Хороший сімейний лікар: хто він і як працює?

Наскільки важливим є вибір сімейного лікаря для кожної родини, які питання тепер він може вирішувати, а які хвороби лікувати, а також чи повинен лікар, з яким уклали декларацію, бути на зв’язку 24 години на добу. Історії матусь

Коли хворіють діти, більшість батьків відразу починають панікувати. Безперервне обмацування лоба – “а чи немає температури?”, часте прослуховування дихання – “аби не утруднене”, носіння чаїв-компотів, навіть коли зовсім немає апетиту, нескінченне повторювання слів “краще б захворіла я”…
У голові рояться тисячі думок, як швидше допомогти дитині – почати лікувати її самостійно, чи, може, спочатку проконсультуватися з лікарем або відразу викликати “швидку”? Як показує практика, остання може їхати або дуже довго, або не приїхати взагалі, якщо немає безпосередньої загрози життю та здоров’ю людини. Тож залишається знайти хорошого, кваліфікованого і бажано сімейного лікаря, який знатиме особливості сім’ї та зможе не лише проконсультувати, а й вилікувати!
Загалом із питання “як знайти хорошого лікаря” починається історія лікування ледь не кожного пацієнта…

Декларації підписані, а пошук лікарів триває

Нагадаємо, з квітня минулого року в Україні по-новому запрацювала первинна медична допомога. Кожен міг самостійно вибрати сімейного лікаря, педіатра чи терапевта у будь-якому медзакладі, а медичне обслуговування оплачує держава.
Та, на жаль, реальність така, що частина українців підписали з лікарями декларації не тому, що він кваліфікований і найкращий на дільниці, а через більш прагматичні мотиви – до нього зручно і близько ходити та “мусили підписати, бо всі так роблять”.
Українці стверджують: наразі державних лікарів, яким вони повністю довіряють своє здоров’я і здоров’я своїх дітей, до яких в разі потреби можуть не боячись зателефонувати в позаробочий час або навіть серед ночі, є вкрай мало.
Знайти саме “такого” лікаря, який безвідмовно підніме слухавку, вислухає, проконсультує, а за потреби приїде на виклик і почне лікувати, має на меті львів’янка Ірина Шубінець.
Не так давно в трирічного сина Ірини підвищилась “кризова” температура – 41 градус. Тримаючи на руках напівсонну, напівнепритомну дитину жінка сильно розгубилася і до кінця не розуміла, що їй робити та куди звертатися.
“Це трапилося ввечері, чоловік ще на роботі, а я сама вдома з дитиною, яка “горить”. До сімейного лікаря не телефонувала, бо чим би вона мені допомогла, тому стала викликати швидку допомогу. Та додзвонитися туди не могла! Лише за другим чи третім разом мені це вдалося. Те, скільки вона їхала, здавалося вічністю, – пригадує жінка. – Поки їхала бригада медиків, дитині дала жарознижувальне, зволожила. По приїзду “швидкої” синові зробили укол і поїхали…”.
На думку Ірини Шубінець, в Україні дуже бракує служби, яка була б аналогом 911, куди можна було б зателефонувати і отримати, навіть в телефонному режимі, фахову консультацію про те, як заспокоїтися, взяти себе в руки та якого алгоритму дій дотримуватися, аби надати першу допомогу хворому.
“Державна швидка допомога здебільшого не справляється зі своєю роботою – у них мало машин, бригад, тому частенько вони затримуються або не приїздять взагалі. Тому в місті має бути альтернатива – або приватна швидка допомога (а я знаю, що у Львові така є), або хороший сімейний лікар, який навіть посеред ночі зможе надати допомогу, – веде далі вона. – На жаль, наші сімейні лікарі ще не готові до такого виду допомоги”.
Сама Ірина та її сім’я уже підписали декларацію з одним із сімейних лікарів, проте в критичних моментах їй вона ще не телефонувала ніколи. “Для мене в ідеалі сімейний лікар – це людина, до якої я зможу подзвонити у будь-який час доби і вона надасть фахову консультацію, принаймні розповість про перші кроки, які мама чи тато мають точно зробити, щоб надати необхідну допомогу дитині. У мене такого фахівця немає, – каже жінка. – Було б добре, якщо сімейний лікар вів людину від народження, знав, як той чи інший пацієнт реагує на вірус, що йому допомагає “збити” температуру, а що ні. Думаю, це було б набагато ефективніше, ніж “швидка”, бо крім уколу кожен отримав би розписане лікування”.
Після усього пережитого Ірина зробила для себе певні висновки і навіть склала своєрідну “пам’ятку мами”. “Насамперед, хочу знайти такого сімейного лікаря, якому б повністю довірила здоров’я родини. Наразі ж зробила файл, де докладно розписала свій алгоритм дій і першочергових кроків, які маю виконувати, якщо знову трапиться щось подібне, – зазначає жінка. – Наприклад, якщо підвищилась температура, то перше, що маю зробити – це роздягнути дитину. Друге – дати пити, третє – зволожити дитину, четверте – дати жарознижувальні препарати (конкретно прописала які та їхнє дозування), п’яте – або викликати швидку допомогу (номер телефону), або зателефонувати лікарю (прізвище, ім’я і контакти). Це, можливо, прості речі, але дуже дієві і наочні”.

