Остання гастроль пані канцлера

Візит Ангели Меркель до Києва завершився порожніми обіцянками

Наприкінці вересня у Німеччині відбудуться вибори до бундестагу, тож Ангелу Меркель після чотирьох каденцій поспіль на посаді канцлера замінить хтось інший, причому наразі навіть невідомо, чи її політсила ХДС/ХСС залишиться при владі. Під завершення свого 16-річного перебування на чолі найпотужнішої європейської держави Ангела Меркель вирішила «підчистити хвости», здійснивши одразу два важливі візити. 
20 серпня пані канцлер прилетіла до Москви, 22-го гостювала у Києві. Головні теми перемовин в обох столицях – добудова та введення в експлуатацію газогону «Північний потік – 2» та врегулювання на Донбасі. Схоже, що в обох питаннях ситуація складається не на користь України.

Київ: заяви ні про що

Перемовини Меркель та Зеленського тривали близько години. Якщо врахувати час на синхронний переклад, то безпосереднє спілкування тривало не більше ніж сорок хвилин. Це радше нагадувало озвучення одним з учасників пунктів вже готового плану, а не діалог лідерів двох держав. 
У заяві для преси після закінчення перемовин очільниця німецького уряду повідомила, що під час переговорів у Москві «говорила, що ми хочемо якнайшвидшого продовження договору» між Україною та Росією про транзит газу, дія якого завершується у 2024 році. Але водночас вона не озвучила, яку ж відповідь з приводу цього їй дав російський президент. «Ми єдині з американською стороною в тому, що газ не можна використовувати як зброю. Є великі занепокоєння з приводу цього, які я сприймаю серйозно», – традиційно заявила Меркель.
У відповідь президент Зеленський зауважив, що найбільші ризики від запуску «Північного потоку – 2» нестиме саме Україна. «Ми справді обговорили з пані канцлером питання щодо продовження договору про транзит газу після 2024 року, але поки що це дуже загальні речі. Я хотів би зрозуміти, що може отримати і що може втратити Україна після 2024 року, і хто дає Україні конкретні гарантії», – заявив Володимир Зеленський.
Перемовини Меркель та Зеленського тривали близько години
Щодо мирного врегулювання на Донбасі Ангела Меркель також відбулася загальними формулюваннями. «Російська Федерація є учасником цього конфлікту, і тому Україна робить правильно, коли відмовляється вести перемовини з представниками сепаратистів», – сказала вона, додавши, що «питання реалізації Мінських домовленостей мають структурний характер». Про що мовилося не зрозумів, здається, ніхто.
Також пані канцлер повідомила справжню «сенсацію», мовляв, «мирне врегулювання в «нормандському форматі» не рухається вперед так, як цього хотілося б». І зауважила, що зустріч лідерів країн «нормандського формату» можлива, «якщо ми зможемо розробити хороший порядок денний». Знову ж таки, головне залишилося за дужками: хороший для кого – для Кремля чи для України?
На запитання журналістів про те, чи її рішення не брати участі у саміті «Кримської платформи» ухвалене під впливом Путіна, вона заявила, що це не так. «Я чітко сказала, що ми вважаємо анексію Криму порушенням міжнародного права», – знову ж таки традиційно заявила Меркель.
І ложка меду наостанок. Президент України нагородив пані канцлер Німеччини Орденом Свободи – це найвища українська нагорода для іноземців. Свого часу цей орден отримали колишній президент Франції Франсуа Олланд, експрезидентка Литви Даля Грибаускайте, Вселенський Патріарх Варфоломій, а у 2017 році – тоді ще віцепрезидент США Джо Байден.

Москва: «вплинути на Зеленського»

Під час візиту до Москви 20 серпня пані канцлер також відбулася загальними фразами. «Нормандський формат» – єдиний політичний формат, який є у нашому розпорядженні для того, щоб обговорювати конфліктні теми. У цьому процесі спостерігається стагнація, й, на жаль, українські солдати продовжують гинути на лінії розмежування. І я обстаю за те, щоб зробити усе, щоб досягти пожвавлення в процесі припинення українсько-російського воєнного конфлікту на Донбасі», – заявила Ангела Меркель.
Також вона обговорила з Путіним можливість проведення чергової зустрічі в «нормандському форматі», коли сторони погодять її порядок денний. «Оскільки кожен маленький крок вперед може стати важливим. Але нам потрібно ще дуже багато чого зробити, й існують різні розчарування», – сказала пані канцлер.
Президент України нагородив пані канцлера Німеччини Орденом Свободи
Натомість президента РФ не влаштовують «маленькі кроки», він крокував рішуче й цілеспрямовано, вчергове озвучивши свої претензії до України. «Не може не тривожити й те, що в Україні ухвалена низка законів та підзаконних актів, які суперечать Мінським домовленостям. Складається враження, що керівництво цієї країни вирішило в принципі відмовитися від мирного вирішення ситуації», – заявив Путін. І закликав Ангелу Меркель «вплинути на українську сторону для виконання нею своїх зобов’язань».
Що ж до «Північного потоку – 2» та продовження транзиту газу Україною після 2024 року, то Путін заявив, що такий транзит «залежить від європейських покупців» та має враховувати технічний стан та екологічні характеристики української газотранспортної системи. Але водночас наголосив, що його новий газогін на дві тисячі кілометрів коротший і уп’ятеро екологічніший (незрозуміло, як це вирахували в Кремлі), ніж український газовий маршрут. 
«Однак ми готові й після 2024 року помпувати газ через Україну, але маємо зрозуміти, на який термін і в якому обсязі, а для цього повинні почути від європейських партнерів, скільки вони готові закуповувати», – сказав президент Росії. Якщо забрати дипломатичну обгортку, ці заяви означають, що «дулю вам, а не транзит».

