Будівельний бум – 2015

“Пошта” довідалася, чому у Львові так активно зводять будинки, хто потенційні покупці квартир і чи вписуються новобудови в архітектуру міста

Попри війну та постійні стрибки курсу валют, у місті Лева цього року активно збільшується кількість новобудов. “Висотки” так швидко зводять, що істотну різницю на будмайданчику можна помітити навіть вранці, коли йдеш на роботу, і ввечері, коли повертаєшся додому. Забудовників у місті зараз дуже багато. Аби виділитися з-поміж конкурентів, вони споруджують будинки різної поверховості з різними фасадами та усіляко називають житлові комплекси. У Львові зараз чимало білбордів і ситілайтів, що пропонують житло за доступними цінами чи так званого VIP-класу.
Ціновий діапазон на помешкання у нашому місті – від 9000 до 33 000 грн за кв. м, а поблизу нього, наприклад, у Винниках чи Брюховичах, ціни дещо нижчі – від 7500 грн за кв. м.
Інколи навіть дивуєшся, чи справді так багато охочих придбати житло тоді, коли у країні війна і більшість гаманців через підвищення цін на необхідні продукти без перебільшення спорожніла вдвічі, а то й утричі! Та, вочевидь, покупці є. Тим паче, через ті ж бойові дії на сході країни та анексію Криму Львів став притулком для переселенців, частина яких уже й не має надії повернутись у рідні краї, тож обживається тут. Ще частина містян просто-на-просто не довіряє банкам, тому вкладає гроші в нерухомість, яка завжди була, є і буде в ціні. 

І квартири, і бюджет з грішми

Вперше за останні роки будівельникам області вдалося наростити обсяги робіт, а також  більше беруть в експлуатацію багатоквартирні житла, повідомляють у Головному управлінні статистики Львівщини. Житлове будівництво значно активізувалося ще торік, а у 2015-ому обсяги зведення житлових масивів і далі залишаються суттєвими. За обсягом прийнятого житла Львівщина посіла третє місце серед інших регіонів України. Лише впродовж першого півріччя 2015-го здали в експлуатацію 1028 нових житлових будинків на 3530 квартир. 
Однак такий стрімкий ріст будівництва у місті Лева справа не надто позитивна, вважає головний архітектор Львова Юліан Чаплінський. “Ліпше, коли є поступальний ріст будівництва, а не реактивний, адже генплан Львова не був готовим до такий масштабних забудов. Якщо запровадити архітектурні конкурси, то архітектура стане ще цікавішою. Чим більше їх буде, тим краще! Є і свої плюси. Зокрема, активне будівництво приносить у міську казну чималі інвестиції, за які можна будувати ті ж дитсадочки, школи, а також ремонтувати проблемні старі будівлі”, – зазначив у розмові з “Поштою” Юліан Чаплінський. 
У липні 2015-го в інтерв’ю “Пошті” “Потрібно шукати компроміс із бізнесом” головний архітектор міста власне наголошував на позитивних аспектах впровадження великої кількості конкурсів. “Мої амбіції – досягти 20-30 архітектурних конкурсів на рік, поставити це на потік задля того, аби підвищити інтерес до професії архітектора й до самої архітектури. Наразі кулуарність – замовник сам обирає собі архітектора, який здебільшого або найдешевший, або найлояльніший. Натомість я – за конкурси, це моя перша амбіція. Друга – через ці конкурси запросити до Львова “варягів” – архітекторів із інших країн чи міст України. Скажімо, Маріо Ботта чи Петер Цунгтор живуть і працюють у Швейцарії, але будують по всій Європі і здобувають премії!” – наголошував виданню Юліан Чаплінський. 
Із його слів, новобудови, кількість яких зараз збільшується в місті Лева, “не завжди якісні і не завжди вписуються в архітектуру стародавнього міста”. Справді, деякі споруди радше нагадують банальні коробки без смаку та будь-якої задумки. Аж прикро, що славний своєю архітектурою Львів такими забудовують. Зараз кожен забудовник хоче виділитися своїми архітектурними спроможностями, частенько використовуючи яскраві кольори, які, що не кажіть, не личать місту. 
 
