А судді хто?

Громадські активісти заявляють, що Верховний Суд України не оновиться: зі 120 переможців конкурсу на посади – 94 судді зі старої судової системи

джерело: vkksu.gov.ua
Про те, що українська судова гілка влади потребує оновлення, говорити зайве. Торік наприкінці вересня набули чинності законодавчі ініціативи, які дали старт повномасштабній судовій реформі. Одразу після цього Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) оголосила конкурс до нового Верховного Суду України (ВСУ).

У Верховному Суді – судді, адвокати та науковці

В листопаді 2016-го близько півтори тисячі охочих подали заявки для участі в конкурсі, з яких безпосередньо до кваліфікаційного опитування допустили 653 претендентів. Уперше на посаду судді найвищої судової установи претендували не лише служителі Феміди, а й науковці-правники та адвокати, які спочатку становили третину всіх конкурсантів. До слова, поки що чинний голова Верховного Cуду Ярослав Романюк в останній момент знявся з конкурсу, не назвавши причини такого рішення.
Минулого тижня ВККС затвердила 120 переможців із 320 відібраних крізь сито кваліфікації кандидатів. Тепер кваліфікаційна комісія спрямує до Вищої ради правосуддя рекомендації про їх призначення суддями відповідних касаційних судів у складі ВСУ – адміністративного, господарського, кримінального та цивільного (по 30 суддів у кожному), яка має подати Президентові України для підписання остаточні списки суддів найвищої судової інстанції.
Оцінювання кандидатур відбувалося спільно з Громадською радою доброчесності (ГРД), сформованою авторитетними громадськими організаціями. Зазначається, що до 62,7% кандидатів до Верховного Суду України не було жодних претензій щодо професійної етики та доброчесності, 7,1% під час співбесід не підтвердили здатність здійснювати правосуддя у ВСУ – 23 судді, 3 адвокати та науковець, інформує прес-служба ВККС.
Зі слів голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергія Козьякова, серед переможців конкурсу є професори та викладачі вищих навчальних закладів, суддя-доброволець, який боронив Донецький аеропорт, правозахисники з досвідом роботи в Європейському суді з прав людини, адвокати, котрі отримали освіту в провідних міжнародних університетах, і лише 5 судочинців ВСУ.
“Конкурс до нового Верховного Суду – безпрецедентна за масштабністю і прозорістю подія, реальний результат судової реформи в Україні. Це найкращий склад Верховного Суду за останні 25 років. Переможцями стали 16 науковців, 9 адвокатів та 4 кандидати із сукупним стажем. У Португалії, наприклад, передбачено квоту 10% для категорії “не судді” у складі ВСУ. Ми у 2,5 рази перевищимо цей показник”, – наголосив Сергій Козьяков. На думку секретаря кваліфікаційної палати ВККС Станіслава Щотки, це люди з бездоганною репутацією та серйозним професійним досвідом. Вони мають стати обличчям українського правосуддя і принести у ВСУ свій досвід, доброчесність, бачення, як працювати ефективно.
На новий Верховний Суд покладаються великі надії. Він має не лише замінити три вищі спеціалізовані суди, а й через виконання касаційних повноважень утвердити високі стандарти правосуддя для всієї вітчизняної системи судочинства. Саме діяльність ВСУ є найвагомішим показником ефективності судової реформи. І тут можна було би говорити про перші серйозні результати, однак уже зараз експерти і громадські активісти наголошують на її можливому провалі.

