Починаймо зі себе: табу на поліетилен

Торговим мережам у Львові пропонують відмовитися від поліетиленових пакетів. Підприємці проти, а от екологи всіляко рекомендують не чекати законодавчих змін і купувати екоторби

Через великі обсяги відходів та погано розвинену утилізацію й переробку сміття маємо у державі фактично екологічну катастрофу, стверджують екологи. Щоб бодай якось вплинути на цю ситуацію, вони рекомендують вже сьогодні відмовлятися від поліетиленових пакетів, які розкладаються понад сто років! В Україні відповідні законопроекти, які б відкрито забороняли його використання у торгівлі чи деінде, постійно відправляють на доопрацювання.
Водночас понад 40 держав світу вже відмовилися або обмежили продаж таких мішечків.
В Україні на одну особу щорічно припадає понад 500 поліетиленових пакетів. Водночас середньостатистичний німець протягом минулого року використав їх лише 45
У європейських країнах прийняті законопроекти, які передбачають штрафи для тих, хто використовує поліетилен замість паперових пакетів. Десь цілком заборонено їхнє використання або введено податок на безкоштовну роздачу поліетиленових пакетів. Натомість альтернативою можуть стати міцні паперові пакети, екосумки чи звичайні тканинні торбинки, в яких можна донести куплені товари додому. Але так сьогодні роблять одиниці!
“Постійно ношу із собою екоторбинку. По-перше, це екологічно, а по-друге –  економічно вигідно. Вони дуже міцні і вміщають у себе багато речей. Їхня ціна досить приваблива – 30-35 гривень. Та коли назбирується більше товару, доводиться купляти й пакети – за дві-три, а той п’ять гривень. Бо ніхто не пропонує альтернативи. А взагалі я готова від них повністю відмовитися”, – розповідає “Львівській Пошті” жителька Львівщини Галина.

 
 фото: Олег Огородник (2)
Спочатку Київ відмовиться від поліетилену?

Цього місяця депутати Київради погодили проект рішення на засіданні профільної комісії про обмеження використання у столиці одноразових поліетиленових пакетів. За цим рішенням, магазинам радять пропонувати покупцям, наприклад, біологічні полімерні чи паперові пакети або ж багаторазові торбини, зазначили у прес-службі Київради.
Однак органи місцевого самоврядування не можуть заборонити продаж таких товарів чи призначати штрафи за порушення. Тому рішення Київради, якщо його підтримають депутати, матиме лише рекомендаційний характер.
Питання про повну заборону пакетів має вирішуватись на державному рівні і це потребує змін у законодавстві.

Львів не пасе задніх

Екологи називають поліетиленові пакети мотлохом, який осідає на деревах, полях, плаває у воді і нищить природу. В Україні на одну особу щорічно припадає понад 500 поліетиленових пакетів, у той час, коли середньостатистичний німець протягом минулого року використав їх лише 45, інформує tsn.ua. За даними Держстату, у 2017 році в Україні виробили 37 тисяч тонн різних видів мішків та пакетів з поліетилену. За загальними даними, у світі щороку виробляють 80 мільйонів тонн поліетилену. І знову-таки, розкладається цей матеріал сотні років.
Львів не пасе задніх. У березні цього року депутати Львівської міськради звернулися до Верховної Ради, аби на державному рівні теж запровадили податок на поліетиленові пакети та зобов’язали торгові мережі надавати покупцям альтернативу. У колективному зверненні йдеться: “З метою зменшення генерування сміття пропонуємо внести до Податкового кодексу України та ЗУ “Про держаний бюджет України” відповідні зміни та встановити податок на поліетиленові пакети (місцевий або загальнодержавний), напрацювати відповідний екологічний закон або внести зміни до ЗУ “Про відходи” в частині виробництва, реалізації та використання поліетиленових пакетів. У такий спосіб можна буде на законодавчому рівні обмежити використання поліетиленових пакетів за рахунок вартості та згенерувати екологічний фонд для створення об’єктів утилізації цих відходів”.
90% пересічних покупців не звертають уваги на склад пакетів. Їх цікавить лише якість товару та ціна
Досі офіційної відповіді на це звернення у міській раді так і не отримали.
“Щодо цього питання є політична воля депутатів міськради. Якщо, скажімо, надалі на цю тему буде рух, то швидше вноситимуть зміни на вищому рівні. Та не думаю, що місто готове зараз повністю відмовитися від поліетилену. Бо два роки ми не можемо вирішити повноцінно питання сортування сміття. Але рано чи пізно це треба починати. Той, хто захоче надалі користуватися поліетиленом, повинен платити екологічний податок”, – каже Ігор Телішевський, депутат Львівської міськради, голова комісії архітектури містобудування та охорони історичного середовища.
Він також додає: “Хоча й сам користуюсь поліетиленовими пакетами, але готовий відмовлятися. І якщо буде можливість в магазині обрати між паперовим мішечком та поліетиленовим, то, звісно, вибір зроблю на користь першого”.

