У середовищі українського біатлону нині дуже «спекотно». Після вторгнення російських військ в Україну, на захист країни стало багато українських біатлоністів, серед яких члени олімпійської збірної: Дмитро Підручний, Анастасія Меркушина, Артем Прима, Олена Білосюк. У бою під Харковом загинув 19-річний біатлоніст Євген Малишев. Також біатлоністи активно займаються волонтерством. Через пекло обстрілів пройшли Дар’я Блашко та Богдан Цимбал.
Натомість президент федерації біатлону України Володимир Бринзак водночас дивно поводиться. В інтерв’ю «Суспільному» він розповів, що більшість натуралізованих біатлоністок збірної України перебували в Росії на момент початку вторгнення.
«Коли сезон закінчився, то вони поїхали додому відвідати батьків і там застрягли. Вони мені дзвонили, тренуються. Сказали, що готові виїхати, щойно буде централізована підготовка.
Рассказова вже в Поклюці. Вона була в Україні та виїхала разом з командою. Вона там перебуває та тренується. Катерина Бех і Оксана Москаленко наразі нікуди не виїжджали. У них удома є сніг, тож вони там катаються. Тому вони так вирішили.
Поклюка прийняла біженців, молодих спортсменів з України. Вони виїхали, аби бути в безпеці. Централізованого ж збору за участю українок наразі немає.
Білосюк, Кривонос, Меркушина, Бєлкіна та всі хлопці поки служать. Але є рішення, якщо буде централізована підготовка, то Міністерство спорту буде їх відпускати. Оскільки зараз міжсезоння, то такої потреби нема, вони служать. А у травні вже почнуть підготовку. Але зарано ще говорити про це», – сказав Бринзак.
Але одразу ж слова президента ФБУ спростувала Христина Дмитренко. Вона повідомила, що натуралізовані біатлоністки насправді терміново поїхали в Росію в день початку війни.
«Поправочка. Усі сиділи у Сянках на зборі, готувалися до Кубка IBU, і коли почалася війна, вони зібрали речі та поїхали додому. Те відчуття, коли за натуралізованих переживають більше, ніж за своїх.
Звернення до вас, дівчата. Якщо ви думаєте зараз відсидітися тихо у своїх норах, не виставляючи хоч якісь пости на підтримку України, а потім приїхати до нас і давати якісь пояснення, мовляв, ми не могли і боялися, то сидіть краще вдома. Бринзак вас, зрозуміло, прийме назад, але ось більшість біатлонної сім’ї проти вашої присутності.
Тих, хто підтримував упродовж війни, це не стосується. Ми все бачимо. Дехто торти пече та проходить кулінарні курси, а хтось у казармах службу несе», – написала спортсменка.
Згодом жорстко відповів Бринзаку Дмитро Підручний: «І знову брехня. Цього разу остання». Також невдоволення висловили Богдан Цимбал, Артем Прима, Валерія Дмитренко, Тарас Лесюк, Руслан Бригадир, Андрій Доценко та інші біатлоністи збірної.
У складі збірної України у сезоні 2021/2022 було шість натуралізованих спортсменок, які раніше виступали за Росію та Білорусь. Ще одну росіянку Дар’ю Сідорову натуралізували влітку 2021 року – вона не встигла виступити за Україну на міжнародній арені.
Дар’я Блашко всіма силами підтримує Україну – зі своїм тренером пройшла через усе пекло Чернігова. Зараз перебуває у Словенії, де активно допомагає українській армії.
Анастасія Рассказова залишилася в Україні після вторгнення – перебуває на зборі з юніорською командою України в Словенії.
Надія Бєлкіна зараз перебуває у лавах ЗСУ в одній частині з Анною Кривонос.
Ольга Абрамова у Москві, але публічно виступила проти війни. Вона підтвердила, що тренується самостійно, однак наразі не готова коментувати своє майбутнє в збірній України, адже сама не знає інформації щодо цього.
Катерина Бех та Оксана Москаленко мовчать. Бех днями закінчила кулінарні курси, чим хизувалась у своєму інстаграмі.
«Щодо натуралізованих спортсменів, що вже не перший рік виступають під нашим прапором, але які від початку війни ніяк не показали свою позицію – надіюсь, вас більше ніколи не побачити ні на тренувальних зборах, ні на змаганнях.
Ви виїхали в рашу, то там і залишайтесь. А тим спортсменам, які колись були по паспорту росіянами чи білорусами, а зараз стоять з нами пліч-о-пліч, допомагають і висловлюють свої погляди – щиро дякую», – написав з цього приводу Підручний.
