Судова реформа: новий початок

Парламент розблокував судову реформу. Яких змін тепер очікувати та які небезпеки ще залишаються

Кожна українська влада проводить свою судову реформу. Щоразу ми чули багато величальних од від влади щодо своїх законодавчих ініціатив, так само як і багато критики від експертів та громадських активістів. І після кожного попереднього підходу до судової реформи все доводилося знову перезапускати ледь не зі самого початку. Як буде цього разу?
Минулого тижня парламент ухвалив два важливі закони для судової реформи: про перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) та про реформування порядку обрання членів Вищої ради правосуддя (ВРП). Після цього низка нардепів ще зареєструвала проєкти постанов про скасування рішення про ухвалення закону щодо реформування порядку обрання членів ВРП. 
І от цього тижня парламентарі на позачерговому засіданні ці проєкти постанов відхили, розблокувавши судову реформу. Хоча, точніше сказати, парламент розблокував шлях до підписання цих документів спікером та президентом. А вже після їхніх підписів можна буде говорити про розблокування реформи. Хоча форс-мажорів із цим начебто не мало б статися. Владі потрібне продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ), президент Зеленський, попри геополітичні метання, нібито збирається здійснити візит до США. Тому якісні законодавчі зміни щодо судової реформи стануть у пригоді. Шкода тільки, що наша влада ухвалює важливі (насамперед для українських громад) рішення здебільшого під тиском.

Почати згори

Йдеться про реформування двох основних органів у системі суддівського самоврядування. ВККС відповідає за проведення конкурсів на посади суддів. Від ВРП залежать всі питання, що стосуються призначення, звільнення суддів, а також дисциплінарних покарань щодо наших слуг Феміди. 
І тут потрібно нагадати, що з осені 2019-го в Україні немає Вищої кваліфікаційної комісії суддів. «Львівська Пошта» неодноразово писала про це: так президент Володимир Зеленський зробив свою першу, вкрай невдалу, спробу судової реформи. Наслідки тодішніх законодавчих ініціатив Зеленського вдалося «розгребти» тільки зараз. 
Те, що нардепам вдалося ухвалити рішення для розблокування процедури перезапуску ВККС є важливим, але ще важливішою є реформа ВРП. Адже без зміни підходів до формування цього органу усі інші рішення щодо судової реформи не мали б великого значення. Так, потрібно заповнювати вакантні посади суддів (а в Україні судам не вистачає понад 2000 суддів), але якщо не очистити основний ВРП, то надалі з’являтиметься дедалі більше недоброчесних людей у мантіях, які загрузли у скандалах та корупційних схемах. Професійність та доброчесність – ці риси мають бути основними і нерозривними для кандидатів у судді, суддів та людей, які відповідають за призначення суддів. Звучить ідеалістично, та ми повинні йти до цього, нехай і малими кроками. Адже без довіри суспільства до системи судочинства, без верховенства права держава не може розвиватися. Поки у нас величезні проблеми з довірою громадян до судів, і за один день, місяць чи навіть рік таку ситуацію не зміниш. 
Однак не можна просто тупцювати на місці та нескінченно перезапускати судову реформу лише для того, щоб задобрити міжнародних кредиторів. Тож розберемося: які кроки запланувала нинішня влада цього разу і наскільки вони можуть бути ефективними. Одразу треба зазначити, що в ухвалених парламентом документах враховані правки, за які виступали антикорупційні активісти. Це позитив, але все одно ніхто не може гарантувати, що якісна судова реформа насправді відбудеться. Це залежатиме від того, чи нинішня влада насправді налаштована рішуче, чи все це робиться лише для галочки, щоб отримати новий транш кредиту від Міжнародного валютного фонду. І також не забуваймо, що в парламенті багато противників судової реформи, які після поразки на цьому етапі можуть не припиняти боротьбу, а лише загострювати ситуацію. До прикладу, звернувшись до Конституційного Суду (КС). Зрештою, нинішня ВРП і наші судді відверто виступають проти судової реформи і також ще боротимуться за місце під сонцем у своїй нинішній системі, переповненій політичними «договірняками», корупцією та кумівством.

