«Україну бачать, про неї чують і знають!»

Христина Береговська, мисткиня, – про амбітний мистецький проєкт «Ми і світ», культурний фронт і місію в часі війни

У Львові влітку 2022-го започаткований амбітний мистецький виставковий проєкт «Ми і світ». «Проєкт заснований під час війни й покликаний проводити промоцію українського візуального мистецтва у різних країнах світу. У тісній колаборації з митцями, дипломатами, політиками та підприємцями творимо українську культурну дипломатію разом. Формуємо правильні риси обличчя української культури в міжнародній площині», – зазначає «Львівській Пошті» авторка і кураторка проєкту, викладачка кафедри історії та теорії мистецтва Львівської національної академії мистецтв Христина Береговська.
«Присутність українського мистецтва у світі важлива і необхідна! Україну бачать, про неї чують і знають! Це конкретна і системна культурна дипломатія в дії. Ми розповідаємо про наше мистецтво в різних країнах світу на потужних галерейних майданчиках, представляючи, зокрема, й молоду генерацію. Кожна виставка має благодійну складову. Дякую художникам, що долучаються до виставок. Побували вже в Берліні, Парижі, Відні, Римі. Провели успішний аукціон у Львові. У планах – Австралія, США, Канада. Покажемо світу творіння наших художників від Мельбурна до Лондона, від Парижа і до Чикаго», – зазначає доктор мистецтвознавства.
– Зараз кожен робить свою роботу – бійці обороняють Україну, волонтери є надійною опорою військових і медиків, допомагаючи всім чим можуть, лікарі рятують і бійців, і постраждалих українців. Люди культури також долучаються до допомоги, проводячи благодійні виставки та аукціони. Наскільки важливою є місія культури під час війни?
– Культурний фронт був, є і буде важливим. Місія культури важлива і з позиції національної культурної політики, і з міжнародної культурної політики. В межах України ми говоримо про розстріляне життя. Ми, дієвці культури, мусимо говорити й про розстріляну культурну спадщину. В Україні зараз багато зруйнованих бібліотек, театрів, музеїв. Дуже важливо робити промоцію за кордоном праць художників всієї України. Ми не просто возимо виставки сучасного мистецтва, але й під час розмов і дискусій розповідаємо про розстріляну культурну спадщину України. Отже, світу доносимо інформацію про біду в культурі. 
На виставках присутні багато галеристів – вони заскочені іншими категоріями розуміння світу, цікавою стилістикою. Виставки відкривають нові імена для світу. Під час виставок у Європі іноземці запитують, як виживають художники під час війни, хто купує їхні роботи, як вони заробляють, як дбає держава про діячів культури, про студентів, які здобувають художні професії, про викладачів.

– Серед твоїх проєктів була фотовиставка «З вогню до життя»: мовиться про 11 матусь, які приїхали з епіцентрів бойових дій і які народжували діточок у Перинатальному центрі. Спершу 11 героїнь фотопроєкту ми побачили у львівському парку «На Валах», а згодом ці роботи повезли до США. Чому виник цей фотопроєкт і наскільки все вдалося?
– Фотопроєкт «З вогню до життя» ми спільно з керівницею Львівського обласного клінічного перинатального центру Марією Малачинською зреалізували у березні. Це жінки, які вберегли життя під ракетними обстрілами Харкова, Києва, Житомира, Сєвєродонецька, Чернігова, Запоріжжя. Спочатку ми спілкувалися з жінками, адже вони приїхали народжувати до Львова в стані стресу та шоку від обстрілів їхніх рідних міст. Вирішили робити фотосесію. Це був непростий процес, адже фотографуватися погоджувалися не всі. 
Врешті стати героїнями фотопроєкту погодилися лише 11 жінок, за що вдячні їм. Мені було приємно, що посольство України у США зацікавилося цим фотопроєктом – роботи були представлені в Українському домі у Вашингтоні. Також «З вогню до життя» презентували у всіх українських храмах Чикаго, Вашингтона та Нью-Йорка. І втретє цей фотопроєкт побачили в інтернаціональній індіано-американській галереї. Певна: нам все вдалося! Респект жінкам, які в час війни народжували і народжують діточок, продовжуючи український рід – життя переможе, Україна переможе!
– Чи є у планах показати фотовиставку в країнах Європи?
– Плануємо наприкінці року в межах проєкту «Ми і світ» організувати виставку живопису «Жінка» – розповідатимемо про матерів, які народжували у Львівському обласному клінічному перинатальному центрі. Є задум, аби одну із 11 героїнь – Ірину з Києва, маму двійнят – спортретувати. Ірина на початку березня передчасно народила двійню. Це сильна духом жінка, з надпотужною вірою – мама Вікторії та Вероніки. Її чоловік військовий, який на кілька годин приїхав до дружини. Закарбувалися його слова: «Київ вистоїть, Україна вистоїть, і не випадково одну з доньок ми назвали Вікторія – перемога буде в нашій родині, і перемога буде в Україні». Також запам’яталася жінка з Харкова, яку ми знимкували, коли її донечці Ніколь був один день. 
– Чекаємо на продовження фотовиставки «З вогню до життя», коли дітям виповниться, скажімо, пів року, а з часом й рік.
– Звісно, організуємо! Ми точно це зробимо. Наші 11 героїнь – це мами з Києва, Харкова, Херсона, Сєвєродонецька, Запоріжжя, Чернігова.

