Складнощі об’єднання

Із 2017-го року міста, села, селища, райони отримуватимуть кошти безпосередньо з держбюджету. Однак на Львівщині ще не всі готові до децентралізації

Здавалось би, децентралізація в Україні це щось з різновиду «не в усіх на виду, однак у всіх на слуху». Проте обізнаність населення на цю тему значно переоцінена. Децентралізація оповита міфами, мовляв, – це те ж саме, що федералізація; міста поглинуть села; школи, фельдшерсько-акушерські пункти та установи культури закриють, робочі місця значно скоротяться та й за довідками задалеко буде їхати.  
Реформу уряд схвалив ще у квітні 2014,однак реальний запуск відбувся з 2015 із прийняттям закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» і вона зачіпає кожного громадянина, адже направду усі ми є членами певних територіальних громад. Дію фінансової децентралізації деякі громади вже можуть відчути «на собі». А от ухвалення конституційної децентралізації ще лише в перспективі.  

Витоки реформи

Українці не звикли до дієздатного місцевого самоврядування. Ми не до кінця позбулись спадку Радянського Союзу, де місцеве самоврядування було лише фікцією, і в перші роки незалежності автономність наших місцевих органів була радше ілюзорною. Більшість людей звиклися з думкою, що абсолютно усе вирішується на державному рівні, і майже нічого на локальному, а якщо і є хороша місцева ініціатива – то вона «зарубується» чиновниками зверху. Щоразу гучнішими ставали нарікання, що місцеві бюджети недоотримують коштів, грошові потоки рухаються однобічно, і осідають лише в Києві. Окрім того, що столичні кола визискували регіони, вони також стримували розвиток тамтешніх територій. Це позначалося від рівня інфраструктурного розвитку до якості надаваних адміністративних послуг.
Стара система вертикалі не відповідала ні вимогам часу, ні настроям українців, тому реформа децентралізації була  необхідною. Однак, не всі виявились до неї готовими… 
Децентралізація – це не стільки крок передачі повноважень на місця громадянам, скільки передача відповідальності, адже громадам надається право вибору. 

Добровільно-примусове об’єднання 

Основна одиниця такої моделі місцевого самоврядування – об’єднана територіальна громада. В процесі об’єднання не відбувається уніфікації сіл, об’єднуються лише органи управління цими селами. Тобто, якщо раніше в кожному селі був такий орган, то відтепер буде один на декілька сіл. Але при тім жодне село не буде обділене можливістю впливати на загальне рішення – за виборчим законодавством кожне село у раді громади буде представлене депутатом, а староста села буде членом виконкому. Громади, у разі об’єднання, наділяються повноваженнями та ресурсами, як міста обласного значення. Ті, що встигли сісти в перший вагон децентралізації та вже об’єднались отримали значні преференції: бюджетне наповнення у них, як у міст обласного значення. 
Вони отримують: 100% податку на майно (нерухомість, земля транспорт), зокрема, за межами населених пунктів, 100% єдиного податку від малого бізнесу, що зареєстрований на території громади, 100 % прибутку комунальних підприємств створених в громаді та 5% акцизного податку від продажу тютюнових виробів, алкогольних напоїв та нафтопродуктів, що продаються в межах громади. 
Як витрачати отримані кошти – громада вирішує самостійно. Для рішення про ремонт доріг, шкіл, закупівлі обладнання, утеплення громаді тепер не потрібно чекати «згоди чиновників зверху».
Експерти досі сперечаються щодо так званої «добровільності» процесу об’єднання громад. Державні преференції у вигляді субвенцій гарантуються лише тим громадам, що об’єднаються у рамках перспективного плану, який розробляється облдержадміністраціями та затверджується Кабміном. У розробці таких планів, найбільше до уваги береться фінансова спроможність новоутвореної ОТГ, однак багато мешканців налаштовані категорично проти такого «добровільно-примусового» об’єднання, називаючи це «примусовою колективізацією». ОТГ, що об’єдналась поза перспективним планом – у вільному плаванні, оскільки не отримує додаткових коштів з держбюджету. 
На Львівщині зараз доопрацьовується перспективний план об’єднання територіальних громад. Радник голови ОДА з питань децентралізації  Віталій Корецький 17 серпня, під час наради голови Львівської облдержадміністрації Олега Синютки з головами райдержадміністрацій та міськими головами міст обласного значення зазначив, що передбачається створення 81 спроможної громади ( з яких 9 міських, 20 селищних та 22 сільських громади). Доопрацьований проект перспективного плану невдовзі буде подано на розгляд депутатських комісій та подальше затвердження Львівською обласною радою. 
До проведення реформи на Львівщині існувало 711 рад. З них: 44 – міських, 34 – селищних та 633 – сільських. Зараз на Львівщині вже утворено 16 ОТГ, однак, як раніше повідомляв перший заступник ЛОР Володимир Гірняк – із них три-чотири можна вважати невдалими, неспроможними, їм потрібно шукати додаткові варіанти і об’єднуватися з іншими територіальними громадами.

