Чому бездіяльні антикорупціонери?

Працівники Національного агентства з питань запобігання корупції не виконують своїх обов’язків і постійно жаліються на тиск влади

Руслан Рябошапка, Наталія Корчак, Руслан Радецький
У контексті євроінтеграції Україна провела низку змін у власному житті. Найболючішою і водночас найнеобхіднішою досі залишається антикорупційна реформа. Попри певні зрушення реальних результатів у цьому напрямку поки що немає. Зайшло у глухий кут створення спеціалізованого Антикорупційного суду, на важливості якого щоразу наголошують наші міжнародні партнери, гучні кримінальні провадження не доводять до логічного завершення, а затриманих підозрюваних відпускають під заставу або віддають на поруки.

Самовпевнена Корчак

Ще торік у вересні в Україні стартувало довгоочікуване електронне декларування для посадовців різних рангів. Здавалося, нарешті їх візьмуть під контроль, нарешті нечисті на руку можновладці понесуть покарання за нечесно нажиті статки. Впродовж двох етапів у Єдиному реєстрі з’явилося майже півтора мільйона декларацій. Наступним, по суті найважливішим кроком мала стати їх перевірка. Однак Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), на яке безпосередньо покладена така функція, гальмує цей процес. За даними ГО “Громадський люстраційний комітет”, станом на 15 червня працівники НАЗК перевірили загалом 114 декларацій, але не змогли прийняти жодного рішення щодо повної перевірки. Замість того, щоби знаходити клієнтів для Національного антикорупційного бюро України і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, НАЗК обростає скандалами.
Це неодноразово могло призвести до дискредитування електронного декларування. Під час проведення цієї кампанії декларанти масово скаржилися, що Єдиний реєстр “зависає”, тому не можна вчасно подати декларації. Стурбований такими проблемами, прем’єр-міністр Володимир Гройсман у квітні, під час другої хвилі е-декларування, закликав піти у відставку всіх членів НАЗК. Перед цим глава уряду жорстко розкритикував роботу очільниці агентства Наталії Корчак, звинувативши її в неможливості виправити недоліки.
Натомість пані Корчак зазначила: відповідальним за роботу реєстру є системний адміністратор – державне підприємство “Українські спеціальні системи”, а його запуск назвала своєю заслугою. Вона “показала зуби” Гройсману, вперто заявивши, що не піде у відставку, і звинуватила можновладців у тиску на діяльність її відомства. Наталія Корчак не збирається здаватися і самовпевнено відстоює своє рішення. “Ніхто не дочекається моєї заяви про відставку. Я взяла на себе зобов’язання, організувала напрямок запобігання політичній корупції і зможу відстояти право НАЗК серед інших антикорупційних органів. Я не повинна подобатися всім, я чиновник”, – сказала Корчак, пише “Слово і Діло”. В цьому випадку фактично відбулося традиційне перекидання стрілок – усі за всіх винні, кожен правий, а результату роботи як не було, так і немає.

