Міністерське тестування… батьківським коштом

Знання п’ятикласників і десятикласників перевірятимуть за спеціальними збірниками, які вже сьогодні можна придбати у книгарнях чи видрукувати з інтернету

Сьогодні в усіх школах України розпочинається моніторинг якості загальної середньої освіти. Учні 5-х і 10-х класів загальноосвітніх навчальних закладів до 12 грудня виконуватимуть контрольні завдання у вигляді тестів.
Відповідне рішення Міністерство освіти і науки ухвалило ще влітку. Офіційною метою проведення всеукраїнської акції перевірки знань школярів є оцінювання стану системи освіти та отримання об’єктивної інформації про її якість за результатами навчання учнів у початковій та основній школі. 
Десятикласники вже сьогодні проходитимуть тести з української мови, у п’ятикласників перше тестування відбудеться завтра, 13 листопада. Вони робитимуть завдання з математики. 

Моніторинг потрібен!

Проведення моніторингу якості освіти та перевірка знань, які здобувають учні в школах, украй необхідні. Адже звідусіль чути критику, що середня освіта деградує, що зі студентами-першокурсниками неможливо працювати в університетах, до навчання в яких вони просто не готові. 
“Важливо, аби моніторинг якості загальної середньої освіти учнів проводили після закінчення початкової, основної та старшої школи, бо лише так можна з’ясувати: по-перше, інформацію про якість навчання учнів, по-друге – визначити стан системи освіти на різних етапах. А далі вже робота для дослідження і аналізу того, де є проблеми, та що варто змінити, щоб якість навчання та здобутих знань у загальноосвітніх навчальних закладах підвищувалася”, – повідомляє керівник освітніх програм Громадянської мережі “Опора” Ольга Стрелюк. 
Пропри те, проведення моніторингу було розкритиковане експертами ще на початку. Вчителі, учні та батьки були категорично проти виконання наказу МОН, багато хто бачив у цьому процесі новий механізм заробляння грошей. 
Для об’єктивної перевірки знань зміст завдань не може бути відомий до початку роботи над ними
“По-перше, вже давно не секрет, що будь-які ініціативи піддаються нищівній критиці лише тому, що Міністерство освіти і нау­ки України очолює одіозний Дмитро Табачник. По-друге, самі вчителі не зацікавлені у проведенні цього моніторингу, оскільки його результати, хоч і опосередковано, оцінюватимуть і їхню роботу. А потім ще запропонують змінити підходи, методи, навчальні плани, змусять проходити перекваліфікацію, а то ще й оцінювання власних знань… 
А вчителі в переважній більшості – консерватори, які нічого не хочуть змінювати, тим паче, що є на кого перекласти відповідальність – держава дає малу зарплату, діти не хочуть учитися, бракує матеріально-технічного обладнання… Учні також налякані, бо їм не пояснили, навіщо проводиться той моніторинг та як його результати впливатимуть на семестрові та річні підсумкові оцінки. По-третє, з чим абсолютно погоджуємося ми, – це недолугі методи втілення доброї ідеї, які спотворюють мету і зміст самого процесу”, – веде далі Ольга Стрелюк. 

