Вперед у минуле

Янукович вже давно втік з України, але ми знову спостерігаємо за зведенням політичних рахунків за допомогою судів

фото: Михайло Палінчак (6)
Вже більше року пройшло від президентських виборів в Україні, а нинішній глава держави Володимир Зеленський і далі продовжує «полювання» на свого попередника, тепер нардепа від «Європейської солідарності» Петра Порошенка. І в цьому, що сам Зеленський, що «його люди» на ключових посадах в правоохоронних органах демонструють набагато більше завзяття, аніж в обіцяній побудові якісно нової політичної системи в Україні. Власне явне політичне переслідування Порошенка яскраво демонструє те, що Зеленський веде Україну не вперед, а назад, до того, що не встиг до кінця «побудувати» нині втікач Янукович.
Будьмо відвертими, Порошенкові можна багато чого закидати, однак зараз ми спостерігаємо за правовим цирком, який влаштувала команда Зеленського. От тільки це не виглядає смішно. Бо політичні переслідування не бувають смішними. Це шлях до тоталітаризму. І дарма що Зеленський не дотягує до того, щоб стати тоталітарним вождем, саме під його керівництвом Україна нині все більше стає схожою на Росію.

Не знають, за що взятися

Більшість справ, в яких фігурує Петро Порошенко, ДБР відкрило за заявами одіозного колишнього заступника голови адміністрації Януковича Андрія Портнова, який повернувся в Україну саме до інавгурації Зеленського. Та у всіх цих справах Петро Порошенко фігурував у статусі свідка. Однак ДБР не зупинялося і давало хід новим справам. Вже мабуть й самі слідчі ДБР заплуталися у цих справах, яких назбиралося понад два десятки. Адвокати Порошенка заявляють про 27 справ, але водночас кажуть, що не мають повної інформації, бо про низку справ дізналися із неофіційних джерел.
Загалом, виглядає так, що в ДБР беруться за будь-який привід, щоб інформаційно «вколити» колишнього президента. Але поки так і не йдеться про якесь «серйозне» провадження із судовими перспективами, що поставило би питання навіть перед затятими прихильниками Порошенка. Все зводиться до абсурду. Нещодавно адвокат Порошенка Ілля Новіков навіть розповів про те, що йому з неофіційних джерел в Офісі Генерального прокурора (ОГП) стало відомо, що проти Порошенка готують дві справи за «хуліганство». Начебто, у лютому 2019-го Петро Порошенко, ще будучи президентом «хуліганив» під час робочих поїздок до Запоріжжя та Червонограда.
А чого варта справа про ввезення в Україну 43 картин всесвітньо відомих художників з начебто приховуванням від митного контролю? Слідчий ДБР «малював» цю справу на основі інформації з «Вікіпедії». І саме в цій справі Порошенко якості свідка прибув до ДБР, а працівники Офісу генпрокурора вручили йому підозру у справі про призначення першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки (СЗР) Сергія Семочка у 2018-му. Чи намагалися вручити підозру? Бо письмове повідомлення про підозру нардепові має здійснювати або генпрокурор, або його заступник-керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Нинішня генпрокурорка Ірина Венедіктова посилається на те, що відповідно до Кримінального процесуального кодексу (КПК) доручила іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру. 10 червня Порошенко бігав від працівників ОГП, а генпрокурора Венедіктова – від Порошенка. Зрештою, Венедіктова також заявила, що повідомлення про підозру відправили поштою. Адвокат Порошенка Ігор Головань заявляв, що рішення про доручення про повідомлення підозри не було, і тому взагалі не можна говорити про те, що його клієнта повідомили про підозру.
Але 18 червня Петро Порошенко прийшов в Печерський районний суд Києва на засідання щодо обрання йому запобіжного заходу. Тут треба зазначити, що Петро Порошенко переніс похорон свого батька.

Що за підозра?

