Боротьба за відкриті списки

Політики досі не досягли компромісу, за якими правилами проводити місцеві вибори. “Пошта” з’ясувала, чи зможуть партії зупинитися на найкращому варіанті законопроекту

До чергових місцевих виборів-2015 в Україні – трохи більше, ніж п’ять місяців. Та досі достеменно невідомо, як вони відбуватимуться, адже від виборів до виборів, незалежно від рівня, в Україні змінюється законодавство. Теперішня змішана система вже давно віджила – закриті списки не ведуть до демократії, а та “мажоритарка”, що в нас була, стала синонімом підкупу та адмінресурсу. 
І якщо до позачергових парламентських виборів 2014-го депутати попереднього скликання ВРУ так і не спромоглися втілити у життя систему відкритих списків, то тепер це лейтмотив змін до закону про місцеві вибори. 
Відкритість списків означає, що виборці можуть віддавати свій голос як за партію загалом, так і за конкретного кандидата, просуваючи його у верхню частину списку. Таким чином, зникає поняття “прохідна частина” списку і усувається внутрішньопартійна корупція. Подібна система у різних формах діє в європейських країнах.
Але не забуваймо того, що виборчий закон повинен визначити, як ми обиратимемо нову місцеву владу, а не які повноваження вона матиме. І це вже питання до Конституційної комісії при Президентові, яка тепер розробляє зміни до Основного Закону, зокрема щодо децентралізації. Тож парламентарям потрібно встигнути змінити як виборче законодавство, так і Конституцію, інакше вибори 25 жовтня матимуть мало сенсу.
Згадаймо і те, що ще на початку весни в політичних колах дуже активно обговорювалась можливість перенесення волевиявлення на наступний рік. Основним чинником цього стало різке падіння рейтингів основних парламентських партій, які не можуть собі дозволити провалитись на місцевому рівні. Нині ці рейтинги також не дуже високі, адже відповідні соціологічні дослідження практично не оприлюднюються. Однак про вибори в жовтні можна говорити з більшою упевненістю. 
Вочевидь, політикам дуже важко пояснити українцям перенесення місцевих виборів, бо аж надто часто говорилося про те, що вони повинні стати логічним продовженням зміни влади після Євромайдану. Тепер причиною перенесення виборів може стати хіба що запровадження воєнного стану, але це вже залежатиме від ситуації на фронті.
Поміж тим збільшення активності місцевих осередків відомих партій і розкручування нових політичних проектів свідчать про неформальний початок виборчої кампанії. Білборди, телеефіри, риторика політиків спрямовані саме на вибори. На місцях і громадські активісти все частіше фігурують з прив’язкою до політичних сил. 
Та й парламентарі нарешті взялися за зміни закону про місцеві вибори. Тому парламент чекає велике випробування при голосуванні за відповідні законопроекти, яких буде кілька. При цьому низка документів лише імітуватимуть запровадження відкритих списків.

Довгий шлях до нового закону

“Пошта” вже писала про те, як експерти підганяли парламентарів, аби ті змінили виборче законодавство. Йдеться про три концепції змін: від Громадянської мережі ОПОРА, Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) та “Інтерньюз-Україна”; від Комітету виборців України (КВУ); проект закону, розроблений на замовлення Асоціації міст України.
Впродовж кількох місяців проводили круглі столи та обговорення виборчого законодавства у різних містах України. Пропозиції експертів мали багато спільного. Зокрема, вибори депутатів обласних рад та рад великих міст повинні відбуватися за пропорційною системою із відкритими партійними списками. На нижчих рівнях можливі вибори за мажоритарною системою у багатомандатних округах, у кожному з яких може бути обрано від двох до п’яти депутатів. І ще два тури для обрання голів великих міст.
фото: архів
Спікер ВРУ Володимир Гройсман у лютому створив експертну групу з реформування закону про місцеві вибори. Щоправда, у квітні відбулось лише друге її засідання. Тоді ж була створена менша робоча група з п’яти депутатів та шести експертів. Очолив її нардеп від “Блоку Петра Порошенка”, колишній голова КВУ Олександр Черненко. Їхній законопроект начебто мав бути готовий 12 травня, але буде представлений у парламенті тільки наступного тижня. Олександр Черненко висловлює надію на те, що за новий закон про місцеві вибори проголосують до завершення поточної сесії ВРУ, тобто до липня.
Було б логічно, якби п’ять фракцій парламентської більшості, які підписали коаліційну угоду та, окрім іншого, визначили в ній принципи реформи виборчого законодавства (перехід на пропорційну систему виборів з відкритими списками до ВРУ і для виборів депутатів місцевих рад, окрім сільських та селищних, а також вибори міських голів великих міст у два тури), вносили один законопроект і голосували за нього. 
Але фракція “Батьківщини” вже зареєструвала свій законопроект – фактично той самий, який готувала до позачергових парламентських виборів минулого року. Його критикували і тоді, і тепер. 
Готується ще кілька законопроектів, один із них від нашої робочої групи і від низки депутатів. Думаю, на наступному тижні будуть внесені всі законопроекти, і ми будемо дивитись, які з них якісні
“Якщо говорити про законопроект “Батьківщини”, то він абсолютно ідентичний закону, який вони готували на парламентські вибори. Тоді я ще був у Комітеті виборців України, і ми критикували цей законопроект, бо він дозволяє партії вже після виборів міняти кандидатів місцями у списку, але не в суворій дотриманості з тим, хто скільки голосів набрав, а з урахуванням, побажанням цього. Фактично це означає, що керівник партії може одразу ж після виборів вирішувати, хто стане депутатом, а хто ні. 
Цей законопроект лише називається “відкриті списки”, а насправді, як на мене, є маніпуляцією. До того ж там не передбачені вибори голів великих міст у два тури, як це визначає коаліційна угода. І є ще ряд інших суперечностей. Я знаю, що готується ще кілька законопроектів, один із них від нашої робочої групи і від низки депутатів. Думаю, на наступному тижні будуть внесені всі законопроекти, і ми будемо дивитись, які з них якісні. Але я одразу скажу як експерт, що мені важко буде підтримати той законопроект, який підготувала “Батьківщина”. 
Свій законопроект ми формували на основі пропозицій від ОПОРИ, КВУ, Асоціації міст України. На рівні районів та малих міст передбачена багатомандатна “мажоритарка”, а на рівні областей і великих міст – пропорційна система відкритих списків, подібна до польської”, – зазначив у коментарі “Пошті” Олександр Черненко.

