Особливі потреби – рівні можливості

Шість років поспіль у львівській школі №60 успішно впроваджують у навчальний процес інклюзивну форму навчання, запозичивши німецький досвід

Шість років поспіль у львівській школі №60 успішно впроваджують у навчальний процес інклюзивну форму навчання, запозичивши німецький досвід

Сьогодні на базі львівсь­кої середньої загаль­ноосвітньої школи №60 відбувається обласний науково-практичний се­мінар “Досвід закладів освіти міста Львова щодо впровадження концепції інклюзивного навчання” в  контексті реалізації українсько-канадського проекту “Інклюзивна освіта для  дітей із особливими освітніми потребами в Україні”.

Навчання разом

– Наша школа є базовим навчальним закладом у Львові, де навчаються діти з особливими освітніми потребами. З 2005 року впроваджуємо у навчальний процес інклюзивну форму навчання, запозичивши досвід міжнародної практики у наших партнерів з інтеграційної школи німецького міста Ерфурта, – розповідає директор школи Людмила Рачковська. – Уже маємо шість таких  інклюзивних класів: від першого по шостий. У кожному з них разом зі здоровими дітьми навчається й по троє дітей з особливими потребами. У всіх класах, де є такі діти, не більше як 15-20 учнів, а навчальні заняття  проводять учитель і асистент. Учні з особливими освітніми потребами здобувають освіту відповідно до своїх інтелектуальних можливостей та мають змогу вільно спілкуватися та проводити час зі своїми однолітками. Нині у 60-й школі навчається 21 дитина з особливими освітніми потребами. Переважно з діагнозами аутизм та ДЦП.

Допомогти однокласникові

У школі нещодавно провели анкетування учнів на предмет доступної  якісної освіти та потреби інтеграції у суспільство дітей з особливими освітніми потребами.

– Спостерігаємо позитивне безбар’єрне  сприйняття таких учнів іншими школярами, – розповідає Людмила Рачковська. – Здорові діти розуміють, що їхнім однокласникам потрібна допомога. Трапляється і таке, що залишаються після уроків, щоб разом написати домашні завдання. Ці діти з особливими освітніми потребами разом із усім класом їздять на екскурсії, відвідують музеї, театри, беруть участь у святкуваннях різноманітних визначних дат. За цих шість років, що минули, змінилося і ставлення батьків до того, що поруч із їхніми дітьми навчаються також і діти з особливими освітніми потребами. Адже дитина змінюється у середовищі. Відтак учні не лише засвоюють шкільну програму, а й вчаться терпимості, милосердя, співчуття, доброти. Зрештою, наші школярі на прикладі своїх однолітків щодня бачать, що перешкоди можна і потрібно долати, а також досягати успіху. У серпні 2010 року я як керівник опорної інклюзивної школи презентувала наш навчальний заклад на міжнародному симпозіумі у місті Ерфурті. На цьому заході були колеги з Голландії, Німеччини та країн Прибалтики. Темою симпозіуму було створення інтеграційного середовища як одного з нових освітніх моделей саморозвитку дитини з особливими освітніми потребами.

Система навчання та життя у цій школі побудована на повазі до потреб дитини. “Несумісності дитини і педагога бути не може: кожна дитина талановита, її потрібно вміти розкрити. Таланти створити неможливо, але можна створити ґрунт, на якому вони ростуть і розвиваються,  – стверджує директор школи. – Реалії такі, що саме вчитель як дорослий та досвідченіший має йти назустріч дитині, а не навпаки”.

Про проекти та життя школи

Діти з особливими освітніми потребами мають за ким тягнутися – у школі реалізовують програму “Інтелект”. Учні працюють над найрізноманітнішими творчо-пізнавальними, інтелектуальними, літературно-мистецькими  проектами із використанням ІКТ. Із ініціативи вчителя світової літератури Надії Казімірчук у школі вже третій рік діє “Євроклуб”: учні листуються з ровесниками з дев’яти країн Європи, реалізовують творчі  проекти на тему Україна – ЄС.

Кілька років поспіль у 60-й школі вибирають міс школи та міні-міс школи, а про найцікавіше у житті розповідають на сторінках шкільної  газети “60-й меридіан”.

“Діти з особливими ос­віт­німи потребами в нашій школі повністю інтегровані у звичайне сучасне навчання: кожен кабінет – це не просто клас, а творча лабораторія, – розповідає Людмила Рачковська. – Педагоги спільно з батьками стараються, щоб школа мала і сучасну техніку, і відповідні стенди та літературу. Адже нині школяреві замало підручника. Він хоче дізнаватися на уроці від учителя більше, він хоче дивитися мультимедійні презентації, він прагне дискусії з учителем на рівних.

Мабуть, саме такий підхід до справи дає свої результати: школа у п’ятірці найкращих у районі, а 2010 року з 59 випускників школи –  54 стали студентами вищих навчальних закладів.

“У нашій школі діє закон – жодна дитина не може завершити навчання з образою на вчителя: учень і педагог повинні знайти спільну мову. Мабуть, саме тому майже половина наших учителів – це випускники 60-ї школи”, – каже Людмила Рачковська.  

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7582 / 1.58MB / SQL:{query_count}