Що робити з нашою судовою реформою?

Потрібна не імітація, а справжні зміни. Посли країн «Великої сімки» оприлюднили «Дорожню карту судової та антикорупційної реформ»

Чи не кожна наша влада хизувалася «своєю» судовою реформою. От тільки щоразу все фактично зводилося до зміни вивісок і цементування суддівської кругової поруки та їхньої вседозволеності. Без справді системних змін нам не обійтися. Українці не можуть довіряти нашим судам, адже чи не кожного місяця суспільство змушене обговорювати та обурюватися черговому скандальному рішенню людей у мантіях з того чи іншого суду.
Що із цим робити? Судова реформа попереднього президента Петра Порошенка явно провалилася. «Покращення», які запропонував минулого року президент Володимир Зеленський, зробили ситуацію ще гіршою. І апогеєм всіх цих «ілюзорних змін» стало рішення Конституційного Суду (КС) від 27 жовтня минулого року, що ледь не довело до знищення електронного декларування для чиновників. «Львівська Пошта» уже неодноразово писала про те, що судову та антикорупційну реформи потрібно розглядати разом. Парламенту начебто вдалося подолати найгірші наслідки рішення КС, начебто повернуто кримінальну відповідальність за порушення е-декларування, але санкції за такі порушення стали набагато м’якішими (позбавлення волі за брехню у деклараціях тепер не передбачене, максимум – лише обмеження волі). Начебто повернуто й повноваження Національного агентства із питань запобігання корупції (НАЗК), але з особливою процедурою для суддів, що взагалі зводить нанівець сенс перевірки декларацій «служителів Феміди». Ми й про ці всі нюанси неодноразово писали.
Але президент Зеленський пообіцяв, що покарання за брехню у деклараціях таки стане жорсткішим. А ще заявляв про «глобальну судову реформу в Україні», що має відбутися саме у 2021-ому. Що ж, чекаємо. Але тут треба звернути увагу власне на тогорічні «хвости», що оптимізму не додають…

Послання від послів

Насамперед звернемо увагу на те, що 25 січня посли країн «Великої сімки» (Франція, Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Німеччина, Японія, Італія та Канада) оприлюднили свої спільні пропозиції – «Дорожню карту судової та антикорупційної реформ». Українська влада, зокрема президент Зеленський, ще наприкінці минулого року звернулися до них за порадами. З опублікованого документа зрозуміло, що цю дорожню карту посли G7 також, найімовірніше, передали нашій владі ще наприкінці минулого року.
«Втім, дати, зазначені в документі, дозволяють припустити, що офіційний Київ отримав його ще минулого року. За ним початок виконання усіх пунктів запланований ще у грудні 2020 року, а деякі мали би вже завершитися, але станом на кінець січня-2021 з них не виконаний жоден. Не можна виключити, що саме через це партнери України вирішили зробити свої поради публічними», – пише Європейська правда про ймовірні причини того, чому посли G7 зараз оприлюднили громадськості свої поради українській владі.
До речі, 25 січня Володимир Зеленський святкував свій день народження, тож мав би оцінити такий подарунок. Якщо він, звичайно, думає про якісні реформи, а не планує й далі виправдовуватися тим, що йому постійно перешкоджають втілювати зміни у державі (щоправда, незрозуміло, хто заважає).
Розглянемо деякі пункти дорожньої карти від послів G7: «Конституційний Суд України (КСУ), грудень 2020 – лютий 2021. Тимчасово і мінімально збільшити кворум для ухвалення рішень КСУ. Відкласти тривалі процедури відбору суддів КСУ до введення нових правил відбору. Невідкладно запровадити чіткий та прозорий процес відбору на посади суддів КСУ зі забезпеченням суттєвої ролі представників міжнародних партнерів щодо перевірки всіх кандидатів. Посилити дисциплінарну відповідальність та етичні вимоги до суддів КСУ. Зобов'язати суддів КСУ залишатись неупередженими під час розгляду справ та проводити відкрите голосування».
Ми ж спостерігали за тим, як президент Зеленський навіть не намагався шукати якихось логічних і законних шляхів у кризовій ситуації з Конституційним Судом. Спочатку глава держави хотів просто розпустити нинішній склад КС, але парламент із начебто монобільшістю «слуг народу» навіть не став розглядати його ініціативу. Тож президент вирішив відсторонити від посади голову КС Тупицького, хоч таких повноважень відповідно до Конституції не має (Зазначимо, що Офіс генпрокурора підозрює Тупицького у здійсненні впливу на свідка шляхом підкупу, а також у наданні свідомо неправдивих показань свідка. – «Львівська Пошта»). Тупицький своє «відсторонення» просто проігнорував і шикарно відпочив в ОАЕ. Після повернення в Україну працівники Управління державної охорони не пускали Тупицького до будівлі КС. І голова КС вже звернувся з цього приводу до скандального Окружного адміністративного суду Києва. І хоч зараз публічний конфлікт між Офісом президента і КС дещо стих, проблема нікуди не ділася. Кожен подальший необдуманий крок сторін може лише посилювати кризу державних інституцій в Україні. Тут немає хороших і поганих, є лише шкода іміджу держави Україна з обох сторін.
Та йдемо далі по рекомендаціях послів G7: «Вища рада правосуддя (ВРП), грудень 2020 – лютий 2021. Терміново провести реформування ВРП як необхідну передумову для ефективної судової реформи. Створити незалежну комісію з питань етики, яка має повноваження перевіряти чинних членів ВРП та подавати у разі необхідності подання про звільнення членів ВРП до органів, що ухвалюють остаточне рішення. Запровадити новий прозорий процес відбору членів ВРП, який забезпечить високі стандарти щодо вимог до професійної етики та доброчесності, з ефективним змістовним залученням міжнародних представників до цього процесу. Комісія з питань етики складе для ВРП список кваліфікованих кандидатів з високим рівнем доброчесності, з якого органи, відповідальні за відбір/призначення на посади, будуть зобов’язані обирати. Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), грудень 2020 – травень 2021. Забезпечити прозоре перезавантаження ВККС зі змістовним залученням до цього процесу міжнародних представників та створенням незалежної конкурсної комісії з повноваженнями встановлювати свої внутрішні правила для конкурсного відбору членів ВККС. Забезпечити незалежність оновленої ВККС з повноваженнями ухвалювати регламент своєї роботи та внутрішні інструкції. Після забезпечення доброчесності членів ВРП та заповнення комісією вакантних посад суддів у судах першої та апеляційної інстанцій, ВККС слід інтегрувати у ВРП з метою оптимізації структури інститутів суддівського самоврядування».
Однак схоже, що наша нинішня влада зовсім не розуміє, чи вдає, що не розуміє, необхідність кроків для реформування та незалежності органів суддівського самоврядування.