Хороші лікарі, де ви?

Нечасто користується послугами задекларованого сімейного лікаря і сім’я Зоряни Владики. Жінка каже, що більше довіряє “перевіреному” лікарю, який оглядає та лікує двох її дітей ще від народження. Наразі це неонатолог, до якого вони звертаються приватно. Хто лікуватиме дітей далі, коли ті підростуть, наразі не знає. Сім’я шукає найкращих лікарів, а це, зі слів жінки, не так легко зробити.
“Ми мешкаємо за містом, тож декларацію підписали з лікарем сільської амбулаторії. Тобто сімейний лікар у нашій сім’ї є, але не можу сказати, що йому повністю довіряємо, отже, його послугами практично не користуємося, – розповідає Зоряна Владика. – Хороших лікарів насправді небагато, тому для своїх дітей такого шукала досить довго. Його таки знайшла, але через те, що він приймає приватно, підписати з ним договір, на жаль, не можу”.
Жінка каже, що потужним показником фаховості лікаря вважає те, як і що саме призначає лікар. “Дуже розчаровуюся в лікарях, які за будь-якої хвороби, чи то червоне горло, чи то якийсь вірус, відразу виписують купу противірусних препаратів та антибіотики. А такі медики всюди. Таке враження, що вони не вміють лікувати по-іншому… Як на мене, це не дієво та лиш вбиває будь-який імунітет дитини, – веде далі співрозмовниця. – Краще оплачу послуги приватного лікаря, але знатиму, що людина фахова, підбере дітям правильне лікування і не випише нічого зайвого. Також мені не подобається, що йдучи з дітьми в поліклініку, доводиться сидіти в черзі по кілька годин. За цей час можна ще більше захворіти”.
Зоряна Владика розповідає, що дуже хоче, аби в їхній родині був такий лікар, який зможе і проконсультувати, і правильно пролікувати, і, за потреби, скерувати на якісні аналізи або до фахового УЗДиста.
“У мене було багато неприємних прикладів і спогадів, пов’язаних із лікарями та лікарнями. Та якось так склалося, що після усього все одно повертаємося до послуг однієї і тієї ж самої. Значить, вона фахова і нам підходить. Більше того, зі “своєю” лікаркою у нас налагоджений дуже хороший зв’язок – можу зателефонувати їй і ввечері, і вночі, і навіть у неділю та точно впевнена, що вона підніме слухавку. Більше того, вона навіть по телефону може зрозуміти, які проблеми виникли в дитини. Зазвичай потім на прийомі цей діагноз таки підтверджується. Так має бути у кожного. Довіра дуже важлива”, – резюмувала Зоряна.

