Підполковник отруїв полковника

Британія звинуватила Росію у використанні хімічної зброї

фото: ВВС
Справа про отруєння відставного полковника Головного розвіду­вального управління (ГРУ) РФ Сергія Скрипаля стала черговим дипломатичним провалом для старого-нового (всі прекрасно розуміють, що призначені на цю неділю, 18 березня, вибори – не більше, ніж формальність) президента Росії. Спроба відставного підполковника КДБ Путіна продемонструвати, що в нього “довгі руки”, й він здатен покарати будь-якого зрадника, обернулася черговим міжнародним скандалом.
Нагадаємо, що 66-річного уродженця Києва Сергія Скрипаля та його 33-річну доньку Юлію 4 березня знайшли в стані коми на лавці у сквері британського містечка Солсбері. На момент підготовки цього матеріалу до друку обидві жертви перебували у вкрай тяжкому, хоча й стабільному стані. Водночас медики попереджають, що шансів на повноцінне одужання у жертв практично немає.

Нова порція санкцій

Реакція офіційного Лондона виявилася жорсткою. Учора, 14 березня, прем’єр-міністр Британії Тереза Мей під час виступу в парламенті офіційно звинуватила владу Російської Федерації у спробі вбивства Сергія Скрипаля та його доньки. Британський уряд оголосив персонами нон-грата 23 російських дипломатів, також призупиняються всі дипломатичні контакти на високому рівні, в тому числі скасовується запрошення для глави МЗС Росії Сергія Лаврова відвідати Лондон.
Тереза Мей також повідомила про запровадження посиленних перевірок у Британії приватних рейсів з Росії та заморожування російських державних активів. Крім того, Велика Британія скликає позачергове засідання Ради Безпеки ООН. Також серед ймовірних санкцій скасування британських віз та фінансові обмеження для майже півсотні громадян РФ, пов’язаних із Кремлем, а також звернення до ФІФА з пропозицією перенести чемпіонат світу з футболу з Росії в іншу країну.

Обмін в аеропорту Відня

У 2004 році полковника у відставці Сергія Скрипаля, який на той момент працював у міністерстві закордонних справ Росії, ареш­тували за звинуваченням у шпигунстві на користь британської розвідки Мі-6. У ФСБ стверджували, що за 10 років він завдав російській агентурній мережі на Заході не меншої шкоди, ніж легендарний Олег Пеньковський, ще один полковник ГРУ, який у 1950-1960-их співпрацював із ЦРУ та Мі-6. Пеньковського розстріляли, натомість Скрипаль отримав порівняно м’який вирок – 13 років тюрми, з яких відсидів лише шість.
9 липня 2010 року в аеропорту Відня з різницею в кілька хвилин приземлилися два літаки. Один прилетів з Москви, інший – з Нью-Йорка. З американського вивели групу з 10 осіб, з російського – із чотирьох. Так відбувся один із наймасштабніших шпигунських обмінів. До Росії повернулися 10 “нелегалів” ФСБ на чолі з красунею Анною Чапмен, на Захід вирушили четверо американських і британських агентів, серед яких був і Сергій Скрипаль.
Відставний полковник облаштувався в Британії. Не бідував, за час роботи на Мі-6 йому загалом заплатили більше 100 тисяч доларів, також він отримував державну пенсію, розмір якої не розголошується. Відомо, що екс-полковник ГРУ продовжував консультувати західні розвідки.

“Новачок” часів СРСР

У 2012-ому померла його дружина, в 2017-ому – син. Причому молодий чоловік пішов з життя від якоїсь загадкової хвороби під час поїздки до РФ. Його тіло доставили до Британії для похорону. “Можна припустити, що якби російські спецслужби намагалися діз­натися, де саме мешкає Сергій Скрипаль, то історія з репатріацією тіла його сина могла б дуже допомогти їм в отриманні цієї інформації”, – повідомило джерело ВВС.
Судячи з усього, таки допомогло. Як розповів Daily Express колишній командир британських хімічних і біологічних контртерористичних сил Хеміш де Бреттон-Гордон, російського полковника отруїли нервово-паралітичною речовиною під назвою “Новачок”. Експерт пояснив, що речовина, яка, фактично, є хімічною зброєю, була розроблена ще за часів СРСР таким чином, щоб її не можна було виявити при стандартних тестах.
Британська поліція встановила, що сліди речовини виявили в ресторані Zizzi, де Скрипаль обідав з дочкою. При цьому однією з пріоритетних версій вважається надсилання оброблених “Новачком” поштової посилки або листа. Цілком імовірно, що знаряддям замаху став звичайний букет. Відомо, що консервативний полковник завжди купував у одній і тій самій крамниці штучні квіти, щоб покласти їх на могилу дружини. Водночас напередодні отруєння Скрипалю хтось прислав додому букет із живих квітів. За версією видання Daily Mail, отруєний букет був доставлений із запискою, в якій містилося прохання віднести ці квіти на могилу дружини. Чому досвідчений розвідник не відчув небезпеки – залишається загадкою. Можливо, записку написав хтось із добре йому знайомих людей.
P. S. Показово, що Кремль спробував перек­ласти провину за отруєння Скрипаля… на Україну. Як заявив колишній глава ФСБ РФ, нині – депутат державної думи Микола Ковальов, оскільки “Новачок” був розроблений ще за часів СРСР, тож міг зберігатися і на території України. Оскільки, на думку Ковальова, замах на Скрипаля “приніс Києву політичні дивіденди, бо вчергове виставив Росію країною-агресором, то український слід не виключений”. Навіть дивно, що в Солсбері досі не відшукалися “візитки Яроша”…

ФСБ РФ успадкувала від КДБ знамениту “спецлабораторію №12”, що займалася виготовленням малопомітних отрут та хитромудрих методів убивства “ворогів народу”. Саме тут був зроблений пристрій, з якого агент КДБ Богдан Сташинський в 1957 році убив Лева Ребета, а за два роки – Степана Бандеру. Пістолет вистрілював струмінь розчину ціанистого калію, що спричиняв миттєву зупинку серця. Характерно, що в обох випадках первісною причиною смерті назвали серцеві напади. Про отруту стало відомо лише після того, як Сташинський втік на Захід.
Ще в оригінальніший спосіб був знищений болгарський диси­дент Георгій Іванов Марков. 7 вересня 1978 року на мосту Ватерлоо в Лондоні він відчув ледь помітний укол у ногу. Ввічливий незнайомець з парасолькою в руках вибачився і швидко зник. За кілька днів болгарин помер, однак встиг розказати про дивний укол. Експерти встановили, що за допомогою голки на вістрі парасольки жертві ввели в організм мікроскопічну грудку цукру, всередині якої був смертельний ріцин. За задумом убивць, цукор та отрута рослинного походження повинні були повністю розчинитися у крові, не залишивши жодних доказів убивства. За твердженням колишнього генерала КДБ Олега Калугіна, вбивство було санкціоноване особисто комуністичним керівником Болгарії Тодором Живковим. Убивство Маркова лягло в основу сюжету знаменитої французької комедії “Укол парасолькою” з П’єром Рішаром у головній ролі.
І, нарешті, останнє резонансне отруєння трапилося у 2006 році, коли колишнього офіцера ФСБ Олександра Литвиненка спровадили зі світу за допомогою радіоактивного полонію-210. Причому отруту йому в чай підмішав – ви лише вдумайтеся – чинний депутат Державної думи РФ Олександр Луговий. До речі, один із найближчих друзів Литвиненка під час його служби у ФСБ.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8210 / 1.6MB / SQL:{query_count}