Вирішальний голос міжнародних експертів

Тепер про перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Нагадаємо, що парламент ще 29 червня ухвалив у другому читанні та в цілому відповідний документ. Але тоді нардепи проголосували за дві взаємозаперечні правки, що стосувалися ролі міжнародних експертів під час формування нового складу ВККС. Одна правка, власне, надавала вирішальний голос міжнародним експертам, інша – нівелювала це. Спікер Дмитро Разумков чомусь поспішив підписати такий документ, а потім розповідав, що президент має скористатися своїм правом вето та повернути законопроєкт у Раду для виправлення помилки. Президент заветував. І після цього парламент 13 липня підтримав президентські рекомендації та залишив вирішальний голос у відборі ВККС за міжнародними експертами. 
«Рішення першого складу конкурсної комісії є ухваленим, якщо за нього проголосували не менше ніж чотири члени конкурсної комісії, з яких двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями. У разі однакової кількості голосів «за» і «проти», голоси трьох членів конкурсної комісії, з яких двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, є вирішальними», – за таким принципом має відбуватися відбір нового складу ВККС.
Тут зазначимо, що конкурсна комісія відбору членів ВККС складатиметься з шести членів: троє – чинні судді або судді у відставці, ще троє – незалежні міжнародні експерти. 
«Добре, що президент і народні депутати дослухались до закликів Венеційської комісії та профільних громадських організацій. На прикладі Антикорупційного суду можемо бачити, що залучення міжнародних експертів може подолати кругову поруку в судовій владі та створити справді незалежну інституцію», – зазначив адвокаційний менеджер Фундації DEJURE Степан Берко, інформує сайт цієї організації.

Чи відбудеться справжнє очищення?

Міжнародні експерти також мають відігравати ключову роль під час призначення членів Вищої ради правосуддя. Але тут ситуація складніша: якщо склад ВККС формуватиметься заново, то очищення ВРП відбуватиметься поступово. Має бути сформований окремий орган з міжнародними експертами – Етична рада. Ця Етична рада перевірятиме на доброчесність кандидатів до ВРП. Та що важливіше, Етична рада також перевірить і чинних членів ВРП: якщо буде встановлено, що член ВРП не відповідає критеріям доброчесності, його автоматично відсторонять від посади. Для того, щоб такий член ВРП зберіг свою посаду, суб’єкт його призначення має більшістю голосів відхилити рекомендацію Етичної ради.
Тепер пояснимо простіше: загалом ВРП складається з 21 члена. Голова Верховного Суду України є членом ВРП за посадою, ще 10 членів обирає з’їзд суддів, а також по двоє обираються з’їздом адвокатів, науковців, прокурорів, парламентом і президентом. І ніяких перевірок кандидатів до ВРП на доброчесність. Пам’ятаємо, як, до прикладу, на початку березня цього року з’їзд суддів обирав чотирьох нових членів ВРП і водночас антикорупційні активісти повідомляли, що серед суддів поширювалися списки з прізвищами тих, кого треба обрати. Зрештою, троє обраних членів ВРП були з того «правильного» списку. І у 2018-ому була така ж ситуація, коли прізвища членів ВРП, обраних з’їздом суддів, знали наперед. І тоді, і тоді в антикорупційних організацій виникло багато питань щодо інформації в деклараціях таких члені ВРП. 
І от коли буде сформована Етична рада, коли перевірить і якщо виявить недоброчесних нинішніх членів ВРП, призначених з’їздом суддів, тоді знову має відбутися з’їзд суддів і більшістю голосів підтримати чи відхилити рекомендацію Етичної ради. Тобто без більшості голосів на з’їзді суддів недоброчесний член втратить посаду. Якщо з’їзд суддів не ухвалить жодного рішення впродовж трьох місяців, тоді повноваження члена ВРП припиняються законом.
Звичайно, це не гарантує повного очищення ВРП. Судді можуть мобілізуватися і підтримати своїх. Але така процедура краща, аніж її перший варіант, прописаний у законопроєкті про реформування порядку обрання членів ВРП. Спочатку парламентарі хотіли, щоб для звільнення члена ВРП необхідні були голоси більшості делегатів з’їзду. Тобто можна було просто проігнорувати Етичну раду, нічого не ухвалювати, і недоброчесний член ВРП залишався б на посаді.
Після місяців дискусій та критики парламентарі нарешті почули позицію українських антикорупційних активістів, міжнародних партнерів України та Венеційської комісії щодо вирішальної ролі міжнародних експертів для очищення ВРП.
Щодо призначення нових членів ВРП, то відповідно до ухвалених змін, суб’єкти призначення розглядатимуть лише ті кандидатури, які успішно пройшли перевірку Етичної ради. І жодне рішення Етичної ради не вважатиметься ухваленим, якщо за нього не проголосували щонайменше двоє міжнародних експертів, а у ситуації рівного розподілу голосів переважатиме і вважатиметься вирішальним голос двох міжнародних експертів. На важливості цих ухвалених норм наголошують у Центрі протидії корупції (ЦПК).
«Депутати також провалили поправку «слуги» Андрія Костіна №666, яка скорочувала термін залучення міжнародних експертів із шести років до трьох. Венеційська комісія раніше підтримала саме шестирічний термін залучення експертів. Отже, Етична комісія з міжнародними експертами в складі працюватиме шість років і зможе повністю оновити ВРП», – також зазначають у ЦПК.
Як бачимо, надій у наших антикорупційних активістів багато. І тепер ці надії зіштовхнуться зі суворою реальністю української політики та круговою порукою у судовій системі.

