Життєво важливий кисень!

У медзакладах триває робота з розширення ліжкової і кисневої мережі, а львів'ян закликають не справляти весілля, забави та ювілеї

В Україні з 9 листопада оновили епідзонування – вся територія країни опинилася у «помаранчевій» та «червоній» зонах. До територій з найвищою захворюваністю на коронавірус потрапило вже чотири райони Львівщини. Отож, у «червоній зоні» є Миколаївський, Перемишлянський, Пустомитівський та Сокальський райони Львівської області. Львів у «помаранчевій зоні».
З цих вихідних в Україні планують запровадити карантин «вихідного дня» (нагадаємо, до 31 грудня в Україні діє адаптивний карантин). «Коли дивимося на ситуацію в країні, то розуміємо, що не можемо ввести локдаун, як це роблять у деяких країнах. Ні два, ні три тижні. Тому змушені вводити жорсткий карантин на суботу і неділю. У ці дні у нас будуть працювати продуктові магазини, аптеки і транспорт. Все інше має не працювати», –сказав очільник МОЗ Максим Степанов. З його слів, кількість госпіталізованих пацієнтів з COVID-19 з початку вересня зросла в 3,5 рази.
«Карантин вихідного дня – хороший варіант розірвання ланцюжка захворювання. У дні, коли люди не працюють, збільшується відвідуваність розважальних, торгових центрів, кінотеатрів та інших місць великого скупчення. Карантин вихідного дня покликаний знизити показники інфікування в Україні. Один з елементів розірвання епідланцюгу – мінімізувати стосунки та контакти між людьми. Це може дати позитивні результати. Оскільки повернутись до варіанту весняного карантину зараз доволі складно, гадаю варто спробувати такий вид обмежень», – певен головний медик області Орест Чемерис.
Поза тим міський голова Львова Андрій Садовий наголошує: карантин вихідного дня, про запровадження якого йдеться на рівні уряду, не допоможе вийти із ситуації, яка зараз є із захворюваністю на коронавірус. Однак таким чином можна нанести непоправної шкоди малому та середньому бізнесу.
«Карантин «вихідного дня» – це взагалі не вихід. Можна ще зробити карантин «обідньої перерви», чи карантин по парних і непарних. Але все це – абсурд. Це спроба уряду коштом малого та середнього бізнесу показати хоч якісь дії. Дії, єдиним результатом яких будуть додаткові проблеми в сім’ях людей, по яких пандемія і так вдарила найсильніше. Громади чекають не чергових заборон. Люди хочуть знати, що в державних лікарнях є спеціально облаштовані місця, бо це безпека. Наразі ми це робимо лише коштом міста в комунальних лікарнях. Люди також хочуть знати, що у випадку біди, вони отримають кисень, бо 2 ШВЛ-апарати з початку пандемії для Львова від держави – це ніщо», – каже очільник міста.
Водночас мерія закликає львів'ян у теперішніх умовах жодних весіль, забав, ювілеїв не справляти. «Більшого піку захворюваності очікуємо на середину грудня. Але, знову ж таки, все залежить від нас з вами. Тому прохання до всіх уникати великих скупчень людей, не проводити жодних святкувань, бути максимально у безпеці, щоб знизити цей рівень. Тому велике прохання до всіх — жодних весіль, забав, ювілеїв не справляти. Треба триматися здорового глузду», – наголосив Андрій Садовий.

фото: Роман Балук

Питання №1 – кисень!