Експерти: візит задля візиту

Перелік питань, які порушували під час зустрічі Володимир Зеленський та Ангела Меркель, був важливим, проте сам візит не відіграє вирішальної ролі, зауважив у розмові з Радіо Свобода політичний експерт Володимир Фесенко. «Меркель закінчує своє перебування на посаді. Зрозуміло, що її візити до Москви і Києва не призведуть до якихось конкретних рішень. Предметними домовленостями займатимуться наступник Меркель, а також інші учасники перемовин. Я б назвав це частиною переговорного процесу, спробою його активізувати», – зазначив він.
Візит не відіграє вирішальної ролі
Щодо рішення Меркель не брати участі в саміті «Кримської платформи», яке, як кажуть дипломатичні джерела, ухвалювалося в останні дні до візиту, то старший аналітик української групи Geostrategy Володимир Денисюк пояснив Німецькій хвилі, що «це негативний сигнал про те, що до цієї ініціативи Берлін ставиться обережно і не хоче зайвий раз дратувати Путіна, який сказав Меркель у Москві, що питання Криму закрите». «Важливим є те, що Німеччина підтримала консенсусне рішення ЄС приєднатися до декларації саміту, в якій чітко показана позиція Євросоюзу продовжувати політику невизнання окупації Криму та санкційний тиск на Москву», – каже Володимир Денисюк.
«Протягом останніх років, після нападу Росії на Україну та окупації Криму, Меркель говорить про необхідність продовжувати діалог з Путіним. А Путін навіть не намагається прислухатися до її аргументів під час цього діалогу. Навпаки, він використовує діалог у власних політичних цілях. І для демонстрації того, що ізоляція Росії, про яку говорили після 2014 року, і виключення країни з «Групи восьми», провалилися. Західні лідери змушені з ним розмовляти, а він не зобов’язаний до них прислухатися», – написав у своєму блозі на сайті Радіо Свобода відомий журналіст і політичний коментатор Віталій Портников.

Віталія Кличка не хотіли пускати до Меркель

Візит пані канцлера до Києва розпочався… із суто українського внутрішнього політичного скандалу. Міського голову української столиці Віталія Кличка президентська служба охорони не хотіла пропускати на летовище, де він мав доєднатися до делегації, яка зустрічала Ангелу Меркель. 
«Прибув в аеропорт «Бориспіль», де, за протоколом як мер столиці, мав зустрічати Ангелу Меркель. Як це було під час її минулих візитів до Києва. Але цього разу мене не пустили. Силою прориватися, звичайно, не буду», – поскаржився Віталій Кличко. За його словами, така ситуація в його кар’єрі сталася вперше: «Цікаво, у «проєвропейському» Міністерстві закордонних справ України вирішили терміново порушити протокольні заходи? Чи отримали команду і так тремтіли, що влаштували такий цирк?!».
У президента одразу заходилися все спростовувати. «Кличко як завжди фальстартанув, – заявив LIGA.net Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента України (ОПУ). – Буквально через кілька хвилин після поспішної істерики його безболісно пропустили до трапа».
Отже, протистояння президента та мера столиці вчергове вихлюпнулося в публічну площину. Нагадаємо, що ще влітку 2019 року з’явилися перші чутки про те, що в Зе-команді вирішили розділити повноваження мера (обирається на виборах) і голови Київській міській державній адміністрації (КМДА), якого призначає своїм указом президент. У такому разі вся виконавча влада мала б перейти людині президента, яку він призначив би своїм указом, а мер Кличко залишався б такою собі «англійською королевою» з представницькими функціями.
Уже на наступний день після інциденту в «Борисполі» цю ідею знову озвучив Олександр Корнієнко, перший заступник голови фракції «Слуга народу» у Верховній Раді України (ВРУ), який повідомив, що в парламенті думають над змінами до законодавства щодо управління Києвом. Він наголосив, що необхідно його переглянути: «Бо йдеться не про персоналії, зокрема Віталія Кличка, а йдеться про питання управління містом». За словами Олександра Корнієнка, у цьому питанні закладена серйозна суперечність, яка, зокрема, полягає в тому, що «в будь-якому місті голова міськдержадміністрації призначається президентом за поданням Кабінету Міністрів України, а в Києві якась зовсім своя історія, коли голова міської ради, якого обрали люди, автоматично стає головою КМДА». Нардеп додав, що в такій ситуації голова КМДА не відповідає ні перед Кабміном, ні перед президентом. Корнієнко наголосив, що цю ситуацію треба виправляти. 
За його словами, потрібна реформа системи управління Києвом, оскільки питання зміни голови КМДА, на його думку, – прерогатива ОПУ. «Ми розуміємо, що це зараз прерогатива Офісу президента. Ми чекатимемо від них певних пропозицій. Що стосується конкретних кандидатур, я можу назвати 50 осіб лише з нашої фракції, які можуть очолити КМДА та абсолютно професійно керувати містом. У нас є колишні мери і фахівці з місцевого самоврядування. Тобто у нас точно є ті, що можуть керувати великими об’єктами регіонального плану», – наголосив представник «Слуги народу». Він нагадав, що зараз на другому читанні у ВРУ перебуває проєкт закону, який стосується цього питання, але ця редакція «дуже новаторська, дуже багато змін, і ми не впевнені, що місто зможе так швидко провести ці зміни».
Фото: пресслужба президента України
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.5409 / 4.09MB / SQL:{query_count}