Хто шукає, той знаходить

А ось львів’янка Ольга Хворостовська своїм обраним сімейним лікарем задоволена. Вже майже рік, як вона разом з чоловіком та п’ятьма дітьми підписали декларацію зі сімейним лікарем Ольгою Малик. Каже, що з нею може і проконсультуватись по телефону, щоб полегшити стан хворого, і відкрити дитині довідку. “Тепер стало значно менше підстав для того, щоб зробити виклик додому. Інколи у випадках, коли все ж потрібно, щоб оглянув лікар, доводиться йти в поліклініку на огляд, бо, наприклад, антибіотики по телефону не призначають. І це вже моя відповідальність, якщо прийматиму їх чи дам дитині, не бувши у лікаря. Тому самій доводиться визначати – йти до лікаря чи ні. До цього треба звикнути”, – каже вона.
Зі слів жінки, що стосується обслуговування у сімейного лікаря, то для неї тепер усе просто і зрозуміло: виникла потреба – телефонує. “Траплялося, що на ніч підвищилась температура і сильно розболілося горло, то телефонувала до лікаря і ввечері (до 22.00), ніколи не чула від неї відмови чи нарікань – лікар порадила, як полегшити стан, пережити ніч та як бути далі, – веде далі Ольга Хворостовська. – Спершу, коли масово підписували декларації, потрапити на прийом було непросто – все розписано. Згодом все вляглося, тож тепер можна спокійно йти до лікаря, завчасно взявши талончик, а якщо виникла потреба, а талончиків нема, лікар все одно прийме. Також є група у Viber, де лікар інформує своїх пацієнтів, наприклад, які вакцини наявні і як можна вакцинуватися та інше”.Траплялися й випадки, коли жінка без проблем викликала лікаря додому. “Нещодавно ми всі хворіли на грип. У дітей була дуже висока температура (40,3 та 39,8). Попри те, що її вдалося “збити” і мій досвід лікування ГРВІ чималий, я зателефонувала в сімейну амбулаторію. Там повідомили, що наш лікар на лікарняному, однак сказали зареєструвати виклик і хтось обов’язково прийде. Через кілька годин зателефонувала лікар Оксана Мельник, завідувач амбулаторії, поцікавилися, який стан дітей і запитала, чи може вона прийти під кінець дня, бо дуже багато пацієнтів на прийом і викликів. Та прийшла, як і обіцяла, під вечір, оглянула, послухала, зробила призначення, залишила номер телефону на випадок, якщо стан погіршився. Сказала зателефонувати у понеділок (виклик був у п’ятницю). Почувши у понеділок, що стан не дуже покращився, Оксана сама сказала, що зайде наприкінці робочого дня оглянути дітей. Побачивши, що хворі не тільки діти, вона оглянула всіх недужих і дала поради щодо лікування. Про якісь винагороди чи “віддячування” не йшлося. Тож не все так страшно у реформованій медицині, як часом можна почути. Дякую усім лікарям, які сумлінно виконують свою роботу!” – резюмувала співрозмовниця.

Найпопулярніші питання про договори з лікарями

Хто такий лікар первинної медичної допомоги (ПМП)?

Це фахівець, який володіє повною інформацією про ваше здоров’я і може визначити, на якій стадії потрібне втручання профільного фахівця. Головне завдання лікаря ПМП – вчасно запобігти захворюванню або виявити його на ранній стадії. 

Сімейний лікар повинен обслуговувати всю родину?

Не обов’язково. Кожен з членів сім’ї може вибрати фахівця окремо. Тому сімейний лікар – це більш загальна назва.

Чи залежить вибір лікаря від прописки?

Відповідно до закону, вибрати фахівця можна незалежно від місця реєстрації пацієнта, проживання або сплати обслуговування. Головним принципом вибору, за версією МОЗ, є бажання лікуватися саме у цього лікаря і обов’язкове підключення установи, в якій він працює, до системи “Електронне здоров’я” (дані про кожного пацієнта відтепер будуть зберігатися не в папках або коробках, як це було раніше , а в електронній системі).

Для чого підписувати декларацію з лікарем?

