Утікачі від санкцій

Якщо в 2014 році ЄС наклав персональні обмежувальні заходи на 22 високопосадовців режиму Януковича, то тепер у цьому чорному списку залишилось 13 осіб

Рада ЄС ще на рік, до 6 березня 2019-го, продовжила персональні санкції проти Віктора Януковича та його соратників, колишніх українських високопосадовців, за незаконне привласнення державних коштів України або зловживання службовим становищем (у списку загалом 13 осіб, серед яких син екс-диктатора Олександр Янукович, екс-глава АП Андрій Клюєв, колишні прем’єр Микола Азаров, в.о. прем’єра Сергій Арбузов та ще ряд екс-міністрів – таких як Олександр Захарченко, Дмитро Табачник, генпрокурор Віктор Пшонка, олігарх Сергій Курченко). Відповідне рішення вже оприлюднене на офіційному сайті Ради ЄС, 6 березня вона мало бути опубліковане в Офіційному журналі ЄС.
Продовження європейських санкцій проти представників режиму Януковича та самого екс-диктатора – це, звичайно, добре. Санкції передбачають замороження рахунків колишніх українських високопосадовців у банках ЄС. От тільки щороку той європейський чорний список скорочується… Нагадаємо, що в 2014-ому ці санкції стосувалися 22 осіб. Але в 2015-ому були зняті, зокрема, із колишнього заступника голови АП Андрія Портнова, екс-голів СБУ Олександра Якименка та Ігоря Калініна, сина екс-прем’єра Миколи Азарова  Олексія. У 2016-ому із санкційного списку ЄС виключили екс-міністра охорони здоров’я Раїсу Богатирьову. У 2017-ому до списку вже не потрапив колишній нардеп від “Партії регіонів” Юрій Іванющенко, відомий як Юра Єнакієвський. І от у 2018-ому в Раді ЄС офіційно повідомили, що обмежувальні заходи щодо двох осіб не були розширені. Ще раніше, 28 лютого, стало відомо, що посли ЄС виключили із санкційного списку колишнього міністра юстиції України часів Януковича Олену Лукаш і нардепа-втікача Сергія Клюєва (на фото).

Мінус два

Ось це яскравий показник того, як в Україні після Революції Гідності наші правоохоронні органи розслідують справи проти представників режиму Януковича. Адже зрозуміло, що якщо немає руху по цих справах, то європейці санкції скасовують.
Щодо Олени Лукаш, то в Україні її підозрювали в службовій підробці та заволодінні коштами держбюджету. Але ще в жовтні 2016-го Апеляційний суд Києва задовольнив скаргу Лукаш (мовилося про те, що вона наполягала на незаконності надання нашою Генпрокуратурою даних Раді ЄС щодо її включення до санкційного списку), визнав інформацію ГПУ недостовірною і зобов’язав прокурорів повідомити Раду ЄС про це. Однак ГПУ продовжувала розслідування щодо Лукаш, і наприкінці лютого цього року начальник Управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк в коментарі “Українській правді” заявив, що розслідування завершене, але далі справа не йде, бо не було повідомлення про підозру через позицію керівництва Генпрокуратури.
Щодо Сергія Клюєва, позафракційного нардепа-втікача (брата колишнього глави АП Андрія Клюєва), Горбатюк говорив таке: “У нас у двох кримінальних провадженнях повідомлено про підозру. Тобто це стосується отримання від держави коштів у розмірі 185 мільйонів гривень. Там повідомлено про підозру братам – Андрію та Сергію Клюєвим. Упродовж року ми почали процедуру “заочки” стосовно Андрія Клюєва. Крім того, в другому провадженні стосовно викупу Сергієм Клюєвим Межигір’я повідомлено про підозру за статтею 209 ККУ”.
Цей коментар “Українській правді” прокурор дав уже після того, як стало відомо, що посли ЄС вирішили виключити Сергія Клюєва із санкційного списку. А чому так вирішили? Бо в лютому також з’явилося рішення Суду ЄС, який визнав незаконним продовження санкцій проти Сергія Клюєва з березня 2017-го до березня 2018-го. Тобто це судове рішення стосувалося тієї хвилі обмежувальних заходів, які ще діяли (подібні рішення Суду ЄС були й раніше, але стосувались вони лише тих персональних санкцій, термін дії яких уже сплив до судового розгляду). Це не означало автоматичного зняття санкцій із Сергія Клюєва, Рада ЄС ще могла подати апеляцію, але бачимо, чим усе врешті-решт закінчилося: 6 березня дія обмежувальних заходів щодо нардепа-втікача спливла, і Рада ЄС їх не продовжила.

Хто недопрацював

Повертаючись до рішення Суду ЄС, побачимо ще одну цікаву річ: зазначалося, що Рада ЄС перед попереднім продовженням санкцій додатково не звернулась до української Генпрокуратури і не перевірила обґрунтованість звинувачень проти Сергія Клюєва. “Сергій Клюєв, зокрема, надав Суду ЄС рішення Вищого земельного суду Відня від грудня 2014 року, яким підозри, висунуті українськими правоохоронцями Клюєву-молодшому, названі “недостатньо обґрунтованими”. Крім того, український депутат надав суду лист прокуратури Відня від квітня 2016 року, яким було повідомлено про закриття провадження стосовно нього. Суд ЄС назвав подані факти вагомою підставою для сумнівів у перспективах кримінальної справи в Україні”, – повідомляла “Німецька хвиля”.
До речі, начальник департаменту міжнародно-правового співробітництва ГПУ Євген Пікалов, коли після рішення Суду ЄС щодо Сергія Клюєва прийшов на засідання комітету ВРУ у закордонних справах пояснювати нашим нардепам, чому так вийшло (а парламентський комітет взагалі-то запрошував заступника Генпрокурора Євгена Єніна), усю вину переклав на Раду ЄС. Мовляв, наших прокурорів ніхто додатково нічого не запитував, а вони могли надати всі потрібні додаткові докази. Ось так! На те, що під сумнів поставлені й усі попередні відповіді, які надавала ГПУ Раді ЄС, Пікалов не звертав уваги.
“Водночас, як однозначно випливає з рішення суддів у Люксембургу, першопричиною проблем з утриманням санкцій проти Сергія Клюєва була відсутність конкретики в листах Генеральної прокуратури до Брюсселя. Щороку київські прокурори надсилали листи, які подекуди суперечили один одному і містили вкрай мало інформації про просування слідства за підозрою Клюєва в розкраданні державного майна”, – звертає увагу “Німецька хвиля”.
Що ж, цього року європейські санкції зняті з іще двох осіб, близьких до Віктора Януковича. Уже згаданий прокурор Сергій Горбатюк зауважував, що це, мовляв, не так страшно, бо в Олени Лукаш слідство не знайшло рахунків у ЄС, а щодо Сергія Клюєва, то його рахунки були знайдені в Швейцарії, але ця країна не входить до ЄС. Прокурор запевняв, що ці рахунки були арештовані судом і що рішення про скасування санкцій ніяк не вплине на розслідування в Україні.
Але ми вже не перший рік бачимо, як повільно просуваються розслідування щодо соратників Януковича. Всередині Генпрокуратури є різні думки, відбувається боротьба. За таких реалій ніхто в ЄС не продовжуватиме персональні санкції вічно. А ряд соратників Януковича, які ще залишаються в європейському чорному списку, продовжують судитись у ЄС. До прикладу, Андрій Клюєв, який, без сумніву, прагнутиме повторити “подвиг” брата.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.1472 / 4.42MB / SQL:{query_count}