Контролювати все

Чи можна від нинішньої влади очікувати проведення чесного і прозорого конкурсу на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

Осінній політичний сезон подарує нам епопею обрання нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Звичайно, на роботу антикорупційних органів не повинна впливати боротьба політиків, однак в українських реаліях все якраз навпаки. А з огляду на те, як нинішня генпрокурор Ірина Венедіктова, ще будучи т.в.о. директора Державного бюро розслідувань, привела в ДБР колишнього адвоката Януковича Олександра Бабікова і те, як вона зараз повертає в Офіс генерального прокурора (ОГП)  одіозних прокурорів, то вже зараз може виникнути питання, а чи дочекаємося ми чесного і прозорого конкурсу на посаду керівника САП. Тут потрібно нагадати, що головний антикорупційний прокурор є заступником генпрокурора.
Першим і єдиним на сьогодні керівником САП був Назар Холодницький. Минулого тижня стало відомо, що він вирішив взагалі піти з органів прокуратури, і 21 серпня Венедіктова підписала наказ про його звільнення. Все обійшлося начебто без великого скандалу, начебто Холодницький пішов сам, хоча експерти ще раніше заявляли про те, що його звільнення за генпрокурора Венедіктової є лише питанням часу. Тут цікаво, що термін повноважень Холодницького як керівника САП мав би завершитися наприкінці листопада, але він пішов вже. Ще кілька місяців тому Венедіктова публічно звинувачувала Холодницького у неефективності, а у САП натомість продовжили це публічне з’ясування стосунків і нагадували Венедіктовій, що вона би не мала тиснути на прокурорів.

САП і НАБУ: шлях до дружби

Та зараз не про те, хто кращий, а хто гірший, Холодницький чи Венедіктова. Назар Холодницький на посаді керівника САП також запам’ятався багатьма скандалами. Варто згадати хоча би про те, як у квітні 2018-го стало відомо, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно із Генпрокуратурою прослуховували Холодницького в його робочому кабінеті. І НАБУ навіть оприлюднило записи розмов тодішнього головного антикорупційного прокурора. Ця нарізка записів мала би підтвердити те, що Холодницький принаймні обговорював із підлеглими можливе «витягнення» деяких фігурантів зі справ і тиснув на прокурорів САП. Загалом публічне протистояння між САП і НАБУ минулими роками неодноразово виходило на публічний рівень. І фактично лише з приходом до влади Зеленського головний антикорупційний прокурор став набагато «дружнішим» із директором НАБУ Артемом Ситником. Обом доводилося протистояти вже спробам нової влади їх змінити (тут треба зауважити, що і за президента Порошенка такі процеси відбувалися).
«Звільнення з посади керівника САП Назара Холодницького не має стати на заваді розслідуванням Національного бюро. Період п’ятирічної співпраці НАБУ та САП запам’ятався стрімким стартом протидії топкорупції в Україні, резонансними розслідуваннями і першими судовими вироками з реальною мірою покарання винних. Як у будь-якому робочому процесі було різне: конфлікти, дискусії, компроміси та досягнення повної згоди. Зазначимо, що минулі пів року стали чи не найбільш конструктивними з точки зору взаємодії й ефективності роботи НАБУ і САП», – так у Національному антикорупційному бюро прокоментували звільнення Холодницького.
Що ж, запізно в них налагодилася конструктивна співпраця. За п’ять років антикорупційні органи встигли зіпсувати свій імідж. Публічні розбірки антикорупціонерів – це точно не те, чого очікувало від них суспільство. Особливо з огляду на величезні гроші платників податків, які йдуть на діяльність антикорупційних органів, з огляду на зарплати їхнього керівництва (зазначимо, що в різні місяці, залежно від доплат і премій, зарплати керівників антикорупційних органів були від близько 50 тисяч гривень до кількасот тисяч гривень).

