Основні меседжі ґаранта

“Львівська Пошта” вибрала ключові повідомлення послання Президента України

фото: president.gov.ua
Про російську агресію. Поки що немає жодних ознак, що Москва готова відступити з Донбасу чи піти з Криму. А от доказів її підготовки до наступальної війни континентального масштабу дедалі більше. Як от, наприклад, російсько-білоруські навчання “Захід–2017”. Хоча доречніше їх назвати “Антизахід”. Під виглядом стратегічних командно-штабних навчань не виключається створення нових ударних угрупувань російських військ для вторгнення на територію України. 7 тисяч платформ із солдатами і технікою наблизилися та наближаються до наших кордонів. І немає жодних гарантій, що після завершення маневрів це все повернеться в Росію. Очевидно, Кремль перевіряє, наскільки готові до великої війни з Заходом не лише російські збройні сили, але і вся Російська держава.

Про реінтеграціюДонбасу. Завершується робота над законопроектом про особливості державної політики з відновлення державного суверенітету України над окупованою територією Донецької та Луганської областей. Найближчим часом він буде оприлюднений та винесений на обговорення в Україні і серед наших партнерів. Українська громадськість матиме можливість повністю і ретельно його обговорювати.

Про міжнародних миротворців. Ми виступаємо за розгортання повноцінної миротворчої місії ООН на всьому Донбасі. Вона повинна мати на меті не консервацію російської окупації, не легалізацію російської присутності, а забезпечення тривалого миру в окремих районах Донецької і Луганської областей та повне відновлення територіальної цілісності нашої держави. Майбутня місія ООН повинна бути розміщена на всій окупованій території, включаючи ділянку українсько-російського кордону. Жодного узгодження з російськими бойовиками параметрів майбутньої участі місії ООН не може бути.

Про Мінські домовленості. Мінські домовленості не ідеальні. Вони ухвалювалися в дуже складних для України військово-політичних умовах і не принесли сталого миру. Але залишається беззаперечним факт: саме завдяки Мінським домовленостям ми суттєво знизили рівень бойових дій та відповідно людських утрат на Донбасі. Завдяки Мінським домовленостям нам удалося зберегти дієвий механізм міжнародних санкцій проти російського агресора. Головна причина відсутності прогресу у вирішенні ситуації на Донбасі – повний брак політичної волі у Кремля виконувати власні зобов’язання. Але, незважаючи на це, ми разом з усім світом повинні продовжувати тиск на агресора з метою примусити його до миру шляхом виконання “Мінська” та пропорційно підвищувати ціну за невиконання взятих зобов’язань.

Про Крим. Чи можемо ми відбити Кримський півострів у Росії силою? Реально – ні. Чи піде вона звідти сама? На жаль, ні. Але ми можемо створити умови, коли Крим стане для Москви непідйомним тягарем. Так злодій іноді викидає вкрадене, коли воно починає йому пекти. Ми маємо створити всі умови, щоб йому запекло.

Про українське військо. Торік я прийняв дуже непросте, небезпечне, але правильне рішення про відхід від мобілізації і повний перехід на контрактну армію. Основу нашого війська зараз складають військовослужбовці, які добровільно пішли в армію за контрактом. Наступного року ми підвищуватимемо грошові виплати для них залежно від ступеня ризику та складності бойових завдань.

Про референдум щодо членства в НАТО та ЄС. Разом із північно­атлантичними партнерами ми спільно розбудовуємо українську армію відповідно до стандартів НАТО, яких вона здебільшого має досягнути вже на кінець 2020 року. Я впевнений: саме армія стане першою державною інституцією, яка відповідатиме критеріям членства в Альянсі. Без формального схвалення плану дій щодо членства, ми, тим не менше, виконуємо його в односторонньому порядку. Опитування громадської думки показують, що більшість українців підтримують і вступ до Євросоюзу, і приєднання до НАТО. Я не виключаю, що в належний час ініціюю відповідний референдум, щоби продемонструвати волю українського народу – всім, і нашим друзям, і агресивному сусідові.

