Президентське соло і фонові реалії

Віктор Янукович виголосив щорічне послання до ВРУ про внутрішнє та зовнішнє становище України

Віктор Янукович виголосив щорічне послання до ВРУ про внутрішнє та зовнішнє становище України

Торік про цей конституційний обов’язок Президента не згадували – налагоджували вертикаль, а цьогоріч обіцяли, що Вік­тор Федорович під час виступу в стінах парламенту озвучить свою оцінку пройденого за останні роки шляху та накреслить плани на майбутнє. “Зміни у світі гартують сильних. Із цієї трибуни хочу звернутися до кожного українця із закликом: досить жалітися і принижуватися. Україна сильна і амбітна держава. Настав час проявити український характер, довести і собі, і світові, що Україна –
це країна-лідер”, – цими словами гарант розпочав розмову про реформи, яка зрештою, і не припиняється.

Палки в колеса катка реформ

Сам Віктор Янукович , “випереджаючи критиків”, заявив, що незадоволений результатами цього року – “із задумів та планів на 2010 р. ми спромоглися реалізувати щонайбільше третину”. Із причин, що стали на заваді курсу влади, Президент виділив опір бюрократичного апарату, неготовність влади та суспільства до запропонованих змін, вичікувальну позицію вітчизняних бізнесменів, а також те, що українці протягом 20 років незалежності втомилися очікувати змін. Проте – “потрібно зламати практику зволікань та інерції, подолати розгубленість політиків та бюрократичний саботаж”, а для того, аби реформи стали справою усього суспільства, на думку Президента, потрібні чіткі та якісні орієнтири на майбутнє. Щодо чіткості, то саме про її відсутність опозиційні політики говорили після виступу глави держави. Чи була конкретика у словах Януковича  і чи описав він зрозумілу стратегію на майбутнє? Кожен почув своє.

У кабінетах влади давно взяли на озброєння цікаву практику, за якої одне відомство обіцяє (навіть чіткі та зрозумілі речі), а інше “заговорює” ідею або й прос­то мовчки “спускає”. Подібну стратегію востаннє можна було спостерігати, коли йшлося про квоти на експорт зерна: у президентській адміністрації заявили, що через день-два квоти замінять митом, а вже наступного дня стало відомо, що Кабмін прийняв рішення про продовження квотування.

До речі, у Національному інституті стратегічних досліджень, (який власне й готував доповідь Президента – ґрунтовний текст на 415 сторінок) про цю проблему теж говорять, однак у іншому ключі – мову ведуть про відсутність відповідальності виборних осіб. Однак за сьогоднішньої політичної конструкції Президент має достатньо повноважень, аби власноруч і навіть у межах законодавчого поля виправляти подібні вади…

У доповіді “Модернізація України – наш стратегічний вибір” також зазначається, що серед проб­лемних явищ, які були у 2010 р., досі залишається актуальною недосконалість системи зворотного зв’язку між громадянами та владою, а також відсутність діалогу між опозицією та владою у парламенті… Щодо останнього, то тут показовим є ухвалення антикорупційного пакету, який вніс Президент. У своєму посланні Віктор Федорович говорив про корупцію в країні й вимагав негайного ухвалення антикорупційного пакету. От тільки на цьому етапі, як, втім, і під час попереднього розгляду президентських законопроектів, діалог між опозицією та владою ніяк не налагоджувався: усі пропозиції опозиціонерів послідовно ігнорували у напівпустому залі парламенту. Незважаючи на це, антикорупційний закон таки прийняли.

Новації в освіті

Окремо зупинився Президент і на реформах у освіті. Незважаючи на те, що “уже не перший рік Україну лихоманить від різних експериментів та новацій у цій сфері”, Віктор Федорович пропонує говорити відверто про реальний стан справ у сфері, а це може означати лише одне – невпинні зміни у освіті триватимуть далі. Однак є сумніви щодо того, що реформування не обмежується ходьбою по колу.

Нещодавно очільник Міносвіти в ефірі радіо “Ера-fm” заявив, що в Україні можуть відродити 12-річне навчання у школах, аби стати ближчими до європейський стандартів. Нагадаємо, що торік освітнє відомство скасувало 12-річку, мотивуючи своє рішення цими самими аргументами…

Існування сотень вишів, які формально надають дипломи, переважання спеціальностей гуманітарного напряму над технічними, що призводить до дефіциту кваліфікованих інженерів, конструкторів, технологів…, на думку Президента, це головні проблеми нинішньої вищої школи. Впродовж наступних років негативи обіцяють викорінювати, заручившись підтримкою громадян.

Національна економіка та геополітика

Та найбільший акцент зроблено на реформуванні вітчизняної економіки та поведінці на зовнішньополітичній арені. Президент певен: нині національна економіка залишається здебільшого неефективною та залежною від кон’юнктури на зовнішніх ринках, а її базові галузі – надзвичайно витратні, що є однією із причин залежності від імпортованих енергоносіїв. Тому й майбутні пріоритети спрямовані на інноваційний розвиток та технологічне оновлення виробництв, що потребуватиме значних інвестицій. Янукович запевняє, що 2011 р. стане “періодом побудови нової нормативно-правової бази захисту прав та інтересів інвесторів”.

Президент назвав також і три незадіяні досі внутрішні ресурси, що надалі активізовуватимуть: дерегуляція та стимулювання підприємництва (у Комітеті економічних реформ навіть порахували, що заходи в цьому тренді можуть дати збільшення ВВП на 2%); прискорення процесу приватизації; зняття мораторію на купівлю/продаж земель сільськогосподарського призначення.

Якщо більшість названих речей ми мали змогу чути неодноразово, то одна ініціатива Президента стала черговим відкриттям. Йдеться про формат відносин із Митним союзом Росії, Білорусі та Казахстану, адже ставлення до цього утворення вищого керівництва держави досі не зрозуміле. З огляду на те, що от-от мають закінчитися перемовини із Європейською унією щодо укладення Угоди про асоціацію, ініціативи посилити співпрацю із Митним союзом видаються не зовсім послідовними.

Нещодавно уповноважений Кабміну щодо співробітництва з РФ, країнами СНД та Євразійського економічного співтовариства Валерій Мунтіян розповів, що вже у липні Україна зможе приєднатися до протоколу про створення Митного союзу. У КМУ передбачили вже й вигоду від інтеграції до цього утворення і ймовірно, що це питання піднімуть 12 квітня – саме тоді до Києва приїде російський прем’єр Путін.

Згідно з інформацією прес-служби російського прем’єр-міністра, під час візиту до Києва обговорюватимуть теми енергетики та торгово-економічних зв’язків. Розмови про Митний союз в останні дні не припиняються. Посадовці Росії теж вирішили брати цифрами: за словами заступника голови “Газпрому” Валерія Голубєва, у результаті вступу до МС Україна могла б заробити на газі 8 млрд доларів… Нагадаємо, що урядовці постійно шукають аргументів, які змусили б Росію переглянути газові контракти.
От на такому фоні й пролунали слова Януковича про нову договірну базу, на яку спиратимуться відносини з Митним союзом, та ймовірну пакетну угоду за формулою “3+1”. Цікаве й інше: Янукович вважає, що все це забезпечить курс на зближення європейського та євро-азійського економічних просторів. Тобто, мова йде про відоме розумне телятко, тільки у адміністрації Президента та МЗС такий спосіб дії називають концепцією національного прагматизму. Як виконуватимуть обіцянки Президента, спостерігатимемо впродовж наступних місяців, але ключовий момент може настати вже невдовзі – під час візиту російського прем’єра.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7992 / 1.62MB / SQL:{query_count}