Чому захід за Порошенка

Намагання Кремля будь-що не допустити переобрання чинного президента України на другий термін спонукають світову спільноту підтримати Порошенка як єдину альтернативу російському впливу

Із наближенням 31 березня – дати президентських виборів в Україні – Росія посилює свій вплив на передвиборчі перегони. Як стало відомо із нещодавнього звіту розвідувальних служб США, Кремль розраховує застосувати “цілу низку засобів”, щоб “скористатися крихкою українською економікою, корупцією, кібервразливістю і громадським невдоволенням”. Мета очевидна – забезпечити поразку Порошенка і привести до влади менш антиросійський уряд.
Як наслідок, іноземні дипломати і західні уряди приходять до певною мірою іронічного усвідомлення: Порошенко, чий повільний темп реформ часом розчаровує їхні сподівання на швидкі зміни, тепер залишається їхнім найкращим – і єдиним – шансом вберегти Україну від повернення в орбіту впливу Росії.
Для президента Росії Володимира Путіна не так важливо, хто саме переможе на виборах в Україні. Головне, щоб це був не Порошенко.
Перемога будь-кого з двох інших лідерів виборчих перегонів – політично недосвідченого коміка Володимира Зеленського чи політичної ветеранки з лівацькими поглядами Юлії Тимошенко, політика якої може призвести до розриву відносин України з Міжнародним валютним фондом – найімовірніше, дестабілізує ситуацію всередині країни і створить умови для посилення впливу Путіна.
Головний мотив Путіна – навіть не забезпечити обрання прокремлівського президента. А чітко і ясно дати зрозуміти будь-якому майбутньому президенту України: відмова від поступок Кремлю призводить до політичної загибелі.
Окрім того, за намаганнями Кремля зірвати кампанію Порошенка стоять глибоко особисті причини. Коли Порошенко прийшов до влади п’ять років тому, він позиціонував себе як прагматичного кандидата, який виступає за мир. До того ж з огляду на успішне підприємницьке минуле й чималі статки він мав репутацію політика практичного і відкритого для взаємовигідних домовленостей. Очевидно, Путін розраховував на те, що (тепер уже колишні) бізнес-інтереси Порошенка в Росії змусять його піти на компроміс.
Але вийшло навпаки: український Президент виявився для Путіна грізним і безкомпромісним противником. Порошенко скористався своїми дипломатичними навичками, щоб заручитися широкою підтримкою на Заході та забезпечити потужний тиск на Росію шляхом серйозних міжнародних економічних санкцій.
Український Президент виявився для Путіна грізним і безкомпромісним противником. Порошенко скористався своїми дипломатичними навичками, щоб заручитися широкою підтримкою на Заході та забезпечити потужний тиск на Росію шляхом серйозних міжнародних економічних санкцій. Для Путіна нестерпною є сама думка про те, що Порошенко залишиться на ще один президентський термін
Всередині України Порошенко зменшив культурний вплив РФ, заборонивши російські телеканали й соціальні мережі та заохочуючи використання української мови в засобах масової інформації та школах. Він також успішно лобіював створення незалежної Української православної церкви. Цей релігійний розкол завдав серйозного удару по історичних зазіханнях Москви на Київ. Російській Церкві він коштуватиме мільйони доларів, якщо говорити про об’єкти церковної власності, а її послаблення суттєво знизить російські впливи в Україні.
Зрештою, український лідер зміг переконати Сполучені Штати надати Україні летальну оборонну зброю, відновив українську військову промисловість і створив потужні Збройні сили. Все це стало суцільним головним болем для Путіна, який очікував, що Україна “загнеться” під впливом російської агресії й заходів з дестабілізації. Тому для нього нестерпною є сама думка про те, що Порошенко залишиться на ще один президентський термін.
Кремль намагається підвищити градус напруги в країні, просуваючи міжетнічні та міжконфесійні конфлікти і зображуючи Порошенка безпорадним лідером, який не здатний підтримувати порядок. Москва також активізувала кампанію з дезінформації в соціальних мережах і кібератаки проти українських органів влади та Центральної виборчої комісії, яку російські хакери атакують щодня, а то й щогодини.
Величезні масштаби втручання Росії в українську політику декому можуть видатися малоймовірними. Але в жодному разі не можна недооцінювати шаленого бажання Путіна відновити свій вплив на Україну.
На тлі цих доказів російського втручання так часто критикований Порошенко починає здаватися багатьом західним спостерігачам стратегічно обґрунтованою альтернативою.
Звичайно, оцінки його президентства залишаються змішаними. Незважаючи на певне економічне зростання, для більшості українців, чия середньомісячна заробітна плата в грудні становила 390 доларів, ситуація не поліпшується. І хоча Порошенко контролює заходи з протидії корупції, критики звинувачують його в повільних темпах реформ, зокрема й тих, що стосуються судової системи.
Але які альтернативи? Його суперники, найімовірніше, послаблять зв’язки України із Заходом або створять невизначеність, відкотивши назад щойно досягнутий прогрес. Західні політики усвідомили, що наразі в їхніх інтересах  прийняти досягнення і переваги Порошенка, заплющивши очі на його вади. Українські патріоти-ліберали теж приходять до такого самого висновку.
Тож, як нещодавно заявив один із найвідоміших інтелектуалів України Ярослав Грицак, головне рішення, яке сьогодні повинні ухвалити для себе ліберали, – підтримати Порошенка вже у першому турі чи дочекатися другого.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
3.4672 / 4.39MB / SQL:{query_count}