Англія та Швеція стали на бік України

Ціна питання: “борг Януковича” на 3 млрд USD та виконання рішень Стокгольмського арбітражу на 2,6 млрд USD

фото: GettyImages
Минулий тиждень приніс Україні одразу дві приємні юридичні несподіванки. Апеляційний суд Англії відправив на новий розгляд справу “боргу Януковича” – позов про стягнення з України на користь Російської Федерації заборгованості за євробондами на 3 млрд USD. Майже одночасно Апеляційний суд Швеції скасував рішення про тимчасове призупи­нення примусового стянен­ня з “Газпрому” на користь НАК “Нафтогаз України” 2,6 млрд USD.

Чотири аргументи України

Як повідомило агентство Bloomberg, троє суддів Апеляційного суду Англії вирішили, що Високий суд Лондона помилково не став розглядати аргументи української сторони, тож тепер ця справа у Високому суді Лондона розглядатиметься повторно, і вже не за прискореною процедурою, як було першого разу, а за повною, з урахуванням політичного аспекту справи.
Нагадаємо, що в січні минулого року Високий суд Лондона почав розгляд позову РФ проти України за єврооблігаціями на 3 млрд USD, викупленими РФ у грудні 2013 року згідно з домовленістю між російським президентом Путіним і тодішнім главою України Януковичем, який під тиском Кремля погодився не підписувати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Тоді Путін пообіцяв Януковичу позику в розмірі 15 млрд USD, які Київ повинен був отримати через розміщення єврооблігацій. Спірні 3 млрд USD стали першим траншем цього кредиту. Щоб отримати ці кошти, Україна розмістила на Ірландській фондовій біржі облігації, які РФ придбала в повному обсязі.
Боргові зобов’язання за цими паперами Київ повинен був погасити до 20 грудня 2015 року. Однак за два дні до цього терміну українська влада запровадила мораторій на виплату боргу, який Київ вважає “хабарем” Кремля колишній українській владі за відмову від євроінтеграції, тоді як російська сторона наполягає на його безумовному погашенні. 29 березня 2017 року Високий суд Лондона вирішив розглянути справу в прискореному режимі, відхиливши основні аргументи України.
Аргументи були наступними: борг є комерційним, а не державним; облігації були випущені під тиском з боку РФ; існували “особливі” умови випуску, які РФ порушила; Україна має право не погашати облігації в якості відповіді на агресивні дії РФ. Міністерство фінансів України одразу заявило про намір подати апеляцію на рішення Високого суду Лондона, який зобов’язав Україну виплатити борг. І хоча тепер Апеляційний суд Англії взяв до уваги лише один аргумент із чотирьох – позичити 3 млрд USD Україну змусили під тиском – повторний розгляд справи за повною процедурою відтермінує можливість стягнення боргу, який у Києві категорично не визнають. “Україна не повинна розплачуватись за хабарі, які Путін давав Януковичу за відмову від євроінтеграції. Відстоюємо свою правоту в міжнародних судах!” – так на своїй сторінці у Twitter прокоментував рішення Апеляційного суду Англії Президент України Петро Порошенко.

Плюси для України

Опитані Німецькою хвилею експерти називають таке рішення Апеляційного суду Англії несподіваним, тим паче, що слухання апеляції попередньо було призначено аж на другу половину січня 2019 року. Почесний президент Київської школи економіки, професор університету Пітсбурга Тимофій Мілованов зауважив: “Це ще одна перемога над Москвою в судах. Вона відкриває можливість легально ставити питання про зв’язок між зовнішньою політикою РФ та її економічним діями”. Колишній міністр фінансів України Олександр Данилюк впевнений: повторний розгляд справи “боргу Януковича” у Високому суді Лондона за повною процедурою покращує шанси України: “Це означає, що будуть детально розглянуті всі елементи нашого захисту, будуть заслухані свідки, будуть розбиратись в усіх деталях”. На його думку, цей процес “виведе в публічну площину всі дії РФ”.
Міністр юстиції України Павло Петренко, зі свого боку, наголосив, що Україна тепер отримала можливість в англійських судах “доводити факти незаконної агресії з боку РФ, втрати частини території через вторгнення, спроби шантажу з боку РФ й усі інші факти гібридної війни, яку веде Росія проти України”.
Старший аналітик міжнародної компанії Manulife Asset Management Річард Сегал також вважає “сильним і прагматичним” аргумент української сторони, що позика була надана Україні під тиском. “Цій думці додають ваги політичні умови, а також рішення РФ надати прихисток колишньому президенту Януковичу, – зауважив експерт. – Утім, важко судити, наскільки ця точка зору є юридично обґрунтованою”. Водночас він не виключив, що у кінцевому підсумку Україна зможе перемогти у судовому процесі, хоча зауважив, що вважає російську позицію у суді сильнішою.
Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень “CASE-Україна” Дмитро Боярчук припустив, що на руку Україні могло зіграти загострення відносин між Великобританією та РФ через спробу отруєння нервово-паралітичною речовиною “Новачок” колишнього полковника ГРУ Сергія Скрипаля та його доньки Юлії. “Перше рішення було в стилі “якщо взяли гроші, то повинні повернути”. Тому не було особливих позитивних очікувань, що тепер суд стане на бік України, тобто візьме до уваги фактично політичний момент”, – зауважив пан Боярчук.
Схожу точку зору висловило й агентство УНІАН. “У справі “боргу Януковича” – новий поворот. Україна отримала шанс залишити Кремль “з носом”, натомість Кремль отримав гучний ляпас від Великобританії. І все це – один ланцюжок зі “справою Скрипалів”. Скандалом з “Новачком” РФ ще більше загнала себе в кут, де сидить вже не один рік на правах країни-ізгоя. Вона отримала гідну відсіч нестримній агресії, нескінченній брехні та імперським амбіціям. Безкарною залишитися їй вже не вдасться. Справа “боргу Януковича” – тому свідчення”, – пише агентство.

