобальне потепління, яке спричинило неврожаї і суттєве скорочення посівних площ. Наприклад, за останні 20 років вони скоротилися майже наполовину. І якщо голодом у малорозвинених країнах чи в тій же Африці нікого не здивуєш, то тепер ця загроза актуальна і для інших країн. Загалом ймовірний голодомор загрожуватиме приблизно 78 країнам.

Та лише енергоносіями проб­лема не обмежилася. Слідом за ними догори полізли ціни на пшеницю (на 84 %) і на рис, який схоже, забирає титул "білого золота" в цукру. Крім того, стрибок ціни на рис відбувся майже миттєво. Нині на ринках і в супермаркетах Львова він коштує від 9,5 грн/кг.

Житниця чи придаток?

Зважаючи на ситуацію у світі, нині експерти прогнозують Україні великі перспективи. Власне, йдеться про те, що Україна має неабиякий шанс повернути собі статус "житниці Європи" - головне не втратити цього шансу. Не таємниця, що причиною таких прогнозів є географічне розташування країни, помірний клімат і 30 % світових запасів чорноземів. Країні вже пророкують велике майбутнє і перспективи швидкого розвитку та збагачення, однак цей шанс може стати для України як позитивним, так і негативним чинником.

"Звісно все це добре, але треба брати до уваги, як розглядатимуть Україну у світі: як житницю, чи як сировинний придаток. Аби не трапилося останнього, до цього питання треба дуже серйозно підійти. Інвестиції - не лише ціль, це питання має бути детально відпрацьоване на державному рівні", - повідомив "Пошті" Іван Стефанишин, заступник голови ЛОДА з питань АПК.

Нині ж, за його словами, українські землі є абсолютно не захищеними, і держава може просто втратити контроль над ними. А світові тенденції почали вже проглядатися. Так іноземці все частіше звертаються в країну з інвестиційними проектами у галузі сільського господарства.

Тепер у  ЛОДА лежить кілька пропозицій з вирощування зернових і ріпаку. А от позитивний досвід залучення іноземних інвестиції є на сільськогосподарських підприємствах "Лендком" (зернові та ріпак) та "Югроюкей" (картопля, зернові, ріпак).

"Зараз працюємо над тим, аби залучити інвестора у тваринництво. Є певні напрацювання і розуміння. Можливо, до кінця року ми запустимо цей проект", - говорить пан Стефанишин.

Крім того, над втілення проекту свиноферми повного циклу зараз працюють данці у Стрию. А в Жовківському райо­ні швейцарці втілюють проект з вирощення й перероблення кущових ягід, які експортують у понад 10 країн ЄС.

"Часто звертаються і з інших країн. Однак їх переважно цікавить вирощування ріпаку і зерна, натомість ми хочемо вирівняти ситуацію і розвивати й тваринництво. Крім цього, перш, ніж пускати іноземців на наші землі, має бути чітко прописана процедура контролю і впливу за їхнім використанням", - каже Іван Стефанишин. 

За його словами, було б непогано запровадити паспорт поля і вести у ньому оцінювання лану перед здачею в оренду і після повернення, аби реально оцінити виснаження земель і їхній стан. Відповідно, з цього й нараховувати відшкодування, які має повернути орендар.

Хоча особливого асортименту вільних земель на Львівщині не так і багато. Не­ораними є близько 150-160 тис га, проте майже 100 тис га - це деградовані землі, які заболочені і кислі та потребують додаткових капіталовкладень. Щоправда, вже незабаром кількість неорних земель може значно зрости. В теперішніх умовах українським фермерам абсолютно невигідно працювати. Для прикладу, лише від початку цього року державні програми підтримки фермерів виконані лише на 25 %. Такий стан речей не залишає іншого виходу, як припиняти діяльність, аби не працювати собі у збиток. Водночас ще однією проблемою сільського господарства регіону може стати банальна нестача технічних засобів, аби зібрати урожай, який цього року значно кращий, ніж у попередні роки.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7940 / 1.61MB / SQL:{query_count}