Голодомор як помста за свободу

У суботу, 25 листопада, Україна та світ ушановуватимуть пам’ять жертв Великого Голоду 1932–1933 років, коли щодня помирало близько 25 тисяч українців

Бурхливе ХХ століття вписане в українську історію не лише двома світовими вій­нами, а й трагічним Голодомором, який радянська влада організувала, щоби покарати наш народ за Українську революцію 1917–1921 років і прагнення незалежності.
У цей період наша батьківщина повернулася на мапу світу, а нова держава задекларувала демократичний лад, дотримання основних прав і свобод людини. З перших днів Українська Народна Республіка протистояла російській інформаційній та військовій агресії. Однак війна більшовиків не завершилася з падінням української державності.

Тема Голодомору в Україні та світі

У 1932–1933 роках більшовики спробували завдати остаточного, на їх думку, удару по окупованій Україні. Так розпочався штучний Голод – злочин сталінського режиму, що, за різними даними, за 17 місяців забрав життя від 4 до 10 мільйонів людей. Жахлива статистика Інституту історії України НАНУ свідчить: навесні 1933-го щохвилини вмирали 17 українців, щогодини – тисяча, щодня – близько 25 тисяч!
Радянська влада застосувала насильницьке вилучення продовольства, боротьбу із заможними селянами (так званими куркулями), блокаду сіл та районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, масові репресії. В селян відбирали паспорти, в колгоспах застосовували примусову працю. Люди не могли сподіватися на недоторканність житла, їх узяли в тісні лещата, обмеживши в культурних і релігійних правах. За прагнення до незалежності українців карали смертю, позбавивши найголовнішого для розвитку людини – їжі і свободи.
У суботу, 25 листопада, о 16.00 відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої українці традиційно запалюватимуть свічки на згадку про загиблих
У листопаді 2006 року Верховна Рада визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу, ухваливши відповідний закон. Щороку в четверту неділю листопада Україна та світ ушановують пам’ять жертв Голодомору. Цього року національні пам’ятні заходи з нагоди 84-их роковин геноциду пройдуть під гаслом “Голодомор – помста за свободу, помста за революцію”, інформує Урядовий портал. У суботу, 25 листопада, о 16.00 відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої українці традиційно запалюватимуть свічки на згадку про загиблих.
Злочини комуністичної системи проти людства засуджують і на міжнародному рівні. В листопаді 2003-го 58-ма сесія Генеральної асамблеї ООН ухвалила “Спільну заяву з нагоди 70-ої річниці Великого голоду 1932–1933 років”, де його визнано національною трагедією українського народу. За ухвалення цього документа проголосували 64 держави-члени ООН, зокрема, Росія.
23 жовтня 2008-го Європарламент визнав Голодомор в Україні злочином проти людства і висловив співчуття українському народу. У квітні 2010-го Парламентська асамблея Ради Європи схвалила резолюцію про вшанування пам’яті загиблих у результаті Голоду 1932–1933 років в Україні та інших республіках колишнього СРСР, засудивши жорстоку політику сталінського режиму. ПАРЄ зазначила, що “найбільше від насильницької колективізації постраждала Україна”.

фото: pravda.com.ua
Голодомор 1932–1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу 16 країн: Австралія, Ватикан, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Португалія, Угорщина і, власне, Україна. Низка країн в офіційних зверненнях засудили його як акт винищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом або вшанували пам’ять його жертв: Андорра, Аргентина, Бразилія, Іспанія, Італія, Словаччина, США, Чехія та Чилі.
На початку листопада 2017-го до Конгресу США внесли проект резолюції про визнання Голодомору геноцидом українського народу. Зі слів посла України в США Валерія Чалого, розгляд резолюції займе декілька місяців і, можливо, навесні 2018-го за неї проголосують в американському Конгресі.
Уряд Великобританії погоджується визнати Голодомор 1932–1933 років геноцидом, якщо буде відповідне судове рішення будь-якого британського суду. Зі слів представника британського МЗС Алістера Бурта, слово “геноцид” – юридичний термін, що окреслює злочин, тому бажано встановити його в результаті судового процесу. Водночас британські парламентарі вважають, що Росія, яка проголосила себе спадкоємицею СРСР, повинна визнати відповідальність за злочини щодо українців. Про це сказано в заяві посольства України у Великобританії.
На тому, що Голодомор – це акт геноциду, наголошує також американська журналістка й історик, лауреат Пулітцерівської премії Ен Еплбом, котра презентувала цього тижня в Києві свою книгу про Голодомор “Червоний голод. Війна Сталіна з Україною”. Поява цього видання зумовила додаткову увагу до української історії, зокрема, до злочинів сталінського режиму.
“Восени 1932 року Сталін зумисне вирішив використати кризу сільського господарства для розправи з національним рухом в Україні та зміцнення своєї диктатури. Він сприймав Україну інакше, ніж інші республіки СРСР. Україна в його розумінні була єдиною з Росією, а значить – особливою проблемою для радянського керівництва. Він розумів, якщо українці не приймуть ідеї комунізму, це безпосередньо вплине на Москву. Тому Сталіну важливо було просунути більшовицьку революцію до Харкова та Києва і максимально придушити Голодомором спротив українців”, – зазначила Еплбом. На її думку, військові дії на Донбасі спричинені наслідками Голодомору та подальшої русифікації України.