«За даними слідства, народний депутат підозрюється у тому, що, будучи Президентом України, у 2018 році шляхом видання явно злочинного наказу схилив військову службову особу – Голову Служби зовнішньої розвідки України до перевищення ним влади та службових повноважень, тобто умисного вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, вчиненого в умовах особливого періоду (ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 41 ч. 4 ст. 426-1 КК України).» –  таке повідомлення 10 червня поширив Офіс генпрокурора.
Фактично йдеться про справу, в якій ДБР раніше планувало звинуватити Порошенка у «діях спрямованих на захоплення влади» та «зловживаннях владою». На початку березня «Українська правда» повідомляла, що отримала у розпорядження проєкт цієї попередньої підозри і опублікувала його. Підозра складалася з двох епізодів: призначення заступника голови Служби зовнішньої розвідки та двох членів Вищої ради правосуддя. Це саме той проєкт підозри, який відмовився підписувати колишній генпрокурор Руслан Рябошапка, зрештою заявивши, що це був «юридичний треш».
Цю підозру трохи «причесали» і нинішня Генпрокурорка Ірина Венедіктова її підписала. Зараз йдеться лише про епізод з призначенням Семочка першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки. Справу про призначення двох членів Вищої ради правосуддя, за словами Венедіктової, вже закрили. А у підозрі Порошенкові йдеться вже не про «захоплення влади» (що взагалі звучало абсурдно, бо у 2018-му Порошенко був президентом) і «зловживання владою», а у підбурюванні тодішнього голови СЗР Єгора Божка до перевищення ним влади через призначення Семочка. В ДБР акцентують увагу тому, що за поданням голови СЗР вже був призначений його перший заступник, але начебто за наполяганням тодішнього президента з’явився й інший перший заступник, кандидатуру якого Єгор Божок не пропонував.
Семочко насправді є скандальною особою. У жовтні 2018-го програма Дениса Бігуса «Наші гроші» оприлюднила своє журналістське розслідування, у якому йшлося про те, що попри відсутність значних доходів в останні роки, сім'я Семочка володіє будинками під Києвом загальною вартістю близько 8 млн доларів, що у дружини Семочка російський паспорт. НАБУ відкрило справу проти Семочка за підозрою у незаконному збагаченні, СБУ – за підозрою у держраді. У квітні 2019-го, за два тижні до другого туру президентських виборів Петро Порошенко звільнив Сергія Семочка з посади першого заступника голови СЗР.
Те, що призначення Семочка відбулося із порушенням процедури визнає і нині вже колишній генпрокурор Руслан Рябошапка. Але в коментарі Громадському він заявив: «Це все одно не тягне на кримінальну відповідальність, та й Петро Порошенко не зобов'язаний перевіряти всі процедурні тонкощі».
І також цікаво, що якщо раніше слідчі Державного бюро розслідувань кваліфікували дії власне Петра Порошенка як зловживання владою за ст. 364 ККУ, то це підслідність НАБУ, а не ДБР. І в попередньому проєкті підозри Порошенкові йшлося про матеріальну шкоду для держави, бо мовляв, Семочко отримував зарплатню, а його штатна посада в СЗР не була передбачена. Однак і тут треба зрозуміти суть питання. «…Тут ніякої шкоди немає. Це є загальна практика, Бог знає, ще з радянських часів: коли людина все-таки займала ту посаду, виконувала ці функції, то це не може рахуватися шкодою», – зазначав партнер юридичної компанії Equity Ярослав Зейкан у вже згаданому матеріалі «Української правди».
Та 18 червня Ірина Венедіктова на брифінгу знову розповідала про те, що є питання і щодо дотримання процедури – створення посади, якої немає в штатному розкладі, і щодо коштів на зарплату, яких витрачено 1,5 млн гривень, «але найголовніше – людину було допущено до топ-секретів держави».
Щодо колишнього голови СЗР Єгора Божка, який, до речі, нині є заступником міністра закордонних справ, то відомо, що ДБР за погодженням з ОГП  вже двічі оголошували йому підозру через призначення Семочка. Вперше 10 квітня, вдруге 10 червня. Про це розповів сам Єгор Божок в коментарі Укрінформу. Та найцікавіше, що столичний Печерський райсуд, а також вже і Апеляційний суд міста Києва, за словами Єгора Божка, визнали першу підозру йому необґрунтованою, а посилання на завдання матеріальної шкоди безпідставним. Єгор Божок також розповів, що друга підозра «містить лише косметичні зміни в частині правової кваліфікації його нібито злочину».
І зауважимо, що на офіційному сайті ОГП немає повідомлення від 10 червня про вручення підозри Єгору Божку, але натомість лише багато шуму із врученням підозри нібито «підбурювачу» Петрові Порошенку. Ось лише на таку підозру п’ятому президенту, у такій справі спромоглося ДБР за результатами понад річного «полювання» на Порошенка.

А що далі?

