Коли ініціатива має значення

Цього року обласна влада та громади Львівщини у рамках програми мікропроектів реалізують ще близько 1000 ідей. На це із обласного бюджету передбачили 105 мільйонів гривень

Кілька років поспіль на Львівщині неабияк успішно проводять обласний конкурс проектів місцевого розвитку. Чому успішно? Бо щороку кількість охочих змінити свої населені пункти зростає в десятки разів. Зокрема, цього року конкурсанти подали рекордну кількість проектів – 2 тисячі 765!
“Ажіотаж серед ініціативних громад свідчить про те, що людям набридло жити в радянських умовах. Люди хочуть жити по-європейськи. Я як батько теж хочу, аби моя дитина ходила в сучасний садок, а потім в сучасну школу, де при навчальному закладі діятимуть різні гуртки. Держава дуже довго не дбала про місцеві громади. Громади занепали або ж розвивалися поодинці, і то обрані. В сусідній Польщі ці питання вже давно вирішені. А ми тільки до того йдемо. Однак наші темпи змін дуже і дуже серйозні”, – розповідає “Пошті” Іван Собко, депутат Львівської облpади, начальник відділу з питань реалізації проектів місцевого розвитку, МТД та зовнішньоекономічних зв’язків.
Найактивніші щодо кількості зареєстрованих заявок на конкурс мікропроектів цього року Яворівський, Сокальський, Жовківський райони. Лідерами серед міст обласного значення є Львів, Дрогобич, Червоноград. Найпасивніші – Турківський, Самбірський, Мостиський райони та місто Моршин. За пріоритетами найбільше заявок конкурсанти подали на реалізацію проектів у школах. Чимало заявок стосуються модернізації закладів культури, яка, до речі, вперше цього року представлена в цій  програмі. На реалізацію цих ідей із обласного бюджету в 2018-ому виділили 105 млн грн.

фото: прес-служба Львівської облради

Понад 600 торішніх проектів реалізовані!

Найкраща реклама для будь-чого, як відомо, добрий результат. Тож покращити свої міста, села і селища вже у 2018-ому зголосилося значно більше громад області. Знову ж таки цього року конкурсанти подали 2 тисячі 765 проектів. Через порушення умов конкурсу понад 700 проектів відхилені. Відтак профільний відділ Львівської облради, опрацювавши подані проекти, зареєстрував лише 2058 заявок. Їх загальна вартість – понад 500 млн грн. Зрозуміло, що всі переможцями не стануть, бо обмежений фінансовий ресурс. Співрозмовник прогнозує, що близько тисячі проектів таки отримають субвенції із обласного бюджету, а найближчим часом ще як мінімум 10 млн грн із обласного бюджету скерують на цей конкурс.
Окрім того, він зазначає, що із 619 торішніх проектів-переможців лише чотири не реалізовані. “Два проекти не виконали через те, що не була вчасно надана містобудівна документація. Ще два не реалізовані в Старому Самборі, бо релігійна організація “Карітас” мала в оренді приміщення. А згідно з бюджетним законодавством, ми не можемо фінансувати власність релігійних громад. Два проекти-переможці у Сколівському районі вдалося реалізувати коштом держбюджету”, – пояснює співрозмовник.
Цього року, як і торік, Жовківський район у трійці лідерів щодо кількості поданих проектів. Богдан Стахів, сільський голова Смереківської сільської ради (у підпорядкуванні в неї два села – Смерків та Перемивки) розповідає, що їхня громада учать у конкурсі мікропроектів бере ще з 2011 року. За цей час уже встигли реалізувати 12 проектів. Зокрема, лише за останні два роки – чотири.
Серед досягнень сільський голова називає освітлення усіх сільських вулиць,  відкритий фактично з нуля дитсадок завдяки конкурсу мікропроектів вдалося забезпечити всім необхідним. Торік у двох селах облаштували футбольне та волейбольне поля, під’їзні доріжки, парковку для автомобілів. У 2018-ому хочуть встановити вуличні тренажери для молоді.
“У конкурс мікропроектів повірили спершу сільські, селищні, міські ради, а потім і громади. Бо з’явився реальний інструмент здійснювати зміни в своїх містах чи селах, – пояснює Богдан Стахів. – У нашому селі люди справді вірять у те, що можна щось змінити. Самі подають, формують, розписують ідею. Гроші шукають ініціативні групи, долучаються до фінансування як місцеві, так і, що цікаво, немісцеві підприємці. Тож цього року подали ще п’ять проектів, за якими плануємо закупити для школи музичний інвентар, обгородити сільське кладовище, а також задля безпеки встановити відеонагляд у населених пунктах”.

