Українська освіта: втеча з минулого

Парламентарі дали старт повномасштабній освітній реформі, яка має наблизити нашу країну до європейських стандартів

фото: umoloda.kiev.ua
У Верховній Раді стартував новий політичний сезон. Парламентарі вирішили насамперед узятися за те, що не завершили влітку: медичну, пенсійну, судову реформи та зміни роботи парламенту. Також депутати планують зробити запізнілі кадрові призначення нових членів ЦВК, Рахункової палати, уповноваженого з прав людини та суддів Конституційного Суду. Водночас у Раді чекають проекту закону про реінтеграцію Донбасу.
Зі слів секретаря РНБО Олександра Турчинова, його зареєструють найближчим часом. Перше осіннє сесійне засідання, на яке зареєструвалися 375 парламентарів, відвідали прем’єр-міністр Володимир Гройсман, члени уряду, представники судової влади, правоохоронних органів та іноземних дипломатичних представництв.
Закон «Про освіту» зміцнює і розширює вивчення української мови в школах
Загалом упродовж цієї сесії депутати запланували 10 тижнів працювати в пленарному режимі, по 6 тижнів – у комітетах і округах. Після літніх канікул народні обранці насамперед розглянули освітню реформу, оскільки вона найменш суперечлива. Однак без дискусій не обійшлося. Тривалий час парламентарі не могли дійти компромісу щодо мовного питання в Законі України “Про освіту”. Майже всі поправки, на яких наполягали нардепи, зокрема щодо фінансування профтехосвіти з держбюджету, безоплатного харчування і забезпечення учнів посібниками, провалені. В результаті тривалих обговорень закон ухвалили 255 голосами із 359-ти.

Повернення “дванадцятирічки”

“Перезавантаження” української освіти, яка застрягла в радянському минулому з його залізними методами формування особистості, фабричним принципом “усі мають бути однакові” і безглуздим підходом, коли дітей змушували заучувати велику кількість інформації, не пояснюючи, як нею користуватися і навіщо вона взагалі потрібна, назріло давно.
Загалом Закон України “Про освіту” покликаний гарантувати перехід до європейської моделі, розширити автономію шкіл і забезпечити фінансову прозорість. Документом установлено, що навчання учнів за 12-річною програмою для початкової освіти (4 роки) розпочнеться з 1 вересня 2018-го; для базової середньої (5 років) – з 1 вересня 2022-го; для профільної середньої (3 роки) – з 1 вересня 2027-го.
При цьому діти не втратять рік, адже навчання на бакалавра для більшості спеціальностей скорочується до 3 років. Передбачається, що трирічна профільна середня освіта готуватиме школярів до майбутньої професії. Учні отримуватимуть насамперед уміння застосовувати знання на практиці. Щоправда, жодні кількісні зміни в освіті нічого не варті без якісних. Тому аби справді покращити становище освіти в Україні, необхідно насамперед мотивувати дітей учитися, зробити навчальний процес легким і цікавим.

Українська мова в пріоритеті

Закон “Про освіту” зміцнює і розширює вивчення української мови в школах. Він, зокрема, передбачає: мовою освітнього процесу в Україні є державна мова. Водночас представникам корінних народів і нацменшин гарантується право на навчання рідною мовою. Разом із цим кількість предметів, які викладатимуть українською, повинна поступово збільшуватися.
Документ закладає нову систему мотивації та підвищення кваліфікації вчителів, зокрема добровільну сертифікацію – перевірку педагогів на володіння предметом, навики спілкування з дітьми та використання сучасних методик навчання. За успішне проходження сертифікації освітянам передбачили 20% надбавки до зарплати. Водночас учителі зможуть самостійно розробляти програми і обирати місце та форми підвищення власної кваліфікації. Зараз уряд закладає в проект Держбюджету-2018 поступове підвищення зарплатні педагогам на 25%.
Навчання учнів за 12-річною програмою для початкової освіти (4 роки) розпочнеться з 1 вересня 2018-го; для базової середньої (5 років) – з 1 вересня 2022-го; для профільної середньої (3 роки) – з 1 вересня 2027-го
Згідно з документом, директорів шкіл, котрі зможуть самостійно призначати своїх заступників і педагогічний склад, обиратимуть за конкурсом (щонайбільше на дві 6-річні каденції). Це має забезпечити прилив молодих і прогресивних освітніх кадрів на керівні посади. Кожен навчальний заклад муситиме оприлюднювати інформацію про надходження коштів та їх використання. Відповідно батьки бачитимуть, скільки і на що держава витрачає гроші, та контролюватимуть використання своїх благодійних внесків.
Зі слів міністра освіти і науки України Лілії Гриневич, для фінансування освітньої реформи з держбюджету наступного року знадобляться 3 мільярди гривень, які потрібні насамперед для підвищення зарплат учителям і підвищення кваліфікації педагогів.

Попереду щоденна сізіфова праця

Робота над Законом України “Про освіту” тривала три роки. Член колегії українського Міністерства освіти і науки Сергій Горбачов назвав його стратегічним рухом у правильному напрямку, компромісом, балансом наразі актуальних різноманітних думок та інтересів, тому й не дивно, що він став предметом гострих дискусій.
Викладач Українського католицького університету Юрій Підлісний у розмові з “Львівською Поштою” зазначив, що запровадження 12-річного навчання дає можливість функціонування трирічної профільної школи, де діти фактично готуватимуться до вибору майбутньої професії. “Їх не мучитимуть вивченням усіх предметів, адже можна буде обирати дисципліни відповідно до своїх здібностей. Ще одним позитивним кроком є розширення автономії середньої школи в розумних межах, що дозволить зробити навчальний процес гнучкішим. А підвищення зарплат учителям насамперед стимулюватиме випускників педагогічних вишів іти працювати в школу”. Однак не всі поділяють позитив від ухвалення Закону України “Про освіту””, – каже Юрій Підлісний.
Загалом освітні новації покликані гарантувати перехід до європейської моделі, розширити автономію шкіл і забезпечити фінансову прозорість
Своєю чергою, директор “Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти” Віктор Громовий вважає, що Закон України “Про освіту” лише надає певні можливості освітній спільноті використовувати ті чи ті інструменти для запуску процесу реформування освіти знизу, а для повноцінної реформи необхідно ще багато що зробити.
Не надто впадати у ейфорію радить екс-очільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук, зазначаючи, що, “окрім прийняття закону, ще потрібна щоденна сізіфова праця, спрямована на його імплементацію”.
“Закон про освіту прийняли. Ті, що його підготували, дуже з того радіють. Я їх розумію, але час покаже, на чиєму боці правда – їх чи їхніх опонентів. Чомусь назвали це реформою освіти. В кращому випадку це вдосконалення або модернізація організації навчального процесу в середній школі. А за якою програмою буде вестися навчання всі 12 років? Нова програма навчання і підручники написані? Я не проти реформи в освіті і реформ узагалі, просто враження таке, що системного розуміння, для чого їх роблять, немає”, – зазначив на своїй Facebook-сторінці директор “Агентства моделювання ситуацій”, політолог Віталій Бала.
Звичайно, за рік ще нічого суттєво не зміниться, але те, що парламент нарешті запустив освітню реформу, вже вселяє надію. Тепер головне розумно розвинути запропоновані зміни.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.2477 / 4.43MB / SQL:{query_count}