Судоустрій по-новому

Учора, 30 вересня, в Україні стартувала реформа судочинства, яка покликана очистити суддівський корпус

фото: obx.org.ua
В останній день вересня набули чинності зміни до Конституції України в частині правосуддя, схвалені парламентом на початку червня цього року, та нова редакція закону “Про судоустрій та статус суддів”. Варіант судової реформи в нашій державі схвалила торік у жовтні Венеціанська комісія. Відтепер суддів призначатимуть безстроково, а не на п’ять років, як було раніше. При цьому вони фактично втратять недоторканність, відповідно можуть бути затримані правоохоронцями без згоди Верхов­ної Ради, як це було раніше, за підозрою у скоєнні тяжких або особливо тяжких злочинів. 

Судді “на гачку” і ближче до народу

Згідно з конституційними змінами, Вищу раду юстиції реорганізують у Вищу раду правосуддя (ВРП), кінцевим терміном обрання складу якої є 30 квітня 2019 року. Вона буде головним органом у питаннях суддівської кар’єри. Кількість членів ВРП збільшують до 21, з яких 10 обирає з’їзд суддів України з числа чинних суддів чи суддів у відставці, по два призначає Президент, обирає Верховна Рада, з’їзд адвокатів України, Всеукраїнська конференція прокурорів, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Попри це зі складу ВРП буде виключено міністра юстиції та генерального прокурора, повідомляє офіційний сайт парламенту. Вища рада правосуддя матиме право відстороняти, переводити, звільняти суддів, подавати президентові кандидатури на їхнє призначення, давати згоду на затримання й арешт суддів, притягувати суддів і прокурорів до дисциплінарної відповідальності.
ВРП призначатиме керівництво Служби судової охорони та Державної судової адміністрації, відповідальної за матеріально-технічне забезпечення судів. У президента залишається лише право призначати вершителів правосуддя і впродовж найближчих двох років за результатами конкурсу переводити їх на інше місце роботи. Суддів Конституційного суду (КС) звільнятимуть згідно з рішенням щонайменше двох третин складу КС. Це має мінімізувати вплив політичної верхівки на систему правосуддя.
Закон України “Про судоустрій та статус суддів” упроваджує систему конкурсного відбору суддів і передбачає підвищення мінімального віку для займання цієї посади з 25 до 30, але не старше 65 років. Документом збільшується термін повноважень генпрокурора з п’яти до шести років, при цьому йому заборонено перебувати на посаді два терміни поспіль. Конституція передбачає, що прокуратура втрачає функцію нагляду і займається виключно поданням публічного обвинувачення в суді та процесуальному керівництві досудовим розслідуванням. Закріплюється можливість визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду (Гаазького). Це положення набуде чинності 30 червня 2019 року.
Передбачається ліквідація вищих спеціалізованих судів, натомість буде створена нова структура Верховного Суду як єдиного суду касаційної інстанції. Новий Верховний Суд, відбір до складу якого вперше проходитиме на конкурсній основі, буде сформовано до 30 березня 2017 року. Закон також передбачає створення Вищого антикорупційного суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності та місцевих окружних судів.
Новий Верховний Суд, відбір до складу якого вперше проходитиме на конкурсній основі, буде сформовано до 30 березня 2017 року
Вищий суд із питань інтелектуальної власності (Вищий патентний суд) має бути створений до 30 вересня 2017 року. Апеляційні суди в нових апеляційних округах – до 30 вересня 2019 року. Терміни створення Вищого антикорупційного суду та місцевих окружних судів у законі не визначені. Згідно з цим законом, кожен громадянин України має право безпосередньо звернутися до Конституційного суду. Запроваджується інститут конституційної скарги на суперечності Конституції застосованого в кінцевому судовому рішенні закону при вичерпанні всіх інших національних засобів правового захисту.
Відповідно до закону, суддів “візьмуть на гачок”. До 10 жовтня цього року Верховна Рада зобов’язана передати у Вищу раду правосуддя матеріали щодо судочинців, які претендують на безстрокове обрання і ще не розглянуті парламентом. Зокрема, передбачається проведення моніторингу способу життя судді для перевірки відповідності його рівня життя задекларованим доходам. Відтепер вершитель правосуддя зобов’язаний, окрім декларації про доходи, подавати декларацію сімейних зв’язків і декларацію добропорядності. Неподання зазначених декларацій може стати підставою для притягнення судді до кримінальної відповідальності та навіть звільнення.
Дисциплінарні провадження щодо судочинців будуть передані у Вищу раду правосуддя, яка покликана впорядкувати систему органів правосуддя, усунути дублювання повноважень, створити ефективний, прозорий та аполітичний механізм прийняття рішень щодо суддівської кар’єри. Вища кваліфікаційна комісія судів зосередиться на вирішенні кваліфікаційних питань, включаючи проведення кваліфікаційного оцінювання суддів, відкритих конкурсів на посади, спеціального навчання. Щоб мотивувати суддів не брати хабарі, заплановане суттєве збільшення окладів судочинців. Для прикладу, з початку наступного року зарплата суддів Верховного суду зросте з 13 до 75 мінімальних заробітних плат (близько 110 тисяч гривень).

