Ринок праці воєнного часу у цифрах та фактах

В пріоритеті українських компаній збереження та підтримка існуючих працівників

За час війни ринок праці встиг адаптуватися до нових умов і почав поступове відновлення. Позитивна динаміка незначна, адже нинішня криза на ринку праці найпотужніша за останні 10 років. Війна стала причиною появи нових тенденцій ринку праці, змін у поведінці як роботодавців, так і пошукачів. Експертно-аналітичний центр кадрового порталу grc.ua підготував аналітичний огляд ринку праці воєнного часу у цифрах та фактах.
Війна примусила бізнес скорочувати та оптимізувати свою діяльність, частина компаній взагалі припинила існування. Українські спеціалісти, які втратили роботу через переїзд у інші міста або через скорочення чи звільнення, активно шукають роботу. Однак попит на роботу значно перевищує пропозиції. У квітні відкритих вакансій в цілому в Україні в 20 разів менше, ніж у довоєнний період. 
В пріоритеті українських компаній збереження та підтримка існуючих працівників. Відкриваються вакансії переважно на заміну співробітників, які виїхали, або підприємства після релокації шукають працівників на новому місці. Проте є частка тих компаній, які відкривають нові робочі місця. Опитування grc.ua, проведене серед компаній різних секторів економіки, показало, що у березні наймали співробітників лише 18,7% компаній. У квітні таких компаній стало більше.
Негативні наслідки кризи на ринку праці відчувають більше працівники, аніж роботодавці. Компанії оптимізують витрати, скорочують заробітні плати та бонуси чи взагалі звільняють співробітників. Відтак конкуренція серед пошукачів зростає. У роботодавців в свою чергу з’являється більший вибір спеціалістів на свої вакансії, ринок праці перетворюється на «ринок роботодавця». 
Дослідження grc.ua показало, що з початком війни переважна більшість компаній (78%), на жаль, здійснили непопулярні заходи стосовно своїх співробітників. Чверті опитаних не виплатили заробітну плату. Звільнили або скоротили працівників у 16,5% компаній, 10% відправили у відпустку за свій рахунок. Чверть опитаних, якщо й працює, то отримує неповну виплату заробітної плати. Найбільше респондентів відповіло, що їм скоротили заробітну плату більше ніж на 30%.
Найбільше постраждали від війни сфера послуг (салони краси, спортивні клуби, кафе, ресторани, готелі тощо), наука та освіта, юристи, автомобільний бізнес, домашній персонал, спеціалісти сфери безпеки, а також фахівці з інсталяції та сервісу. В квітні в кожній з цих сфер було розміщено менше 1 відсотка вакансій від усіх розміщених на сайті grc.ua. 
Найбільше пропозицій роботи зараз у сфері ІТ, у продажах та ритейлі, у сфері маркетинг, реклама та PR. Трохи менше свіжих вакансій, але в десятці лідерів пропозиції роботи для робітничого персоналу, у сфері транспорту та логістики, будівництва, медицини та фармацевтики. 
Чверть актуальних вакансій (25%), розміщених на порталі grc.ua, належать до ІТ сфери. Проте не варто думати, що айтішники зовсім не відчули кризу. На початку війни аутсорсинговий сектор ІТ-галузі стикнувся з недовірою західних клієнтів стосовно дотримання строків та збереження якості роботи українськими компаніями в умовах війни. Продуктові ІТ-компанії, які працювали на внутрішній ринок, втратили велику частину проектів. Деякі ІТ-фахівці, які працювали не в ІТ-компаніях, а в компаніях інших секторів економіки, потрапили під скорочення. Адже у намаганні оптимізувати витрати, компанії зберігають лише операційні процеси, скорочуючи та припиняючи розробку та впровадження нових проектів, а іноді й відмовляючись від технічної підтримки існуючих проектів. Тож, і серед ІТ-фахівців є ті, кому скоротили зарплату, з ким припинили співпрацю на невизначений час або взагалі звільнили.
Продуктовий ритейл одним з перших відновив пошук персоналу. Зрозуміло, що критично важливим було забезпечення продуктами харчування з перших днів війни жителів всіх міст, навіть у зоні активних бойових дій. І саме продуктовий ритейл запровадив нову тенденцію на ринку праці воєнного часу. Підбирали персонал, який живе неподалік від місця роботи. Так роботодавці піклувалися про працівників і намагалися уникнути складнощів та небезпеки по дорозі працівника з дому на роботу та назад. Інші сектори ритейлу (фешн-ритейл, електроніка та інші) лише зараз відновлюють роботу. 
Українці стикаються не лише з негативним впливом війни на заробітні плати. Змінилася також структура пропозицій роботи та насиченість спеціалістами у розрізі регіонів. У регіонах, які найбільше відчули на собі військову агресію рф, зменшилася кількість робочих місць. У той же час у західних областях України збільшилася частка вакансій до загальної кількості пропозицій роботи в країні. Конкуренція на одне робоче місце у Львові, Ужгороді, Івано-Франківську сьогодні набагато нижча, аніж у центральній та східній частинах України. 