Недоброчесні судді

Зокрема, за інформацією Центру протидії корупції, руху “Чесно: фільтруй суд” і проекту Всеукраїнського об’єднання “Автомайдан” ProSud, за результатами конкурсу до складу нового Верховного Суду потраплять 80% колишніх судочинців зі сумнівною репутацією, до того ж, деякі з них фігурували у журналістських розслідуваннях програми “Схеми. Корупція в деталях”, що організовує Радіо Свобода спільно з телеканалом “UА:Перший”. За результатами аналізу цих організацій, найбільше чинних або колишніх суддів (по 83%) буде у касаційних цивільному, адміністративному та кримінальному судах ВСУ, тобто по 25 із 30 служителів Феміди в кожній із цих колегій – представники старої судової системи. Найбільше нових людей – адвокатів та науковців – розглядатимуть справи у касаційному господарському суді (37% – 12 із 30 кандидатів є людьми з-поза суддівської системи).
Активісти обурені, адже, на їхню думку, чверть відібраних Вищою кваліфікаційною комісією кандидатів до чотирьох касаційних судів ВСУ мають негативний висновок Громадської ради доброчесності. Звідси випливає, що кожен четвертий майбутній суддя українського Верхов­ного Суду порушував права людини, або ухвалював політично вмотивовані рішення на догоду владі, або не може пояснити власні статки.
Повідомляється, що найбільше переможців із негативним висновком ГРД потраплять до касаційного адміністративного суду ВСУ – 9 із 30 кандидатів, рекомендованих комісією. Саме в цьому суді ухвалюватимуться фінальні рішення у справах, де українці оскаржуватимуть дії чи бездіяльність усіх інститутів влади, запевняють активісти. В касаційному кримінальному суді ВСУ, колегії якого ухвалюватимуть остаточні рішення та переглядатимуть справи Національного антикорупційного бюро України, 6 – із незадовільними висновками ГРД. До касаційних господарського та цивільного судів у складі ВСУ проходять, відповідно, 8 та 7 кандидатів із порушеннями професійної етики і доброчесності.
Шанси на порятунок ситуації є. Активісти закликають Вищу раду правосуддя не вносити Президенту подання про призначення суддів із негативним висновком ГРД, оскільки це негативно вплине на рівень довіри суспільства до судової влади. До речі, Громадська рада доброчесності хоче зустрітися з Петром Порошенком, щоб пояснити йому небезпеку проходження до ВСУ нечесних суддів, пишуть Українські новини. Керівництво ради визнає, що глава держави не має безпосереднього впливу на судову гілку влади, але є гарантом Конституції, тому зобов’язаний забезпечувати право громадян на справедливий суд. “Саме Президент нестиме відповідальність, якщо в новому Верховному Суді опиняться непорядні судді”, – заявила член ГРД Наталія Соколенко.
Але, схоже, жодних змін у цьому контексті не відбудеться, оскільки Петро Порошенко цілком задоволений результатами конкурсу, який він назвав “відкритим, прозорим і надзвичайно змагальним”. Без сумніву, необхідно все добре зважити, адже судді ВСУ призначаються безстроково, відповідно необачне призначення недоброчесних судочинців матиме довготривалі негативні наслідки для країни.

Антикорупційні суди: бути чи не бути?

В Україні вже створено органи, що займаються досудовим розслідуванням корупційних злочинів, – Національне антикорупційне бюро і Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, однак, водночас особливо гостро стоїть питання створення спеціалізованого Антикорупційного суду, який розглядатиме справи винятково корупційного спрямування. Закон “Про судоустрій і статус суддів” передбачив такий крок, але для його запровадження треба прийняти окремий закон, а в парламенті щодо цього досі немає політичної волі.
На необхідності антикорупційних судів неодноразово наголошували наші міжнародні партнери. Але нещодавно і вони дали задню. В середині липня президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер після саміту Україна-ЄС у Києві зазначив, що Євросоюз погодився на створення в нашій країні окремої антикорупційної палати в рамках ВСУ замість відповідного суду. Проте лише запуск Вищого антикорупційного суду є найефективнішим способом забезпечення швидкого, незалежного розгляду кримінальних справ корупціонерів. В іншому випадку діяльність антикорупційних органів просто зійде нанівець…

Цього тижня Петро Порошенко підписав Закон “Про Конституційний Суд України”, прийнятий Верховною Радою в середині липня. Однією з його новацій є можливість будь-якої юридичної (за винятком представників держави або місцевого самоврядування) чи фізичної особи подати скаргу до Конституційного Суду. Нагадаємо, що відповідний документ передбачає також підвищення зарплат служителів Феміди до майже 120 тисяч гривень на місяць, компенсацію за житло та щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці в розмірі половини окладу.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7347 / 4.42MB / SQL:{query_count}