Шведи проти “Газпрому”

А буквально за день до оголошення рішення британського суду стало відомо про ще одну юридичну перемогу України. “Апеляційний суд Швеції розглянув наші аргументи і скасував своє рішення про тимчасове призупинення примусового виконання в Швеції рішення Стокгольмського арбітражу від 28 лютого 2018 року щодо спору між “Газпромом” і НАК “Нафтогаз України”, за яким “Газпром” має нам заплатити понад 2,6  млрд USD”, – написав на своїй сторінці в Facebook комерційний директор “Нафтогазу” Юрій Вітренко.
Він наголосив, що “ми ще раз довели всім, що “Газпром” має невідкладно виконати рішення арбітражу”. У прес-службі “Нафтогазу” зазначили, що “Газпром” може припинити процес примусового стягнення, сплативши кошти добровільно. Водночас на заборгованість російської компанії вже нараховані відсотки в сумі 104 млн USD.
Нагадаємо, що після багаторічної судової боротьби 28 лютого 2018 року “Нафтогаз” виграв спір з “Газпромом” у Стокгольмському арбітражі. Той зобов’язав російську компанію сплатити українській стороні компенсацію в сумі 4,63 млрд USD за недопоставку “Газпромом” погоджених обсягів газу для транзиту. Після перерахунку за результатами двох арбітражних спорів між компаніями, з урахуванням боргу української компанії перед російською, “Газпром” має сплатити українській компанії 2,6 млрд USD.
Однак 13 червня цього року Апеляційний суд округу Свеа у Швеції видав наказ про призупинення процедури виконання рішення Стокгольмського арбітражу за клопотанням російської компанії “Газпром”. Водночас цей наказ не означає скасування рішень Стокгольмського арбітражу та не дає “Газпрому” можливість вимагати від “Нафтогазу” повернення 2,1 млрд USD, уже зарахованих рішенням арбітра в якості компенсації на користь української компанії.

Віце-президент Європейської Комісії (ЄК) Валдіс Домбровскіс заявив, що нова програма макрофінансової допомоги для України, розмір якої становить 1 млрд EUR, спрямована на продовження втілення важливих реформ. Про це повідомили у Представництві ЄС в Україні з нагоди підписання меморандуму про взаєморозуміння щодо нової програми макрофінансової допомоги. “Наша спільна мета – це економічна стабільність і добробут України та її громадян”, – заявив пан Домбровскіс. “Ця програма стане відповіддю на економічні проблеми і підтримає економічну стабілізацію, зростання і створення робочих місць в Україні”, – додав він. “Вона додасть внутрішнім і міжнародним інвесторам впевненості у майбутньому України”, – заявив віце-президент ЄК. Також він зазначив, що “незважаючи на труднощі, з якими Україна стикається, вона почала амбітні реформи, які зможуть вивільнити її величезний економічний потенціал”. На його переконання, реформи в Україні вже дають перші результати, і тому їх слід продовжувати далі. У зв’язку з цим пан Домбровскіс заявив, що нова програма макрофінансової допомоги буде підтримувати ключові реформи через узгоджену програму дій, яка з нею пов’язана. “Реформи стосуються таких сфер як управління державними фінансами, управління державними підприємствами, секторальні реформи і соціальна політика”, – зазначив віце-президент ЄК. Він підкреслив, що головний акцент робиться на боротьбу проти корупції, де нова програма передбачає виконання умов, які не були виконані протягом попереднього співробітництва. “Виплати в рамках програм макрофінансової допомоги ЄС також залежать від паралельного виконання програми Міжнародного валютного фонду. Тому дуже важливо позитивно завершити переговори з місією МВФ, які зараз тривають”, – підкреслив пан Домбровскіс.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8063 / 4.45MB / SQL:{query_count}