Голосувати треба вміти – 2

Продовження політичного реаліті-шоу: ще навіть не минули позачергові парламентські вибори, а президентська команда вже думає над можливістю на хвилі популістських гасел дочасно оновити й місцеву владу в Україні

Вже у найближчу неділю, 21 липня, українці оберуть новий склад парламенту. Загалом за місця під куполом Верховної Ради України (ВРУ) змагаються майже шість тисяч кандидатів. На кону 424 мандати нардепів (адже 225 депутатів ми оберемо за партійними списками, ще 199 – у мажоритарних округах, на окупованих Росією наших територіях вибори не відбуваються).
Ці парламентські вибори загалом є третіми позачерговими для України, але водночас вперше в нашій новітній історії ми обиратимемо ВРУ влітку. І цей момент, очевидно, може вплинути на явку виборців 21 липня. Зазначимо, що активність українців на парламентських виборах традиційно є меншою, аніж на президентських (цього року в обох турах президентських виборів явка була фактично на рівні 62%). Якщо до цього додати також нинішній мізерний часовий проміжок між двома загальнонаціональними виборчими кампаніями (може виникнути “втома” виборців) і вже згаданий сезон відпусток (разом із зменшенням у порівнянні з двома турами президентських виборів кількості заяв про зміну місця голосування без зміни “прописки”), то виглядає так, що якоїсь високої явки 21 липня сподіватися не варто.

Явка може бути на рівні приблизно 50%

В інформпросторі можна побачити прогнози різних експертів: загалом думки зводяться до того, що явка складе близько 50%. “Висока явка виборців, яка прогнозується в опитуваннях соціологами, у реальному житті може бути суттєво меншою, і це вплине на результати волевиявлення. Варто орієнтуватися на цифру в половину виборців, плюс-мінус кілька відсотків. Виборче законодавство не змінилося, хоча 11 липня парламент ухвалив Виборчий кодекс, але у документі існує норма про його набуття чинності у 2023 році, до того ж під кодексом поки немає автографу президента. Відкриті партійні списки на виборах, передбачені новим кодексом, залишаються fata morgana і для політиків, і для значної частини виборців. Чимало безпосередніх учасників сприймають дострокові парламентські як третій тур президентських виборів, і у цьому є свій резон. Щонайменше у політичному плані. Між другим туром президентської кампанії та парламентськими перегонами відстань складатиме всього 3 місяці – це найкоротший період за всю новітню історію нашої держави. Рекордний результат шостого президента у 73%, отриманий 21 квітня, безумовно впливає на парламентські вибори, суттєво додає партії “Слуга народу”. Зауважу, що Зеленський не обмежується виключно “випромінюванням рейтингу”, але і все частіше “вмикає Лукашенка” – поводить себе так, щоб максимально сподобатися власним виборцям. Якщо судити з рейтингу “Слуги народу”, подібна поведінка імпонує достатньо багатьом українцям. Ще один фактор: протягом майже п’яти років у державі не було загальнонаціональних виборів, а тепер дві кампанії пройдуть протягом всього трьох місяців, і їхні результати цілком очевидно будуть пов’язані між собою”, – зазначає на своїй сторінці у Facebook політолог, виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда.

фото: Олег Огородник

“Нові обличчя” швидко стануть “старими”

