Три роки перемовин

“Нормадська четвірка” домовилась далі домовлятись. США й досі думають, чи давати Україні зброю…

фото: Getty Images
Ворог не дотримується так званого “хлібного перемир’я” на Донбасі. Й мало в кого були якісь сподівання на те, що чергова телефонна розмова лідерів країн “нормандської четвірки” (Україна, Росія, Німеччина, Франція), яка відбулась 24 липня, дасть нарешті якісь конкретні результати. Зрештою, навіть те, що не було домовленості про особисту зустріч Петра Порошенка, Володимира Путіна, Ангели Меркель та Еммануеля Макрона, а продовжився формат телефонних перемовин, вже свідчило про відсутність передумов для прогресу.
Востаннє лідери чотирьох країн зустрічались усі разом ще у жовтні 2016-го в Берліні (тоді ще Францію представляв Франсуа Олланд). Тоді, до речі, начебто домовились узгодити “дорожню карту” для імпле­ментації усіх мінських домовленостей, її розробку мали завершити міністри закордонних справ до кінця минулого року.
От і зараз знову домовились домовлятись далі, і знову згадали про те, що роботу над “дорожньою картою” треба продовжити. В середи­ні серпня має відбутись зустріч зовнішньополітичних радників глав держав “нормандського формату”, а про зустріч власне лідерів поки начебто не йдеться. Вони домовились ще здзвонитись пізніше.

Двохгодинна розмова

У прес-службі українського Президента повідомили, що розмова чотирьох лідерів 24 липня тривала дві години. Співрозмовники заслухали доповідь голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Ертурула Апакана та його заступника Александра Хуґа. Повідомляється, що Петро Порошенко заявив про блокування Росією звільнення заручників. І що німецький канцлер та французький президент засудили нещодавні заяви так званого голови “ДНР” Захарченка про створення “Малоросії”.
Серед іншого Петро Порошенко наголосив на важливості введення на Донбас миротворчої місії ООН. Це не нова ідея, яку просуває українська сторона. Але треба розуміти, що для такої місії потрібен мандат від Радбезу ООН, де Росія є постійним членом із правом вето. Окрім того, Петро Порошенко раніше заявляв про варіанти із місію ООН, поліцейською місією ЄС чи озброєнням моніторингової місії ОБСЄ.
“Україна постійно підіймає це питання, але всерйоз до цього наші західні партнери поки що не готові. Тому що незрозуміло, як і кого туди ставити, на лінію розмежування. По-друге, уявіть собі: у терористів є зараз системи залпового вогню, є артилерія, є інші засоби, які б’ють на десятки кілометрів. Чим треба озброїти цих миротворців, щоби Росія та її маріонетки замовкли? Тому що вони постійно намагатимуться деморалізувати, вбити когось – як-от члена місії ОБСЄ нещодавно вбили. Для того, аби розвалити місію, або залякати її. Для України це вигідно, але технічно зробити це без згоди Росії відійти до кордону – це буде достатньо важко”, – зазначає політолог Олександр Палій, інформує Радіо Свобода.
У спільній заяві Меркель та Макрона після телефонних перемовин йшлося про те, що усі четверо співрозмовників учергове домовились виконувати мінські домовленості. “Лідери домовились, що політичні, гуманітарні та економічні питання, а також аспекти безпеки мінського пакету заходів повинні бути реалізовані в повному обсязі. Порушення режиму припинення вогню повинні негайно припинитися. Глави держав і урядів закликали дотримуватися оголошеного Тристоронньою контактною групою 21 червня 2017 року перемир’я. Слід прийняти необхідні заходи задля уникнення пошкодження цивільної інфраструктури важливих об’єктів, щоб запобігти гуманітарній катастрофі на Донбасі. Розведення військ і відведення важкого озброєння має бути пріоритетом… Сторони будуть вживати всі необхідні кроки, щоб забезпечити повне спостереження цього процесу СММ ОБСЄ. Роз’єднання військ і техніки від їх нинішніх позицій у Станиці Луганській повинно бути виконано без зволікання під наглядом СММ ОБСЄ, згідно з вимогами рамкового рішення Тристоронньої контактної групи від 21 вересня 2016 року. Президент Франції та канцлер Німеччини закликали сторони зробити взаємні кроки на основі роботи гуманітарної та економічної робочих груп, щоб до кінця року продовжити обмін полоненими за принципом “всіх на всіх”. Сторони зроблять взаємні кроки, аби відновити економічні відносини. Деталі цього мають бути розглянуті в найкоротші терміни”, – зазначено у заяві Меркель та Макрона.
Як бачимо, європейські лідери, які виконують роль посередників між Україною та Росією, детальніше повідомили про останню їхню телефонну розмову, аніж прес-служба нашого Президента. І що цікаво, Меркель та Макрон нічого не згадували про можливість миротворчої місії.

