Ой що зараз буде!

Що, що...– “Пропала грамота” від заньківчан!

фото: Євген Кравс
Днями на театральнiй сценi нашого міста відбувся дебют легендарної “Пропалої грамоти”. 20 вересня заньківчани представили на розсуд львівських глядачів першу прем’єру 96 сезону – постановку кiносценарiю Iвана Драча за мотивами повiстi Миколи Гоголя. Замахнувшись на цей твір, люблений народом і давно розібраний на цитати, театрали ризикнули... й втрапили у самісіньке яблучко!
Мені разом із чотирирічним сином пощастило потрапити на третій показ вистави, який відбувався у неділю. Зал був перепов­нений, деякі глядачі навіть стояли біля дверей у партері. З перших хвилин дійство захопило усіх присутніх: видовищні козацькі танці з списами, мелодійне багатоголосся народних пісень, улюблені жарти і прекрасна гра акторів підкорили здається кожного. 

фото: Євген Кравс
Важко працювати з таким матеріалом, який настільки добре знають люди. Ще важче з нього зробити щось своє, особливе... Вадиму Сікорському це  вдалося. Він показав нам постановку, яка не повторює прийомів Бориса Івченка (режисера фільму “Пропала грамота”, знятого в 1972 році). Ще більшою несподіванкою у версії заньківчан стала сучасність і, що особливо важливо для молодого покоління, видовищність вистави, яка не дозволяє відірвати погляду і уваги від сцени до останньої хвилини. 
Герої театралам вдалися – у них вони цілком свої: живі, яскраві, не списані з фільму. Козак Василь у виконанні Юрія Хвостенка менш поважний і розмірений, ніж у легендарного Івана Миколайчука – зате він більш рухливий, веселий і ще смішніший. Його жінка Ганна (Марта Кулай) – справжня українка: і за статурою, і за норовом. А Альбіна Сотникова у ролі Одарки – ще та спокусниця!
Тож „Пропала грамота” від заньківчан – саме те, чого, як на мене, бракувало львівській та й українській театральній сцені, аби привернути до себе увагу і повернути та примножити глядачів – від 2 до 102 років. Браво! – кричав вам мій чотирирічний синочок і плескав у долоні; Браво! – кажу я  вам і передаю низький уклін і своє захоплення; Браво! – скандував близько десяти хвилин переповнений зал театру. І ще раз – Браво!
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.2355 / 3.97MB / SQL:{query_count}