Експерт також звертає увагу на нинішній гіпертрофований попит на “нові обличчя”. Так, подібні запити супроводжували усі попередні виборчі кампанії в Україні, але у 2019-ому політичний піар на необхідності тотального оновлення парламенту досяг небачених досі масштабів. Новий президент без будь-якого політичного досвіду переконує, що такими ж мають бути депутати, співак, що вже був нардепом, також “грається” у тотальне оновлення, вже навіть чинний прем’єр став “новим обличчям” у парламенті.
Тут потрібно зауважити, що ідея має сенс доти, доки її не доводять до абсурду. Але нині політсили зосередилися на тому, що “міряються” кількістю “своїх нових облич” замість обговорення і пропагування своїх програм. І як більшість партій виступає, так би мовити, “за все хороше” без конкретики, то обирати доведеться таки обличчя.
“Ми вже отримали результат: шоу, концерти. Замість дискусій, замість ідей, програм, стратегій, розмов про логіку реформ, першочергові кроки в українському парламенті. Ми отримали наднизьку якість виборчої кампанії”, – зазначив в інтерв’ю Апострофу генеральний директор Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель.
І що також показово: якщо партії “нових облич”, також як і “старі” політики використовують чи то білборди без вихідних даних, чи то безкоштовні концерти “в обхід” своїх виборчих фондів, то в чому різниця підходів навіть на такому рівні?
Тому “нові обличчя” потрібно щонайменше розрізняти. Адже одна справа, коли людина, що зараз кандидує у нардепи, ще ніколи не мала мандата парламентаря, але досягла успіхів у своїй діяльності, і ця діяльність була суспільно важливою. Інша справа, коли просто є “нове обличчя”, про яке майже нічого невідомо, але перебування у прохідній частині списку рейтингової партії фактично гарантує потрапляння у наступне скликання ВРУ. “Мене дивують ті люди, щодо яких не можна знайти жодної інформації. Ми брали список “Слуги народу”, ці дослідження проводили багато ЗМІ, і десятки людей з прохідного списку – ми не знаємо, хто вони. Тобто ці люди не були громадськими активістами, не боролись за парки і сквери, не допомагали армії, не були волонтерами, не брали активну участь в першому і другому Майданах. Тобто не мають чіткої громадянської позиції. Я розумію, що це може бути представник юридичної фірми, який чесно працював як юрист і не спілкувався зі ЗМІ. Але коли йдеться про десятки людей. Тому є питання: чому політично неактивні громадяни зараз масово балотуються?” – зазначив у вже згаданому інтерв’ю Апострофу Олексій Кошель.
Подібне оновлення парламенту приведе до того, що, так би мовити, “якість” наступного скликання ВРУ може бути доволі низькою. У поєднанні із амбіціями відвертих реваншистів із колишньої біло-голубої команди Януковича це несе небезпеку для України.
Зрештою, вже дуже скоро українці зможуть оцінити і можливі позитиви свого голосування, і можливі небезпеки, двері до яких відчинять самі ж. А поки, ще перед днем голосування, навіть не було чіткої впевненості у тому, що наступне скликання парламенту зможе відпрацювати усі п’ять років своєї каденції. Навпаки, перед позачерговими парламентськими виборами в інформпросторі вже можна було знайти прогнози наступних позачергових виборів до Ради.
“Навіть оптимістично налаштовані експерти та політики не вірять, що дев’яте парламентське скликання зуміє пропрацювати відведений йому законом термін повністю. Гіпертрофований запит на “нові обличчя” може зрештою спричинити суттєве розчарування виборців, а концентрація влади в руках однієї політичної сили далеко не означає успіху ініційованих нею перетворень. Доведено у 2012 – 2014 роках Партією регіонів, окремі функціонери якої намагаються повернутися до влади. Прагнення тих, хто називає себе політичною елітою, максимально сподобатися громадянам, достатньо швидко спричинить негативні наслідки, які доведеться долати. Вже традиційно в інтересах України, а не окремих її громадян”, – зазначає на своїй сторінці у Facebook вже згаданий Євген Магда.

“Почую кожного і виберу правильний варіант”

