Доходи українців – статистика невтішна

Падіння рівня зарплат у приватному секторі становить від 25% до 50%

Більшість українських підприємств не можуть виплачувати своїм співробітникам зарплату на довоєнному рівні. Про це йдеться у макроекономічному та монетарному огляді від Національного банку України (НБУ). За даними різних опитувань, падіння рівня зарплат у приватному секторі в середньому становило від 25% до 50% порівняно з довоєнним часом. Найбільше таких підприємств у добувній промисловості та будівництві.

В бюджетному секторі - трохи краща ситуація 

Поступово зростає частка підприємств, які зменшили оплату праці на 10-50%, зокрема в енергетиці, секторі послуг, транспорті та торгівлі. При цьому в сільськогосподарських підприємствах, навпаки, зарплата не змінилася чи навіть зросла.
У середньому в травні зарплати в Україні були на 10-60% нижчі за довоєнні (залежно від виду діяльності). При цьому в травні порівняно з квітнем зросли зарплати для водіїв, медиків та фармацевтів, зарплати в переробній промисловості та сільському господарстві.
У бюджетному секторі ситуація трохи краща: персонал частково відправляли у простій із виплатою двох третин зарплат. У НБУ зазначили, що доходи домогосподарств підтримуються соціальними виплатами, підвищенням пенсій та зростанням виплат військовим. Крім того, як розповіли в НБУ, незважаючи на пожвавлення економіки, попит на працівників відновлюється мляво. Середньозважений рівень зайнятості покращився, але це пояснюється сезонністю – він все ще на 25% нижчий, ніж до війни. Зростання кількості вакансій суттєво поступається приросту резюме навіть для фахівців ІТ-сфери.

В стані «ринку роботодавця»

Наразі ринок праці перебуває в стані «ринку роботодавця», стверджують експерти аналітичного центру кадрового порталу grc.ua. «Майже в усіх професійних сферах в Україні триває зниження заробітних плат. Роботодавці зазнали негативного впливу війни, тому бізнес оптимізує витрати та дуже часто скорочує розмір заробітних плат як діючим, так і новим працівникам», - йдеться в повідомленні grc.ua. 
Наголошується, що зниження зарплат не завжди залежить від затребуваності професій. Наприклад, сфера продажів, будівельники, фахівці сфери транспорту та робітничий персонал зараз серед найзатребуваніших спеціалістів, проте середній рівень зарплат для них теж знизився. Лише кілька професійних сфер поки не зачепила загальна тенденція зниження. Серед них: вищий менеджмент, сільське господарство, медицина та фармацевтика, маркетинг, реклама та PR. На зарплати в ІТ-сфері війна майже не вплинула.
«В умовах невизначеності та нестабільно діючої економіки повернення до довоєнного рівня зарплат в усіх професійних сферах поки неможливе. Чим довше триватиме війна, тим складніше буде відновлювати й комерційну діяльність бізнесу, й економіку загалом. За найоптимістичнішими прогнозами, відновлення доходів до довоєнного рівня триватиме 3-5 років», – йдеться у прогнозі експертів.

Прогнози невтішні

Песимістичний прогноз у понеділок, 6 червня, озвучив й голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев. На його думку, економічна ситуація в Україні найближчим часом буде тільки погіршуватися, зокрема, очікується зростання рівнів інфляції та безробіття, а також збільшення показника недовиконання дохідної частини державного бюджету. «Мої оцінки падіння ВВП – десь 30-35% – збігаються з оцінками наших міжнародних партнерів, зокрема, Міжнародного валютного фонду. Безперечно, це негативно позначиться на кожному українці, вже негативно позначається. Ми бачимо недовиконання дохідної частини державного бюджету, і таке недовиконання буде місяць від місяця більше. Ми бачимо інфляційні процеси в економіці, і також вони певним чином будуть погіршуватися. Також ми бачимо, що економіка в частині своїй не працює, перш за все в зонах бойових дій, на окупованій території. Це означає зростання безробіття, це означає підвищення рівня бідності в державі», – сказав він.
Раніше фінансова група ICU прогнозувала, що споживча інфляція в Україні восени може сягнути 25-30%, а інфляційний тиск залишатиметься високим ще протягом року-півтора. Як зазначили аналітики компанії, інфляція й надалі переважно обумовлюється труднощами із постачанням товарів та послуг та стрімким зростанням вартості перевезень через високі ціни на пальне. Додатковим чинником стає зростання вартості імпорту попри те, що офіційний курс гривні до долара залишається фіксованим від початку війни. 
Водночас, як писала «Львівська Пошта», Національний банк України (НБУ) скасував обмеження на валютний курс для банків. Раніше курс купівлі-продажу валюти банками не мав відхилятися від офіційного (29,25 грн за долар США, 31,18 грн за євро) більш ніж на 10%. Тож відтепер в Україні щодня спостерігаються «валютні гойдалки».
Тиск на українську гривню знизиться, коли громадяни, які виїхали за кордон через війну, повернуться всередину країни, наголосив радник керівника Офісу президента України, президент Київської школи економіки Тимофій Милованов. «Зараз багато грошей йде з України на підтримку людей, які поїхали. Тобто люди отримують зарплату або мають заощадження, але, на жаль, через війну змушені витрачати їх в Європі, або в США», – сказав він. За словами Тимофія Милованова, до війни фінансовий потік йшов у зворотному напрямку - українці заробляли за кордоном і надсилали кошти додому, а зараз навпаки, витрачають їх у Європі. Окрім повернення додому наших громадян, тиск на національну валюту може зменшити розблокування портів і, відповідно, відновлення експорту товарів, від якого в країну буде надходити валютна виручка.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8757 / 1.58MB / SQL:{query_count}