Закоркована протока

Росія намагається повністю заблокувати Азовське море, щоб економічно «задушити» українські порти у Маріуполі та Бердянську

На фото: Порт Маріуполя
Кремль продовжує мало не на кожному кроці створювати Україні проблеми. Роздратований наймасштабнішими за понад 20 років міжнародними навчаннями Sea Breeze – 2021, президент РФ Володимир Путін днями підписав закон, що дозволяє Росгвардії блокувати території та акваторії охоронюваних об’єктів «для припинення спроб незаконного проникнення». Якщо перекласти ці слова зрозумілою мовою, то це означає, що російські силовики в будь-який момент можуть перекрити Керченську протоку, заблокувавши таким чином судноплавство в Азовському морі, адже одним з об’єктів, які охороняє Росгвардія, є Керченський міст.

Розпливчасті формулювання

Водночас ніхто не знає, що може стати приводом – вторгнення чергових «українських диверсантів» або ж намір затримати якесь судно, яке може перевозити «небезпечний вантаж». У законі немає ні слова, що означає термін «спроба незаконного проникнення», як і не прописані граничні терміни, протягом яких може тривати блокування.
Проте сил і засобів для блокування в РФ удосталь. Нагадаємо, що для охорони Керченського мосту та акваторії навколо нього в Росгвардії створена спеціальна бригада, оснащена найсучаснішим озброєнням, наприклад, новітніми протидиверсійними катерами типу «Грачонок».

«Росія перетворює Азовське море на своє внутрішнє озеро»

У Міністерстві закордонних справ України заявили, що указ Путіна грубо порушує міжнародне право. «Перебуваючи під безпосереднім керівництвом президента, Росгвардію можуть використати для створення додаткових необґрунтованих перешкод для свободи мореплавства в Керченській протоці та Азовському морі», – в коментарі РБК-Україна заявив речник міністерства Олег Ніколенко. За його даними, сьогодні під охороною Росгвардії перебувають акваторія Керченської протоки, Керченський міст, енергоміст і газогін між Росією та окупованим Кримом.
«Цей закон грубо нехтує правами України як прибережної держави. Росія як держава-окупант продовжує політику мілітаризації Чорноморського регіону, створює чергові перешкоди для навігації та перетворює Азовське море на своє внутрішнє озеро», – додав Ніколенко.

Мета Путіна очевидна

Після окупації Криму судноплавство в Азовському морі й без того ускладнене. Кораблі під будь-якими прапорами неохоче йдуть до Азовського моря, оскільки єдиний прохід – Керченська протока (яка в найширшому місці ледве сягає 15 км) постійно заблокована кораблями Чорноморського флоту (ЧФ) РФ.
Мета Путіна очевидна – економічно «задушити» українські міста Маріуполь (450 тис. мешканців) та Бердянськ (113 тис.), чиє населення завжди годувалося з тамтешніх портів. З початку гібридної агресії з боку РФ вантажообіг обидвох портів упав приблизно в 2,5 раза. «Найбільш болісним для портів був, звичайно, 2014 рік. Тоді стався не просто обвал їхньої економіки, стався обвал бізнес-моделі, оскільки обидва порти жили переважно завдяки експорту промислових товарів з Донбасу (з ланцюжка вугілля – кокс – метал). Наприклад, основний експорт як Єнакіївського металургійного комбінату, так і Донецького з Макіївським йшов якраз через Бердянськ та Маріуполь (йдеться про вантажну базу об’ємом приблизно 8 мільйонів тонн)», – розповів агентству Укрінформ Костянтин Батозський, політолог, директор Агентства розвитку Приазов’я.
«Після окупації Автономної Республіки Крим і Керченської протоки зменшилось не судноплавство, зменшився експорт. Маріупольський порт – експортноорієнтований порт. Основними вантажними базами були Донецька та Луганська області. Вони теж виявились окупованими, вантажопотік зменшився. А якщо немає вантажів – немає і флоту», – розповів «Грошам» Ігор Барський, директор Маріупольського торговельного порту.
«Керченський міст становить перешкоду здійсненню міжнародного судноплавства, оскільки висота мосту становить лише 35 метрів і тільки кораблі з повітряною тягою менше ніж 33 метри та довжиною менше ніж 160 метрів можуть безпечно проходити під ними. Внаслідок цього такі кораблі океанського класу як Panamax (Середня довжина – 320 м.«Львівська Пошта») обмежені в можливості транзитного проходу через Керченську протоку. І це має значний вплив на трафік до українських портів», – каже Євген Єнін, заступник міністра МЗС України.
Через агресивну політику Москви багато судновласників відмовляються працювати з українськими азовськими портами. «Російська Федерація використовує наявні юридичні механізми для затримання суден – чи то перед проходом під Керченським мостом, чи то нібито з міркувань безпеки, а кожен простій судна коштує його власнику до 10 тисяч доларів на добу», – пояснив Костянтин Батозський.
Останнім часом спостерігається суттєве збільшення часу штучного утримання суден саме на виході з Азовського моря (тобто тих, що йдуть з українськими експортними вантажами переважно до країн ЄС, Північної Африки та Туреччини). «До початку де-факто блокади українських портів у травні 2018 року середній час очікування дозволу на прохід Керченською протокою складав 5-7 годин. У другій половині 2018-го – 80-115 годин. У 2019-ому – 37,4 години, у 2020 році – 29,6 години (зниження завдяки переляку російських прикордонників можливістю заразитися Covid-19, оскільки майже половина суден, які підлягали догляду, йшли з портів Італії та інших європейських країн, де навесні 2020 року спостерігався значний сплеск пандемії). Утім, з початку цього року спостерігається значне зростання – в середньому до 50 годин», – розповів Укрінформу Андрій Клименко, керівник Моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень».
Він також зауважив, що в середньому за місяць до (або з) українських портів Азовського моря проходить близько 60-70 суден. Натомість кількість суден, що йдуть Керченською протокою до (або з) російських портів Азовського моря, вимірюється багатьма сотнями на місяць. «Цей трафік використовується Російською Федерацією для дуже значного експорту зерна. В цьому сенсі, коли росіяни примушують чекати українські зернові вантажі, це ще й створення перешкод конкуренту на світовому зерновому ринку. Крім того, це один з основних шляхів морського експорту російських нафтопродуктів через рейдову перевалку в Керченській протоці», – пояснив Андрій Клименко.
Дії Москви в Азовському морі, вочевидь, обґрунтовані не лише бажанням створити економічні проблеми для Києва. І Маріуполь, і Бердянськ, треба відверто визнати, доволі проросійськи налаштовані міста. «Економічний фактор грає важливу роль. І стосовно України цілий регіон може позбутися головного джерела доходів до бюджету. Це дуже важливий дестабілізаційний фактор. Зокрема, він дозволяє ті верстви населення, які будуть незадоволені такою ситуацією, активізувати у своїх інтересах. Тим паче Маріуполь розташований поблизу лінії ведення бойових дій», – каже Олександр Коваленко, військовий оглядач.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6281 / 4.03MB / SQL:{query_count}