Більше того, існує ймовірність того, що після формування нового складу парламенту може актуалізуватися питання позачергових парламентських виборів. На це вже натякали деякі представники нинішнього президента Зеленського. Хоча з цього табору лунають неоднозначні думки.
Сам Зеленський нещодавно визнав, що питання позачергових місцевих виборів ще не вирішене, він ще думає. “Я думаю, що може бути занадто багато виборів у ці терміни. Мені так здається поки що. Але подивимося, як працюватимуть усі місцеві люди. Тому що я проїхав кілька областей і бачу, що з ними дуже складна ситуація, у мене дуже складний діалог”, – заявив президент під час своєї поїздки до Харкова 17 липня і, коментуючи раніше висловлені думки, представників свої команди додав: “Почую кожного і виберу правильний варіант”.
Що ж, у нас вже був один президент, який обіцяв “почути кожного”. Побачимо, як вийде у нинішнього глави держави, але ймовірну логіку команди Зеленського щодо позачергових місцевих виборів зрозуміти можна: чим швидше – тим для них краще, щоб не втрачати рейтингів і взяти під контроль всю вертикаль влади. Така логіка була, коли Зеленський одразу після інавгурації призначив дочасні парламентські вибори, а після них президентська команда може отримати можливість просування будь-яких своїх ідей, але і відповідальність буде набагато більша. Українці вже проходили розчарування не однією партією влади.
Та до кінця незрозумілим залишається те, якщо “у Зеленського” думають над позачерговими місцевими виборами, то яким чином змогли б провести рішення про їх проведення по всій Україні. Адже якщо позачергові парламентські вибори може призначити президент, то із позачерговими місцевими, відповідно до чинного законодавства, так не вийде. Рішення про позачергові місцеві вибори має ухвалювати вже парламент, водночас для кожної із обласних, районних, міських, селищних чи сільських рад окремо. Окрім того, просто так дочасно розпустити будь-яку місцеву раду парламент також не може. Таке право парламенту, відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні””, настає, якщо місцева рада ухвалила рішення з порушенням Конституції України, інших законів, прав і свобод громадян, або якщо сесії місцевої ради не проводять без поважних причин у строки, встановлені законом (рідше ніж раз на квартал), або рада не вирішує питань, віднесених до її відання. Експерт із конституційного права Богдан Бондаренко, як інформують “Факти.ICTV”, дострокове припинення повноважень можливе і за рішенням місцевого референдуму, але відповідного закону в Україні зараз немає.
Окрім того, зазначимо, що у п. 3 ст. 141 Конституції України зазначається: “Чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах”. Отже, якщо термін повноважень парламенту обраховується п’ятьма роками незалежно від того, чи це скликання було обране на чергових або позачергових виборах, то у випадку з місцевими радами значення мають саме попередні чергові вибори. Наступні чергові місцеві вибори в Україні мали б відбутися у жовтні 2020-го. І без конституційних змін, навіть якщо ще восени цього року чи навесні наступного і відбудуться позачергові місцеві вибори, то обрані на них місцеві депутати чи міські і сільські голови все одно пропрацюють тільки до кінця жовтня наступного року.
