“Больові” точки Львова

Невдовзі городяни поставлять оцінку місцевій владі та подадуть пропозиції щодо покращення якості життя. Залишається питання – чи посадовці зроблять з цього висновки?

Невдовзі городяни поставлять оцінку місцевій владі та подадуть пропозиції щодо покращення якості життя. Залишається питання – чи посадовці зроблять з цього висновки?

Ще у 2009-му році Україна за індексом задоволеності життям посіла 99 місце зі 143 країн. За дослідженням ЄБРР у 2011-му, лише 30% українців задоволені життям. А на самій Львівщині майже 40% жителів не задоволені життям – такі результати дослідження Українського фонду “Громадська думка” наприкінці 2012 року. 
Чи задоволені ви своїм життям? Чи задумувались ви коли-небудь над цим? Часто можна почути, що в Україні люди не мають роботи, їздять у страшних маршрутках поганими дорогами, не відчувають себе у безпеці, бояться звертатися до лікарів. Підприємці неодноразово наголошували, що неможливо працювати через корупцію, бюрократію… 
Під час Євро-2012 Львів назвали “сплячою красунею, яка нарешті прокидається”. Так й справді, місто лише розвивається. Проте вже зараз багато маємо проблем: пасивність громади, недовіра до міліції, непорозуміння між різними гілками влади. 
Якщо вчасно не виправляти ці промахи, Львів здаватиме позиції і, як зазначав нещодавно в інтерв’ю “Пошті” Герой України Юрій Шухевич, вже перетворився на маргінальне місто. “На жаль, Львів дуже сильно опустився. Той п’ємонт міг би поставити опір багатьом, але не ставить. Насамперед не забувайте, скільки мешканців Львова виїхало на заробітки за кордон! Шукаючи кращу долю, місто залишило багато молодих та енергійних людей! На жаль. А молодь? Скажіть, а чи в ці роки хтось у п’ємонті дбав про свідомість молоді Львова?!”, – акцентував “Пошті” Юрій Шухевич.  

А яку оцінку поставите ви? 

Чи задоволені львів’яни життям, планує дослідити Інститут міста. Це буде масштабне соціологічне дослідження, за результатами якого городяни виставлять свої оцінки владі міста, висловлять свою думку щодо якості життя у Львові. Такий проект реалізовуватиметься за фінансової підтримки посольства Королівства Нідерландів в Україні.
“Соціологічне дослідження буде масштабним, цього разу буде опитано 2400 осіб, по 400 мешканців у кожному районі міста. Анкета складається з трьох складових: загальні індикатори якості життя, які будуть сталими і повторюватимуться з року в рік, ситуативні питання, які є важливими для міста в окремий час, та вимірювання готовності й потенціалу залучення мешканців до поліпшення життя в місті”, – пояснила Мар’яна Малачівська-Данчак, керівник програми аналізу та дослідження Інституту міста.  
Дослідження охопить різні сфери життєдіяльності: соціальне самопочуття, благоустрій міста, безпека, здоров’я, освіта, дозвілля. Зі слів Мар’яни Малачівської, такі дослідження є звичною практикою у Польщі, Великобританії, Новій Зеландії, Америці. І результати таких досліджень використовують для прийняття управлінських рішень.
Результати львівського дослідження обіцяють опрацювати до вересня цього року, і тоді їх передадуть у відповідні управління міськради для подальших напрацювань у певних сферах.

Дисонанс влади і громади 

З тим, що благоустрій міста потрібно покращувати, погодяться, мабуть, усі. Й у Львові є багато таких проектів: як писала “Пошта”, це озеленення вул. Городоцької, облаштування площ Липневої й Галицької, це концепції паркувальних і пішохідних зон та низка інших. Проте немає порозуміння щодо цього з владою. 
“Громада не готова долучатись до вирішення проблем міста. Вона чекає, що для них хтось повинен щось вирішити, а з іншого боку – львів’яни не відчувають права власності на громадський простір. Щодо порозуміння влади міста і львів’ян: у міськраді є певні особи, які підтримують ініціативи громади. Проте є посадовці які, маючи безпосередній вплив на прийняття рішення, не цікавляться зовсім нашими ідеями. Найбільша проблема у тому, що міська влада не згуртована – депутатський корпус і міськрада дивляться у різні боки”, – розповів “Пошті” громадський активіст Андрій Шуляр.


Ровером по Львову 

З приходом весни видно, як активно збільшується кількість велосипедистів у місті. Львів таки стане велосипедним містом. Це лише питання часу. Відтак комфорт для велосипедистів стає запорукою якісного життя міста. 
“Інфраструктура Львова хоч і розвивається, але не встигає за темпами велосипедистів. Перша проблема у місті – це відсутність велопарковок. Насправді це можна вирішити за три дні, потрібно, щоб підприємці встановили велостійки біля своїх приміщень. Друга проблема – це ж звичайно велодоріжки. Хоч Львів найактивніше в Україні займається цим питанням, та все ж це, умовно кажучи, робиться з-під палки, – розповідає “Пошті” В’ячеслав Дяк, активіст Асоціації велосипедистів Львова. – Щодо міської влади, то з одного боку бачимо бажання розвивати цю інфраструктуру  у особі мера та радника Олега Шміда, з іншого – міську раду цікавить, мабуть, лише встановлення пам’ятників... А ще є ДАІ, якій також, за великим рахунком, байдуже до велосипедистів і їхніх проблем, як зрештою і до пішоходів”. 