Попередні кризи на ринку праці, які ми пережили в 2014/2015 та 2020 роках, показали, що, стикаючись зі збільшеною конкуренцією на робочі місця, відчуваючи проблеми з працевлаштуванням та збільшення терміну пошуку роботи, спеціалісти завжди зменшували свої зарплатні очікування. Так само відбулося й зараз. Останнє опитування показало, що майже дві третини пошукачів (65%) в умовах кризи на ринку праці готові знизити свої зарплатні апетити. Найбільша частка (26%) з тих, хто готовий заради влаштування на роботу отримувати меншу заробітну плату, згодні зменшити її на 10-25%. 
При цьому у резюме зарплатні побажання не змінилися порівнюючи з довоєнним періодом. Проте у процесі пошуку роботи чи на стадії перемовин з роботодавцем дві третини пошукачів готові знижувати зарплатні апетити.
В умовах високої конкуренції та вкрай низької кількості вакансій сьогодні прослідковується ще одна нова тенденція у поведінці пошукачів. Спеціалісти стали пропонувати свої кандидатури на вакансії нижче за свій звичний рівень кваліфікації. Наприклад, якщо до війни в категорії топ-менеджмент було досить багато пропозицій роботи, то сьогодні керівники та директори не надто затребувані. Для них в квітні було відкрито 1,7% вакансій від усіх актуальних. На позиції middle рівню в умовах дефіциту роботи стали відгукуватись топові фахівці.
Проблема працевлаштування стоїть гостро для багатьох українців. Рівень безробіття сьогодні дуже високий. Зрозуміло, що робота українцям потрібна насамперед для отримання заробітної плати. Війна змусила український бізнес скорочувати заробітні плати та бонуси. Новим співробітникам роботодавці зараз пропонують нижчу заробітну плату. Порівнюючи з середньою заробітною платою в першій половині лютого 2022 року, тобто з довоєнним періодом, актуальна середня заробітна плата знизилася на 10%. 
Досить високий показник середньої заробітної плати (18 700 грн) пояснюється тим, що у структурі актуальних пропозицій роботи чверть займають вакансії для ІТ-фахівців, а у них зарплати зазвичай вищі, ніж у інших спеціалістів. В п’ятірці професійних сфер з найвищими зарплатами окрім айтішників, топ-менеджери, спеціалісти сфери маркетинг, реклама та ПР, фахівці сфери видобуток сировини та будівництва. 
До п’ятірки професій з самими низькими зарплатами в квітні увійшли менеджери з персоналу (15 500 грн), фахівці сфери медицина, фармацевтика (14 900 грн), фахівці сфери HoReCa (14 000 грн). Найнижчі зарплати в квітні в середньому пропонують у сільському господарстві (13 300 грн) та в автомобільному бізнесі (11 000 грн). 
Київ не є беззаперечним лідером по розміру заробітної плати. Це теж нова тенденція. Протягом тривалого часу, навіть під час попередніх криз на ринку праці, у Києві пропонували найвищі заробітні плати. Крім того, різниця між київськими зарплатами та зарплатами у інших регіонах була суттєвою. На початку війни Київ втратив лідерство по розміру заробітної плати, він займав лише четверте місце після Львівської, Дніпропетровської та Одеської областей. У квітні в Києві знову найвища середня зарплата, проте різниця між зарплатами у столиці та інших регіонах-лідерах несуттєва. У Києві в квітні в середньому пропонували 26 000 грн, в Дніпропетровській області – 25 600 грн, Львівській – 24 800 грн, Полтавській – 23 400 грн та в Одеській області – 23 000 грн. 
Цікаво те, що в березні, коли у Львівській області було багато пропозицій роботи для спеціалістів ІТ-сфери, середня заробітна плата складала 30 300 грн. У квітні структура пропозицій роботи по професіям дещо змінилася. На це вплинула, зокрема, релокація підприємств різних галузей. Відтак у квітні у Львівській області середня заробітна плата набагато нижча за показник попереднього місяця та складає 24 800 грн.
Варто зазначити, що, на відміну від Києва, в Київській області в квітні найнижча середня заробітна плата. Вона складає лише 13 000 грн. 
Найнижчі заробітні плати також пропонують у Хмельницькій області (в середньому в квітні 14 500 грн), Чернівецькій області (14 000 грн), Івано-Франківській області (13 600 грн), Тернопільській області (13 500 грн). У цих областях і до війни були не надто високі зарплати. Однак до регіонів з найнижчою середньою заробітною платою в квітні, на жаль зі зрозумілих причин, приєдналася Харківська область із показником 11 500 грн.
Отже, за два місяці війни український бізнес встиг адаптуватися до нових умов. Проте збитки від воєнної агресії рф великі, частина компаній була змушена припинити своє існування. Ринок праці, хоча й пожвавлюється, проте не такими значними темпами, як хочеться. Внаслідок війни зарплати українців зменшилися, деякі спеціалісти втратили роботу, деякі професії стали малозатребуваними. Компанії були змушені релокуватися у безпечні регіони, тому змінилася структура ринку праці в розрізі регіонів. Попит на роботу перевищує пропозиції, рівень безробіття високий. Проте є підстави сподіватися, що позитивна динаміка відновлення ринку праці збережеться, і в травні ми побачимо трохи кращі аналітичні показники.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8725 / 1.63MB / SQL:{query_count}