“Львову не притаманні хмарочоси, бо тут споконвіків звикли до богемства, класики. Але сказати, що така архітектура не має права на існування в нас, не можна. До прикладу, у Нью-Йорку, Сінгапурі чи навіть Китаї будинки лише висотні. Однак там інші традиції”, – акцентує Юліан Чаплінський. 
Зважаючи на інтенсивні темпи розбудови міста, мимоволі задумуєшся, чи вистачить земель Львова для реалізації всіх планів забудовників. 
“У генеральному плані Львова є розділ “Великий Львів”, який передбачає поглинання містом навколишніх сіл. Зокрема, йдеться про Сокільники, Скнилів, Дубляни, Зубру тощо. Якщо буде потреба, звісно, Львів розширить свою територію”, – підкреслює співрозмовник. 

Бодай власний куточок, а до архітектури байдуже 

Експерти кажуть, що ціни на житло в місті Лева дещо занижені. Вважають, що 600 доларів за квадратний метр десь на периферії міста чи за містом – ціна нормальна, а от житло в середмісті потрібно продавати дорожче. 
“Вважаю, що у Львові дуже дешеві ціни на житло в новобудовах. Усередмісті квадратні метри мають бути дорожчими, ніж у Рясному-2, набагато дорожчими! Бо зараз за 600 доларів за квадратний метр можна придбати житло навіть у центрі”, – зазначає Юліан Чаплінський. 
Натомість багато людей і таких грошей не має, тож далі тиснуться на кількох квадратних метрах цілими родинами. У критичних випадках людям нема діла до архітектури або до того, чи вписується новобудова в місто. Вони хочуть мати бодай маленький, але власний куточок. 
“Понад 20 років прожила з чоловіком і трьома дітьми з моїми батьками у двокімнатній квартирі. Нам завжди було тісно, втім придбати житло, відверто кажучи, не мали за що. Потім чоловік поїхав на заробітки за кордон, відклали потрібну суму і рік тому дешево купили житло в новобудові. Звичайно, довелося ще ремонти робити, але це не найстрашніше. Головне, що ми маємо власну квартиру. Придбали те, що по кишені, бо крутити носом надто дорого. Будинок у нас простий, звичайно, якби мали більше фінансів, то купили б квартиру у кращому”, – зазначила в розмові з “Поштою” львів’янка Уляна.

Переселенці хочуть нове

Серед охочих придбати житло в новобудові чимало переселенців. Купувати квартири у старих австрійських будиночках їм не по кишені або ж вони просто не розуміють такої архітектури, тому купують виключно нове.
“Коли переселенці приїхали сюди і ми показували їм будинки польської чи австрійської архітектури, вони не розуміли їх. Для них пічне опалення вже раритет, а будинки з пічками – музеї, тому вони й купують у новобудовах. Для них така архітектура більш близька. Новобудови активно скуповують і люди, які вже не довіряють банкам і бояться нести туди гроші. Мають готівку – купують квартиру, яка точно не пропаде, а продати її завжди можна”, – зазначила “Пошті” голова Львівської ріелторської палати Ірина Яремко.
Для того, аби заманити покупців, забудовники пропонують людям найрізноманітніші вигоди, зокрема еко-пропозиції. Втім найчастіше це банальний маркетинговий хід. Хоча винятки з правил традиційно є, і це неабияк позитивно.
“Будьмо реалістами. Я ще не чула, щоб якась експертна комісія дала офіційне заключення, що цей чи інший будинок відповідає всім еко-стандартам і що його можна назвати екологічно чистим. Це лише для того, аби заманити покупця. Хоча не виключаю, що забудовник зводитиме цей еко-будинок за якимись новими стандартами чи не використовуватиме певної техніки. Споруд зараз справді багато, і дуже зле, що нема загальної міської і, тим паче, обласної програми забудови. Здебільшого зводять будівлі дуже хаотично. Це свідчить про нефаховий підхід до будівництва”, – резюмує Ірина Яремко. 