Недоброчесних суддів відправили “в аут”

29 вересня на позачерговому засіданні Верховної Ради депутатам знадобилося чотири з половиною години, щоб звільнити за порушення присяги 29 суддів, які виносили неправосудні рішення в часи Революції Гідності, і тих, які підлягають люстрації. Зібрати депутатів у терміновому порядку спікера Верховної Ради Андрія Парубія закликав Петро Порошенко, оскільки 30 вересня набрали чинності зміни до Конституції України в частині судоустрою, які скасовують поняття “порушення суддею присяги”.
Якби одіозних судочинців не звільнили до цієї дати, вони могли б уникнути будь-якої відповідальності. Це б суттєво ускладнило очищення судової влади та відновлення довіри до суддів після набуття чинності змін до Конституції щодо правосуддя та закону “Про судоустрій та статус суддів”. Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Верховної Ради Руслан Князевич зазначив, що ідея проведення такого позачергового засідання виникла у зв’язку з тим, що в мережі з’явилася стаття експертів Реанімаційного пакета реформ щодо термінової необхідності звільнення недоброчесних суддів. Потім цю ідею підхопила одна з фракцій Верховної Ради. На це змушений був зреагувати Президент України. “Ми крок за кроком вичавлюємо корупцію з України. Сьогодні я доклав усіх зусиль, щоб судді, які ухвалювали злочинні рішення проти Майдану, проти України, були позбавлені суддівських повноважень”, – сказав Андрій Парубій, підсумовуючи позачергове пленарне засідання.
Для участі в позачерговому пленарному засіданні зареєструвалися 264 народних депутатів, інформує офіційний сайт Верховної Ради. Рішення щодо кожного судді ухвалювалося окремо. Очільнику парламенту доводилося декілька разів ставити постанови на голосування, доки не набралося необхідної кількості голосів. 
P. S. Для дієвого очищення суддівського корпусу цього голосування недостатньо. Експерти Реанімаційного пакета реформ вважають: щоб судова люстрація справді відбулася, потрібно призначити члена Вищої ради юстиції з числа суддів із незаплямованою репутацією, довірою громадськості і практичною здатністю відстоювати справедливість, розглянути питання обрання суддів, призначених на посади вперше, відхиливши кандидатури недоброчесних суддів.
Михайло Хміль, народний депутат України:
– На позачерговому засіданні парламенту 29 вересня, ініційованому Петром Порошенком, я підтримав рішення звільнити недоброчесних суддів. Це треба було зробити значно раніше, однак через розгляд цього питання профільним комітетом Верховної Ради, його довелося затверджувати в останній момент, в авральному режимі. Цей тиждень був для більшості народних обранців періодом роботи в округах, багато хто був у міжнародних відрядженнях, тому на сесії спостерігалася така мізерна кількість парламентарів. Голова парламенту Андрій Парубій проявив принциповість, максимально мобілізувавши депутатів, у результаті чого, ми змогли дати політико-правову оцінку недоброчесним судочинцям. Це лише невеликий крок у процесі розслідування злочинів Майдану й покарання винних. Окрім оновлення суддівського корпусу, потрібно проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу в суспільстві для відновлення довіри до української судової системи, яка сьогодні фактично “на нулю”.
Роман Куйбіда, головний експерт із судової реформи Реанімаційного пакета реформ:
– Ключовими завданнями судової реформи в Україні є очищення, оновлення суддівського корпусу та зміцнення незалежності суддів. Раніше вершителів правосуддя, які не проходили кваліфікаційне оцінювання, спрямовували до Національної школи суддів для підвищення кваліфікації. Згідно з новими змінами у сфері судочинства, негативні результати переатестації є підставою для звільнення суддів. Зняття недоторканності із судочинців підвищує рівень відповідальності. Відтепер без згоди Вищої ради правосуддя суддю не можна затримувати або утримувати під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або одразу після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, наприклад, отримання неправомірної вигоди. Тобто, згідно з реформою, для цього не потрібно згоди парламенту. Ефективність цього рішення засвідчує ситуація, коли через “парламентські канікули” не вдалося вчасно затримати суддю-хабарника Миколу Чауса. Однією з причин звільнення судді є порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження власного майна. Багато судочинців масово подають у відставку, намагаючись уникнути покарання. Внаслідок цього зменшується чисельність суддівського корпусу, відповідно збільшується тривалість розгляду судових справ. Щоправда, в українське судочинство можна внести нові стандарти, адже на посаду суддів Верховного суду можуть проходити конкурс науковці та адвокати зі щонайменше десятирічним стажем. У перспективі з представників громадських організацій буде створена Громадська рада доброчесності суддів, яка братиме участь у формуванні суддівського корпусу. Її завдання – збирати й аналізувати інформацію про судочинців для надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів висновку про їхню відповідність критеріям професійної етики і добропорядності. Негативним рішенням судової реформи є небажання змінити порядок призначення генпрокурора – президентом із подання парламенту. Досвід попередніх років засвідчив, що в такому випадку Генпрокуратура стає маріонеткою влади. Поспішною зміною до Конституції щодо правосуддя є твердження, що виключно адвокат має представляти іншу особу в суді. Будь-які реформи, зводитимуться нанівець, якщо в суспільстві не буде правосуддя, здатного забезпечити права людини і правопорядок. Наявність чесного й ефективного судочинства – обов’язкова передумова відчуття безпеки і захищеності, економічного зростання. Україна робить перші кроки на шляху ефективного реформування судочинства. Попереду в цьому контексті прийняття закону про Вищу раду правосуддя, затвердження змін до процесуальних кодексів, оновлення національної вищої юридичної освіти за західноєвропейськими зразками, запровадження повноцінного електронного правосуддя.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
8.8149 / 4.2MB / SQL:{query_count}