Російський підхід і позиція Заходу

Величезна проблема “нормандського формату” полягає в тому, що й Росія позиціонує себе як посередник, а не учасник конфлікту. На офіційному сайті російського президента з’явилась лише коротка новина про останні телефонні перемовини. В ній йшлося про те, що Путін виклав співрозмовникам російські підходи щодо ключових положень мінських домовленостей від лютого 2015-го. І в Кремлі далі заявляють про те, що, мовляв, на Донбасі, триває  “внутрішньоукраїнський конфлікт”.
Російські підходи загалом вже давно зрозумілі: росіян цікавлять політичні  питання (як то: особливий статус Донбасу, проведення виборів на нині окупованих територіях, амністія для бойовиків), а періодичні загострення на фронті Кремль може використовувати як тиск на Україну та західних посередників.
“Під час бесіди найактивнішим був президент Франції. Він хотів прискорити підготовку “дорожньої карти”, проте через позицію Росії цього зробити не вдалося. Путін хотів внести в “дорожню карту” політичні вимоги щодо проведення виборів у окремих районах Донецької і Луганської областей. Порошенко заперечив, що до повного забезпечення безпеки на цих територіях ніяких виборів не буде”, – пише російське видання Коммерсант з посиланням на джерело в Адміністрації українського президента.
У цьому контексті важливо, що зараз європейські політики ставлять безпекові питання на перше місце, такою ж є позиція України, зрештою такою є логіка мінських домовленостей. А раніше від представників європейських країн можна було чути, що вибори на Донбасі можна проводити і за присутності там російських військ, мовляв, головне, щоб офіційний Київ та Москва домовились про такі вибори. Зараз на Заході про це, принаймні, публічно не говорять.
“Фактично, Росія не зацікавлена виконувати жодні вимоги, які не вигідні для неї. Вона зацікавлена використовувати мінські домовленості, щоб змушувати Україну через посередників – Францію і Німеччину – виконувати мінські угоди так, як сама цього хоче, тобто в односторонньому порядку. За відсутності силового балансу, Росія намагатиметься досягнути будь-яких зрушень під час переговорів за рахунок слабшої сторони. Тому Україну потрібно посилити, а Росію – послабити. І цей процес має бути одночасним і більш інтенсивним. Послабленням Росії Захід уже займається від самого початку – за допомогою економічних і персональних санкцій. Але вони ще недостатні для того, щоб зробити російське керівництво договороздатним. Тому – два рецепти: озброєння України і посилення санкцій проти Росії. Тільки це створить умови для продуктивних переговорів із російською стороною”, – зазначає у блозі на сайті УНІАН політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.
Та не все так просто. США посилюють санкції проти Росії, але в ЄС цим не надто задоволені, бо нові американські обмежувальні заходи можуть вплинути і на європейські компанії. Та ж Німеччина зацікавлена у співпраці з Росією в енергетичній сфері.
Водночас у США начебто все ще думають про надання  нашій державі оборонної зброї (“Пошта” вже писала, що це дуже широке поняття), а глава Білого дому звинувачує Україну у втручанні в американські вибори. Це, звичайно, доволі смішно звучить, однак може впливати на американо-українську співпрацю.
Хоча прогнози зараз важко робити. Тут треба розуміти, що в США триває внутрішньополітична боротьба і Дональд Трамп ніяк не може позбутись звинувачень у співпраці своєї команди із Росією. Постійно виникають якісь нові скандали. І періодично глава Білого дому намагається якось відволікати від цього увагу. Зрозуміло, що Трамп непослідовний, остаточно сформованої його особистої позиції щодо України немає. Загалом же в його оточенні є ті,  хто налаштований на покращення відносин з Росією, і ті, хто закликає активніше допомагати Україні. І тут важливо, що спецспредставником Держдепу США з питань України є Курт Волкер, який точно не є проросійським дипломатом. Його завданням є підтримка “нормандського формату” (хоч США й офіційно не є його безпосереднім учасником), а також двосторонні перемовини з Україною та Росією.

Волкер, війна, зброя

Курт Волкер уже вдруге після призначення спец­представником прилетів в Україну, 23 липня відвідавши зону АТО. “Наше головне завдання – відновити цілісність і суверенітет України. Як я зрозумів, це не заморожений конфлікт, а гаряча війна. А ціна небезпечно висока – людські життя”, – заявив американський спецспредставник у прифронтовій Авдіївці, повідомляє прес-центр АТО.
На брифінгу в Краматорську Волкер відповів на питання, чи  розуміють в США, що ситуація на Донбасі є не внутрішнім конфліктом чи громадянською війною, а відкритою агресією РФ проти України: “Так, ми це розуміємо. Ми бачимо, що відбувається, ми розуміємо, як цей конфлікт почався, ми розуміємо, як він управляється наразі. І саме тому дуже важливо, щоб США стали більш залученими до його вирішення”.
Дуже важливо, що Волкер не розділяє питання Криму і Донбасу (а зараз проблема анексії Росією українського півострова перебуває за межами “нормандського формату” і мінських домовленостей). В інтерв’ю телеканалу “Настоящее Время” Волкер заявив, що і мови не може бути про визнання легітимності російський дій, що у Криму, що на Донбасі. І заявив про послідовність політики анти­російських санкцій.
Також цікаво, що і в інтерв’ю каналу “Настоящее Время”, і в інтерв’ю BBC Курт Волкер заявив про те, що нинішня американська адміністрація серйозно розглядає питання надання Україні зброї, і що такий ймовірний крок – це не спроба спровокувати Росію, як заявляють у Кремлі. “Якщо Україна стратегічно слабка, а Росія – сильна, це дає Росії можливість “грати у війну” вздовж лінії зіткнення, бо вона становить загрозу для України. Оборонні озброєння, які дозволять Україні захистити себе і, наприклад, знищувати танки, насправді допоможуть змінити задуми Росії. Знову ж таки, я не роблю прогнозів щодо наших намірів. Це – питання для подальшого обговорення і узгодження. Але, на мою думку, твердження, що це спровокує Росію або ж додасть сміливості Україні, є помилковим”, – заявив Волкер, повідомляє BBC-Україна. Загалом, за його словами, успіх у встановленні миру на сході України потребуватиме нового стратегічного діалогу з Росією.
Особиста думка Курта Волкера – це, звичайно, добре. Зрештою, він спец­представник з питань України і на основі його позиції адміністрація США мала б ухвалювати рішення. Але насправді важко прогнозувати, якою буде кінцева позиція Дональда Трампа і чи дочекаємось ми зброї від США…

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7678 / 4.46MB / SQL:{query_count}