Декларація – це документ, який засвідчує бажання пацієнта обслуговуватися саме у цього фахівця. Тому підписуючи її, ви повідомляєте державі через Національну службу охорони здоров’я (НСЗУ), що кошти за ваше обслуговування повинні надходити саме до цієї медустанови. Декларація фактично є формою заяви.

Чи має декларація термін дії?

Декларація, яку ви підписуєте зі своїм сімейним лікарем або терапевтом – безстрокова. Вона діє доти, поки ви не вирішите укласти декларацію з іншим лікарем. Для дитини декларація з педіатром діє до 18 років. Потім потрібно вибрати сімейного лікаря або терапевта.

Чи можу я підписати декларації з декількома лікарями?

Ні, ви можете підписати декларацію тільки з одним лікарем. Він повинен стати вашою довіреною особою в більшості питань здоров’я. За умови укладення декларації з новим лікарем, попередня декларація анулюється автоматично.

Як розірвати декларацію з лікарем?

Якщо вирішили змінити лікаря, немає необхідності окремо розривати з ним декларацію. Досить підписати декларацію з новим лікарем. А колишня анулюється автоматично.

Що робити, якщо лікар змінив місце роботи?

Медустанова, в якій ви підписали декларацію, зобов’язана повідомити про зміну роботи вашого лікаря заздалегідь. Надалі ви вирішуєте – підписати декларацію з іншим лікарем в цій медустанові чи продовжити обслуговуватися у вашого лікаря, але в іншому місці. Якщо у вас будуть проблеми з пошуком нового лікаря, зверніться до департаменту/управління охорони здоров’я.

Що робити, якщо мій лікар пішов у відпустку або на лікарняний?

У такому випадку адміністрація медустанови, в якому працює ваш лікар, призначить іншого фахівця, який в цей період замінить вашого лікаря.

Що робити, якщо я поїхав в інше місто і захворів?

Якщо ви поїхали в інше місто, і там щось сталося, то працює невідкладна допомога. Зверніться в найближчу медустанову з надання первинної медичної допомоги. Підписувати декларацію для одноразового звернення необхідності немає.

Чи можна викликати сімейного лікаря додому?

Так, виклик додому сімейного лікаря, терапевта і педіатра входить до переліку послуг, які надаються на первинній ланці. Кожен лікар зможе виїжджати до своїх пацієнтів.
Щоб вирішити, чи потрібно їхати на виклик, лікар поспілкується з пацієнтом по телефону і вирішить, чи потрібно їхати, чи достатньо буде консультації по телефону або пацієнт зможе сам приїхати в амбулаторію. Чи буде лікар виїжджати додому – залежить від стану пацієнта, а не від того, як далеко він від лікаря.

Чи повинен лікар бути 24 години на добу на зв’язку?

Це визначається договором, який укладено між сімейним лікарем та пацієнтом. Якщо в договорі прописано, що лікар 24 години на зв’язку – він має бути, але якщо прописано, що його робочий день з 08.00 до 17.00 – це інша справа.
Що стосується надання екстреної медицини, то згідно із Законом “Про екстрену медичну допомогу”, є п’ять причин для виклику машини екстреної медичної допомоги. Це втрата свідомості, травма, гостра проблема, яка потребує хірургічного втручання, серцевий напад, проблеми з перебігом вагітності та одна неофіційна причина – проблеми зі здоров’ям дитини віком до року. У цих випадках машина має бути доставлена за 10-20 хвилин.
В інших випадках (тиск, біль у спині, зубний біль, підвищення температури тощо) – йдеться про невідкладну допомогу. Тут ситуація інша. Машина може приїхати у випадку, якщо є вільна бригада упродовж години, або виклик може бути передано сімейному лікарю, який нанесе візит пацієнту в свій робочий час.

Чи можна вибрати приватного лікаря за державний рахунок?

Така можливість існує. Для цього приватна лікарня повинна укласти угоду з державою. У МОЗ запевняють, що приватні медустанови будуть працювати за тими ж тарифами на первинній ланці, що і державні.

