У Самборі планують спорудити меморіальний парк “Пам’ятай”

З моменту, коли у нащадків виникла ідея віддати шану своїм предкам, які були розстріляні нацистами на старому єврейському кладовищі, до моменту, коли очікується погодження громади, минуло 10 років

Про це цього тижня під час прес-конференції на тему: “Створення в Самборі Меморіального парку “ПАМ’ЯТАЙ”, першого спільного пам’ятника жертвам нацизму, комунізму та новітнім Героям”, що відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив ініціатор проекту, громадянин Канади Марк Фрайман.
З його слів, в його родині увесь час пам’ятали та переказували, що в Самборі на старому єврейському цвинтарі під час Другої світової війни відбулися масові розстріли мирного населення. Його батькам вдалося вижити. “Це старовинне єврейське кладовище. І більшість тих, кого тут убили під час війни, були євреями. У квітні 1943 року 1200 єврейських чоловіків, жінок та дітей зігнано на цей цвинтар і розстріляно. Всіх їх поховали у величезній братній могилі. Декого закопали ще живим. У 1944 році тут було розстріляно 17 українських борців з нацизмом. Також там знайшли свій останній спокій у липні 1945 року єврейські жінки та діти, які ховалися на цьому кладовищі. Їх там знайшли і знищили. Разом з тими українцями, які переховували ці єврейські родини. Крім того, там поховані поляки і роми, яких знищили нацисти”, – розповідає Марк Фрайман й додає: “У роки Другої світової нацисти використовували старий єврейський цвинтар як місце розстрілів та масових поховань усіх національностей, які мешкали в Самборі”.
У 2008 році він відвідав цей старий цвинтар і жахнувся. “Я навіть собі уявити не міг, в якому занедбаному стані є могили. Деякі українські активісти час від часу намагалися робити там лад. Але приходили вандали, які нищили їхню працю, – ініціатор проекту не згадує, що радянська влада у 1972 році пройшлася про могилах бульдозерами.
Отож, канадієць створив благодійний фонд і вирішив зайнятися створенням меморіалу, інформує pressclub.lviv.ua. Перший його візит до місцевої влади Самбора був невдалим. Чиновники просто не захотіли його слухати. “Тільки перемовини з місцевою громадою забрали десять років мого життя”, – каже  він. Наразі Марк Фрайман має надію, що йому та його друзям вдалося досягнути порозуміння з громадою.
“Український народ пам’ятає своїх громадян, які там загинули. Це були євреї, поляки, роми, але – всі вони українці. Тому проект меморіального комплексу зараз дуже на часі”, – зазначив міський голова Самбора Юрій Гамар.
Голова Київської єврейської громади Анатолій Шенгайт, який долучився до перемовин, стверджує, що основна ідея майбутнього меморіального комплексу в тому, що ми зараз отримали право - пам’ятати. “Нам було заборонено пам’ятати про них. Тому це буде символ нашого права пам’ятати це. Це – не монумент жертвам”, – зазначив він.
Допомагав у перемовинах і отець Петро Галадза, священик УГКЦ з Канади. “Цей проект підтримали і наші патріархи українських церков. Його з самого початку підтримував і Любомир Гузар. Він писав листи, в яких висловлював свою думку про необхідність цього меморіалу. На жаль, його не дуже слухали, - зауважив він.
Крім бюрократичної тяганини, учасники проекту зіштовхнулися з іншими питаннями. Адже на єврейському цвинтарі було поховано загиблих інших національностей. Тому місцеві активісти встановили тут три хрести.
Тож перед архітекторами і авторами проекту Міріам Гусевич та Пітером Майлсом виникло завдання поєднати у своїй пропозиції те, що ніколи не було поєднувано. За єврейськими канонами, на єврейському кладовищі не може бути символів інших релігій. “Що більше ми працювали над цим проектом, то більше ми довідувалися про український народ та його історію”, - наголосила Міріам Гусевич.
Петер Майлс зауважив, що цей цвинтар розташований на території міста. Тому самбірчани просто там гуляють у вільний час. “Тому ми вирішили використати цей простір, щоби розповісти людям про те, що тут відбулося. Але розповідаючи про минуле, ми говоримо і про майбутнє. Тому ми вирішили зробити цю територію парком. Ландшафти можуть розповідати історії. Ми згадуємо всіх жертв через події, які сталися. Тобто ми вшануємо місця поховань. Ми відновимо і велику могилу, і меншу, і могилу, де поховані бійці ОУН. Це буде спільний монумент як символ нової України”, – каже архітектор й додає , що їхній проект передбачає зберегти всі пам’ятники та пам’ятні знаки, які вже там встановлено.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8159 / 1.56MB / SQL:{query_count}