Ще одне звернення від районних депутатів

“Готую на кінець травня у Жовківську районну раду та в інші райони, а також у Львівську облраду звернення. Хочемо на місцевому рівні рішеннями сесій рекомендувати власникам супермаркетів чи магазинів відмовитися від торгівлі поліетиленовими мішечками. Натомість переходити на екоторби чи папір, оскільки через великі обсяги відходів та не дуже розвинуту вторинну переробку маємо в державі фактично екологічну катастрофу. Щоб бодай якось вплинути на цю ситуацію, можна суттєво зменшити використання поліетиленових пакетів”, – зазначає “Львівській Пошті” Ігор Муравський, депутат Жовківської райради, голова комісії з питань сільського господарства, екології та раціонального використання природних ресурсів.
Звернення скерують і у Верховну Раду. З його слів, це буде першим кроком.  Паралельно у соцмережах проведуть опитування, чи готові мешканці підтримати таку ідею.
“Свідомий того, що насправді не так просто це зробити на державному рівні. Бо за будь-яким бізнесом, торговими закладами стоять олігархічні структури, які лобіюють інтереси цього бізнесу. Тож тут більше сподіваюсь на свідомість наших людей. Тим паче пригадую, що колись, у часи Радянського Союзу, більшість товарів таки пакували в папір або паперові торбинки – цукор, хліб, м’ясне. Папір – це органіка, він перегниває за кілька тижнів”, –  резюмує Ігор Муравський.
Він також додає: “На державному рівні мають випускати соціальні ролики, більше говорити про це у садочках, школах, частіше зустрічатися із представниками ринків, супермаркетів”.

Супермаркети не готові відмовлятися від поліетилену

Чи не найбільше поліетилену продукують все ж у супермаркетах, де у відділах овочів, фруктів, солодощів, випічки використовується необмежена кількість малих мішечків. При зважуванні товару покупець може безкоштовно набрати собі необхідну кількість одноразових пакетів. А на касі вас неодмінно запитають, чи потрібен вам ще й великий пакет. Звісно, що поліетиленовий. Тож чи готові у супермаркетах відмовлятися від цього вже сьогодні?
За будь-яким бізнесом стоять олігархічні структури, які лобіюють інтереси цього бізнесу. Тому на державному рівні непросто прийняти потрібні закони 
“Наразі це не зовсім ймовірно. Бо вартість видаткових матеріалів – поліетилену і матеріалу, який розкладається – абсолютно різна. Це все відобразиться на ціні товару. А доходи покупців не високі. Тим паче 90% пересічних покупців не звертають на це уваги. Їх цікавить лише якісний товар за доступною ціною”, – пояснив Ігор Новоставський, заступник генерального директора ТОВ “Альянс Маркет”.
Однак каже, якщо буде відповідний закон, то готові його виконувати. “Зараз наш покупець має можливість обирати, наприклад, хліб у паперовому пакеті чи у поліетиленовому. Так само сипучі крупи. Але ціна тоді вища. Окрім того, у продажі є екоторбинки. Тож ці напрямки в будь-якому разі будемо розвивати”, – констатував Ігор Новоставський.

Підтримай петицію!

 Представники київської громадської організації ReThink, співзасновниками якої є експерти з екологічної політики та управління, політичні консультанти, журналісти, розповідають про кругову економіку та її кейси в Україні й світі, об’єднують стейкхолдерів задля мінімізації кількості відходів, проводять екологічні й соціологічні дослідження, лекції та події. Щоб бути більш дієвим, активісти на своєму сайті rethink.com.ua створили е-петицію з вимогою щодо обмеження імпорту, виробництва та обігу тонких поліетиленових пакетів в Україні, для якої необхідно зібрати 25 тис. голосів. Наразі петицію підписало трохи більше ніж 10 тис. осіб.
Ніхто не береться прогнозувати, коли можуть прийняти відповідні закони. Але вже сьогодні кожен із нас може зробити вибір та обмежити себе від поліетилену, придбавши бодай екосумку чи пошивши тканинну торбинку. 

Алла Войціховська, еколог Міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина”:
– Насправді за виробниками поліетиленових пакетів, імпортерами стоїть великий бізнес. Щоб зробити його дружнім до довкілля, потрібні закони. На розгляді Верховної Ради є закон про упаковку та відходи упаковки. Та офіційно у нас не заборонені поліетиленові пакети. Наприклад, у Франції у супермаркетах введено податок на поліетиленовий пакет. Так само, як і в деяких африканських країнах. Зауважу, що у нас ті пакети, які швидко розкладаються у довкіллі, лише на 20% дорожчі за звичайні. Це не дуже суттєва різниця. Але я сама робила експеримент і маю сумніви щодо того, як швидко він розкладається. Два роки тримала його у ґрунті і отримала негативний результат – пакет не розклався. Найкраще було б власникам супермаркетів перейти, де це можливо, на паперову упаковку. Хороша ініціатива від Львівської міськради про обмеження продажу поліетиленових пакетів. Щоб зменшити їх використання у нашій державі, потрібно ввести плату на одноразові пакети та провести інформаційну компанію для людей. Якщо умовно він коштуватиме 50 коп., то покупець подумає, чи варто платити за два-три пакети, якщо купляє лимони, капусту і фасує їх в окремі мішечки. Шкоди від поліетилену багато. Коли мішечки потрапляють на сміттєзвалище, вітер розносить їх у різні сторони і засмічуються території. І що найгірше – вони потрапляють у річки, моря. У Північному Льодовитому океані є цілі острови, закидані пляшками та одноразовими пакетами. Це потрапляє у шлунок птахів, риб, після чого вони гинуть. Окрім того, при спалюванні поліетилену на городах чи деінде при низькій температурі повітря, утворюються інші забруднюючі речовини. Рекомендую кожному носити із собою торбинку! Нехай не з льону, а полотняну і ходити в супермаркети з нею. Я теж постійно ношу із собою таку екологічно чисту торбинку. Коли приходжу в супермаркет і беру один лимон або апельсин, то цінову наліпку роблю на самих фруктах, і тим самим обмежуюсь у використанні одноразових пакетів. На касі продавці часто роблять зауваження і подекуди насильно агітують за поліетиленові пакети, а мало би бути навпаки.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7933 / 1.66MB / SQL:{query_count}