Між «Байрактарами» та «Джавелінами»

Відносини між США та Туреччиною різко зіпсувалися: що це означає для України

Під час геноциду 1915 – 1918 рр. загинули понад 1,5 млн вірмен
Президент США Джозеф Байден виконав одну зі своїх передвиборчих обіцянок – визнав геноцидом масове знищення та депортацію вірмен у 1915 – 1918 роках на території Османської імперії. Туреччина, спадкоємиця останньої, відреагувала бурхливо, заявивши мало не про повний розрив відносин з Вашингтоном. Реджеп Тайїп Ердоган навіть погрожував закрити авіабазу «Інджирлік», на якій розміщено ядерні боєголовки США та яка є найбільш східною базою командування військово-повітряними силами США і НАТО в Європі.
Як не дивно, в непростій ситуації тепер опинився Київ. Як писала «Львівська Пошта», під час нещодавнього візиту до Анкари Володимир Зеленський обговорив з Ердоганом можливість придбання ударних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) «Байрактар TB2» турецького виробництва. Також Київ розраховує й на американську зброю, зокрема, славнозвісні «Джавеліни».

Meds Yeghern 

День вшанування пам’яті жертв Meds Yeghern («Великий злочин» у перекладі з вірменської мови.«Львівська Пошта») припадає на 24 квітня. Саме цього дня в 1915 році влада Османської імперії віддала наказ про примусовий збір усієї вірменської інтелігенції в Стамбулі та подальшу депортацію, яка й дала старт масовим вбивствам. За приблизними даними, протягом 1915 – 1918 років загинули понад 1,5 млн вірмен і близько 1 млн вірменських біженців були змушені втекти до інших країн.
Натомість Туреччина завжди і послідовно відкидає будь-які звинувачення в геноциді. Всі турецькі лідери стверджували, що хоча деякі звірства дійсно були, загибель людей та переслідування не досягнули тих масштабів, про які говорять Вірменія та її прихильники. Замість цього офіційна Анкара заявляє, що «лише» близько 300 тис. вірмен загинуло під час Першої світової війни в результаті громадянської війни всередині країни. Крім вірменських християн, за версією Анкари, в цей період також загинуло багато турків-мусульман.
Рік тому, тоді ще кандидат у президенти, Джозеф Байден пообіцяв у разі перемоги визнати події 1915 – 1918 років актом геноциду, адже в США існує потужна вірменська діаспора. Крім того, серйозну підтримку на виборах Байдену надавала впливова в країні організація американців вірменського походження «Національний вірменський комітет Америки». Також потрібно зауважити, що за три дні до оголошення нинішнього рішення президент США чесно попередив про свій намір Ердогана, з яким поспілкувався телефоном вперше за три місяці на посаді президента США.
«Народ США вшановує всіх вірмен, що загинули у геноциді, який розпочався 106 років тому. Ми вшановуємо жертв Meds Yeghern, щоб жахи того, що сталося, ніколи не забулись для історії та зобов’язуємось запобігти повторенню подібного злодіяння», – зокрема, йшлося в заяві Байдена, оприлюдненій 24 квітня.
Рішення президента привітали в Демократичній партії США. «Визнання президентом геноциду вірмен прийшло після десятиріч боротьби. Після років турецьких погроз та залякувань. Після вбивчої війни проти народу Нагірного Карабаху. Після численних розбитих сердець та розчарувань. Дякую вам, президенте Байден, за те, що підтримуєте правду перед обличчям сили», – цитує Голос Америки Адама Шиффа, конгресмена-демократа. «Наші серця сповнені радості, що президент США вдався до історичного кроку, приєднавшись до Конгресу в формальному визнанні в День геноциду вірмен. Це історичне рішення слідує за резолюцією Конгресу від 2019 року про те, що варварство, скоєне проти вірменського народу, було геноцидом», – заявила Ненсі Пелосі, спікерка Палати представників США.
Зрозуміло, що зрадів також Нікол Пашинян, прем’єр-міністр Вірменії, який жваво відреагував на заяву президента США Джозефа Байдена. Щоправда, вже наступного дня Пашинян оголосив про свою відставку, адже його звинуватили в поразці у воєнному конфлікті з Азербайджаном за Нагірний Карабах. Він виконуватиме обов’язки прем’єра до проведення в країні дострокових парламентських виборів 20 червня цього року.

