Другий Президент почав ходити до Генпрокуратури, а експерти озвучують версії порушення кримінальної справи – від “відбілювання” Леоніда Даниловича і до тиску на його родину

Порушення кримінальної справи проти Леоніда Кучми, Президента України у 1994 – 2005 рр., цього тижня здивувало всіх. Ми вже встигли звикнути до кримінальних переслідувань опозиціонерів із політичних мотивів, але до такого крутого повороту подій ніхто не був готовим. Цього тижня Генпрокуратура порушила проти Леоніда Кучми кримінальну справу в рамках розслідування вбивства журналіста Гергія Ґонґадзе. До матеріалів як доказ долучили і так звані “плівки Мельниченка”.

“Я спокійний”

На відміну від нас, самого Леоніда Даниловича ця новина, схоже, анітрохи не вивела з рівноваги. І хоча екс-президент заявив, що новина на нього звалилася “як сніг із ясного неба”, поза тим, заявив, що не винен.

“Я спокійний, тому що не відчуваю за собою провину. Я перебував 10 років в умовах жорстокого пресу, але сьогодні морально готовий пройти всі муки пекла, щоб усі знали, що я зробив для країни, а чого не робив узагалі”, – зазначив Леонід Кучма вчора, заходячи на допит до Генеральної прокуратури України. Хоча спокійним Леонід Кучма не виглядав, радше був знервованим і засмученим.
“Учора дивився на “5 ка­налі”, як я рівно п’ять років тому сказав, що це була жахлива провокація проти України і проти Президента. Я на цих позиціях стояв і буду стояти”, – додав він. За його словами, за останні роки нічого нового у слідства не могло з’явитись. “Окрім плівок, які, як ви розумієте, не можуть бути доказом”, – додав він.

Кучма втік із прокуратури від Мельниченка

Ще однією несподіванкою стало визнання речовим доказом у справі про розслідування убивства журналіста Георгія Ґонґадзе плівок екс-майора Державної охорони Миколи Мельниченка, які той записував під диваном у кабінеті Кучми.

“Плівки визнані речовим доказом у справі, вони фігурують у справі Пукача і в цій справі (порушеній проти Кучми – “Пошта”)”, – сказав на брифінгу у вівторок перший заступник генпрокурора України Ренат Кузьмін.

А вчора у Генпрокуратурі побував і сам скандальний екс-майор. “Мені зателефонували і сказали сьогодні бути об 11-й годині”, – повідомив він натовпу журналістів, який юрмився під прокуратурою. Мельниченко не зміг повідомити, чи буде очна ставка з Леонідом Кучмою. “Я вимагав очної ставки, вона мала відбутися ще 2007 року. Вимагаю її і зараз”, – сказав Мельниченко.

Утім Леонід Кучма зу­ст­річатися зі своїм охоронцем не захотів. На запитання, чи готовий екс-президент до очної ставки з Мельниченком, Кучма відповів: “Звісно, ні. Не тому, що я не готовий, а тому, що не хочу і не буду. Ви ж уявляєте собі, з яких причин. Все, більше я про це говорити не буду”.

“Побачивши мене, Лео­нід Данилович почав нервувати, схопився, на зауваження слідчого про те, що йде слідча дія, не реагував, кинув репліку: “Можете мене затримувати, я ніяких слідчих дій проводити не буду” – і втік через чорний хід, о 13.20 залишив приміщення Генпрокуратури”, – цитує Мельниченка сайт “Обком”. За його словами, планувалося проведення очної ставки за участю його і Кучми. Мельниченко впевнений, що екс-президент злякався очної ставки.

“Він злякався очної став­ки. Якщо він чесна людина, якщо йому нема чого боятися, будь ласка, нехай проведе очну ставку, хай слідчий і Генеральна прокуратура України завершать усі процесуальні дії”, – сказав колишній майор. Мельниченко додав, що в четвер заплановано продовження слідчих дій із його участю.

Про версії

Уся ця історія за неповних два дні встигла обрости найрізноманітнішими версіями. Перша з них – бий своїх, щоб чужі боялися. Іншими словами, влада намагається залякати суспільство, а передусім опозицію. Друга версія – влада намагається встановити баланс в арештах опозиціонерів, які активно критикувала Європа. Дозвіл на відрядження до Європи підслідної Юлії Тимошенко та справа проти Кучми дуже добре вкладаються у логічний ланцюжок цієї версії.

Однією з версій можна вважати бажання влади відволікти увагу суспільства від важливіших подій, зменшити протестні настрої в суспільстві, тримати громадськість у напрузі.

Не можна відкидати версію, яку озвучив колишній голова парламентської комісії з розслідування вбивства журналіста Георгія Ґонґадзе Олександр Жир виданню “Сегодня”. На його думку, Кучма сам інспірував справу, щоб стати “білим і пухнастим”.

“Маючи факт прослуховування кабінету Президента, маючи людину, яка його прослуховувала, розуміємо, що хтось один повинен сидіти в тюрмі. Або той, хто незаконно прослуховував, або той, хто проводив дії, що виходять за рамки Кримінального кодексу”, – зазначив він.