Про Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Перше, що ми зараз маємо зробити, – в повному обсязі виконати Угоду про асоціацію з ЄС. Але, наголошую, цим не можна обмежуватися, і нові кроки слід планувати вже зараз. У липні на саміті Україна – ЄС українська сторона внесла на розгляд керівництва Євросоюзу нові ініціативи щодо нашого бачення стратегічного довгострокового співробітництва. Це – асоціація із Шенгенською зоною, приєднання до Митного союзу ЄС, Енергетичного союзу ЄС, вступ в дію Спільного авіаційного простору та Єдиного цифрового ринку. Реалізація цих ініціатив фактично перетворить східні кордони України на східні кордони Євросоюзу ще до того, як ми де-юре приєднаємося до ЄС.

Про безвізовий режим. Запровадження безвізових поїздок – наразі головний підсумок трирічної нашої спільної реформаторської роботи, роботи всіх гілок влади і суспільства. Чому це так важливо? Треба зрозуміти, що воно стало можливим унаслідок виконання майже 150 пунктів Плану з візової лібералізації. Європа має бути привнесена в Україну. І все в Україні має бути приведене у відповідність європейським стандартам, зокрема, рівень матеріального благополуччя громадян. Українець має відчувати Європу, навіть якщо він не покидає меж своєї країни. Неймовірно багато ще треба зробити для досягнення цієї цілі. Важко змінювати ситуацію в країні, але найважче – змінюватися самим.

Про реформи в Україні. В історії бували випадки, коли відсутність реформ консервувала відсталість країни. Є ще гірша перспектива: без завершення реформ ми маємо ризик утратити державність, і нас просто не стане. Ми повинні дати друге дихання боротьбі з корупцією, економічному перетворенню та прибрати підґрунтя для розмов про нібито відкочування реформ.

Про економічну ситуацію в Україні. Кожна копійка, яку Україна отримала від МВФ, дбайливо зберігається в золотовалютних резервах держави. Сьогодні вони перевищують 18 мільярдів доларів. Станом на лютий 2015-го резерви скоротилися до 5 мільярдів доларів. За ці трохи більше ніж два роки ми поповнили державну скарбницю на понад 13 мільярдів гривень. До того ж курс гривні після карколомного падіння в 2014 – 2015 роках залишається відносно незмінним уже впродовж майже двох років. Збільшення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень повністю себе виправдало зростанням показників легальної зарплати і збільшенням надходжень до Пенсійного фонду на додаткових 11 мільярдів гривень.

Про конституційну реформу. Чинна модель Конституції України не ідеальна. Час від часу до мене приходять із пропозиціями щось змінити: повернути президенту обсяг повноважень із Конституції 1996 року або, навпаки, перетворити президента на церемоніймейстера. Але я ніколи не погоджуся з пропозицією забрати в людей право обирати президента і передати це право парламенту. Наголошую, що обсяг повноважень глави держави також має бути достатнім для ефективного виконання функцій головнокомандувача.

Про земельну реформу. Я не збираюся видавлювати з Верховної Ради земельну реформу. Але прошу ухвалити – хоча би в умі і серці – політичне рішення на її користь. Прийняти закони, які щонайменше ліквідують фобії, наявні на цю тему в суспільстві і серед народних депутатів. Які врахують усі застереження, виставлять усі запобіжники, встановлять мінімальну ціну, зроблять прозору позицію в реєстрі для реєстрації – але дадуть свободу українському селянину і захистять його. Земельний ринок і приватизація є найшвидшими, найнадійнішими способами залучити в Україну гідний обсяг інвестицій. В нас є можливість продавати активи відкрито, конкурентно, за новими прозорими і зрозумілими правилами на основі нового закону, наповнення якого у ваших руках.

Про податкову систему. Хоча би при підготовці держбюджету 2018 року пропоную утриматися від чергових пропозицій скасувати або вихолостити єдиний податок. У мене прохання – треба дати хоч трохи людям, які називаються середнім класом, попрацювати в режимі кількарічного планування. А то вже стало традицією, що доля малого бізнесу в новому році стає відомою лише за декілька навіть не місяців чи тижнів, а годин до святкового привітання Президента.

