Фільм, який кидає виклик межам

Чому варто подивитись драму Мирослава Слабошпицького “Плем’я”

Кажуть, не на часі розважатися. Ніяких виставок, концертів, фестивалів, кіно... Так от, ті, що вперто закривають очі на культуру і життя, яке, попри все, ще триває, втрачають надто багато.
Такі люди ризикують проспати один із найважливіших етапів розвитку нашого суспільства загалом і культури зокрема. Особливо коли в останній, незважаючи на відсутність фінансування, робиться так багато всього, що не встигаєш відслідковувати. 
От і зараз за всіма політичними перипетіями ми ледь не проґавили показ одного з найвідвертіших українських фільмів нової доби. Кажу про “Плем’я” Мирослава Слабошпицького, яке з 11 вересня можна подивитись у 36 кінотеатрах нашої країни. У Львові цю двогодинну кінострічку на великому екрані демонструють в мережі Кінопалац –  у кінотеатрах на проспекті Червоної Калини, 81 та на вулиці Театральній, 22.
А уже з 1 жовтня у Франції стартує міжнародний прокат фільму, який охопить 26 країн. Важко згадати хоча б одну українську кінороботу, за якою так уважно спостерігав би світ. “Плем’ям” захоплюються режисери та актори зі світовим іменем, провідні закордонні медіа. 

“Глибокий, незвичайний і дуже оригінальний фільм”
The Hollywood Reporter.
“Найбільш дивовижний, винахідливий і тривожний фільм, який я бачив цього року в Канні”
Filmcomment. 
“Відчайдушно оригінальний кінотрюк”
Variety.
“Ексцентричний, проникливий, видатний фільм”
Indiewire. 
“Захопливий, безкомпромісний удар і визначне кінематографічне досягнення”
The Times.
 
За кілька місяців перша повнометражна стрічка Мирослава Слабошпицького зібрала, здається, усі можливі нагороди: одразу чотири відзнаки під час Тижня критики Каннського кінофестивалю – 2014 (Гран-прі Nespresso, премія France 4, Visionary Award, грант Gan Foundation Support for Distribution), Гран-прі фестивалю “Дзеркало” ім. А. Тарковського, Гран-прі та приз FIPRESCI фестивалю “Золотий Абрикос” (Вір­менія), приз за найкращий фільм програми “Зустрічі і паралелі” Фестивалю європейського фільму в Палічі (Сербія) і найновіший приз за кращу повнометражну художню роботу 2014 року ХІХ Міланського міжнародного кінофестивалю з формулюванням “за фільм, який кидає виклик межам”.
Сюжет кінокартини побудований на тому, що головний герой Сергій потрапляє у спеціалізований інтернат для людей із вадами слуху, де існує кримінальна організація – плем’я. І намагається зайняти своє місце в шкільній єрархії, бере участь у кількох пограбуваннях. А коли закохується в Анну, одну з наложниць Наглядача, йому доводиться порушити неписані закони племені.
Всі  ролі – від головних до епізодичних – тут зіграли виключно глухонімі, більшість з яких звичайні, пересічні люди, а не професійні актори. Що не завадило творчій команді “Племені” на чолі з Мирославом Слабошпицьким здобути світове визнання.
Та перш ніж іти до кінотеатру, радила б вам добре подумати і усвідомити, що вас чекає. Це не черговий блокбастер, не пересічна мелодрама! На сеансі у вас не буде ні часу, ні бажання жувати поп-корн чи пити пиво, перешіптуючись із сусідом. Цей фільм змусить вас дивитися і нарешті побачити те, від чого ми щоденно відвертаємося, на що закриваємо очі. Визнати реальність і навіть буденність кожної сцени.
“Плем’я” змусить вас почути тих, хто не може сказати ні слова. Ви зумієте, якщо захочете, зрозуміти його героїв, їх мову жестів без субтитрів і закадрового голосу. Бо головне у цьому фільмі не діалоги і слова, а емоції, що б’ють через край. Ця кіноісторія дуже складна, люди часто не витримують реалій, правди, яку вона відкриває, і виходять із залу…

А оскільки фільм справді непростий, відгуки глядачів кардинально протилежні: у одних він викликає огиду і бажання помитися, інші ж порівнюють його з оголеним нервом через силу та відвертість. Які емоції викличе він у вас, передбачити неможливо, але це кіно подивитись просто необхідно! Побувавши на такому кіносеансі, ви точно ніколи його не забудете. 
Як не забув американський режисер Дарен Аронофскі, який після перегляду стрічки на кінофестивалі в Торонто написав у своєму твіттері: “Після цього фільму кіно вже ніколи не буде таким, як раніше”.
Мирослав Слабошпицький, режисер
Зняти омаж німому кіно було моєю давньою мрією. Зробити фільм, який був би зрозумілим без вимовленого вголос слова. Я не думав про те, щоб зняти якесь європейське “екзистенціальне” кіно, в якому герої будуть мовчати півфільму. І крім того, в німому кіно актори не мовчали. Вони дуже активно спілкувались за допомоги міміки, мови тіла. Вони могли донести емоції і почуття без єдиної репліки. Невипадково більшість німого кіно бере свій початок у пантомімі.