Потрібно уважно стежити за конкурсом

Поки тимчасовим виконувачем обов’язків керівника САП став заступник Холодницького, прокурор-«кіборг» Максим Грищук. Він відомий тим, що був учасником АТО, захищав Донецький аеропорт. Можна нагадати, що у 2015-ому на відкритому конкурсі Грищук набрав більше балів, аніж Холодницький, але тодішній генпрокурор Шокін призначив керівником САП саме Холодницького. Грищук зрештою став його першим заступником.
Зараз знову має відбутися відкритий конкурс, і тут ми наближаємось до найцікавішого. Конкурсна комісія повинна складатися з 11 осіб. Чотирьох делегує Рада прокурорів України, сімох – парламент. Ще у червні Центр протидії корупції повідомив, що від ради прокурорів у конкурсну комісію з обрання керівника САП були делеговані:
Роман Куйбіда – заступник голови правління ГО «Центр політико-правових реформ», член Громадської ради доброчесності.
Нона Цоцорія – міжнародна консультантка з оцінки та реалізації проєктів із прав людини, боротьби з корупцією, верховенства права, екссуддя Європейського суду з прав людини.
Драго Кос – керуючий партнер у компанії RUR у сферах корпоративної доброчесності, запобігання корупції, судового аудиту, належної перевірки, протидії відмиванню грошей, відстеженню та відновлення активів.
Томас А. Файрстоун – колишній прокурор США, партнер компанії «Бейкер та Маккензі». Має значний досвід в органах досудового розслідування та прокуратурі США: шість років працював у відділі боротьби з організованою злочинністю прокуратури США в Нью-Йорку, де спеціалізувався на справах російських олігархів та чиновників, пов’язаних із корупцією та відмиванням  коштів. 
Та наш парламент у середині липня провалив голосування за претендентів зі своєї квоти у цій конкурсній комісії. До того ж профільний комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності вдавався до маніпуляцій і включав до списку кандидатів у конкурсну комісію одіозних осіб, які відповідно до законодавства взагалі не мали би претендувати на те, щоб обирати керівника САП. 
«Серед них, зокрема, була науковий керівник члена того ж комітету Григорія Мамки з ОПЗЖ Лариса Удалова з інституту МВС. Центр протидії корупції перевірив докторську дисертацію Мамки та виявив там плагіат. Так само в комітеті вибрали Віталія Куца – проректора академії прокуратури, який теж довгий час співпрацював з академією МВС та її скандальним проректором та екснардепом Бандуркою», – заявляли у Центрі протидії корупції.
Тут треба зауважити, що відповідно до закону про прокуратуру, членами конкурсної комісії повинні бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також значний досвід діяльності у сфері запобігання або протидії корупції. Не можуть бути членами конкурсної комісії державні службовці або особи, які обіймають політичні посади, депутати Верховної Ради України та місцевих рад, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, а також члени політичних партій.
Після одного проваленого голосування у сесійній залі профільний парламентський комітет нашвидкуруч склав новий список кандидатів у конкурсну комісію, але частину взяв із попереднього списку, а до нових кандидатів у експертів знову з’явилось багато питань.
Потрібно зазначити, що відповідно до закону про прокуратуру, парламент має визначитися із своїми представниками у конкурсній комісії впродовж трьох місяців від того, як це зробила Рада прокурорів. Тож у нардепів є час до 4 вересня. У конкурсну комісію загалом треба призначити щонайменше шість осіб, але якщо парламентарі не встигнуть зі своєю частиною роботи, то повноважною вважатиметься і комісія у складі чотирьох осіб, делегованих Радою прокурорів. Зараз парламент на канікулах, і наступна, четверта сесія ВРУ IX скликання, розпочнеться 1 вересня.
Виглядає так, що комісія з чотирьох людей була би навіть кращим варіантом. Хоча навряд президентська команда відмовиться від можливості контролювати відбір нового керівника САП.
«Має бути проведений повноцінний відкритий конкурс на цю посаду. Наразі ситуація з конкурсом виглядає таким чином, що Рада прокурорів обрала своїх чотирьох представників до конкурсної комісії, ще сімох представників має затвердити правоохоронний комітет ВР. Перед канікулами комітет уже засідав, і когось вони обирали. За цими прізвищами там немає ані представників міжнародної спільноти, яка долучилася до розбудови антикорупційної інфраструктури, дуже багато зусиль доклала політичних і фінансових, і є люди з доволі неоднозначною репутацією», – зазначив виконавчий директор Transparency International Україна Андрій Боровик, інформує «5 канал».
І не можна забувати, що незалежність антикорупційних органів є однією з основних вимог наших західних партнерів, і це, зокрема, було вимогою для отримання Україною безвізового режиму з Євросоюзом. Зараз антикорупційні громадські організації нагадують владі, що навіть сумнівне формування конкурсної комісії з обрання нового керівника САП може довести до того, що у Євросоюзі поставлять питання, а чи виконує наша держава всі умови «безвізу». Зрозуміло, що і подальша політизації діяльності антикорупційних органів, якщо влада таки вирішить пропхати «стовідсотково свою людину» ще й у САП, тим паче створить нові небезпеки для України. Тож Зеленському і Ко варто ще раз подумати, чи варто продовжувати свої ігри навколо Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. А також ще раз подумати, чи варто продовжувати і спроби спростити законодавство для звільнення директора НАБУ. Термін повноважень Ситника, на відміну від повноважень Холодницького, спливає аж у квітні 2022-го. І кожен новий випад нашої влади у бік антикорупційного бюро лише збільшувати проблеми у взаємовідносинах із західними державами.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6597 / 4.16MB / SQL:{query_count}