Знову на старт?..

Коли українцям чекати позачергових парламентських виборів, чи вигідні вони Порошенкові та хто з політичних гравців їх не хоче

Центрвиборчком у понеділок оголосив Петра Порошенка обраним президентом України. А вже цієї суботи, 7 червня, Порошенко присягне перед українським народом і офіційно вступить на президентську посаду.
Величезна підтримка українців, яка дозволила йому виграти вибори в один тур, з одного боку дає йому багато козирів у руки  щодо можливості домовлятись і диктувати свої правила іншим політичним гравцям, а з іншого – ставить його обличчям до великої відповідальності перед українським народом. Звичайно, на такі пафосні речі наші політики зазвичай мало зважають, але нині час трохи інший. Майдан продемонстрував, що ми готові скидати навіть диктаторів.
Насправді вже перші кроки нового президента покажуть, наскільки він готовий виконувати свої обіцянки. А українці мають розуміти, що лише на виборах нового президента зміна влади не за­вершується! І всі останні со­ціологічні дослідження демон­стрували таке розуміння – більшість наших громадян виступають за проведення якнайшвидших позачергових парламентських виборів. Власне і сам Порошенко на цьому наголошував. Він начебто виступає за оновлення Верховної Ради вже цього року…

Велика спокуса

Насправді Порошенкові проведення якнайшвидших виборів сьогодні вигідне. На хвилі свого нинішнього рейтингу він може завести під купол на Грушевського власну депутатську більшість. Найімовірніше, це відбуватиметься на базі команди УДАРу та перебіжчиків із “Батьківщини”. Партію Порошенка “Солідарність” ще потрібно розбудовувати. І з огляду на усі ці нюанси цього літа нас можуть очікувати доволі цікаві переходи, союзи чи злиття.
От тільки тут виникають цікаві моменти. Антитерористична операція на сході, яка насправді є неоголошеною війною, може затягнутись надовго. За таких умов провести парламентські вибори, які сприйме вся країна, практично неможливо. Та й багато нинішніх чинних депутатів начебто готові тісно “співпрацювати” з новим главою держави. 
Як повідомляють ЗМІ, в кулуарах Верховної Ради вже навіть ходять чутки про переформатування коаліції під Порошенка і можливість спікерства Володимира Литвина для цього. Якщо так станеться, то це і буде першим випробовуванням для післямайданівської України на можливість контролювати нового президента. Порошенко заявляв про вибори до ВРУ до кінця цього року, тож інший крок буде недотриманням обіцянки. У такому випадку суспільство мало б відреагувати. 
Дострокові парламентські вибори можуть відбутись восени 2014-го або вже навесні 2015-го
Не можна забувати, що до нинішньої коаліції “Європейський вибір” із 257 депутатів входять аж 62 колишніх “регіонали”! Цей парламент у січні ухвалював диктаторські закони для Януковича і цей парламент нині провалює питання за питанням. Нинішня коаліція існує лише на папері…
“Переможець президентської гонки заявляв, що одним із перших його кроків стане розпуск Верховної Ради України. Сьогодні Конституція та законодавство не передбачають великої кількості підстав для здійснення такого акту, тим не менше ми вважаємо, що при адекватній позиції президента, при його комунікації із парламентськими фракціями, з депутатами, які увійшли до коаліції, розпуск парламенту можливий через 30 днів після розвалу цієї коаліції”, – зазначила 2 червня в українському кризовому медіа-центрі Ольга Айвазовська,  координатор виборчих та парламентських програм Громадянської мережі ОПОРА.

Як розпустити парламент?


фото: "РИА Новости"
Насправді Конституція передбачає лише три можливості для розпуску президентом парламенту. 
Глава держави має право це зробити: 1) якщо впродовж одного місяця у ВРУ не сформовано коаліцію депутатських фракцій; 2) якщо впродовж шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано його персональний склад; 3) якщо впродовж тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
І як уже зазначалось, перший варіант нині є оптимальним. На минулому тижні позафракційний нардеп Юрій Дерев’янко вже прогнозував якнайшвидший розвал коаліції через вихід з неї “ударівців” та низки позафракційних парламентарів. Та поки що союзники Порошенка цього не зробили.
А от лідер УДАРу Віта­лій Кличко в неділю на вічі у Києві заявив, що парламентські вибори будуть скоро. “Ключові речі на сьогодні – це зміна влади. Це ми робимо крок за кроком. Відбулися президентські вибори, вибори мера, Київради. І ми впевнені, що найближчим часом мають відбутися вибори до Верховної Ради. Тільки люди повинні висловити думку, кому вони довіряють і це є принцип люстрації”, – сказав Кличко.
Тож тепер можемо чекати на рішучіші кроки його фракції по розвалу коаліції. От тільки наскільки швидко це відбудеться. “Ударівець” Павло Розенко нещодавно заговорив про те, що парламент має саморозпуститись… От тільки Конституція такого не передбачає. Та й не погодиться нинішнє скликання ВРУ на цей крок. Тож гра із достроковими виборами продовжується…
Зазначимо, що цілком логічно вибори могли відбутись у жовтні цього року. Однак ВВС-Україна із посиланням на свої джерела у фракціях повідомляє, що як час для позачергових парламентських виборів розглядається і весна наступного року. 