Здорове місто Лева 

У дослідженні якості львівського життя визначатимуть готовність містян до переходу на страхову медицину, а також рівень практики здорового способу життя. Водночас фахівці зазначають: якщо львів’яни розуміють важливість останнього й місто це пропагує, то щодо страхової медицини – мають ілюзії.  
“Я гадаю, що львів’яни ще не готові до страхової медицини, бо мають щодо цього ілюзію та високий ступінь очікування. У нас створений міф, що страхова медицина – це краща медицина. Це далеко не синонімічні речі. Страхова медицина – це спосіб збирання грошей на медичні послуги та заклади охорони здоров’я. До прикладу, медицина може бути державною, але якісною. А може бути варіант страхової медицини, який запроваджений у Росії, і який по якості від української нічим не відрізняється. Також для введення страхової медицини не готові львівські медичні заклади, бо для цього більшість установ мають нормально функціонувати”, – розповів “Пошті” Ігор Герич, професор хірургії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.  
Зі слів співрозмовника, львів’яни у веденні здорового способу життя досить активні, адже нині це модно, проте основу для цього повинна закласти влада.   “Здоровий спосіб життя – це не лише ранкова зарядка. Це нормальне повітря, міська атмосфера, чиста вода, нормальне харчування, зрештою це нормальні умови проживання. А це залежить від влади, вона повинна забезпечувати цю основу. А коли вже є такий фундамент, можна говорити про свідомість самих громадян щодо здорового способу життя”, – зазначив Ігор Герич. 


Чи боїшся ти Львова? 

Почуватися безпечно у місті – це чи не перша віха комфорту і якості проживання. Й у багатьох іноземних містах для покращення цієї сфери проводять не одне дослідження. До прикладу, Познань.  
“У результаті соціологічного дослідження щодо безпеки познанський муніципалітет дізнав­ся, що мешканці не почуваються безпечно на зупинках громадського транспорту, бо вони дуже закриті і люди бояться туди заходити. Тому у Познані на зупинках встановили відеокамери і додаткове освітлення, що одразу вплинуло на підвищення безпеки”, – розповів Олександр Кобзарев, директор Інституту міста.  
Львівські правоохоронці неодноразово акцентували: у місті не вистачає камер відеоспостереження, що ускладнює міліції процес розкриття вуличних злочинів. 
“У систему відеоспостереження замкнені аеропорт і стадіон “Арена Львів”, а по самому місту є лише 27 відеокамер. Також використовуємо камери з приватних офісів. Проте одними відеокамерами проблему не вирішити. Весь світ йде шляхом найширшого використання електронних засобів стеження. Серйозно втілили у життя таку програму в Донецьку – створили центр оперативного реагування міліції. Така програма потрібна і Львову. Міською радою була прийнята програма з підтримки охорони громадського порядку, сподіваюся її профінансують”, – розповів “Пошті” Олександр Рудяк, начальник міліції Львівщини. 


 По дипломи – до Львова, з дипломами – за кордон 

Відповісти, чи якісна освіта у Львові – не так вже й легко. Варто лише зазначити, що наше місто лише починає шлях освітніх новацій. “Якщо порівнювати львівську освіту із закордонною, то різниця у якості відчутна. 
Проте якщо говорити про український контекст, то львівська освіта доволі ґрунтовна. Проблеми в освіті системні, тому вирішивши проблему надмірної освітньої бюрократизації, це ще не означає, що якість навчання покращиться. Влада Львова швидше  таки сприяє освітнім новаціям. З досвіду “Вуличного університету”: зараз, плануючи другий сезон, виглядає так, що влада це підтримує”, – розповів “Пошті” Тарас Прокопишин, засновник “Вуличного університету”, колишній студентський голова Львова. 
Про те, що львів’яни з вищою освітою могли б розвивати місто, проте вони виїжджають за кордон, наголошував у інтерв’ю “Пошті” Юрій Шухевич. “Там, за кордоном, львів’яни мають кращі умови, їм пропонують кращі перспективи. Тут же потрібен час. На жаль, нині більшість молодих людей, які навчаються у вишах, висловлюють бажання виїхати за кордон”, – казав Герой України Юрій Шухевич.  


Львів – лише для туристів? 

У дослідженні рівня якості життя у Львові одним із ключових аспектів є й дозвілля. Дуже часто можна почути, що Львів – не для львів’ян. Не раз наголошувалось на тому, що міські атракції розраховані лише для туристів. Натомість львів’яни змушені шукати простору для дозвілля деінде.  
“Зараз потрібно врівноважити баланс між культурною пропозицією для туриста та львів’янина. Бо нині відчутний дисбаланс, а потрібно розвивати й дбати про громаду Львова. Нещодавно у Львові постала проблема централізації культурних подій. Все зараз відбувається на обмеженій центром території. А це діє на шкоду великому Львову. Якщо поїхати на Майорівку, Левандівку, Рясне, там пустка в сенсі культурних проектів. Потрібно розбити це замкнене коло, де події відбуваються лише в центрі і лише для туристів”, – зазначила культуролог Ірина Магдиш.







коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7156 / 1.65MB / SQL:{query_count}