Нічого несподіваного

Слід розуміти, що рішення Джозефа Байдена аж ніяк не є сенсаційним. Хоча він і став першим президентом США за 40 років, який публічно визнав дії Османської імперії на початку XX століття геноцидом. Останнім американським президентом, який вжив слово «геноцид», був республіканець Рональд Рейган рівно 40 років тому, в 1981-ому. Проте згодом під тиском Анкари він відмовився від такого визначення.
Водночас геноцид вірмен офіційно визнала й засудила низка міжнародних організацій та 29 держав, а також 49 штатів США та обидві палати Конгресу – Сенат і Палата представників, які ухвалили такі рішення в 2019-ому. Щоправда, України в цьому переліку немає – офіційна позиція Києва полягає в тому, що ці події ще вимагають оцінки істориків.

Для Києва не все так погано

Різка реакція Анкари на рішення Байдена була очікуваною. Проте відкритим залишається інше питання: чи матимуть гострі заяви турецьких політиків та урядовців реальне продовження?
Бурак Кунтай, директор Центру американських досліджень університету Бахчешехір (Туреччина), переконаний, що заяву Байдена не слід сприймати як рішення революційного характеру. «Як це відіб’ється на турецько-американських відносинах? Якби мені поставили це питання 20 років тому, я б сказав, що дуже погано, тому що це був період, коли турецько-американські відносини перебували на дуже високому рівні. Отже, ймовірність падіння на дно була. Однак коли ми дивимося на те, що відбувалося останні 10-15 років, від подій в Північному Іраку до закупівель Туреччиною російських зенітно-ракетних комплексів С-400 «Тріумф» усупереч позиції США, ми бачимо, що відносини й так на дні. Проте, незважаючи ні на що, ця напруженість триватиме місяць, а через два місяці ми вже не будемо про це говорити», – розповів Кунтай турецькому виданню Anadolu Ajansі.
Халук Сельві, професор, директор Центру досліджень турецько-вірменських відносин Університету Стамбула, зазначив, що в короткостроковій перспективі в турецькому суспільстві посилиться антиамериканізм, однак ймовірна зустріч Байдена з Ердоганом може знизити цю напругу. «Як з точки зору близькосхідної політики, так і в плані політики на Кавказі США не можуть повністю списати Туреччину з рахунків. Я сприймаю цю заяву лише як легке залякування, як попередження», – впевнений Халук Сельві.
«Ще один вимір визнання США геноцидом Meds Yeghern – це може бути початком визнання геноцидом й інших великих злочинів проти людства. Це особливо важливо для України в контексті визнання актом геноциду Голодомору 1932 – 1933 років. Наразі близько 20 країн світу офіційно визнали Голодомор актом геноциду, дев’ять держав у офіційних зверненнях засудили Голодомор як акт знищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом, або вшанували пам’ять його жертв. То чи можна очікувати від президента США відповідної заяви щодо Голодомору? Варто визнати: на відміну від геноциду вірмен, такої передвиборчої обіцянки в програмі Байдена не було. В жовтні 2018 року Сенат США, а у грудні 2018-го Конгрес ухвалили резолюцію з нагоди 85-річчя Голодомору, де засуджували репресивну радянську політику проти народу України. Водночас «вірменська» заява Джозефа Байдена відкриває можливості визнання й геноциду щодо українців. Адже попри відсутність передвиборчих обіцянок, президент США декларував, що основою його політики стане захист прав людини», – пише Європейська правда.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4362 / 4.04MB / SQL:{query_count}