джерело: memory.gov.ua

Що думають українці?

Сьогодні 77% українців вважають Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. 13% не погоджуються з таким твердженням, 11% не визначилися, – свідчать результати нещодавнього опитування Соціологічної групи “Рейтинг”. Соціологи зазначають: кількість тих, хто визнає Голодомор геноцидом, збільшилася у порівнянні з минулим роком на 5%, але дещо менша у порівнянні з 2015-им, коли цей показник становив 80%.
Цю думку поділяє переважна більшість жителів західних регіонів України – 91% (що цікаво: Голодомор лише частково торкнувся цих територій, адже в той час більшість із них були під владою Польщі), 84% опитаних центральних, дві третини південних (65%) та понад половина східних (56%) областей. Мешканці сіл більше згодні з тезою про Голодомор-геноцид, аніж мешканці міст (79% проти 76%).
У віковому розрізі кількість тих, хто вважає Голодомор геноцидом, коливається від 72% до 80% у різних категоріях (найбільше серед людей середнього віку). Водночас простежується різниця у кількості противників цієї тези у вікових групах: чим старші опитані, тим їх більше. В контексті рівня освіти, чисельність тих, хто погоджується, що Голодомор – це геноцид, коливається від 74% до 79% у різних категоріях.
Загалом методом формалізованого інтерв’ю з 20 до 29 вересня 2017-го опитано 2 тисячі українців віком від 18 років. Помилка репрезентативності дослідження – не більше 2,2%.
Попри страшні наслідки Голодомору, тоталітарному режиму не вдалося зламати Україну
На думку заступника голови Українського інституту національної пам’яті Володимира Тиліщака, Голодомор – це не лише трагедія, яка забрала мільйони людських життів, а й “соціальна інженерія, метою якої було змінити ментальність та ідентичність десятків мільйонів людей, злочин геноциду, здійснений тоталітарним комуністичним режимом із метою знищення частини української національної групи”. Історик наголосив, що попри страшні наслідки Голодомору, тоталітарному режиму не вдалося зламати Україну.
“Мусимо не забувати про небезпеку пропаганди, будь-який геноцид розпочинається з пропаганди ненависті. Крім того, пам’ятаймо про відповідальність за злочинні накази. Кожен робить вибір – залишатися людиною чи стати гвинтиком системи або бездумною піщинкою натовпу. Запобіжником неповторення злочину людиновбивства є людяність”, – зазначив Володимир Тиліщак цього тижня у лекції військово­службовцям бригади швидкого реагування Нацгвардії України в Гостомелі.

Свідки страшного Голоду

У Львові людям, які пережили Голодомор 1932 –1933 років, виплатять одноразову матеріальну допомогу в розмірі тисячі гривень.
“Допомогу в розмірі тисячі гривень отримають 123 мешканці, які зареєстровані у Львові та перебувають на обліку у відділах соціального захисту нашого міста”, – повідомляє прес-служба Львівської міської ради. Таку виплату в місті Лева здійснювали і раніше. Торік вона становила 300 гривень.

