Міносвіти підійшло до шкіл

У відомстві лише починають працю зі створення нових стандартів шкільної освіти

У відомстві лише починають працю зі створення нових стандартів шкільної освіти

Першого квітня Міносвіти має представити проект нової редакції Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, тобто нові (або удосконалені) освітні вимоги держави до випускників. Судячи з діяльності міністерства, чекати переліку нових стандартів доведеться ще довго, адже там лише у вівторок оприлюднили проект Концепції нової редакції Державного стандарту.

У цьому документі посадовці-освітяни описали норми, на яких має ґрунтуватися новий стандарт. Однак усе це не має прив’язки до термінів, а тому залишається нез’ясованим, коли буде новий текст державних вимог до школярів. Проте на основі тексту Концепції нової редакції Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти можемо проаналізувати, яких змін уже варто очікувати.

Головні нововведення пов’язані із навчанням у старших класах. У Міносвіти прагнуть посилити акцент на профільному навчанні. “Попередній досвід організації профільного навчання засвідчив надмірний обсяг обов’язкового для всіх учнів (інваріантного) освітнього компонента, що, з одного боку, веде до навчального перевантаження школярів, а з іншого, не дає змоги ефективно задовольнити їхні освітні потреби, пов’язані з подальшими життєвими планами”, – йдеться у тексті документа. У відомстві пропонують встановити пропорцію між обов’язковими для вивчення дисциплінами та тими, які учні можуть обирати самі, на рівні 50 на 50.

Тобто, у старших класах половину дисциплін школяр обиратиме сам, а другу половину йому призначатимуть у міністерстві. Така зміна позначиться не лише на можливості вибирати предмети, слід буде переглянути і базисний, тобто інваріантний, компонент – скільки годин яких дисциплін навчатимуть у школах. “При цьому слід виходити передусім з того, що він (інваріантний компонент – “Пошта”) має мати загальноосвітню, загальнокультурну, світоглядну спрямованість. Для нього характерним є високий ступінь узагальненості на рівні ідей, методів, закономірностей, підходів, принципів”, – зазначається в документі.

Конкретики тут мало, однак більше її щодо підходів, які визначатимуть варіативну складову. У проекті концепції є цікаве речення: “За бажанням учнів та за наявності необхідної навчально-матеріальної бази варіативний освітній компонент може бути спрямований також на здійснення початкової професійної підготовки школярів та здобуття ними певних професій”. Це, виходить, що школа, де-факто отримає I та II рівні акредитації?

Але і це ще не все, адже акцент на профільності у старших класах має підкріплюватися базисом, отриманим під час навчання у середніх класах. Загалом, як зазначають у проекті документа, “в основній школі має бути розширено обсяг варіативної складової навчального плану, зокрема, для здійснення допрофільної підготовки учнів”.

Якщо такі зміни прийматимуть та реалізовуватимуть без діалогу, як це відбувається з іншими нововведеннями влади за останні півроку, зокрема й Міністерства освіти, то на виході отримаємо середню освіту, що не забезпечуватиме загальноорієнтаційний фон.

Видається, що замість збалансування між профільними та загальними дисциплінами, відомство, зменшуючи “перевантаженість навчальним змістом окремих освітніх галузей”, може зменшити й шанси стати тим самим “суспільством знань”, про яке частенько говорять у владних ешелонах.

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7549 / 1.56MB / SQL:{query_count}