Окрім того, до жовтня 2020-го потрібно вийти на завершення формування Об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Тобто після цього мають відбутися загальні місцеві вибори. Проблеми з цим виникають навіть за умови чергових місцевих виборів у жовтні 2020-го, і саме над цим мали б думати представники нової влади: як завершити реформу децентралізації, команда Зеленського начебто її підтримує. “Через дострокові місцеві вибори може провалитися реформа децентралізації, яка на стадії завершення. Ми можемо зазнати критики міжнародних партнерів, які підтримували фінансово цю реформу, це матиме вже політичні наслідки для України”, – зазначає координатор Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, повідомляє Німецька хвиля.
Підбиваючи підсумки, виходить, що для проведення позачергових місцевих виборів в Україні новій владній команді потрібно буде дуже швидко змінювати закон про місцеве самоврядування, щоб прописати якісь нові умови дочасного розпуску місцевих рад усіх разом. А також ухвалити зміни до Конституції, щоб унормувати терміни проведення чергових і позачергових місцевих виборів. Для конституційних змін, нагадаємо, потрібні дві парламентські сесії. Над чим думає Зеленський? Це питання залишається відкритим. Або в цій команді через бажання отримати контроль за усіма органами влади будь-якого рівня немає розуміння наслідків, до яких може привести хаос із дочасними місцевими виборами у всій країні через сумнівні законодавчі зміни, або це черговий передвиборчий піар команди Зеленського.
У будь-якому випадку їм потрібно було краще підбирати слова. “Буде це здійснено наступної осені, або це може бути здійснено ще й до цього – ми розглядаємо різні варіанти як найбільш ефективно перезавантажити всю систему, яка стосується відносин влади та людини… Володимир Зеленський йшов із чітким розумінням того, що нас не цікавить питання зміни осіб у чинній системі влади. Якщо ти кинеш свіжий огірок у бочку з прокислими огірками, він стане кислим огірком”, – так про можливість проведення дочасних місцевих виборів говорив цього тижня в ефірі телеканалу ICTV представник президента у ВРУ Руслан Стефанчук. Але таку заяву можуть оцінити хіба що тільки найвідданіші фанати Зеленського. Адже після Революції Гідності безліч волонтерів, активних громадських діячів пішли у владу на місцях. Вони також “прокислі огірки”?
Всі ці начебто радикальні заяви команди Зеленського про тотальне оновлення усієї вертикалі влади поки свідчать лише про їхнє бажання на хвилі хайпу із новими “новими обличчями” отримати всю повноту влади в Україні. Вже зрозуміло, що президентська команда хоче контролювати Київ, тому готує обмеження реальної влади столичного міського голови Віталія Кличка призначенням когось зі своїх людей на посаду голови Київської міської державної адміністрації. Можливо, нова влада також піде на проведення дочасних виборів ще у низці великих міст, керівники яких не захочуть стати лояльними до глави держави. Але загалом можливе вирішення складного питання із позачерговими місцевими виборами по всій Україні залежатиме від того, якими будуть результати позачергових виборів до Ради 21 липня…
“Навіть оптимістично налаштовані експерти та політики не вірять, що дев’яте парламентське скликання зуміє пропрацювати відведений йому законом термін повністю. Гіпертрофований запит на “нові обличчя” може зрештою спричинити суттєве розчарування виборців, а концентрація влади в руках однієї політичної сили далеко не означає успіху ініційованих нею перетворень. Доведено у 2012 – 2014 роках Партією регіонів, окремі функціонери якої намагаються повернутися до влади. Прагнення тих, хто називає себе політичною елітою, максимально сподобатися громадянам, достатньо швидко спричинить негативні наслідки, які доведеться долати. Вже традиційно в інтересах України, а не окремих її громадян”, – зазначає на своїй сторінці у Facebook вже згаданий Євген Магда.