«Наразі в Україні 20 560 ліжко-місць забезпечені киснем, який використовується для лікування хворих на COVID-19. Це 48% від ліжок, які перепрофільовуються під надання медичної допомоги хворим. У жовтні уряд виділив 572 млн грн субвенцій для забезпечення 42 189 ліжок кисневими точками: кисневими концентраторами, кисневими станціями або ємностями для збільшення об’ємів зберігання кисню», – повідомив заступник міністра охорони здоров’я, головного державного санітарного лікаря України Віктор Ляшко.
На Львівщині в усіх медичних закладах, що лікують пацієнтів, які хворі на коронавірус, триває робота з розширення кисневої мережі. Збільшення кисневих точок надалі пришвидшить одужання пацієнтів. Про це наголошує керівник департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис. «Зараз у лікарнях області є більше 1600 кисневих точок і майже 480 кисневих концентраторів достатньої потужності. Щодня ми доробляємо нові точки, стараємось максимально розширити наші можливості. Основний акцент ми робимо на централізоване забезпечення киснем, оскільки саме такий метод лікування дає кращий ефект», – розповів Орест Чемерис.
Окрім того, зараз формують кадровий резерв, аби за потреби діяти по ситуації. В тих 22-ох закладах охорони здоров’я, які працюють із ковідом, медиків вистачає, однак погіршення епідситуації може викликати потребу у більшій кількості лікарів. «Мусимо бути готові до різних варіантів розвитку ситуації, тому розглядаємо можливість залучення тих лікарів, які зараз із коронавірусом не працюють. Не виключено, що будемо задіювати інтернів та студентів старших курсів», – каже Орест Чемерис.
Роботу інтернів куруватимуть досвідчені фахівці, які мають на це право. Кількість додатково залучених лікарів до лікування пацієнтів із коронавірусом залежатиме від розвитку епідситуації.
Зі слів головного медика області, хвороба не збавляє темпу – високою залишається як кількість щоденних підтверджених випадків методом тестування, так і число викликів швидкої допомоги до мешканців із підозрою на ковід чи вже з підтвердженим захворюванням. На стаціонарному лікуванні в медичних закладах області перебуває 1143 особи, з них 149 - у реанімаційних відділеннях, 39 - на апаратах ШВЛ.
Найбільш завантаженими медичними закладами, які надають допомогу пацієнтам з ковід, є Лікарня швидкої допомоги – 178 пацієнтів, Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих імені Юрія Липи – 205. Також 189 пацієнтів перебувають у Центрі легеневого здоров’я, 175 - у Львівській обласній інфекційній лікарні, 122 - у 8-й міській клінічній лікарні.
Серед районів області найбільше пацієнтів лікують від ковіду у Новояворівській міській клінічній лікарні, а також у Стрийській міській лікарні. Тут на лікуванні перебуває 124 та понад 130 пацієнтів відповідно.
«Заповненість ліжкової мережі медичних закладів області становить 62,5%. У середньому щоденно госпіталізовують 180-200 пацієнтів. Усі пацієнти, які потребують госпіталізації за клінічними показниками, отримують необхідну медичну допомогу», - наголосив Орест Чемерис.
Необхідну медичну допомогу пацієнтам з ковід надають і медики бригад швидкої допомоги. «За даними Центру екстреної медичної допомоги, вони щоденно отримують сотню та більше викликів до пацієнтів з підозрою на коронавірус та підтвердженим захворюванням. Бригади швидкої допомоги забезпечують усі необхідні виїзди до всіх пацієнтів. Надають допомогу на місці, або ж за необхідності транспортують до визначених лікарень», - зазначив він.

Облаштовують додаткові місця у лікарнях

Тим часом в області триває робота щодо розширення ліжкової мережі. На базі Львівського протитуберкульозного диспансеру, що на вул. Бой-Желенського, Центр легеневого здоров’я розгорне додаткових 300 ліжок. «Першочергово потрібно подбати про кисневу мережу. В будівлі старого корпусу мусимо зробити санітарний ремонт, після чого можна буде облаштовувати корпус та вмонтовувати необхідну техніку. Ми плануємо, що на повну потужність установа зможе запрацювати за півтора місяця», - наголосив директор департаменту. Додаткових 100 місць для лікування інфікованих пацієнтів планують також облаштувати у Ново-Роздільській міській лікарні. За рішенням обласної ТЕБ і НС там мають провести усі необхідні роботи, після чого подати її до включення в перелік ковідних.
Загалом, йдеться про збільшення в межах області ліжкової мережі на 50% від наявної. «Зараз ліжковий фонд у ковідних лікарнях налічує 3375 місць, що становить 30% ліжкової мережі області. Відтак, іще більше двох тисяч додаткових ліжкомісць має з’явитись у різних лікарнях області», - уточнив Орест Чемерис.
У Львові у лікарні швидкої допомоги облаштовують додаткових 350 ліжок для хворих на коронавірус. Зі слів міського голови, на одному з поверхів ліжка вже поставили і за два тижні мають завершити основні ремонтні роботи.
«Ми прийняли дуже правильне рішення щодо облаштування додаткових 350 місць у лікарні швидкої. Ці додаткові ліжка облаштовуємо у бічній, двоповерховій будівля лікарні швидкої. На одному поверсі ліжка вже поставили. Думаю, що за два тижні основні ремонтні роботи будуть зроблені», – зазначив Андрій Садовий.
«Зараз вкрай важливо дотримуватись всіх протиепідемічних закладів. І гігієна рук, дистанція, маска – це ті обов’язкові компоненти, які має виконувати кожен. Швидкість розвитку динаміки захворювання залежить від кожного з нас», – додає Орест Чемерис.