“Усвідомлення і переосмислення Голодомору зробило українців сильнішими”

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті, – про вплив Голодомору на сучасне українське суспільство і важливість популяризації історії України у світі

– Володимире Михайловичу, скажіть, будь ласка, наскільки українське суспільство усвідомлює Голодомор 1932–1933 років?
– Голодомор – один із найбільш масштабних злочинів комуністичного режиму проти українців. Таким чином радянська влада намагалася зламати український національний рух, щоби він не заважав побудові тоталітарного суспільства і радянської імперії.
Це одна з чи не найкраще вивчених тем нашої історії. Опубліковано значну кількість документів, наукових досліджень (варто згадати роботи істориків Станіслава Кульчицького та Юрія Шаповала, “Жнива скорботи” Роберта Конквеста), спогадів, документальних фільмів. Результати останнього цьогорічного соціального опитування свідчать, що більшість українців вважають Голодомор геноцидом, учиненим проти української нації. Ця історична тема найбільше об’єднує нас в оцінці минулого.
– Чому світ не поспішає визнавати Голодомор геноцидом? Що необхідно, аби пришвидшити цей процес?
– Наразі Голодомор 1932–1933 років геноцидом визнали 16 країн світу. Так, це невелика кількість, адже якщо в Україні поширено чимало інформації на цю тему, то за кордоном про трагедію українців знають значно менше. Цього року Португалія стала першою країною, парламент якої схвалив постанову про визнання Голодомору геноцидом після того, як у грудні 2016-го Верховна Рада закликала до такого кроку демократичні держави. Попри заяви, цього не зробили ще США. У Великобританії лише зараз розпочинаються дискусії щодо цього питання.
На жаль, українська історія маловідома світові. Це наслідок того, що тривалий час українці не звертали увагу на власне минуле, натомість про нього світовій спільноті викривлено розповідали наші сусіди. Але це тимчасові проблеми, які ми мусимо пережити і зміцнити стосунки із сусідніми країнами, щоби вони ставилися до нас, як до рівноправних партнерів.
Нашій державі важливо відновити зусилля щодо висвітлення теми Голодомору в світі, які, на жаль, були зупинені злочинною владою Януковича. Держава і суспільство повинні розповідати про трагічні сторінки нашої історії, створити повноцінний музей Голодомору, який є в планах.
Цього року вийшла друком одна з найцікавіших робіт на тему Голодомору, варта уваги, – унікальна книжка Ен Еплбом “Червоний голод. Сталінська війна в Україні”, яка ще не перекладена українською мовою. Її поява стала помітною подією, що обговорюють провідні англомовні медіа. Вона пояснює світові тему Голодомору, зокрема, наміри Сталіна щодо української нації.
Цього року стартує кампанія “Україна пам’ятає – світ визнає”, що триватиме і впродовж 2018-го, коли відзначатимемо 85-ту річницю трагедії Голодомору. В цьому контексті співпрацюватимемо з українським Міністерством закордонних справ, Світовим конгресом українців. Поширюватимемо інформацію у світі, щоби принаймні ще декілька країн визнали Голодомор геноцидом.
Український інститут національної пам’яті підготував фільм про ці події, зорієнтований на закордонного глядача, готуємо його переклад різними мовами. Запрошуватимемо істориків до дискусій.
– Голодомор зламав чи, навпаки, зміцнив українську націю?
– Втрату декількох мільйонів людей національна спільнота України відчуватиме впродовж багатьох років. Це трагедія, від якої постраждали всі, насамперед носії самобутньої селянської культури. Її наслідки досі відчутні. Радянська влада намагалася остаточно зламати опір українців. Можливо, у 1930-их роках їй це вдалося, але впродовж наступних десятиліть Україна вистояла, відновила свою Незалежність і зараз поступово зводиться з колін.
Довгий час тема Голодомору замовчувалася, що послаблювало українську націю. Ми стаємо сильнішими, коли переживаємо ті трагічні події і говоримо про них. Якщо пережили великий голод, то зможемо пережити теперішні проблеми. Українці усвідомлюють і переосмислюють Голодомор, поступово з’являється його розуміння. Голодомор – це помста радянської влади Україні за її свободолюбність, за спробу створити Українську державу.
Вочевидь, Голодомор виник унаслідок того, що ми втратили свою державу. Це пояснює, чому сьогодні українці самовіддано готові захищати Україну, попри шалений тиск сусіда-агресора. Отже, ми подолали систему, яка намагалася знищити нас як націю.
Розмовляв
Андрій Омельницький
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7665 / 4.49MB / SQL:{query_count}