Амбіції гравців

Зазначимо, що окрім Порошенка у нових виборах мали бути б зацікавленими і його найближчі переслідувачі по президентській гонці. Зокрема, Юлії Тимо­шенко потрібно почистити свою фракцію і хоч якось відігратись. А високий результат Олега Ляшка та Анатолія Гриценка також дає їм підстави на велику надію завести під купол ВРУ свої власні фракції. 
А ще у новій Раді можуть бути й абсолютно нові обличчя. Це, зокрема, стосується нинішнього мера Львова Андрія Садового. Після Майдану в нього непоганий особистий рейтинг, що довели і вибори до Київради, в яку потрапила партія “Самопоміч”. Садовий може готуватись і до більшого успіху…
Також стає зрозуміло і те, хто категорично виступатиме проти дострокових парламентських виборів. Насамперед це Партія регіонів, яка після втечі Януковича намагалась утриматись на плаву через співпрацю із новою владою. У понеділок лідер фракції ПР Олександр Єфремов на погоджувальній раді у ВРУ заявив, що з виборами треба почекати. “Не вирішивши питання змін до Конституції, як мені здається, не логічно говорити про вибори і це не по-державницьки. При цьому необхідно враховувати, що дані вибори треба проводити лише після вирішення ситуації на сході. В іншому випадку ми можемо своїми діями лише прискорити процес непорозуміння і відторгнути територію”, – сказав Єфремов.
Президент має право достроково припинити повноваження парламенту, якщо впродовж одного місяця не сформовано коаліцію депутатських фракцій
І як писав нещодавно у своєму блозі на “Українській правді” відомий політтехнолог Тарас Березовець, проти виборів виступатимуть комуністи, “свободівці”, які ризикують не потрапити у нову Раду, а також мажоритарники, адже нові вибори – це нові витрати без гарантій перемоги.
Зрештою зазначимо, що найближчі позачергові парламентські вибори мали б уже відбутись за новим законом і мова йтиме, найімовірніше, про вибори виключно за пропорційною системою. Хоча і тут є безліч нюансів. У ВРУ зареєстровані проекти змін до виборчого законодавства, і зокрема у проекті нині позафракційного екс-”регіонала” Юрія Мірошниченка пропонується провести вибори за відкритими регіональними списками. 
“Вибори проводитимуться у загальнодержавному виборчому окрузі, який поділятиметься на територіальні виборчі округи. Визначення кількості і меж округів віднесено до компетенції ЦВК. У кожному окрузі має обиратись від 8 до 12 депутатів. Право висування кандидатів матимуть лише партії, зареєстровані за рік до виборів. На основі списків кандидатів від партії в округах формується загальнонаціональний список кандидатів від партії, при цьому черговість кандидатів у загальнонаціональному списку визначається партією на з’їзді”, – зауважував Мірошниченко.

Необхідність нових правил

Виборче законодавство необхідно міняти, сумнівів у цьому немає. Адже будувати нову країну і обирати вищий законодавчий орган за старими правилами гри, м’яко кажучи, не личить. 
“Щодо змін до виборчого законодавства, то вже внесено два законопроекти, один із яких – виборчий кодекс, який пройшов Венеціанську комісію та існує давно. Тому є всі шанси на комітетах розпочати розгляд цих законопроектів цього тижня”, – заявив учора Сергій Соболєв, в.о. голови фракції “Батьківщина”, інформує УНН.
Своєю чергою і громадські активісти наголошують на тому, за якими принципами треба міняти виборчий закон. “П’ять основних принципів, які на міжнародному рівні застосовуються до належної діяльності законодавчої гілки влади – це репрезентативність парламенту, його інституційна незалежність, відкритість, прозорість та підзвітність… Вибори за змішаною системою, що містить у собі пропорційну складову, закриті списки та вибори в одномандатних округах сьогодні не можливі. На виборах президента не вдалось організувати голосування у 24 округах на Донбасі та у 12 округах в Криму. Відповідно без проведення законодавчих змін, виборчої системи і правил проведення виборів сьогодні вибори як такі є історією програшу. 
Ми бачимо перспективу в тому, щоб виборча система була змінена до формату відкритих списків. Відповідно потрібно забезпечити волевиявлення мешканців усіх регіонів України й тимчасово окупованого Криму. Потрібно нівелювати політичну корупцію як складову виборів. Якщо останні президентські вибори відбувались без застосування адмінресурсу та підкупу виборців, то на одночасних виборах міських голів та міських рад, які пройшли 25 травня у кількох містах, ми побачили повернення до старих методів роботи. Для уникнення цього потрібно відмовитись від одномандатних мажоритарних округів”, – наголошує Ольга Айвазовська.
Також громадські активісти наголошують на тому, що потрібно зробити набагато жорсткішим покарання за порушення виборчого законодавства. 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7840 / 1.64MB / SQL:{query_count}