Госпіталізація пацієнтів і затверджений алгоритм 

Відповідно до оновлених протоколів щодо стандартів надання медичної допомоги, госпіталізації підлягають середньої тяжкості та тяжкі пацієнти. Госпіталізація пацієнтів із підозрою або підтвердженим діагнозом COVID-19 відбувається виключно за медичними показаннями – наголошує міністр охорони здоров’я Максим Степанов. У МОЗ кажуть, що близько 80% пацієнтів мають легкий перебіг хвороби і не потребують стаціонарного лікування. У разі появи симптомів хвороби необхідно зателефонувати сімейному лікарю, який зобов'язаний оцінити стан пацієнта та прийняти рішення щодо необхідності госпіталізації чи надання медичної допомоги в амбулаторних умовах.
МОЗ закликає не займатися самолікуванням. Схему лікування повинен визначити сімейний лікар. У разі відсутності зв’язку з сімейним лікарем чи виникненні інших запитань МОЗ радить звертатися у всеукраїнський контакт-центр із питань протидії COVID-19 за безкоштовним номером 0 800-60-20-19.
«Важливо нарешті усвідомити, що у нас немає поняття “хочу госпіталізуватися”. Лікарня – це не санаторій. Для госпіталізації є низка показань. Усі вони вказані у Стандартах надання медичної допомоги “Коронавірусна хвороба (COVID-19)”, які розроблені кращими лікарями країни та затверджені МОЗ”, – наголосив Максим Степанов.
Госпіталізація за клінічними критеріями показана хворим з підозрою чи підтвердженим COVID-19 у разі наявності щонайменше однієї з перелічених ознак: частота дихання менша ніж 10 або більша ніж 30 дихальних рухів; сатурація під час вимірювання пульсоксиметром нижча ніж 92%; порушення свідомості (за шкалою AVPU все, крім А); пацієнти з перебігом захворювання середньої тяжкості, які мають тяжку супутню патологію (тяжкий перебіг артеріальної гіпертензії, декомпенсований цукровий діабет, імуносупресивні стани, тяжка хронічна патологія дихальної та серцево-судинної систем, ниркова недостатність) в стадії декомпенсації.
Міністр також зауважив, що у кожній лікарні є внутрішньолікарняна інфекція, й без наявних показів до госпіталізації пацієнту безпечніше лікуватися вдома.


