Складнощі місцевих виборів

Укрупнені райони, незрозумілі повноваження районних рад, нова виборча система і заплутані бюлетені. Кого і як обиратимуть українці 25 жовтня?

Перед кожними виборами в Україні змінюється виборче законодавство. І цьогорічні місцеві вибори, що відбудуться 25 жовтня, виключенням не стануть. До того ж нинішня влада переплюнула всі попередні та запропонувала стільки новацій, скільки українці, ще, мабуть, не бачили. Найгірше в цій ситуації, що позитивних змін не так вже й багато, а важливі питання ще залишаються без відповідей.
Почнімо з того, що зараз називають новою територіальною основою для місцевих виборів – укрупнення районів.

Районні ради без повноважень?

17 липня парламент підтримав урядову постанову про утворення та ліквідацію районів. Йдеться про утворення 136 районів замість 490. Зокрема, у Львівській області замість 20 районів буде лише сім – Червоноградський, Золочівський, Львівський, Дрогобицький, Яворівський, Самбірський та Стрийський. Усі населенні пункти, включно із містами обласного значення, входять до складу районів. «Львівська Пошта» вже писала про ймовірні небезпеки таких змін, адже невідомими були повноваження районних рад і вплив майбутніх районних державних адміністрацій на нинішні міста обласного значення. І зараз постанова про укрупнення районів вже проголосована, але яким буде розподіл повноважень – це досі тема для різноманітних здогадок. 15 липня парламент проголосував у першому читанні зміни до Бюджетного кодексу, що передбачають розмежування фінансування районів та територіальних громад. «Слуги народу» цим дуже хваляться, заявляючи, що органи влади районного рівня не матимуть ні адміністративного, ні фінансового впливу на територіальні громади. Але щоб не було фінансового впливу, потрібно ще ухвалити зміни до Бюджетного кодексу в цілому. А для того, щоб вирішити питання адміністративного впливу, потрібно ще ухвалити зміни до законів про місцеве самоврядування та про місцеві державні адміністрації. А парламент вже закрив третю сесію і зараз може працювати хіба що в режимі позачергових сесій, однак нардепи не поспішають вирішувати питання щодо розподілу повноважень на місцевому рівні.
Виникає логічне питання: для чого вибирати районні ради, для чого балотуватися в районні депутати, якщо невідомо, а що ж вони робитимуть?
«Зараз ніхто не розуміє, які повноваження будуть мати районні ради. Тому що ті повноваження, які зараз мають районні ради, фактично передаються на рівень територіальних громад. І за теперішнього законодавства, чинного, фактично відсутні будь-які повноваження районних рад. Зрозуміло, що будуть якісь зміни до законодавства, але які це будуть зміни, які будуть повноваження, звідки буде фінансування районних рад – ніхто не знає. Зараз у проєкті змін єдиним джерелом фінансування є майно районних рад, яке передається в єдину об’єднану районну раду. Але повторюсь, ми ж не знаємо, які зміни і коли будуть ухвалені. Можливо, це відбудеться до місцевих виборів, ще у вересні чи жовтні. Але це залежатиме від волі законодавця, Верховної Ради», – про це у розмові з «Львівською Поштою» зазначив голова Львівської обласної виборчої комісії Микола Щур.
І тут треба зауважити, що представники центральної влади подають укрупнення районів як складову частину реформи децентрації. Але децентралізація – це власне повноваження, а поки ми спостерігаємо за недолугими іграми влади з адміністративно-територіальним устроєм.