– Розкажи, будь ласка, докладніше про проєкт «Ми і світ», який презентуєте у країнах світу.
– «Ми і світ» – амбітний виставковий мистецький проєкт, започаткований під час війни. Мета – системного робити промоцію українського сучасного мистецтва передусім для іноземного глядача. Мовиться про молодих художників, зокрема студентів та визнаних світом українських митців. Ми розповідаємо про наше мистецтво в різних країнах світу на потужних галерейних майданчиках, представляючи, зокрема, й молоду генерацію. 
Кожна виставка має благодійну складову. Наша мета – провести творчу реабілітацію нашим художникам, аби вони відчули себе потрібними в часі війни, що люди ними цікавляться. Своєю участю у виставках вони Україну популяризують – культурна дипломатія без їхньої співучасті не відбувається. Побували з виставками вже в Берліні, Парижі, Відні, Римі. Провели успішний аукціон у Львові. У планах – Австралія, США, Канада. У вересні у планах виставка у Празі, Мілані, Женеві. Кожна виставка має концепцію.
Ми відкриті та готові до співпраці. Дорогі митці, будемо раді співпраці. Виставковий мистецький проєкт «Ми і світ» відкритий для вас! Якщо маєте круті ідеї чи готові твори, то пишіть до нашого Благодійного фонду Козицького (weandworld2022@gmail.com). У фонді я є артдиректоркою.
Загалом до Італії поїхало 75 робіт, у Берлін – 44, до Відня – 12 робіт. В експозиції представлено твори живопису, скульптури, графіки, кераміки. Всі поїздки відбуваються за підтримки Благодійного фонду Козицького.
У римській галереї Умберто Мастрояні уперше експонували сучасне українське мистецтво. Виставку з промовистою назвою Perche? («За що?») провели, аби привернути увагу до повномасштабної війни, яку розгорнула проти України росія, та щоб зібрати кошти на допомогу українцям, які постраждали через це.
Зазначу, що багато художників перестали малювати в часі війни, проте завдяки нашому проєкту вони переступили поріг майстерні. Це важливо! Їхні роботи купують під час виставок. Люди, які приходять на виставки, купують мистецькі роботи, створені під час війни, й таким чином допомагають Україні. 50% суми передаємо художникам, решту – на іменні стипендії студентам на бакалаврат і магістратуру. 
Також ми збирали кошти на протези для мам з Лисичанська та Сєверодонецька, які втратили кінцівки. Проєкт мав назву «Руки для мами».

– У червні у Львові ти організувала благодійний аукціон, зокрема і задля підтримки людей мистецтва в часі війни. Чи все вдалося?
– Це був успішний благодійний аукціон в новому мистецькому просторі – Diogenes gallery. Тішуся, що вдалося зібрати 34 тисячі євро – кошти скеровано на благодійність. Попередньо зробили електронний каталог: люди обирали, а під час аукціону купували. Дякуємо людям бізнесу, що стали учасниками благодійного аукціону. Ми в тилу зобов’язані проводити мистецькі благодійні заходи. Це наш моральний обов’язок.
– Чи є учасниками виставок за кордоном художники, які зараз на фронті?
– Так, є. Мовиться про двох художників. І відвідувачі виставок у Європі заскочені, як художники, залишивши фронт мистецтва, поміняли пензлик на гвинтівку і тепер боронять рідну Україну.
– Це дуже відповідальна місія – проводити такі виставки під час війни, адже їх потрібно провести якнайкраще і якісно.
– Саме так – якісно і якнайкраще! Завше хвилююся, аби я не підвела митців – художників, керамістів. Вони мають відчувати увагу до себе. Тішуся, що митці знову повернулися у майстерні! Вони мають стимул до праці, адже розуміють, що культурна дипломатія під час війни є важливою. Виставка дала поштовх творити, а не сидіти склавши руки. Це так приємно, що художники дякують, що знову взяли пензлі до рук. 
– Навесні чимало людей подалися за кордон, побоюючись, зокрема, за своїх дітей. Христино, чи була у тебе, як мами, думка також виїхати за кордон, бо в країни війна?
– Ні, ніколи таких думок не було. Жодного разу! І це моя позиція. У перший же день повномасштабного вторгнення сказала чоловікові, що залишаюся в Україні та захищатиму свій фронт – культурний. Знаю, що Україна переможе! Багато українців емігрували під час минулих воєн, їм важко було себе реалізувати. Займаючись мистецтвом діаспори, знаю, скільки професійних людей «згоріли». Вони там не склалися як фахівці. Ми маємо в Україні працювати і підтримувати один одного. Україна переможе завдяки силі духу та волі українців, сміливості та стійкості, мужності та згуртованості. Ми сильні та непереможні були, є і будемо! Сила України у її людях! Життя переможе!
– Що під час тривог, сирен тобі дає сили жити, творити, організовувати благодійні аукціони, виставки?
– 100% мій дворічний син! Моя дитина – це мій всесвіт!
– Знаю, що нещодавно ти з львівською делегацією побувала на італійському острові Капрі та вкотре переконалася, що вкрай важливою є культурна дипломатія під час війни.
– Дуже важлива, зокрема й тому, що російська пропаганда не зупинялася ні на мить. Для прикладу, на італійському острові Капрі плануємо встановити меморіальну дошку Михайлу Коцюбинському – він жив там багато років. Сюди наш письменник приїжджав тричі, тут писав. Але на острові не зберегли пам’ять про перебування визначного українця. Зате є пам‘ятник леніну і таблиці, які свідчать про перебування горького... Щоб відновити історичну справедливість, з проєктом «Коцюбинський – повернення на Капрі» в Італію вирушила делегація зі Львівщини. Члени делегації зустрілись з мером Капрі Маріно Лембо та отримали погодження на увіковічення пам’яті Михайла Коцюбинського. Його реалізовуємо у межах ініціативи «Ми і світ». Буде оголошено конкурс серед архітекторів та скульпторів на найкращу концептуальну таблицю. Її створять за кошти меценатів.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8043 / 1.66MB / SQL:{query_count}