Судді проти

Ми вже згадували, що низка нардепів ініціювала скасування рішення парламенту про ухвалення закону про обрання членів ВРП. Авторами відповідних проєктів постанови були Григорій Мамка (фракція ОПЗЖ), Андрій Пузійчук та Сергій Власенко («Батьківщина»), Олександр Сухов та Сергій Вельможний (депутатська група «Довіра»). Дуже цікава компанія. Всі їхні проєкти постанов відхилені 20 липня. В цей день на позачергове засідання парламенту з’явилося лише 99 депутатів, тож жодного результативного рішення просто не могло бути. Але противники реформування ВРП ще можуть звернутися до Конституційного Суду. І позачергове парламентське засідання 20 липня з 99 нардепами також може стати одним з аргументів, щоб надалі доводити, мовляв, рішення щодо судової реформи ухвалені не зовсім правильно.
А загалом противники таких змін наполягають на неконституційності проголосованого законопроєкту про реформування ВРП. Ще перед голосуванням у парламенті 14 липня Рада суддів України оприлюднила заяву, в якій йдеться про те, що сам факт ухвалення цього документа «загрожує повною руйнацією Вищої ради правосуддя – конституційного органу судової гілки влади, який відповідає за широке коло питань її діяльності. І його руйнація може відбутися навіть до набуття законом чинності». 
Звичайно, наших суддів лякає роль міжнародних експертів у процесі реформування ВРП. Лякає, бо наші судді звикли, що завжди все можуть для себе «порішати». Тому й починаються розмови про якесь «зовнішнє управління». Та насправді річ у тому, що наша судова система не може самоочиститись. Не хоче цього. І буде щосили протистояти змінам. Вже зараз помітно, що Рада суддів вдається мало не до шантажу. Але хоче це загорнути у якусь обгортку захисту українських суддів. Захисту від кого? І кого насправді потрібно захищати?
«Незважаючи на те, що в Етичній раді передбачено шість представників, але якщо інші не приходять, а буде лише двоє міжнародних експертів, то вони одноосібно все вирішуватимуть. Навіщо тоді наші представники там, якщо все вирішуватимуть без нас?» – заявив в коментарі Німецькій хвилі голова Ради суддів України Богдан Моніч.
Нікого не дивує й те, що проти проголосованих змін виступила власне нинішня Вища рада правосуддя. 20 липня перед позачерговим засіданням парламенту ВРП оприлюднила своє звернення, в якому йдеться про те, що законопроєкт про реформування ВРП провалить судову реформу. І навела сім аргументів на користь свого твердження: неконституційність норм законопроєкту; законопроєкт не відповідає зобов’язанням України перед МВФ; перекладання відповідальності за реформу на іноземців; жоден суд, орган судової влади чи суддівська асоціація не підтримали законопроєкт;
під час реформування ВРП ключовим має стати голос суб’єктів призначення; блокування роботи ВРП призведе до колапсу судової влади; законопроєкт не розв’яже поточні проблеми судової системи та не проведе реформу. 
У цьому зверненні кожен зі семи пунктів докладно розписаний. Відверто кажучи, аргументація інколи жалюгідна, інколи смішна. Загалом дуже показово, що нинішня ВРП не хоче ніяких змін. ВРП, що відмовлялася карати «суддів Майдану», що заплющує очі на факти корупції серед суддів, на «пусті» декларації суддів, на незаконні рішення, на зловживання суддів владою, на ДТП за участю нетверезих суддів тощо. ВРП, у якої зараз все гаразд, але кілька міжнародних експертів можуть зруйнувати цю ідилію безкарності та вседозволеності для людей у мантіях в Україні. ВРП вже раніше заблокувала створення Комісії з питань етики та доброчесності. Такий орган мав бути створений також у межах судової реформи (це був перший підхід Зеленського до цієї реформи у жовтні 2019-го). Тоді міжнародні організації своїх представників делегували вчасно, а от ВРП не внесла змін до свого регламенту і не висунула своїх делегатів, заблокувавши процес. Зараз ВРП намагається дискредитувати ще не створену Етичну раду. І можна навіть не сумніватися, що надалі ВРП робитиме все можливе, щоб Етична рада не була сформована або щоб потім заблокувати її роботу.
«Фактично законопроєкт передає Етичній раді повноваження з накладення своєрідного «вето» на призначення особи через її недоброчесність, що надає владні повноваження та функції з контролю за суб’єктами формування Вищої ради правосуддя організації, що не наділена такими функціями і не має статусу органу державної влади… ВРП наголошує: наразі законодавством України передбачені всі необхідні механізми та процедури для перевірки відповідності членів ВРП критеріям професійної етики та доброчесності. Створення органу, який не має під собою конституційної основи, та реформування судової влади у свідомо неправовий антиконституційний спосіб прирікає реформу на провал», – зазначають у ВРП.
І хто в це повірить? Пам’ятаємо як ВРП відмовилася відсторонити від посади одіозного голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка у зв'язку з розслідуванням кримінального провадження щодо нього. Що ж тоді було з «усіма необхідними механізмами та процедурами для перевірки відповідності членів ВРП критеріям професійної етики та доброчесності»? І це тільки один з найяскравіших епізодів «славної» роботи нашої ВРП.
Також зараз у ВРП заявляють, що законопроєкт про реформування ВРП не відповідає зобов’язанням України перед МВФ. Аргументація просто епічна: «Однією з вимог для отримання траншу від МВФ є реформування Вищої ради правосуддя, а також врегулювання інших питань та проведення необхідних реформ. Однак самі зобов’язання не передбачали що саме голос міжнародних експертів буде вирішальним під час розв’язання кадрових питань формування органів судової влади України. Тобто вимогою було реформування ВРП, а не передача усієї влади міжнародникам шляхом нехтування Конституцією, незалежністю та державним суверенітетом».
Тобто, за пропозицією ВРП, можна ще раз заявити про судову реформу та взагалі нічого не зробити. Зате нічого самим не зробити без будь-чиєї допомоги. Довірити всю реформу власне самій ВРП. А заяви про «нехтування державним суверенітетом» вже відверто смішать.
Не менше смішить аргумент про те, що жоден суд, орган судової влади чи суддівська асоціація не підтримали законопроєкт щодо реформування ВРП. Насправді ж це доводить, що навіть за усіх підкилимних ігор нинішньої влади, зрештою, законопроєкт з проголосованими правками виявився кращим, аніж можна було подумати зі самого початку.

