Приязний кордон

Українсько-польську межу можна перетнути, не вистоюючи у багатогодинних чергах. У Львова з'явилася перспектива заробити на туристах

Українсько-польську межу можна перетнути, не вистоюючи у багатогодинних чергах. У Львова з'явилася перспектива заробити на туристах

mytnycja.jpg 

Польський уряд нарешті почав боротися з "човниковою контрабандою" своїх громадян. Це хороша звістка для туристичного бізнесу Львова та області, який уже сьогодні може готуватися до масового приїзду польських туристів на католицький Великдень та ще більший - на травневі вихідні.

Від 1 грудня до Польщі можна ввозити лише дві пачки цигарок, тоді як раніше ліміт становив десять пачок. Проте річ не в цьому обмеженні, а радше, в послідовному застосуванні засади "нуль толеранції" для контрабанди, чого раніше не було. Ще в листопаді польські митники дивилися крізь пальці на те, що люди переносили під курткою кілька блоків цигарок, а в разі виявлення контрабанди "човник" ризикував лише втратою товару та невеликим штрафом. За словами найбільш зацікавлених, тепер митники ретельно перевіряють усіх мешканців прикордоння, а коли знайдуть бодай кілька пачок понад ліміт - забирають паспорти й не віддають їх, аж доки порушник закону не за­платить штраф 500 злотих.

Як наслідок - пішохідний пункт пропуску Шегині - Медика можна пройти за кілька хвилин, а кордон нарешті повернули тим, хто справді подорожує між Польщею та Україною. Натомість контрабандисти з Перемишля змушені пошукати собі інших заробітків.

Що важливо, нова ситуація означатиме також серйозний успіх у боротьбі з організованою злочинністю та корупцією, і то обабіч кордону. Якщо немає черг (щоправда, вони залишилися при перетині кордону автомобілем), не можна вимагати хабара за те, що когось пропустять поза чергою. З іншого боку, напівмафіозні групи, які скуповували в Медиці та Перемишлі цигарки від "човників" та організовували транспортування великих партій товару всередину Польщі та за кордон, не мають уже цього джерела надходження дешевих тютюнових виробів. Є, проте, й поганий бік цієї ситуації - жителі Перемишля нарікають на різке погіршення безпеки в місті.

- Раніше, коли місцеві "гопники" потребували грошей на алкоголь чи наркотики, вони просто йшли на кордон. Тепер у них це забрали, й відтак увечері краще самому не ходити вулицями. Зрештою, наше місто вмирає й тут після 22-ї нічого робити, - сказав один із водіїв маршруток, які досі завозили "човників" з Перемишля "на роботу" на кордоні, а тепер просто обслуговують подорожніх.

Нинішня ситуація всерйоз вдарила по економіці Перемишля - міста, яке навчилося жити з прикордонного розташування. І тут парадокс - хоча в Перемишлі не бракує дешевої робочої сили, а саме місто - цікаве, з історією, традиціями та академічним потенціалом, ніхто сюди не хоче ні інвестувати, ні відкривати тут свою фірму. Навпаки - підприємства радше переводять діяльність ближче до Ряшева, де хоч працівникам і треба заплатити на 50% більше - зате вони більш дисципліновані.

Перемиські підприємці скаржаться, що їм важко знайти працівників - і це притому, що навколо безробіття, на яке так скаржаться "човники". "На кордоні люди могли заробити навіть дві-три тисячі, а я своїм працівникам таких грошей не міг заплатити. До того ж особи, які таки погодилися працювати в мене, дуже вимогливі, вони приходили до праці, як їм заманеться, інколи "під градусом". Врешті-решт, бізнес довелося закрити, - зізнається Марек, збанкрутілий підприємець, колишній власник маленької фабрики будматеріалів.

Кордон - це насправді нещастя для польських жителів прикордоння, оскільки він навчив їх певних поганих звичок. Наприклад, не треба думати про майбутнє - коли гроші закінчаться, підеш на межу й підзаробиш. Ця "робота" нелегка, але тут сам вирішуєш, чи сьогодні підеш працювати, чи ні. Хочеш при цьому випити горілки - будь ласка. А до того ще той адреналін: пустять - не пустять, що діє як азартні ігри. Не дивно, що люди, які кілька років заробляли на життя перенесенням цигарок, тепер не можуть жити інакше й нормально працювати на місці або вслід за двома мільйонами співвітчизників виїхати на заробітки на Британські острови.

Тим часом такі можливості є - самоврядування Перемишля та інших громад і повітів могли б скористатися ЄСівськими програмами активізації безробітних, так як це роблять в інших воєводствах. Але не на сході Підкарпаття до 1 грудня проблеми безробіття нібито не існувало - адже кожен міг піти підзаробити "на межу".

Хай там як, нинішня ситуація відкриває величезні можливості для західноукраїнського в'їзного туризму. Львова, Кам'янця-Подільського чи навіть Одеси нікому в Польщі рекламувати не треба. Однак досі від поїздок в Україну поляків стримувала перспектива багатогодинного очікування на неприязному кордоні. Тепер (принаймні наразі) ця перешкода зникла, однак у Польщі про це не знають. Тож було добре організувати якісь маркетингові заходи, щоб переконати польських туристів у тому, що найближчі свята або травневі вихідні варто провести саме в Україні. Тим паче, що, з огляду на ослаблення курсу гривні стосовно злотого, тут знову стало для поляків дешево. На користь України працює й те, що цього сезону в сусідній Словаччині, де традиційно відпочивали сотні тисяч поляків, ціни в перерахунку на злоті виросли навіть на 50%, порівняно з попереднім сезоном -причиною чого є апреціація євро. "Словаччину вже з'їздив уздовж і впоперек, тепер пора відкрити Україну", - такі і подібні гасла могли би заохочувати мешканців Кракова та Сілезії до приїзду в Галичину.

Розвиткові туризму сприятиме також будівництво трьох нових пунктів пропуску на Львівщині. Однак слід зауважити, що їх проекти мають велику хибу - в нових об'єктах не передбачена смуга для перетину кордону пішки та велосипедом. А це дивує, оскільки найменш проблемним є контроль саме пішохідних туристів, який займає лише хвилину - на відміну від машини, в якій може бути товар для розмитнення, контрабанда тощо. Проте ще не все втрачено - на бажання можна і цю помилку виправити.

Якуб Логінов, Гданськ

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8236 / 1.59MB / SQL:{query_count}