Квартири для вояків: чи реально і коли?
Коли одні активно купують житло, інші на сході країни боронять наш спокій і роблять все можливе, аби ворог сюди не дістався. За це Героям та їхнім сім’ям потрібно подякувати! Суттєвою підтримкою для бійців та їхніх сімей могло б стати житло, адже чимало родин воїнів АТО винаймають квартири або живуть у тісних помешканнях. Є сім’ї, які не мають можливості оплачувати винайм житла, коли годувальник на війні, є й такі, які через цю війну втратили їх взагалі.
Як у квітні писала «Пошта», на вул. Під Голоском планують збудувати дев’ятиповерховий будинок на 400 квартир. Наступну ухвалу, згідно з якою ЛКП «Рембуд» має стати користувачем ділянки і відтак почати проектувати забудову, перенесли на наступну сесію міськради. Сім’ї військових мають певні застереження щодо ЛКП, хвилюються, що будівництво затягнеться “навічно”. Адже основним джерелом фінансування такого будівництва мав би стати держбюджет.
Також для забезпечення житлом військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей Міноборони оголосило конкурс щодо закупівлі на вторинному ринку 50 квартир у місті Львові та 30 квартир у Львівській області, інформує прес-служба ЛОДА. Придбання житла здійснюватиметься відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року за №147 та за рахунок бюджетних коштів у 2015 році.
Як розповідала навесні «Пошті» у матеріалі «Герої в очікуванні на житло» начальник юридичного управління міськради Гелена Пайонкевич, «насамперед житло буде надаватися сім’ям загиблих, друга черга – учасники АТО, які зазнали каліцтв, несумісних з подальшим продовженням трудової діяльності. У третю чергу житло отримають діти-сироти, батьки яких перебувають у зоні АТО і мають статус учасника бойових дій”. 
Втім наразі вояки та їхні сім’ї лише чекають на житло, бо всі бюрократичні процедури надто довгі. 
“Учасникам АТО та їхнім родинам дуже важко добитись квартири. Наразі дуже багато заяв від представників влади з пропозицією подарувати квартири воякам, втім конкретного прикладу, що хтось там щось одержав, на жаль, не можу навести”, – зазначив у розмові з “Поштою” депутат Львівської міської ради, голова депутатської групи “Народний контроль” Валерій Веремчук. 
З його слів, допомагають бійцям самі забудовники, які виділяють учасникам АТО квартири. “На день десантника одна із будівельних фірм міста подарувала декілька квартир сім’ям загиблих десантників. Є ще ініціативи від одної компанії. Від влади таких випадків нема. Ділянка на Під Голоском ще не скоро буде здана в експлуатацію”, – акцентує Валерій Веремчук. 
Також тривають переговори і з іншими забудовниками міста, які теж не відмовляють у допомозі бійцям чи їхнім родинам. 
“Я спілкуюсь окремо із забудовниками, які працюють у місті. Вони цілком солідарні із людською бідою і зголошуються піти на зустріч. Ніхто з них не відмовляє! Та весь цей процес рухається повільно, і коли будуть реальні квартири, невідомо”, – зазначив “Пошті” ректор Львівського держуніверситету внутрішніх справ, координатор батальйону патрульної служби міліції особливого призначення “Львів” Валерій Середа.

Для зарахування на квартирний облік у Львівській міській раді необхідно звернутися в управління житлового господарства департаменту житлового господарства та інфраструктури міськради та подати такі документи:
1. Заяву (із завіреними підписами охочих стати на квартирний облік).
2. Довідку з місця проживання, про склад сім’ї та реєстрацію (додаток №2) за останні п’ять років.
3. Акт обстеження житлових умов (видає ЛКП).
4. Копії свідоцтва про право власності і технічного паспорта (у випадку проживання у приватизованій квартирі).
5. Довідки з місця праці дорослих членів сім’ї (з інформацією про те, чи перебувають на квартирному обліку за місцем праці).
6. Копії документів, які підтверджують родинні відносини.
7. Копії документів, які підтверджують право на пільги (за необхідності).
8. Папку.
9. Паспорти всіх повнолітніх, зареєстрованих у квартирі (копії 1, 2, 10 та 11 сторінок).
10. Копії ідентифікаційних кодів, зокрема, неповнолітніх дітей.
11. Інформацію, що підтверджує перебування особи в зоні проведення АТО.
У необхідних випадках до заяви додають також медичний висновок, довідку (витяг із рішення районної адміністрації) про невідповідність житлового приміщення встановленим санітарним і технічним вимогам, копію договору піднайму житлового приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи договору найму житлового приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу або в будинку (частині будинку), квартирі, що належить громадянину на праві приватної власності.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7877 / 1.67MB / SQL:{query_count}