Які проблеми можуть виникнути?

Що стосується освіти та медицини то рахувати видатки і після цього приймати рішення доведеться громадам самостійно. Держава виділяє кошти на кожного учня та на первинну медичну допомогу на рік, якщо ці кошти перевищуються – громада повинна дофінансовувати з власного бюджету. При недостатній кількості коштів необхідна «оптимізація». 
У об’єднаних громадах пропонують створити опорні школи, які зможуть дати якісну, конкурентоспроможну освіту. Проте, проблемним питанням є добирання до таких шкіл, адже розташовані вони як правило будуть в центрі громади, куди школярам з глибинки добиратись буде важче. Проблему пропонують вирішити  придбанням шкільних автобусів. «Уряд виділив 600 мільйонів гривень на придбання шкільних автобусів. Ще 200 мільйонів гривень пішло на обладнання цих шкіл – меблі, лабораторії», – заявляв в ефірі  каналу «24» віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко. 
Початкова освіта далі буде залишатись за формулою “ближче до дітей, ближче до батьків”. Питання зручності надання адміністративних послуг пропонується вирішити створенням ЦНАПів та залученням старост до надання послуг населенню. До слова, староста – це своєрідний лідер села, якому громада виказала свою підтримку, і його робоче місце на території села чи селища, де його обрали. 
За різноманітними дозволами, реєстраціями і посвідченнями тепер буцімто не доведеться їхати в район чи обласний центр – все це буде доступне на місцях. Однак, питання, що найбільше хвилює пенсіонерів – із сільської глибинки таки за простою довідкою доведеться далеко їхати до ЦНАПу. Деякі громади мають позитивний досвід переобладнання старих приміщень сільських рад під ЦНАПи. 
Для Львівщини таким гострим питанням залишається віддаленість послуг для гірських районів. “У розробці нового перспективного плану для Львівщини враховувались особливості гірських територій. Особливий наголос ставився на їх фінансову спроможність, оскільки в таких районах дуже складно активізувати бізнес та інвестиційну привабливість, тому ми намагались для гірських районів зробити найбільш оптимальний та найбільш привабливий варіант для кожного мешканця”, – зазначив “Пошті” Віталій Корецький. 
Що стосується клубів, бібліотек та інших сфер дозвілля – це справа громади. При наявності грошей, їх можна утримувати зі свого бюджету, якщо ж вони відсутні – то “оптимізувати”.
Децентралізація серед пріоритетів держбюджету і на 2017-й рік. “Ми зберігаємо масштабну децентралізацію фінансів – це означає, що на місцях будуть кошти у наступному році. Ми за це будемо боротися. Міста, села, селища, райони, області мають отримувати кошти напряму – не від комітетів парламенту, не від міністерств, а напряму: заробили гривню в бюджет – одразу ж розподілили”, – заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман у Вінниці 3 вересня. 
Тому новостворені громади матимуть ще можливість скористатись усіма преференціями з боку уряду, поки такі ще доступні. Однак все ж таки ключовою ланкою для проведення успішної реформи децентралізації залишаються консенсус та попит на зміни серед населення. 