Жир вважає, що справа проти екс-президента – це просто піар-хід. “Ніхто не побачить ніяких рішень, ніхто нікого залучати не буде. Історія завершиться тим, що буде виправдано Леоніда Даниловича. Він буде білий і пухнастий, ні в чому не винен, і на цьому поставлять крапку. Це перший крок у багатоступеневій акції. Потім буде йти… наслідок – усі почуємо, як слідчий із генпрокурором будуть розповідати, що це наклеп, що звинувачення не мають підстав. Після цього Кучма, усміхаючись до зятя Пінчука, полетить на черговий саміт до Білла Клінтона. Це дії, які інспіровані самим Леонідом Даниловичем”, – каже колишній нардеп.

За словами Жира, люди, які проводять цю акцію, дуже розумні. “Досить тонка акція і красиво подається”, – вважає він.

Ще однією версією є тиск на родину Леоніда Кучми з метою перерозподілу власності. Мова передусім про його зятя Віктора Пінчука. Про це кажуть сам Олександр Жир та низка українських експертів.

Чим усе закінчиться?

Вдова журналіста Геор­гія Ґонґадзе Мирослава схвалює рішення Генпрокуратури про порушення кримінальної справи проти екс-президента Леоніда Кучми. “Я вітаю порушення кримінальної справи проти Кучми. Цей крок, на мій погляд, свідчить про те, що Генеральна прокуратура має вагомі докази причетності Кучми до вбивства Георгія”, – заявила вона. Мирослава Ґонґадзе також висловила надію, що “у прокуратури вистачить професіоналізму та волі довести цю справу до кінця”.

В історії з викликом до ГПУ Леоніда Кучми дивують кілька фактів.

По-перше, екс-пре­зи­дент перед пресою жодним словом не звинуватив владу у репресіях проти себе. Дивно, чи не так? Людину, яка досі спокійно собі жила на пенсії, раптом підо­зрюють у криміналі, порушують проти неї справу, викликають до правоохоронців, зрештою, шкодять репутації. А вона навіть не намагається дорікнути за це владі!

По-друге, кримінальна справа проти Кучми порушена в дусі української політики останніх часів – публічно, на прес-конференції, яку транслювали всі телеканали і про що потім написала вся українська та закордонна преса. Так порушували справи проти всіх українських політиків. Частина цих гучних справ, як відомо, закінчилася нічим. 

Варто нагадати, що за 20 років незалежності в Україні було порушено чимало резонансних справ. Деякі політики зробили на обіцянках їх розкрити кар’єру. Утім до логічного завершення доведені одиниці з них. Що буде з цією справою – наразі таємниця.

Олександр Палій,
політолог, кандидат політичних наук:

– На мою думку, це спроба закамуфлювати репресії проти опозиції. Але при цьому треба розуміти, що Янукович не дуже жалує Кучму за те, що Майдан 2004 року все-таки відбувся і на п’ять років відтермінувався його прихід до влади. Він звинувачував у цьому Кучму. Сказати, що Кучма великий прихильник влади, представник цього середовища, буде некоректно. Хоча Кучма є хрещеним батьком тієї олігархічної системи, яка утворилася в Україні, усіляко заохочував її утворення. І фактично нинішні політики, олігархічні клани виросли саме під його правлінням. Репресіями проти Кучми нинішня влада починає кусати руку, яка її дуже довго і наполегливо годувала. Швидше за все, це камуфляж для майбутніх репресій проти опозиції. Це один із варіантів, але не обов’язково основний. Оскільки більшість нинішньої влади вкладається в схему фінансової зацікавленості, то я думаю, що це спроба використати колишнього Президента, статки якого оцінювалися в дуже хороших сумах. Я вже не кажу про його зятя, про інші родинні зв’язки. Тому не відкидаю, що хтось із нинішньої влади вирішив, що його ще немає у списку “Форбс” або він не на тій позиції, що хотілося б, і тому фінансова мотивація, мотивація перерозподілу фінансових ресурсів є дуже ймовірною. Передусім тому, що більшість дій влади вписується у цю схему. Без грошової зацікавленості нинішня влада фактично нічого не робить.

Олег Соскін,
директор Інституту трансформації суспільства:

– З одного боку, це дивно, бо Кучма – один із тих, хто виростив Рената Кузьміна і вивів на посаду заступника генпрокурора. З іншого боку, зрозуміло, що без узгодження з вищим керівництвом країни на Банковій таке рішення прийматися не може. Можуть бути два варіанти розвитку подій.

Перший – відбілити Кучму від справи Ґонґадзе. Хоча ситуація може вийти з-під контрою. Кучма насправді використовував свої повноваження, і це видно навіть у плівках Мельниченка, і з погроз Ґонґадзе, коли той ставив йому питання в телеефірі, це також погрози Волкова, який був помічником Кучми і наближеною до нього особою.

Відомо також, що Міністерство внутрішних справ України слідкувало за Ґонґадзе, його вбили ті люди, які обіймали високі посади у МВС. Зрозуміло, що Пукач сам не міг цього зробити. Має бути проведена очна ставка з Мельниченком. Треба почати громадську дискусію з цього питання. Але треба притягати до кримінальної відповідальності Литвина.

Тоді треба позбавляти його депутатської недоторканності. І тоді може початися другий сценарій – Кучму треба притягати до карної відповідальності, з ним – Литвина. А тоді треба переобирати й голову ВРУ.