Шлях назад

Тут потрібно нагадати, що президент Зеленський ще у 2019-ому так поправляв справді провалену судову реформу Порошенка, що розпустив Вищу кваліфікаційну комісію суддів – орган, який відповідає за конкурсний відбір суддів. Від 7 листопада 2019-го у нас немає повноважного складу ВККС. Спочатку ВРП заблокувала процес перезавантаження ВККС, а зрештою Конституційний Суд України у березні 2020-го забракував судову реформу від Зеленського. 22 червня 2020 президент вніс до парламенту новий законопроєкт щодо судової реформи, але і він містив багато небезпеки. Зокрема, «Львівська Пошта» тоді писала, що у законопроєкті Зеленського (№3711) підпорядкування ВККС Вищій раді правосуддя. Фактично ВККС повністю може перетворитися на допоміжний орган при ВРП. Всі порядки та методики оцінювання суддів затверджуватиме ВРП. А про оновлення власне ВРП не було ні слова. Хоча перезавантаження наших і ВРП, і ВККС зрештою стали частиною домовленостей між Україною та Міжнародним валютним фондом (МВФ).
Також в законопроєкті Зеленського важливими були нововведення щодо міжнародних експертів у процедурі відбору членів ВККС: якщо за попередньою редакцією від 2019-го до складу конкурсної комісії могли увійти лише ті міжнародні експерти, які допомагали відбирати суддів Вищого антикорупційного суду, то у 2020-ому вже йшлося про те, що фактично будь-яка міжнародна чи іноземна організація, яка працює в сфері правосуддя чи боротьби з корупцією, зможе запропонувати будь-яку особу, а ВРП здобуде право обирати.
У жовтні 2020-го Венеційська комісія оприлюднила висновок щодо законопроєкту №3711, в якому, зокрема, йшлося про те, що нереформована ВРП не повинна отримати контроль над новою ВККС. Але представники влади щодо цього висновку згадують, що загалом він був позитивним і забувають зауваження.
У листопаді 2020-го парламент вирішив доопрацювати законопроєкт №3711, відправивши його на повторне перше читання. Начебто, нардепи мали б покращити цей документ відповідно до висновків Венеційської комісії. Також не варто було забувати й про МВФ. І як ми уже згадували, наприкінці 2020-го наш влада, найімовірніше, отримала дорожню карту судової реформи від послів G7. Всі рекомендації зводилися фактично до одного і того самого.
Та 14 січня Центр протидії корупції (ЦПК) повідомив, що члени парламентського комітету з питань правової політики за період зимових свят змінили реакцію законопроєкту №3711 та звели нанівець роль міжнародних експертів у відборі членів ВККС, знову ж таки винятково користь нереформованої ВРП.
«Ось що пропонує комітет: конкурсна комісія лише ветує недоброчесних кандидатів, а ВРП оцінює кандидатів і вирішує, кого призначити до ВККС; положення про конкурс затверджує ВРП; рішення конкурсної комісії мають рекомендаційний характер; ВРП формує склад конкурсної комісії на власний розсуд, міжнародні експерти не мають впливу на рішення комісії та й взагалі можуть не потрапити до складу комісії; конкурсна комісія не може мати власного секретаріату та повністю залежатиме в своїй роботі від ВРП… Остання редакція законопроєкту відрізняється від тієї, яку члени комітету погодили в грудні під час обговорень, що тривали десятки годин. Натомість підготовка нового тексту, схоже, здійснювалась на закритих засіданнях, про які депутати всупереч закону не інформували громадськість. Примітно, що самі народні депутати не приховують, що нову редакцію законопроєкту узгоджували з Вищою радою правосуддя. На засіданні комітету 14 січня представники підкомітету Андрій Павліш та Михайло Новіков запропонували відкласти розгляд законопроєкту, оскільки в них виникли ще деякі питання, які їм «потрібно узгодити з Вищою радою правосуддя», – про це повідомили у Центрі протидії корупції, зазначивши, що з власних джерел отримали оновлений варіант законопроєкту.
Загалом щодо того, що нинішня влада робитиме із судовою, а також антикорупційною реформами є дуже багато питань. «Львівська Пошта» й надалі стежитиме за ситуацією. Усі ми маємо зрозуміти, що висновки Венеційської комісії, рекомендації послів G7, вимоги МВФ – це не про зовнішнє управління. Це кроки, які насамперед потрібні нам, українцям, для того, щоб і у нас самих не виникало питань щодо верховенства права в нашій державі. На жаль, поки не було помітно, щоб влада була зацікавлена саме у таких якісних змінах.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4060 / 4.08MB / SQL:{query_count}