Не все так прозоро?

Але постає питання, чи зможе парламент вибрати з низки законопроектів найкращий.  Учора, 15 травня, координатор виборчих і парламентських програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, яка також працювала у створеній спікером Гройсманом робочій групі, публічно звернулась до нього. 
“На жаль, з лютого до квітня ми мали шанс зустрітись лише раз. Рішеннями і дорученнями вас і групи стало створення нової експертної групи з 11 осіб (експертів та депутатів), які повинні були підготувати законопроект. Сьогодні стан його готовності 95%, і в понеділок документ можна буде реєструвати. Але… Як виявилось, плани зовсім інші… 
В понеділок будуть пропонувати суспільству інший текст, про який ви знаєте, ідея якого нікому не була презентована, пояснена. Вона “втиху” виношувалась, за даними різних джерел, вузькою групою політиків, благословлялась у окремих кабінетах АП (підкреслюю, лише в окремих). Система, закладена там, не є відкритими списками, але буде так названа, бо це сьогодні модно. Коли в територіальному окрузі виборцеві пропонують лиш одного кандидата від партії, то які б підходи ранжування не використовувались у багатомандатному окрузі, в громадян вибору нема.
В понеділок будуть пропонувати суспільству інший текст, ідея якого нікому не була презентована, пояснена. Вона “втиху” виношувалась вузькою групою політиків, благословлялась у окремих кабінетах АП. Система, закладена там, не є відкритими списками, але буде так названа, бо це сьогодні модно
Саме цей законопроект та ідея буде зареєстрована першою альтернативною (наш, можливо, буде третім у черзі). Тези окремих спікерів на ТБ свідчать, що певні рішення прийняті, і ви не могли про них не знати”, – написала вона на своїй сторінці у Facebook. І зазначила, що “політики почали діяти в кращих традиціях Януковича, Лукаш, Лавриновича” та застерегла, що імітація прозорості є небезпечною. 
“Критика буде одразу з усіх фронтів: громадського, опонентів-політиків, міжнародного, суспільного. А темою критики стане не лише маніпулятивна виборча система, яку назвуть відкритими списками, а й спосіб прийняття рішення та неспроможність до повноцінного діалогу. Дуже прикро бачити депутатів, яким доведеться позичати в сірка очей та продавати це суспільству як реформу. Я хочу помилятись…” – додала Ольга Айвазовська. 

Шанс для реваншистів

Тож тепер залишається дочекатися наступного тижня і побачити, які саме законопроекти будуть зареєстровані і ким. А також, які з них у подальшому будуть найжорсткіше просуватись, зокрема й спікером Гройсманом.
Але якщо із реформуванням закону про місцеві вибори триватимуть скандали, то це тільки зіграє на руку вчорашнім прибічникам режиму Януковича, які, вочевидь, сподіваються реваншу (спершу хоча б на місцевому рівні). Найкращим подарунком для екс-“регіоналів” стане збереження нинішньої змішаної системи.
Є й інша небезпека: якщо буде ухвалений один із законів, що лише імітують впровадження пропорційної системи з відкритими списками на місцевих виборах. У результаті – шквал критики після виборів і дискредитація такої системи в Україні. Тоді вже виникатимуть проблеми і з тим, щоб відкриті списки, про які українські партії так багато говорили, але дуже довго боялись їх, застосовувались на майбутніх парламентських виборах.


Чи будуть місцеві вибори в Донбасі?

Робоча група, яку очолює Олександр Черненко, у своєму законопроекті  прописала й нюанси голосування в Донбасі. Про це нардеп розповів у коментарі “Пошті”:
“Це буде наша пропозиція, не знаю, як її сприйме зал, щоб не проводити виборів до Донецької та Луганської обласних рад. Тому що не можна проводити вибори до облрад лише на частині областей і поки там діють військово-цивільні адміністрації. Тобто виборів не проводити до закінчення АТО! 
А в тих містах, які уже звільнені, – Маріуполі, Сєвєродонецьку, Слов’янську, звичайно, проводити. Але в нас є питання щодо тих населених пунктів та районів, які формально контролюються українською владою, проте зараз перебувають на лінії зіткнення і там тривають бойові дії. 
Ми за те, щоб Кабмін спільно з ЦВК напередодні виборчої кампанії з урахуванням ситуації, яка там є, склав перелік населених пунктів (їх не так уже й багато, і це переважно села), де через ведення бойових дій та руйнування проводити вибори неможливо. До прикладу, Широкине, Піски…”
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7557 / 1.65MB / SQL:{query_count}