“Почую кожного і виберу правильний варіант”

Більше того, існує ймовірність того, що після формування нового складу парламенту може актуалізуватися питання позачергових парламентських виборів. На це вже натякали деякі представники нинішнього президента Зеленського. Хоча з цього табору лунають неоднозначні думки.
Сам Зеленський нещодавно визнав, що питання позачергових місцевих виборів ще не вирішене, він ще думає. “Я думаю, що може бути занадто багато виборів у ці терміни. Мені так здається поки що. Але подивимося, як працюватимуть усі місцеві люди. Тому що я проїхав кілька областей і бачу, що з ними дуже складна ситуація, у мене дуже складний діалог”, – заявив президент під час своєї поїздки до Харкова 17 липня і, коментуючи раніше висловлені думки, представників свої команди додав: “Почую кожного і виберу правильний варіант”.
Що ж, у нас вже був один президент, який обіцяв “почути кожного”. Побачимо, як вийде у нинішнього глави держави, але ймовірну логіку команди Зеленського щодо позачергових місцевих виборів зрозуміти можна: чим швидше – тим для них краще, щоб не втрачати рейтингів і взяти під контроль всю вертикаль влади. Така логіка була, коли Зеленський одразу після інавгурації призначив дочасні парламентські вибори, а після них президентська команда може отримати можливість просування будь-яких своїх ідей, але і відповідальність буде набагато більша. Українці вже проходили розчарування не однією партією влади.
Та до кінця незрозумілим залишається те, якщо “у Зеленського” думають над позачерговими місцевими виборами, то яким чином змогли б провести рішення про їх проведення по всій Україні. Адже якщо позачергові парламентські вибори може призначити президент, то із позачерговими місцевими, відповідно до чинного законодавства, так не вийде. Рішення про позачергові місцеві вибори має ухвалювати вже парламент, водночас для кожної із обласних, районних, міських, селищних чи сільських рад окремо. Окрім того, просто так дочасно розпустити будь-яку місцеву раду парламент також не може. Таке право парламенту, відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні””, настає, якщо місцева рада ухвалила рішення з порушенням Конституції України, інших законів, прав і свобод громадян, або якщо сесії місцевої ради не проводять без поважних причин у строки, встановлені законом (рідше ніж раз на квартал), або рада не вирішує питань, віднесених до її відання. Експерт із конституційного права Богдан Бондаренко, як інформують “Факти.ICTV”, дострокове припинення повноважень можливе і за рішенням місцевого референдуму, але відповідного закону в Україні зараз немає.
Окрім того, зазначимо, що у п. 3 ст. 141 Конституції України зазначається: “Чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах”. Отже, якщо термін повноважень парламенту обраховується п’ятьма роками незалежно від того, чи це скликання було обране на чергових або позачергових виборах, то у випадку з місцевими радами значення мають саме попередні чергові вибори. Наступні чергові місцеві вибори в Україні мали б відбутися у жовтні 2020-го. І без конституційних змін, навіть якщо ще восени цього року чи навесні наступного і відбудуться позачергові місцеві вибори, то обрані на них місцеві депутати чи міські і сільські голови все одно пропрацюють тільки до кінця жовтня наступного року.
Окрім того, до жовтня 2020-го потрібно вийти на завершення формування Об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Тобто після цього мають відбутися загальні місцеві вибори. Проблеми з цим виникають навіть за умови чергових місцевих виборів у жовтні 2020-го, і саме над цим мали б думати представники нової влади: як завершити реформу децентралізації, команда Зеленського начебто її підтримує. “Через дострокові місцеві вибори може провалитися реформа децентралізації, яка на стадії завершення. Ми можемо зазнати критики міжнародних партнерів, які підтримували фінансово цю реформу, це матиме вже політичні наслідки для України”, – зазначає координатор Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, повідомляє Німецька хвиля.
Підбиваючи підсумки, виходить, що для проведення позачергових місцевих виборів в Україні новій владній команді потрібно буде дуже швидко змінювати закон про місцеве самоврядування, щоб прописати якісь нові умови дочасного розпуску місцевих рад усіх разом. А також ухвалити зміни до Конституції, щоб унормувати терміни проведення чергових і позачергових місцевих виборів. Для конституційних змін, нагадаємо, потрібні дві парламентські сесії. Над чим думає Зеленський? Це питання залишається відкритим. Або в цій команді через бажання отримати контроль за усіма органами влади будь-якого рівня немає розуміння наслідків, до яких може привести хаос із дочасними місцевими виборами у всій країні через сумнівні законодавчі зміни, або це черговий передвиборчий піар команди Зеленського.
У будь-якому випадку їм потрібно було краще підбирати слова. “Буде це здійснено наступної осені, або це може бути здійснено ще й до цього – ми розглядаємо різні варіанти як найбільш ефективно перезавантажити всю систему, яка стосується відносин влади та людини… Володимир Зеленський йшов із чітким розумінням того, що нас не цікавить питання зміни осіб у чинній системі влади. Якщо ти кинеш свіжий огірок у бочку з прокислими огірками, він стане кислим огірком”, – так про можливість проведення дочасних місцевих виборів говорив цього тижня в ефірі телеканалу ICTV представник президента у ВРУ Руслан Стефанчук. Але таку заяву можуть оцінити хіба що тільки найвідданіші фанати Зеленського. Адже після Революції Гідності безліч волонтерів, активних громадських діячів пішли у владу на місцях. Вони також “прокислі огірки”?
Всі ці начебто радикальні заяви команди Зеленського про тотальне оновлення усієї вертикалі влади поки свідчать лише про їхнє бажання на хвилі хайпу із новими “новими обличчями” отримати всю повноту влади в Україні. Вже зрозуміло, що президентська команда хоче контролювати Київ, тому готує обмеження реальної влади столичного міського голови Віталія Кличка призначенням когось зі своїх людей на посаду голови Київської міської державної адміністрації. Можливо, нова влада також піде на проведення дочасних виборів ще у низці великих міст, керівники яких не захочуть стати лояльними до глави держави. Але загалом можливе вирішення складного питання із позачерговими місцевими виборами по всій Україні залежатиме від того, якими будуть результати позачергових виборів до Ради 21 липня…
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8067 / 4.59MB / SQL:{query_count}