Зруйнована лижна база в Чернігові Натомість на порталі biathlon.com.ua, який є головним біатлонним виданням України і вважається ледь не офіційним сайтом федерації біатлону, головний редактор Євген Тарасенко опублікував свою статтю, в якій намагається виправдати Бринзака та натуралізованих спортсменів, подаючи ситуацію під класичним наративом «не все так однозначно». Подаємо цю статтю майже повністю (без обрізаної цитати Підручного, яка є вище), а висновки робіть самі:
«Рано чи пізно ця тема мала бути на поверхні. На тлі вторгнення в нашу країну фашистської росії, присутність в українському біатлоні спортсменок, які відносно недавно мали російські паспорти, не могла не викликати щонайменше занепокоєння. Зрозуміло, на тлі жахливих новин з фронту, а потім й зі звільнених міст, порушувати цю тему було не на часі. Але всі ми сподіваємося, що в новому сезоні наша команда виступатиме, і сьогоднішній коментар президента Федерації біатлону України Володимира Бринзака дозволяє сподіватися, що сезон для наших спортсменів може бути повноцінним. А отже, кадрове питання неодмінно порушать вже дуже скоро.
Хотілося б застерегти найбільш гарячих уболівальників від того, щоб влаштовувати пошуки «зради» і тим самим вносити елементи дестабілізації, зокрема, й до політичного простору України, що було б тільки на руку нашому ворогові. Але, зі свого боку, хочемо запропонувати рішення, яке, з одного боку, розставило б крапки над «ї», а з другого боку, дозволило це зробити відносно тихо і в демократичному ключі, з урахуванням особливостей воєнного часу.
Каталізатором порушення теми про легіонерів став капітан чоловічої команди України Дмитро Підручний.
На емоційному рівні з Дмитром не можна не погодитися. Але вимагати від молодих спортсменок, вчорашніх юніорок, які перебувають в атмосфері фашистської диктаторської держави, ризикувати заради прояву позиції, може бути занадто. В умовах, коли просто за порожній аркуш паперу на вулиці затримують і відправляють на 15 діб своїх громадян, людей з українським паспортом може чекати сумніша доля.
Але як вчинити з продовженням кар'єри? Адже сьогодні ексросіянки та ексбілоруска – громадяни України, причому, за винятком Дар'ї Сидорової, громадяни нашої країни вже далеко не один рік. Заборонити виступи? Але на момент переходу мотивацією зміни громадянства називалося повернення на Батьківщину.
На наш погляд, є непоганий спосіб, з одного боку, вирішити проблему без ознак дискримінації за походженням, а з другого боку, перевірити щирість українського патріотизму, чи навпаки – переконатися у кар'єризмі завдяки нам.
Отже, ми пропонуємо не забороняти виступ за команду нікому з біатлоністів, які мають український паспорт. Але при цьому поставити жорстку умову – заборона відвідування території країн-агресорів на час воєнного стану і ще кілька років після закінчення війни. Причому ця заборона має стосуватися абсолютно всіх членів національної команди – так ми уникнемо непотрібних звинувачень у дискримінації.
До того ж рішення має бути універсальним, не тільки для біатлону, оскільки команди в інших видах спорту можуть зіткнутися з подібними проблемами. Як це зробити? Елементарно.
Кожен спортсмен національної команди підписує контракт із Міністерством молоді та спорту терміном на один рік. У практиці біатлоністів такі контракти найчастіше діють з 1 травня до 30 квітня. Отже, відповідний пункт про заборону відвідування території росії та білорусі варто внести до цих контрактів. Для видів спорту, у яких контракти підписуються в інші терміни, має сенс організувати підписання доповнень до контрактів.
Зрозуміло, треба усвідомлювати, що погодяться не всі, й частину спортсменів команди в різних видах спорту втратять. Але у країні війна. Люди втрачають життя. Житло. Роботу. І час. Той час, який могли і мали витратити на створення чогось кращого, а зараз змушені присвячувати тому, щоб відбитися від нацистських варварів.
І, зрозуміло, жодної лояльності до тих, хто зробить вибір не на користь України – лише повноцінний карантин, максимально жорсткий, який дозволяють федерації у відповідних видах спорту. Зрештою, спортсменки також приходили на умовах повноцінного карантину.
Ми сподіваємося, що навіть у непростих військових умовах можна ухвалити швидке та виважене рішення, і закликаємо до цього всіх чиновників Міністерства молоді та спорту, від яких це залежить. А вболівальників ще раз просимо: те, на що можна крізь пальці дивитися у мирний час, за умов війни може зіграти на руку ворогові. Тому закликаємо до стриманості щодо прояву своєї позиції.
Вже сьогодні треба думати про те, якими ми будемо у мирному житті та що робитимемо після перемоги».