Догляд за пацієнтом з COVID-19 у домашніх умовах

Людям із легкими проявами захворювання лікар може рекомендувати залишатися вдома на самоізоляції. Основні правила, яких потрібно дотримуватися, коли вдома є хворий на Сovid-19 член сім’ї.
     1. Хворого слід розмістити у добре провітрюваному приміщенні.
     2. Слід обмежити кількість осіб, які здійснюють догляд хворого (одна особа не з категорії ризику розвитку ускладнень).
     3. Члени домогосподарств повинні перебувати в окремій від хворого кімнаті або, якщо це неможливо, підтримувати відстань не менш ніж один метр від хворого (спати в окремому ліжку). Винятком можна вважати матір, що годує грудьми (враховуючи переваги грудного вигодовування та незначну роль грудного молока в передачі вірусу, жінка може продовжувати грудне вигодовування; водночас вона повинна носити медичну (хірургічну) маску, коли перебуває поруч із дитиною, та ретельно дотримуватися гігієни рук перед тісним контактом з малюком).
     4. Слід обмежити рух хворого та мінімізувати загальний простір (переконайтеся, що загальні приміщення, наприклад кухня, ванна кімната, добре провітрюються (за можливості тримайте вікна відчиненими).
     5. Особа, яка доглядає хворого, повинна носити медичну (хірургічну) маску, що покриває рот і ніс, коли перебуває в одній кімнаті з хворим. При носінні маски до неї не слід торкатися. Якщо маска стане вологою або забрудниться, її потрібно негайно змінити. Слід використовувати виключно одноразові маски та проводити гігієну рук після їх зняття.
     6. Слід проводити гігієну рук після будь-яких контактів із хворим. Практику гігієни рук шляхом їх миття з милом і водою слід виконувати до і після приготування їжі, перед споживанням їжі, після відвідування вбиральні та кожного разу, коли руки видимо забруднені. Якщо руки видимо чисті, для гігієни рук рекомендовано використовувати спиртовмісний антисептик.
     7. Для висушування рук після миття з милом та водою рекомендовано використовувати одноразові паперові рушники. Якщо паперові рушники недоступні, варто забезпечити кожного члена домогосподарства індивідуальним тканинним рушником і замінювати його, щойно він стане вологим.
     8. Слід дотримуватися респіраторної гігієни і етикету кашлю – прикривайте рот і ніс під час кашлю або чхання одноразовими паперовими серветками, тканинними серветками (перед повторним використанням їх треба випрати). В разі відсутності серветок слід чхати і кашляти в згин ліктя. Після кожного акту кашлю або чхання варто провести гігієну рук (миття з милом і водою або обробка спиртовмісним антисептиком).
     9. Необхідно відмовитися від багаторазового використання тканин та інших багаторазових матеріалів для гігієни рота чи носа. Якщо це неможливо, відповідним чином очищуйте їх після використання (періть носовички, використовуючи звичайне мило або мийний засіб і воду).
     10. Слід уникати прямого незахищеного контакту з біологічними рідинами хворого – використовуйте одноразові медичні рукавички (бажано нітрилові) для догляду ротової порожнини та при поводженні з фізіологічними випорожненнями і медичними відходами. До та після зняття медичних рукавичок проведіть гігієну рук.
     11. Рукавички, тканини, маски та інші відходи, які утворилися внаслідок догляду хворого, слід розмістити в окремому контейнері (поліетиленовому пакеті) у тому ж приміщенні, в якому перебуває хворий, до утилізації.
     12. Слід уникати інших видів можливого потрапляння біологічних рідин хворого або забруднених ним предметів у безпосереднє оточення здорових людей (уникайте обміну зубними щітками, цигарками, спільного користування посудом і постільною білизною). Посуд після індивідуального використання необхідно мити з милом або мийним засобом та водою і використовувати повторно (викидати/утилізувати його не слід).
     13. Необхідно щодня очищати і дезінфікувати поверхні в найближчому оточенні хворого звичайним побутовим мийно-дезінфікувальним засобом.
     14. Слід очищати і дезінфікувати поверхні ванної та вбиральні щонайменше один раз на день звичайним побутовим мийно-дезінфікувальним засобом.
     15. Прати одяг, постільну білизну, рушники для ванни та рук хворих необхідно звичайним милом та водою. Для машинного прання рекомендовано встановлювати температурні режими 60 – 90°C і використовувати звичайні пральні порошки. Після прання будь-які речі слід ретельно висушити. Забруднену білизну дозволено збирати в загальний мішок для білизни. Заборонено струшувати брудну білизну. Необхідно уникати прямого контакту шкіри та одягу із забрудненою білизною.
     16. Слід використовувати одноразові медичні рукавички та одноразовий фартух (виготовлений з целофану) при очищенні та дезінфекції поверхонь, одягу чи білизни, що забруднені біологічними рідинами хворого. До та після зняття медичних рукавичок слід провести гігієну рук.
     17. Особи, які мають симптоми хвороби, повинні залишатися вдома до тих пір, поки у них не буде доведена відсутність хвороби на підставі клінічних та/або лабораторних результатів.
     18. Усі члени домогосподарства вважаються контактними особами.
     19. Якщо у члена домогосподарства виникають симптоми гострої респіраторної інфекції, включаючи лихоманку, кашель, біль у горлі та утруднене дихання, до нього мають застосувати заходи як до підозрілого щодо інфікування SARS-CoV-2.

Є питання? Телефонуйте на контакт-центр з протидії поширенню COVID-19

З ініціативи Міністерства охорони здоров’я працює всеукраїнський контакт-центр МОЗ з протидії поширенню COVID-19. Зателефонувавши за номером 0-800-60-20-19, громадяни можуть отримати інформацію щодо порядку та алгоритму дій в умовах пандемії: проведення безкоштовного тестування, надання невідкладної допомоги, забезпечення ранньої самоізоляції хворих із моменту виявлення перших симптомів тощо, а також звернутись з пропозицією чи скаргою.
«Контакт-центр працює цілодобово. Ми сподіваємося, що він допоможе громадянам оперативно отримувати важливу інформацію та правильно протидіяти поширенню коронавірусної хвороби», – зазначає очільник МОЗ Максим Степанов.
До роботи контакт-центру задіяно 150 операторів. Якщо їм необхідно буде уточнити інформацію, – таке звернення вони реєструють у відповідній CRM-системі, яка автоматично надсилатиме його на розгляд до центрального чи місцевого органу влади відповідно до компетенції. А після отримання необхідної інформації оператори зв’язуються із заявником, щоб її озвучити.
Такий алгоритм роботи пов'язаний передусім з тим, що продовжує зростати кількість нових хворих, – осіб, які потребують швидких та надійних відповідей на питання щодо проведення безкоштовного тестування, надання невідкладної допомоги або ж забезпечення ранньої самоізоляції з моменту виявлення перших симптомів тощо.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
3.3005 / 4.26MB / SQL:{query_count}