Які послуги мають надавати сімейні лікарі, терапевти і педіатри

Пацієнт може звертатися до лікаря з будь-якими питаннями, пов’язаними зі здоров’ям.
* Діагностика і лікування. Лікарі, терапевти та педіатри спостерігатимуть за станом здоров’я, ставитимуть діагнози та лікуватимуть найбільш поширені хвороби, травми, отруєння. За потреби лікар дасть скерування до фахівця вторинної чи третинної допомоги – лора, ендокринолога, хірурга тощо – чи буде консультуватись з ним щодо вашого лікування. Також терапевти, педіатри та сімейні лікарі вестимуть пацієнтів із хронічними захворюваннями та станами.
* Аналізи та дослідження. У пакет послуг входять такі аналізи і дослідження: загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою; загальний аналіз сечі; глюкоза крові; загальний холестерин; вимірювання артеріального тиску; електрокардіограма; вимірювання ваги, зросту, окружності талії; швидкий тест на вагітність; швидкий тест на тропонін; швидкі тести на ВІЛ, вірусні гепатити.
Інші дослідження та аналізи виконуються за скеруванням вашого лікаря у закладах спеціалізованої допомоги.
* Спостереження вагітності і діти до трьох років. Сімейний лікар або терапевт за бажанням вагітної може вести неускладнену вагітність. Лікар може взяти вагітну на облік до 12 тижнів. Коли є необхідність або вимагає протокол, він направить вагітну до акушера-гінеколога. Також лікар первинки розкаже, як діяти вагітній і дорослим членам родини, що мешкають з нею, при наближенні пологів. У потрібний час скерує до пологового будинку.
Після народження дитини педіатр або сімейний лікар має проводити планові обов’язкові огляди, навіть коли дитина здорова: 10 оглядів лікаря і 6 оглядів медсестри у перший рік, 2 огляди у другий і 1 огляд у третій.
* Вакцинація. Лікар має слідкувати за вакцинацією дитини і вас за календарем щеплень. Держава закуповує вакцини проти туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, гепатиту В, гемофільної інфекції, краснухи, епідемічного паротиту.
* Обов’язкові профілактичні огляди. Щороку: цукровий діабет (45 років і старші, всі – при факторах ризику), ВІЛ (14 років і старші), туберкульоз (всі – при факторах ризику). 
Раз на два роки: рак молочної залози (50-69 років, з 40 – при факторах ризику).
Раз на рік-два: гіпертонічна хвороба та інші серцево-судинні захворювання (жінки 50 років і старші, чоловіки 40 років і старші), колоректальний рак (жінки і чоловіки старші 50 років), рак передміхурової залози (з 40 років залежно від ступеню ризику).
* Рецепти на ліки. Лікар виписуватиме рецепти на ліки, зокрема за програмою “Доступні ліки”.
* Паліативна допомога і медичні довідки. У компетенції лікаря первинки також окремі послуги паліативної допомоги – спостереження та оцінка стану важкохворого пацієнта, виписування рецептів для лікування больового синдрому.
Ваш лікар також видасть потрібну довідку, листок непрацездатності, скерування для проходження медико-соціальної експертизи тощо
Марія Малачинська, директор Львівського обласного центру репродуктивного здоров’я населення:
– Моя родина має свого сімейного лікаря, з ним декларацію уклали ще в “першій хвилі” підписання договорів Національної служби здоров’я України із медзакладами. Лікар перевірений, фаховий, професіонал своєї справи і той, кому повністю довіряю. З огляду на те, що я також лікар, певні медичні навички в мене є, тож за потреби, особливо коли це ніч чи вихідні, можу сама провести певну діагностику чи скоригувати ситуацію. Тож сімейного лікаря викликаю додому чи йду на прийом лише у необхідних ситуаціях. А якщо і виникають такі ситуації, лікар виважено підходить до лікування. Мобільний телефон свого лікаря, звісно, маю, але телефоную нечасто. Лише у нагальній та невідкладній ситуації. Також дзвінок може стосуватися якогось