Зараз картинка дуже показова: клопотання про запобіжний захід розглядає Печерський райсуд столиці, який так полюбляє ДБР, хоч насправді має звертатися до Шевченківського райсуду. Але саме в Печерському суді працює одіозний суддя Сергій Вовк, на якого за «дивним» збігом обставин і було розподілено розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу Порошенкові. Сергій Вовк сумно відомий цілою низкою резонансних рішень, зокрема він очолював колегію суддів, що запроторили за ґрати Юрія Луценко. Чи також, до прикладу, Сергій Вовк ухвалив рішення, що дозволило Андрію Портнову стягнути з держави 7 мільйонів гривень за нібито шкоду репутації. Також Сергій Вовк ухвалював рішення про обрання запобіжного заходу підозрюваним у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Вовка кілька разів усували з посади, але через суд він поновлювався.
Ще 16 червня стало відомо, що прокурори подали до Печерського райсуду клопотання про арешт Порошенка з альтернативою грошової застави у 10 млн гривень. Але вже на засіданні 18 червня виявилося, що в ОГП передумали і присутні прокурори передали клопотання про запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Ні Порошенко, ні його адвокати такого «пом’якшення» від прокурорів не оцінили. Та зрештою суддя Сергій Вовк вирішив відкласти до 1 липня розгляд запобіжного заходу Порошенкові. Тож шоу ще триватиме.
«У генпрокурора вирішили будь-яким способом зірвати засідання. При цьому зробити це немовби в інтересах прав захисту. Зранку вкинули через «страну.юа» інформацію, що Венедіктова просить відкласти суд через похорон батька Порошенка, і що нас про це попередили. Ми тут же спростували, і сказали що прийдемо обов'язково. Тоді вже на засіданні вони внесли зміну в клопотання, замість варти попросили особисте зобов'язання. Порошенко сказав, що йому не потрібні подачки, давайте слухати справу як є. Двічі ми дуже чітко проговорили, що нам не потрібно часу на підготовку, просимо слухати сьогодні. Але суддя Вовк вирішив, що йому видніше, і для нашого ознайомлення з матеріалом (насправді з двома сторінками, все інше там те ж саме) відклав суд на 13 днів, на 1 липня»,  – написав 18 червня на своїй сторінці у Facebook адвокат Ілля Новіков.
І ще один дуже показовий момент: суддею Печерського райсуду, який у квітні визнав необґрунтованою першу підозру Єгору Божку і відмовив ДБР з прокурорами у запобіжному заході для колишнього голови СЗР був саме Сергій Вовк. Адвокат Ілля Новіков пояснює, що власне це і стало однією з причин, чому захист Порошенка 18 червня не просив відводу судді Вовка. «Не заявили про відвід, бо це був би надто простий вихід для них. Тому що: а) весь Печерський суд в цілому не повинен розглядати клопотання ДБР; б) заміна Вовка на іншого суддю того ж суду створила б ілюзію нормальності; в) Вовк в квітні по тій самій справі відмовив у запобіжному заході «спільникові Порошенка» Божку через необґрунтованість підозри, нам цікаво поставити натурний експеримент і з'ясувати, чи змінилася його точка зору за цей час і за рахунок чого. Тому що одна справа про призначення Семочко ситуація не обмежується, нам потрібно витягти на поверхню всю механіку взаємодії ДБР і контролюючих їх суддів. Так що нехай поки буде Вовк. Ну або може він до липня візьме самовідвід, теж буде показник ситуації). Печерський суд взагалі не повинен розглядати клопотання ДБР; б) заміна Вовка на іншого суддю того ж суду створила б ілюзію нормальності; в) Вовк в квітні по тій самій справі відмовив у запобіжному заході «спільникові Порошенка» Божку через необґрунтованість підозри, нам цікаво поставити експеримент і з'ясувати, чи змінилася його точка зору за цей час і чому. Тому що однією справою про призначення Семочка ситуація не обмежується, нам потрібно витягти на поверхню весь механізм взаємодії ДБР і контролюючих їх суддів. Тож нехай поки буде Вовк. Ну або може він до липня візьме самовідвід, що теж буде показовою ситуацією», – також зазначив Ілля Новіков на своїй сторінці у Facebook.
І треба також зауважити, що 18 червня, ще до початку короткого і як зрештою виявилося безрезультативного судового засідання щодо обрання запобіжного заходу Петрові Порошенко посольства США, Канади та Німеччини поширили майже одинакові заяви про те, що система правосуддя не має використовуватися для зведення політичних рахунків. Чи задній хід у цій справі Порошенка відбувся власне через страх Зеленського перетворитися на такого ж ізгоя для цивілізованого світу, яким став Янукович? У будь-якому випадку нинішній українській владі потрібно на це зважати. Але лише зміни клопотання про запобіжний захід колишньому президентові замало для уникнення негативного сценарію. Зеленському, ДБР і ОГП потрібно припинити політичні переслідування. І не тільки в цій одній справі проти Порошенка, і не тільки проти Порошенка.
Та 18 червня Петро Порошенко заявив, що проти нього також порушили ще й справу за «розпалювання релігійної ворожнечі» через створення Православної церкви України. Вже саме таке трактування звучить абсолютно абсурдно, але в ДБР підтвердили, що здійснюють слідство у справі щодо можливих незаконних дій вищих посадовців, які вчинили дії, спрямовані на розпалювання міжрелігійної ворожнечі при створенні ПЦУ.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
8.8490 / 4.24MB / SQL:{query_count}