Що далі?

Далі чекаємо на підписи спікера та президента і набуття чинності законом. Сподіватимемось, що на цьому етапі ніяких несподіванок не трапиться. А після цього вже потрібно дуже уважно стежити за реалізацією судової реформи, щирістю влади та атаками окремих парламентарів і самої ВРП на реформу.
В Євросоюзі нас вже привітали і пообіцяли надати усю необхідну допомогу для реалізації судової реформи. «Верховна Рада України ухвалила два важливі законопроєкти, які передбачають прозоре перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів та оцінку доброчесності нинішніх і майбутніх членів Вищої ради правосуддя. Ці установи є двома ключовими органами судочинства в Україні. В обох цих реформах міжнародні експерти відіграватимуть тимчасову, але вирішальну роль відповідно до рекомендацій Венеційської комісії. Європейський Союз рішуче підтримував підготовку цих реформістських законів і надасть усю необхідну допомогу для забезпечення їхнього успішного втілення. Це не лише дасть змогу оновити судову систему, зміцнити верховенство права та забезпечити кращий захист основних прав в Україні, а й посилить стратегічне, багатовимірне партнерство між ЄС та Україною», – мовилося у заяві речниці зі закордонних справ і політики безпеки ЄС Набіли Массралі, оприлюдненій минулого тижня.
Натомість віцепрезидент Європейської комісії з міжвідомчих відносин і прогнозування Марош Шефчович нагадав, що Україна у грудні минулого року отримала перший транш макрофінансової допомоги від ЄС розміром 600 млн євро і заявив, що другий транш виділять після реформування нашої судової системи.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6249 / 4.17MB / SQL:{query_count}