Олег Синютка, голова Львівської облдержадміністрації
– Ключова річ в проведенні реформи – це переконання людей, що децентралізація дасть успішний поштовх у розвитку. Інформаційних кампаній, тематичних зустрічей на цю тему насправді провели вже дуже багато, але я переконаний що не усі люди до кінця усвідомлюють усі нюанси децентралізації. Особливо це стосується сільських місцевостей. Міфи про децентралізацію найкраще руйнуються особистим спілкуванням з людьми. Немає іншого варіанту як виїжджати і особисто спілкуватися з населенням. Також ми хочемо що б децентралізація на Львівщині пройшла таким чином, щоб були враховані особливості гірських районів та віддалених місцевостей. Об’єднання неспроможних фінансових громад насправді буде не кроком вперед, а в кращому випадку зупинкою, в гіршому – кроком назад. Тому насправді треба дуже обережно діяти в кожному конкретному випадку, що б нове утворення було фінансово самодостатнє.
Віталій Корецький, радник голови Львівської ОДА з питань децентралізації
– Можна узагальнити перешкоди на шляху реформи, про які говорять мешканці сільських територій. Однак, на мій погляд, це більше суб’єктивні причини. Це особисті переконання голів сільських, селищних, міських рад та не завжди коректне інформування самих мешканців, які не до кінця розуміють суть реформи і суть самого об’єднавчого процесу. З мешканцями ведеться робота безперервно – тобто ми завдяки електронним засобам комунікації, соціальним мережам інформуємо про хід реформи, про переваги реформи. На віддалених територіях з населенням проводяться особисті зустрічі. Але, на жаль, спостерігається дуже низька зацікавленість людей. На зустрічі, навіть якщо попередньо широко інформується про таку зустріч, тим не менше збирається не більше 30-40 мешканців. Виключно суб’єктивні чинники також стоять на заваді об’єднання громад в межах перспективного плану, тому що місцева влада завдяки децентралізації, об’єднанню громад отримує значний фінансовий ресурс. Громади, що об’єднуються поза перспективним планом мають розуміти, що вони відмовляються від таких речей.
Олександр Солонтай, експерт Інституту політичної освіти
– Специфікою Львівської області в процесі децентралізації порівняно з усіма іншими областями є те, що тут громади є більш чисельними, зокрема, до складу сільської, селищної входить більше тисячі мешканців. І для сільських голів стає ще не очевидним, те, що реформа децентралізації безпосередньо їх стосується. Другий момент це те, що є багато міст у Львівській області, які є містами районного значення – вони ще не відчули вигоди від фінансової децентралізації, яку вже відчули міста обласного значення. Третім – у Львівській області є такі ситуації, коли одне місто входить у склад іншого. Як от наприклад Винники входять до складу Львова і для того щоб скористатися повнотою вигоди від фінансової децентралізації Винники хоче отримати статус міста обласного значення. Можу сказати, що типові проблеми цілої України по децентралізації є так само типовими і для Львівщини. Особливості звичайно присутні, але загалом тенденція така, що ця область відчуває на собі усю проблематику, яку відчувають і всі інші регіони. В жодному регіоні України мешканці не розуміють до кінця що таке децентралізація і яким чином вона має відбутися. Мені здається, що достатньо зараз було б показати громадянам наскільки зріс їхній вплив на роботу місцевої влади у зв’язку з тим, що власне починає відбуватись процес децентралізації, наскільки громадяни можуть впливати на рішення місцевої влади, наскільки вони можуть контролювати її та наскільки можуть бути залучені до розподілу майна, грошей, вирішення проблем. Це той рівень, на якому дійсно можна забезпечити інформування громадян. А усі інші аспекти – тут потрібно працювати виключно з певними цільовими аудиторіями. До прикладу, щоб усі сільські голови знали, які вигоди несе партнерство громад та об’єднання громад (це два різних законопроекти). Щоб усі міські голови знали як відбуваються зміни бюджетно-податкового кодексу та як можна максимально скористатися вигодами фінансової децентралізації.
Віталій Дяків, сільський голова с. Давидів
– Децентралізація у всіх на слуху. Направду, починаючи з початком літа більшість мешканців Давидова, Чишок, Винничок та інших сіл активно цікавляться долею нашої громади, а також просять пояснити або часто діляться й своїми думками про перевагами й ризиками які виникнуть в новій ОТГ. Основною формою діалогу з мешканцями були громадські обговорення, тематичні зустрічі, просте спілкування. Найбільше жителі бояться, що наша, Давидівська ОТГ, не відбудеться. Тобто у владних колах її «зарубають». Давидівська ОТГ в новому перспективному плані від ОДА є ні чим іншим як Звенигородською (за іншими даними Давидово-Звенигородською ОТГ) з центром в с. Давидів. Було важко, особливо через те, що йшла активна агітація за «єдину» Пустомитівську громаду зі сторони районної влади. Віддаленість адміністративних послуг – це не про нас. З будь якого села нашої ОТГ до Давидова 10-15 хвилин їзди. Плюс на базі приміщень старих сільських рад будуть створені ЦНАПи. Жодна зі шкіл також не буде закритою. Бюджет нам дозволить утримувати навіть ті школи, де навчаються лише декілька десятків дітей.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7727 / 4.5MB / SQL:{query_count}