Недолугість проведення

Ідея проведення моніторингу якості освіти досить непогана, проте сама її реалізація ще від початку приречена на провал. Адже Міністерство освіти, яке мало б бути найбільш зацікавленою стороною, не забезпечило належних умов. 
“Якщо МОН хоче мати достовірну інформацію про якість середньої освіти, то мусить забезпечити об’єктивний процес перевірки знань учнів на рівні, близькому до того, як проходить зовнішнє незалежне оцінювання. Це два основні критерії: перший – зміст завдань не може бути відомий до початку роботи над ними, другий – дотримання єдиних процедур під час роботи та перевірки виконаних завдань”, – каже керівник освітніх програм.
Натомість знання перевірятимуть за спеціальними збірниками для кожного навчального предмета. Вони складаються з десяти варіантів тестів, чотири з яких  точно будуть під час міністерського тестування. Тож учні ще перед перевіркою можуть опрацювати всі завдання, підготуватися до них чи просто зробити шпаргалку. 
Два основні критерії: перший – зміст завдань не може бути відомий до початку роботи над ними, другий – дотримання єдиних процедур під час роботи та перевірки виконаних завдань
Спеціальні збірники, а також усі відповіді до тестів уже є не лише в продажу, а й у інтернеті. Тож про яку об’єктивність ідеться! Та й перевірятимуть тести ті ж самі учителі, які проводять моніторинг знань. “Увесь процес – від організації, проведення, перевірки до встановлення результатів – відбувається на місці! Жодних додаткових механізмів контролю не передбачили, за винятком того, що в окремих навчальних закладах під час здійснення моніторингу можуть бути присутні представники Міністерства освіти і науки України, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти або Національної академії педагогічних наук України. 
Сумніваюся, що вони поїдуть у віддалений населений пункт поблизу молдавського чи польського кордону. За таких умов можна закупити чи завантажити із сайту тисячу примірників збірників завдань, забезпечити стовідсоткову явку учнів на моніторинг і такий же відмінний результат надання освітніх послуг”, – підсумовує Ольга Стрелюк

І знову видатки…

Міністерство освіти не забезпечило учасників моніторингу необхідними матеріалами. Натомість для належного виконання завдань кожному учневі потрібно мати друкований збірник чи його роздрукований варіант. 
У спеціальних рекомендаціях до моніторингу написано: “Кожен учень виконує один із чотирьох оголошених варіантів тесту і для виконання роботи використовує бланк відповідей із збірника завдань. … Бланки відповідей можна використовувати з офіційних збірників матеріалів або роздруковувати із спеціальних сайтів… Не дозволяється їх ксерокопіювати, оскільки передбачена їх комп’ютерна обробка... Учні дають відповіді на питання закритого типу безпосередньо в збірниках завдань і самостійно переносять їх до бланка відповідей”.
“Зараз весь процес підготовки до моніторингу переклали на директорів шкіл, які збирають батьківські комітети, ради шкіл і вирішують, як виходити із ситуації: закуповувати збірники, завантажувати їх із перелічених сайтів чи нехтувати заборону і копіювати бланки відповідей”, – коментує керівник освітніх програм. 
Зараз весь процес підготовки до моніторингу переклали на директорів шкіл, які збирають батьківські комітети, ради шкіл і вирішують, як виходити із ситуації
Звичайно, заступник міністра освіти і науки Украї­ни Борис Жебровський наголошує, що купувати збірники необов’язково, що директори чи вчителі, які примушують придбати необхідні тести, будуть притягнуті до відповідальності. Але при цьому не пояснює, де ж тоді брати бланки відповідей і чиїм коштом роздруковувати тестові завдання.
Та й купувати потрібно саме міністерський збірник, захищений голограмою. Комплект таких збірників для учнів 5-х класів обійдеться батькам щонайменше в 35 гривень, а для учнів 10-х класів – у  94 гривні. Роздрукувати їх можна із веб-сайтів Міністерства освіти та науки України (www.mon.gov.ua), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України (iitzo.gov.ua) та Національної академії педагогічних наук України (naps.gov.ua). З окремих навчальних предметів збірники завдань перекладені російською, молдавською, польською, румунською та угорською мовами.
Галина Слічна, начальник управління освіти Львівської міськради
Важко назвати тести Міністерства освіти моніторингом якості загальної середньої освіти і перевіркою знань сучасних учнів. Адже всі завдання та відповіді на них є у вільному доступі в книжкових магазинах та в інтернеті. Тож не вважаю, що це буде якісна оцінка рівня знань дітей.

Насправді такі дослідження варто проводити, але трішки по-іншому. У п’ятому класі потрібно визначати знання дітей, здобуті в початковій школі, а в десятому класі – у основній школі. Але самі завдання не повинні бути відкритими, бо зараз кожен може підготуватися до тестів, навіть учень, який погано вчиться, може списати їх і одержати високий бал. Цей моніторинг не впливатиме на оцінки. І якщо школяр пропустить його, то й писати тести не доведеться.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7486 / 1.62MB / SQL:{query_count}