Перший пішов

Ситуація всередині антикорупційного відомства поступово розхитується. Наприкінці минулого тижня Руслан Рябошапка написав заяву про відставку з посади члена НАЗК, яку уряд уже прийняв. Своє рішення він пояснив вимогою суспільства й урядовців якнайшвидше налагодити роботу Національного агентства з питань запобігання корупції, наголосивши при цьому, що, незважаючи на відставку, готовий надалі допомагати функціонуванню агентства. Рябошапка також закликав парламентарів підтримати законопроект про перезавантаження НАЗК, оскільки зволікання з цим питанням, із його слів, дискредитує не лише ідею ефективного органу із протидії корупції, але і посилить зневіру українців щодо можливості досягнути відчутних результатів у подоланні корупційних схем.
Таким чином у відомстві залишилася мінімальна кількість працівників, необхідна для того, щоб агентство працювало. Щоправда, їм важко дійти згоди під час ухвалення рішень. Із часу створення керівництво НАЗК не змогло стати єдиною командою. Разом із Рябошапкою в публічні конфлікти з Корчак вступав її заступник Руслан Радецький. Вони звинувачували главу НАЗК у намаганні управляти органом вручну в обхід законодавству і блокуванні перевірки декларацій. Корчак, звісно, все заперечує.
Тепер за працівників НАЗК узялися правоохоронці. Цього тижня поліцейські провели обшук у службовому кабінеті Руслана Радецького. Це відбулося в рамках досудового розслідування Генпрокуратури за підозрою у підробці документів для отримання свідоцтва на право займатися адвокатською діяльністю, повідомив очільник вітчизняного МВС Арсен Аваков, інформує УНІАН. Підозрюваний назвав такі дії правоохоронців спробою втручання у процес перевірки е-декларацій, наголосивши, що це не стане причиною для його звільнення.
“Справжні причини постійних конфліктів усередині НАЗК неоднозначні. В той час, як дехто звинувачував членів цього відомства в нездатності стримати власні амбіції та налагодити командну роботу, інші підозрювали їх у розігруванні заздалегідь розробленого сценарію, покликаного зірвати роботу антикорупційного органа. В будь-якому разі, за останній час НАЗК справді не продемонструвало практично жодного прогресу в найбільш суспільно значущих питаннях. Зокрема, йому так і не вдалося затвердити перші результати перевірки електронних декларацій високопоставлених чиновників, у тому числі Володимира Гройсмана”, – зазначив політичний аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Олексій Сидорчук.
На думку експерта, нинішня ситуація з НАЗК, вочевидь, влаштовує і уряд, і Президента, адже дає їм змогу виправдовувати відсутність помітних результатів у перевірці електронних декларацій чиновників і партійних звітів внутрішніми проблемами агентства. Проте без суттєвих змін у його роботі градус суспільного невдоволення щодо відсутності покарання найбільш одіозних корупціонерів лише зростатиме.

Перезавантаження НАЗК

Постає запитання: для чого Україні НАЗК, яке по вуха загрузло у внутрішніх міжусобицях і не виконує своїх обов’язків? До того ж, графік роботи у працівників агентства не регламентований, і отримують вони кругленькі зарплати і премії. Вочевидь, тепер робота НАЗК ще більше ускладниться. На думку Олексія Сидорчука, є декілька шляхів вирішення проблеми. Перше: Кабмін може ініціювати відновлення роботи конкурсної комісії для обрання ще двох членів НАЗК, що активно підтримує Корчак. Ризик такого сценарію полягатиме в намаганні уряду контролювати процес відбору, аби забезпечити обрання лояльних членів антикорупційного агентства. Щоправда, навряд чи справа дійде до цього після того, як глава Нацагентства кинула виклик українській владі.
Друге: парламент може внести законодавчі зміни, які дозволять звільнити весь склад НАЗК і цілковито оновити цей орган шляхом проведення повторного конкурсу. Відповідний урядовий законопроект уже зареєстрований у Верховній Раді. Наступного пленарного тижня парламентарі можуть розглянути документ про перезавантаження складу НАЗК, заявив у вівторок, 13 червня, в ефірі каналу “112 Україна” міністр юстиції Павло Петренко.
“Зараз ми бачимо, що ситуація не вирішується і, вибачте, навіть перша хвиля декларацій не проходить перевірку. Урядовці, чий термін перевірки минув іще в травні, до сих пір не мають жодних рішень за даними перевірок. Я розраховую на відповідальність осіб, які перебувають на посадах у НАЗК і отримують великі зарплати за рахунок платників податків. Держслужбовці не можуть бути заручниками того, що хтось не виконує свою роботу. Не може тривати вічна перевірка декларацій. Єдиний легальний шлях розблокування роботи НАЗК – це або прийняття закону, або щоби члени НАЗК почали працювати, а не займатися сварками і перекиданням відповідальності один на одного”, – зазначив урядовець.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7362 / 4.43MB / SQL:{query_count}