Купа нюансів

Вибори до районних рад, як і до рад всіх територіальних громад, в яких понад 10 тисяч виборців, пройдуть за пропорційною системою, тобто за партійними списками. Самовисуванці тут не зможуть стати депутатами місцевих рад. «Мажоритарка» збережеться лише на виборах до місцевих рад громад із кількістю виборців менше 10 тисяч.
Таку партизацію місцевих виборів парламентарі підтримали, проголосувавши 17 липня за зміни до Виборчого кодексу. І виглядає так, що на найближчих місцевих виборах нас очікує торгівля партійними брендами і фактично перенесення всього того хаосу, за яким ми звикли спостерігати під час парламентських виборчих кампаній, тепер і на місцевий рівень.
Що означає для Львівщини розширення використання пропорційної виборчої системи? У більшості громад нашої області депутати місцевих рад обиратимуться саме за партійними списками. «Планку пропорційної системи опущено до 10 тисяч виборців без різниці, чи це міська, чи сільська громада. Це означає, що в 50 громадах із 73 на Львівщині вибори проходитимуть за партійними та майже відкритими списками. Ну і відповідно 23 громади матимуть багатомандатну «мажоритарку» із можливістю самовисування», – зазначає Микола Щур.
Голова Львівської обласної виборчої комісії недарма загадав про майже відкритті списки. Тут треба нагадати нашим читачам, що відкритість партійних виборчих списків полягає у тому, що виборці можуть впливати за просування кандидатів вгору списком. Тобто впливати на остаточний розподіл мандатів, голосуючи за партію і за окремого кандидата, серед тих, кого ця партія висунула на вибори. У нашому варіанті виборці зможуть голосувати і за партію, і за конкретного кандидата від неї, але щодо можливості насправді змінити позиції кандидатів у списках, то це під великим питанням. Адже для просування вгору по списку кандидату потрібно буде набрати 25% від виборчої квоти. виборча квота – це кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата. Загальну кількість голосів за ті партії, які беруть участь у розподілі мандатів у місцевій раді, ділять на кількість мандатів. У розподілі мандатів братимуть участь ті партії, які подолають 5% бар’єр. За таких правил у більшості випадків просування кандидатів по списках не буде, і розподіл мандатів відбуватиметься за тією черговістю, яку партії-переможці у своїх списках визначать із самого початку.
Микола Щур звертає увагу на ще один важливий нюанс: перші номери територіальних списків партій, що подолають 5% бар’єр гарантовано отримають мандати депутатів відповідних місцевих рад, а таке закріплення перших номерів буде збільшувати виборчу квоту. Тож решті кандидатів буде ще важче набрати 25% від виборчої квоти.
Звернемо увагу також на те, що парламент змінив вигляд виборчого бюлетеня порівняно з попередньою редакцією Виборчого кодексу. Якщо раніше передбачалося, що виборцям потрібно буде голосувати за партію, і тільки внизу бюлетеня буде місце для номера кандидата від партії, то відповідно до проголосованих змін, у бюлетені навпроти кожної партії буде не тільки місце для голосування, але і місце у вигляді трафарету для зазначення номера конкретного кандидата. Низка експертів зазначає, що нова форма бюлетеня збільшить кількість тих виборців, що голосуватимуть не лише за партію, але й за конкретного кандидата від неї. От тільки з трафаретами може бути багато помилок і виборцям може бути ще складніше правильно заповнити бюлетень.
«Це така вже погана традиція в нас в Україні, що перед кожними виборами змінюється законодавство, правила гри. Це негативно впливає на усіх, і на учасників виборів, і на самих виборців. Зрозуміло, що виборцям буде досить складно розібратися. Кожен виборець отримає чотири бюлетені. Потрібно буде обирати депутатів обласної, районної рад, ради у територіальній громаді та голову територіальної громади. Чотири бюлетені. Якщо подивитися на бюлетень, то він буде досить буде складним. Всі звикли традиційно ставити позначку, а тепер буде додаткова опція проставляння в трафареті номера кандидата. Я був в багатьох країнах Європи на виборах і мені найбільше імпонує те, як це є в Польщі, Чехії, Словаччині. Це елементарно, в них також схожий бюлетень, коли є назва партії та відразу під нею – перелік прізвищ кандидатів, і виборець обводить ручкою прізвище кандидата, а не ставить його номер. Це простіше для виборця – виділити прізвище кандидата, якого він підтримує, а не вписувати номер і тим паче у трафареті», – каже Микола Щур.
Та, вочевидь, наші парламентарі думали про те як ускладнити процедуру голосування для українців на місцевих виборах, а не навпаки. Зрозуміло, що потрібна масштабна інформаційна кампанія щодо нових виборчих правил.
«На мою думку, потрібно по максимуму все це роз’яснювати виборцям. Насамперед це буде завданням Центральної виборчої комісії, а на місцях – територіальних виборчих комісій. Хоча я собі важко уявляю, що вони зможуть за такий короткий період здійснити це. Думаю, що самі учасники виборчого процесу також будуть намагатися роз’яснювати виборцям нові правила. Звичайно, що будуть нюанси, але найбільша проблема буде не у виборцях, а на рівні дільничних виборчих комісій. Потрібно буде порахувати ті голоси, а протокол буде дуже складним. Він ускладнений разів у п’ять. Він і так був завжди у нас складним, один з найскладніших у Європі це точно, а тепер буде ще набагато складнішим. Вручну заповнювати протоколи, а потім територіальним комісіям це все підраховувати, квоти і так далі. Є купа нюансів», – зазначає Микола Щур.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
4.3067 / 4.16MB / SQL:{query_count}