Про енергетичну незалежність України. У листопаді виповнюється два роки, як ми не купуємо газ у Росії. Це свідчить лише про одне – епоха газового шантажу безповоротно залишилася в минулому. Ми очікуємо рішення Стокгольмського арбітражу за позовом “Нафтогазу” до “Газпрому” з питань транзиту. У зв’язку з тим, що контракт завершується у 2019 році, наше завдання за допомогою Євросоюзу добитися революційної зміни в організації транзиту. Щоб російський газ європейці купували не на західному, а східному кордоні України. Щоб наша держава надавала якісні транзитні послуги не Росії, а Євросоюзу.

Про е-декларування для громадських активістів. У липні я вніс до Верховної Ради як невідкладний законопроект про скасування електронного декларування для громадських активістів. Прошу підтримати його, щоби справа не виглядала, нібито президент хороший, а депутати не дуже.

Про вибори і ЦВК. Моя позиція незмінна: парламентські та президентські вибори мають бути проведені винятково у визначений Конституцією термін. Це необхідно абсолютно для того, щоб забезпечити вільну, прозору, конкурентну та чесну виборчу кампанію. До неї треба готуватися вже сьогодні. Очевидно, внесення кардинальних змін до Конституції вже майже у виборчому циклі навряд чи буде позитивно сприйняте суспільством. Наближення планових голосувань за президента та Верховну Раду робить іще більш нераціональною ідею дочасних виборів. Прошу, шановні депутати, впродовж найближчих тижнів, може, навіть днів завершити консультації і подати мені пропозиції щодо кандидатур нових членів Центральної виборчої комісії.

Про депутатську недоторканність. Закликаю вас внести й узгодити нарешті зміни до Конституції, які скасовують депутатську недоторканність. Щоби полегшити прийняття цього рішення, щоб ви не мали відчуття, що воно якимось чином спрямоване проти вас, я маю дуже просту пропозицію. Давайте ухвалимо це рішення із введенням його в дію 1 січня 2020 року для депутатів уже нової Верховної Ради.

Про антикорупційний суд. Невідкладним є питання створення спеціального антикорупційного судового органу. Він має бути сформований на конкурсній основі із суддів із бездоганною репутацією, бути залежним лише від закону, але вільним від будь-яких сторонніх впливів. Я підтримую ідею і прошу уряд найсерйознішим чином її опрацювати – замовити поважній міжнародній структурі незалежний аудит української антикорупційної політики за останні три роки. Оцінити її вплив на зменшення корупційних потоків і перекриття різноманітних схем, що процвітали десятиліттями, але були зруйновані за останні роки.

Про вплив держави на церкву. Україна має право на помісну церкву, яке треба захистити. Очікування нами визнання української автокефалії Вселенським патріархом жодним чином не передбачатиме ні появи державної церкви, ні заборони діяльності в Україні інших православних конфесій. Українська держава віддалена від церкви, але вона не може пасивно споглядати як інші держави та інші державні органи використовують залежні від них церковні інституції для досягнення своїх геополітичних цілей. Окремо хочу наголосити: я не підпишу законопроект, який пропонує погоджувати кандидатури єпископів та священиків державними органами. Це не справа держави. Інші законодавчі ініціативи готовий обговорювати.

Про статус української мови. На черзі – проект, який гарантує українській мові повноправну присутність у сфері послуг. Він має встановити баланс між державною мовою і принципом “правда завжди на боці клієнта”. Дбаючи про українську, яку імперія століттями намагалася знищити, ми як європейська держава залишаємо широкий простір для культурного та інформаційного продукту кримськотатарською, російською та іншими мовами. А у сферу приватного мовного спілкування держава взагалі не втручається і втручатися ніколи не буде.

Про блокування російських соц­мереж. Російські соціальні мережі, на жаль, були і залишаються інструментами спецоперацій російських спецслужб у неоголошеній війні проти України. Тому будемо і далі пильно стежити і скорочувати їх присутність.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7077 / 4.49MB / SQL:{query_count}