Саме тому я завжди хотів зняти фільм про життя глухонімих. Без усних слів, закадрового голосу, субтитрів. Зі справжніми глухими акторами.

Поки я працював над короткометражним фільмом “Глухота”, який вважаю своєрідним “пілотом” майбутнього повнометражного фільму, багато спілкувався з керівництвом Українського товариства глухих, познайомився з лідерами неформального “тіньового” закритого співтовариства, які показали мені зсередини їх ізольований світ з його внутрішніми ритуалами і особливостями.

Цей фільм повністю заснований на моїх шкільних спогадах та інформації, яку мені надавали мої консультанти зі спільноти глухонімих. При всій видимій простоті й жорстокості це фільм про дуже молодих людей, юних людей, здатних на сильні та щирі почуття: любов, ненависть, лють, гнів, відчай. Нікому не потрібні слова, щоб висловити ці емоції.

Я бачу “Плем’я” як гуманістичну історію любові й ініціації, історію дорослішання в жорстокому світі.
Яна Новікова, виконавиця головної ролі
Потрапити у фільм було важко. Режисер казав, що кіно про школу, про любов. Я подумала, це проста і цікава історія про молодь. А потім виявилося, що розвиток сюжету дуже непростий, серйозний.

Але я не шкодую про це рішення, бо працювала заради кіно. Дороги назад не було, тож я ішла вперед, зібравши всю волю в кулак. І ось результат.

“Плем’я” – жорсткий фільм, а моя героїня – жорстока, ненавидить усіх, бездушна. Для Анни головне – гроші. Вона егоїстка, її не цікавить те, що відбувається навколо. Моя героїня мріє виїхати за кордон, почати нове життя, знайти роботу. Але, щоб виїхати, потрібні гроші. Тому змушена займатися проституцією. Аж тут раптом з’являється якийсь Сергій. Приходить у її клас, в банду, закохується в неї. Якийсь час вони нібито разом... Але дівчина знає, що це тимчасово, у неї інші плани на життя. І поки Сергій бореться за свою любов, Аня – за своє майбутнє.

Аби зіграти цю роль, доводилось постійно змінювати себе всередині. У останній знімальний день відчула полегшення: все, можна повернутися в звичайне життя, позбутися жорстокості, ненависті, яка залишилася в кадрах.

Вважаю, що глухий актор може передати більше емоцій, ніж той, що чує. На обличчі написані всі емоції – радість, смуток, ненависть, образа. Скрізь, де показували “Плем’я”, глядачі все розуміли. Звичайно, коли його дивляться глухі, то звертають увагу на жести, на те, про що говорять герої. Але у фільмі важливі понад усе не діалоги, а емоції. Передати і розповісти історію, аби будь-якій людині в світі вона була зрозуміла, ось що важливо.
Денис Іванов, генеральний директор дистриб’юторської компанії “Артхаус Трафік”
Щодо прокату фільму “Плем’я”. Ну що ж, нарешті за вікенд відзвітував останній кінотеатр. Отож, за вихідні, що минули, кінострічка зібрала в прокаті 170 тисяч гривень, 3 тисячі 700 глядачів, її транслювали на 46 екранах.

Не так багато людей одразу ж розуміють, про що свідчать ці цифри, – багато це чи мало. Відповім: залежно з чим порівнювати. “Плем’я” – це фільм з рейтингом 18+, явно не для сімейного перегляду, довгий (триває понад дві години), тож можна нарахувати буквально кілька кінотеатрів у країні, де можна показати більше одного такого сеансу на день…

Та найкраще порівнювати його зі схожими фільмами. “Життя Адель” (“Золота пальмова гілка” минулого року) зібрала 180 тисяч гривень; “Велика краса” (“Оскар” за кращий іноземний фільм”) – 115 тисяч гривень. І це дані за весь період прокату! Тому особисто я дуже задоволений. Адже переможені кращі події арт-кіно 2013 року.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7994 / 1.63MB / SQL:{query_count}