Угорський мовний шантаж

У відповідь на Закон України “Про освіту” Угорщина погрожує блокувати будь-яке зближення нашої країни з Євросоюзом

фото: slovoidilo.ua
Президент Петро Порошенко підписав Закон “Про освіту”, що запускає повномасштабну освітню реформу в Україні. Ще після ухвалення в парламенті документ гостро розкритикували уряди Угорщини, Румунії, Болгарії, Польщі, Молдови, Греції та Росії, громадяни яких проживають у нашій країні.
Яблуком розбрату стала стаття про мову освіти – державну. Згідно з новим законом, у закладах дошкільного і початкового рівнів (1 – 4 класи) викладання мовою нацменшин зберігається, водночас наголос робитиметься на оволодінні українською мовою. А з 5-го класу представники нацменшин учитимуться українською, а свою мову зможуть вивчати як окрему дисципліну.
Однак Києву закидають не просто звуження прав нацменшин, а наступ на їхню ідентичність та культуру, спроби українізації та асиміляції. Через ухвалений Верховною Радою Закон “Про освіту” президент Румунії Клаус Йоханніс навіть скасував свій візит в Україну. Найжорсткішу позицію в цьому питанні займає Угорщина. Наш західний сусід поскаржився на документ ОБСЄ, ЄС та ООН, а тепер офіційний Будапешт обіцяє блокувати всі кроки зі зближення України та ЄС у рамках програми “Східне партнерство” й ініціативи, що сприятимуть євроінтеграції України. Водночас угорські дипломати запевняють, що їхня країна голосуватиме за продовження економічних санкцій проти Росії.
“Порошенко декларував прагнення України бути ближче до Європи, але рішення підписати Закон “Про освіту” є далеким від Європи, адже зроблено величезний крок у зворотному напрямку. Сором і розчарування, що український Президент підписав цей документ. Угорщина блокуватиме і накладатиме вето на будь-які кроки, які можуть бути подальшим прогресом у процесі євроінтеграції України. Ми гарантуємо, що це боляче вдарить по майбутньому України”, – пригрозив очільник МЗС Угорщини Петер Сіярто.
Для вирішення ситуації міністр освіти і науки України Лілія Гриневич 19 жовтня планує зустрітися зі своїм угорським колегою. Вона, зокрема, зазначила: “Сьогодні, на жаль, представники нацменшин, здобуваючи шкільну освіту в Україні, не знають державної мови, що не дає їм можливості вступати до вишів, улаштовуватися на державну службу. Ми не плануємо закривати школи з мовою викладання нац­меншин – лише хочемо розширити в них викладання українською мовою. Для корінних народів збережене право вивчати всі предмети мовою нацменшин, адже ми усвідомлюємо, що немає іншої країни-носія їхньої мови”.
Українське МЗС провело консультації з послами Угорщини та Румунії, роз’яснивши особливості імплементації мовних статей нового закону, але все намарне.
На думку голови Міжнародного центру перспективних досліджень Василя Філіпчука, Закон “Про освіту” – радше привід, аніж причина такого рішення. “Напруга з Угорщиною, Польщею та Румунією назрівали довгий період. Потрібен був лише привід, щоб ми побачили трансформацію цієї напруги в щось інше”, – зазначив експерт у коментарі Громадському радіо.
“Львівська Пошта” вже писала про приховані апетити Угорщини щодо Закарпаття, де проживає чимало угорців, і намагання офіційного Будапешта легально стати господарем цього українського регіону. Сепаратистські настрої Угорщини підживлює Кремль, роздмухуючи істерію про “тотальну українізацію”, адже Росії вигідне будь-яке розхитування ситуації всередині України. Тож не дивно, що російський та угорський парламенти паралельно атакують український закон про освіту.
Водночас, зі слів експертів, спекулюючи на питанні мови нацменшин, угорські політики намагаються здобути підтримку електорату, зокрема закордонного, на парламентських виборах у квітні 2018-го.
Але в жодному разі Україна не повинна відмовлятися від своїх рішень. Києву необхідно відстояти власну позицію щодо освітнього закону в діалозі з Будапештом і не дати Москві використати конфлікт на мовному ґрунті, аби розсварити нас із західними сусідами. Якщо українська влада це зробить, то і з іншими стурбованими цим питанням країнами проблем, вочевидь, не буде.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9546 / 4.37MB / SQL:{query_count}