фото: прес-служба Львівської облради

Як стати переможцем

Проект Тетяни Кубішин, заступника головного лікаря з медичної частини Золочівської ЦРЛ, був серед торішніх проектів-переможців. Ще в 2016-ому з поштової розсилки жінка довідалась про проведення такого конкурсу. Тоді вона виступила ініціатором, пройшла навчання, написала і подала на конкурс проект капітального ремонту терапевтично-інфекційного корпусу Золочівської ЦРЛ. Та в 2016 році проект не потрапив у список переможців. Після того його дещо доопрацювали, торік цей проект подали і врешті-решт реалізували.
“Тепер у терапевтично-інфекційного корпусі маємо нові вікна та двері. Загалом ці роботи коштували 234 тисяч гривень. Та важливою умовою участі в цьому конкурсі є залучення власних коштів. Відповідно, аби знайти ці кошти, звернулась до нашого колективу. Однозначно всі підтримали цю ідею. Також нас підтримала районна рада. Решту коштів виділили з обласного бюджету. Отож, маємо результат”, – розповідає  “Пошті” Тетяна Кубішин.
Співрозмовниця з нетерпінням чекає результатів уже цьогорічного конкурсу мікропроектів. Бо цього разу колектив вирішив подати не один, а вже два. Перший стосується ремонту головного корпусу Золочівської ЦРЛ, а саме заміни дерев’яних дверей та перегородок між відділеннями та сходовими майданчиками на металопластикові. Другий – закупівлі медичних матраців: “Цього разу ми знайшли в нашому районі ще більше однодумців, готових  долучитися до співфінансування проектів. Це кошти знову ж таки колективу, підприємців, громадських організацій. У чому успіх? Людям потрібно доступно пояснювати те, чого хочете досягти, тоді охочих допомогти побільшає в рази. Адже сам нічого не зробиш”.

фото: прес-служба Львівської облради

А як же креативність?

У 2018-ому, як і в попередні роки, найбільше заявок подано в галузі освіти, які передбачають будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію, а також придбання обладнання та інвентарю в навчальні заклади. Окремим блоком беруть участь заявки, що стосуються закладів дошкільної освіти. Та варто пригадати ситуацію і з міським проектом “Громадський бюджет”, де більшість грошей теж скеровували на школи чи садочки (“Львівська Пошта” писала про це в №90 від 18.11.2017 р., матеріал “Акцент на локальні проблеми чи креативність”).Тоді львів’яни обурювалися, чому коштом громадського бюджету вирішують локальні проблеми, тоді як ці кошти повинні скеровувати на розвиток усього міста.
Співрозмовник Іван Собко зауважує, що не варто ототожнювати ситуації в цьому випадку. “Загальна картина із львівськими навчальними закладами виглядає дещо інакше, аніж із обласними. Питання заміни вікон, дверей чи даху в міських школах переважно вирішене. Тоді як для Турківщини чи Перемишлянщини, де місцеві бюджети малі, в пріоритеті все-таки заміна вікон. Утім зазначу, що серед поданих проектів розвиткових цього року побільшало вдвічі. Наша мета – залучити небайдужих людей, підприємців, спонсорів до вирішення тих чи тих питань у громадах. Адже обласний бюджет дає лише підтримку, але не вирішує повністю певну проблему”, – пояснює співрозмовник.
Додамо, що учасниками конкурсу можуть бути органи самоорганізації населення, громадські організації, благодійні фонди, ініціативні групи, міські, селищні, сільські ради, а також ради ОТГ, відповідні структурні підрозділи районних держадміністрацій та міських рад. Щороку кількість охочих отримати кошти із обласного бюджету на реалізацію тої чи тої ідеї зростає. Зі слів Івана Собка, цього року є близько 40% нових учасників.

фото: прес-служба Львівської облради

До 25 березня визначать переможців

Подача заявок на обласний конкурс мікропроектів тривала з 11 грудня 2017-го до 2 лютого 2018-го. Наразі проекти оцінює експертна група, яка до 25 березня повинна надати свої висновки. Як пояснює Іван Собко, над кожним проектом працює як мінімум три експерти. Загалом їх 18: “Зауважу, що експерти не мають конфлікту інтересів. Є відповідна таблиця оцінювання, затверджена рішенням сесії облради. Ми оплачуємо із обласного бюджету послуги експертів – 44 гривні за кожен прочитаний та оцінений проект”.
До кінця квітня в облраді очікують розпорядження голови Львівської облдержадміністрації Олега Синютки про розподіл субвенції. А вже з травня конкурсанти зможуть починати підготовчі роботи. Той, хто не почне у визначені Конкурсною радою терміни, буде виключений з числа переможців.
Із важливого зазначимо, що конкурс дещо вдосконалили. “Цього року ми розширили пріоритети – зокрема пріоритет культура. У цей пункт фактично входять усі об’єкти бюджетної сфери, які є в мережі департаменту з питань культури, національностей та релігій ЛОДА. Додали окремим пунктом екологічні ініціативи. На два пріоритети розділили галузь освіти – школи та садочки. Що важливо, удосконалена система прийому заявок: тепер це можна зробити онлайн. Збільшили час для підготовки та подачі проектів”, – веде далі Іван Собко.
Загальна вартість проекту має становити не більш ніж 400 тис. грн. Максимальна вартість субвенції із обласного бюджету – 200 тис. грн.  У відсотковому співвідношенні умови співфінансування виглядають так: 50% – субвенція із обласного бюджету, 50% – кошти місцевих бюджетів та небюджетні кошти. А 5% – мінімальний обов’язковий небюджетний внесок конкурсанта.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8110 / 1.64MB / SQL:{query_count}