уточнення або просто треба порадитись у тій чи іншій ситуації. Все дуже індивідуально. Вважаю, що коли в дитини є незрозумілі хворобливі симптоми і вони розвиваються дуже стрімко, розгубитися може кожен. Найкраще зателефонувати своєму сімейному лікарю і в перші хвилини з ним порадитися, як діяти далі. Якщо є довіра і лікар прокладе правильний маршрут, у багатьох випадках до виклику “швидкої” не доходить. Так роблю і я, коли в дитини висока температура, вже знаю, які жарознижувальні препарати їй допоможуть, відразу їх даю, а вже потім телефоную за допомогою чи консультацією. Вважаю, що сьогодні усі кроки, які почалися на первинній ланці реформи є дуже правильними. Кожній сім’ї дали право вибору кваліфікованого лікаря. Потрібно правильно цим вибором скористатися! Обираючи лікаря, варто пам’ятати про довіру (йому треба повністю довіряти), зважати на його професійність і відповідальність перед пацієнтами. Кожен має точно знати, що лікарю можна зателефонувати і запитати усе, щоб була якісно надана медична допомога. Сьогодні в моїй аптечці, як, мабуть, і в будь-якої іншої родини, є досить багато ліків. Меншому синові вісім років, тому інколи трапляються випадки, коли допомога має бути надана негайно. Це здебільшого жарознижувальні препарати, ліки від діареї, болю в кишківнику, тиску, головного болю, спазмолітики, бинт, антисептичні та антигістамінні препарати.
Наталія Парамуд, лікар загальної практики сімейної медицини 2-ї міської поліклініки Львова:
– Якщо людина обрала собі сімейного лікаря і з ним підписала декларацію, їй “на руки” повинні видати роздрукований аркуш паперу, який засвідчує бажання пацієнта обслуговуватися саме у цього фахівця. Крім прізвища, імені і по батькові особи, яка уклала договір з лікарем та її паспортних даних у декларації також вказані й контакти лікаря – прізвище, ім’я, по батькові, його точна адреса роботи і мобільний телефон. Логічно, що людина, бачачи цей телефон, може і повинна ним користатися за потреби. Загалом, медична реформа й має на меті зблизити лікаря і пацієнта. З багатьма людьми я працюю вже роками, і на старті реформи більшість з них знову виявили бажання зі мною співпрацювати. Отже, ці люди, ще до укладання декларації, мали мої контакти і частенько телефонували. Та є чимало й нових пацієнтів. Їм я також зобов’язана дати контактні дані, аби в нас був взаємозв’язок. Вважаю, що тепер пацієнтові стало набагато краще – він легко може і повинен комунікувати з лікарем. Тепер це нормально, коли пацієнти можуть подзвонити на особистий телефон до лікаря, з яким вони уклали угоду. Особисто я піднімаю слухавку завжди – навіть у вихідні – бо розумію, що люди просто так не телефонують, а є нагальна потреба і їм потрібна, щонайменше, моя фахова порада. Коли телефонує пацієнт, спочатку з’ясовую причину дзвінка, запитую, чи може пацієнт прийти на прийом у поліклініку. Якщо ні, бо є висока температура, записую виклик додому. Коли ж, наприклад, виклик збігається із часом прийому в поліклініці, даю зрозуміти, що не можу залишити місце роботи. Інколи по телефону консультую щодо нагального прийому ліків, далі прошу прийти хоча б наприкінці робочого дня або йду за адресою сама. По телефону ніколи діагноз ніхто не ставить. Звісно, якщо пацієнт розповідає про якісь загрозливі для життя симптоми, можу запропонувати викликати “швидку”. У кожному випадку пацієнт має отримати допомогу – комусь консультативну, комусь лікувальну. Як на мене, це породжує довіру і повагу пацієнта до лікаря і навпаки! Бажаю кожній людині обрати такого сімейного лікаря, якому він довірить своє здоров’я, може, не приховуючи, розповісти про свої стани і бути впевненим, що він підбере правильне лікування.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.8097 / 4.61MB / SQL:{query_count}