Кінець “військового рабства”?

Парламент дозволив військовослужбовцям розривати безстрокові контракти. Депутати переконані: це зменшить психологічну напругу в армії

фото: ngu.gov.ua
Від початку антитерористичної операції на сході нашої держави тисячі українців уклали безстрокові контракти для служби у війську. Лише у жовтні 2015-го парламентарі прийняли закон про уточнення строків військової служби за контрактом, ті, що ішли на службу після підписання закону, мали кращі умови.
Водночас бійці, які укладали “договори” до того часу, погоджувалися служити у війську “строком до кінця особливого періоду та оголошення рішення про демобілізацію”. Однак досі невідомо, коли цей особливий період закінчиться, а солдати навіть не уявляли, коли зможуть повернутися додому. 
Цього тижня Верховна Рада прийняла закон №4689, який дозволяє солдатам розривати “безстрокові” контракти або укласти їх заново. За таке рішення проголосували 233 депутати. 
“У нас наразі є більше 20 тисяч військовослужбовців, які пішли під час першої хвилі мобілізації добровольцями у армію… Досі вони служать в армії. Вони вже бачили неодноразово людей, які туди приходять на шість місяців, на 12 місяців, на 18 місяців. Всі інші мають право зупинити свої контракти, а ці інші 19 з лишнім тисяч людей не мають права цього зробити”, – розповідає одна зі співавторів закону №4689, депутат від ВО “Батьківщина” Альона Шкрум.
“Я так і не зрозумів, що з нами “рабами”, тими, хто служив за контрактом до початку війни, контракт закінчився, але без нашого відома його продовжили до кінця особливого періоду. Ми також підпадаємо під дію цього закону?”, – коментував законопроект у мережі Facebook військовослужбовець Валерій Ніколін. 
Перед голосуванням у Верховній Раді представник профільного комітету Тарас Пастух, виступаючи з трибуни заявив, що цей закон обминув увагою військових, які у 2012-2013 роках уклали контракт на три роки.
“У зв’язку з цим, він запропонував поправку про те, щоб після завершення контракту його дія продовжується на період до оголошення демобілізації, але не більше, ніж 12 місяців. Ця поправка також була врахована при голосуванні”, інформує Українська правда
Зі слів Тараса Пастуха, майже 20 тисяч добровольців, які на початку АТО підписали безстрокові контракти, фактично підписалися під так зване військове рабство.
“Така ситуація однозначно не сприяла моральному та бойовому духу військових та довіри до інституції контрактної армії і загалом Збройних сил України. Тому єдиним способом виправити несправедливість був цей закон. Крім того, до мене зверталися сім’ї контрактників, термін закінчення договору яких випав на час особливого періоду і був автоматично продовжений до кінця АТО. Це хлопці, які служать вже по 5 років, з яких більше двох років… на війні. З трибуни Верховної Ради України я вніс поправку, яка дозволяє цим хлопцям також звільнитися, або перепідписати строкові ,контракти”, – зазначає  Тарас Пастух на своїй сторінці у мережі Facebook. 
“Раніше були контракти “до кінця особливого періоду”, це звичайна юридична формула. Ми не знали, коли зможемо врегулювати ситуацію на сході нашої держави. Вже у 2014-ому ми сподівалися на згасання конфлікту, натомість відбулося значне загострення. Те, що сталося зараз – дозвіл розривати контракти це грамотне рішення, яке продиктувала сама ситуація. Військовослужбовець, як і будь-яка інша людина, має розуміти до чого прагнути, має будувати якісь плани. Крім того є багато людей, які потребують зміни заняття, зменшення морально-психологічної напруги. У службовця могли змінитися життєві чи сімейні обставини, а людина не могла нічого вдіяти, бо була обмежена цим контрактом. Зараз ситуація поліпшилася”, –  коментує “Пошті” Володимир Гулима, військовий експерт, голова правління ГО “Центр дослідження проблем регіонального і міжнародного співробітництва”.
“Закон передбачає в особ­ливий період чіткі терміни проходження військової служби: шість, дванадцять та вісімнадцять місяців. Військовослужбовці, що уклали контракт на особливий період і відслужили не менше вісімнадцяти місяців, матимуть змогу або продовжити контракт на визначений термін – шість, дванадцять та вісімнадцять місяців, або звільнитися з військової служби”, інформував Генеральний штаб Збройних сил України на своїй сторінці у мережі Facebook одразу після оприлюднення законопроекту.
“Я знаю, скільки документів треба зібрати для того, аби призвати людину в армію. Для того, аби її звільнити, документів потрібно ще більше. Зараз непростий час, постійно ідуть обстріли, на превеликий жаль, є поранені і загиблі, тому складно було думати про оформлення документів, які необхідні щоразу після завершення терміну строкового конт­ракту. Позитивно, що зараз це рішення прийняли. Коли відбуваються якісь правові зміни, що дають солдатам більше права вибору, це дуже добре”, – каже “Пошті” Олександр Поронюк, керівник Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України, відповідаючи на питання про те, чому одразу після початку АТО не запровадили практику кількарічних контрактів з чітко визначеним терміном дії. 
Водночас Олександр Поронюк говорить, що поки що не готовий коментувати вплив нового закону на життя окремих солдатів та українське військо загалом. “Закон ще має підписати Президент, він може запропонувати якісь важливі поправки. Тільки після цього міністр оборони видасть наказ, який буде остаточною імплементацією рішення”, – зазначає він. 
Раніше говорилося, що наступної хвилі мобілізації не буде, адже буде достатня кількість контрактників. “Пошта” поцікавилася у Володимира Гулими, чи можлива така ситуація, що після цього закону велика кількість солдатів розірве контракти і через це буде потреба у новій хвилі мобілізації. 
Експерт каже, що ще немає очікуваних кількісних даних про те, скільки буде бажаючих розірвати конт­ракт. Крім того, невідомо як розвиватиметься ситуація в зоні АТО, чи буде потреба у поповненні сил. Водночас Володимир Гулима вважає, що цей закон навпаки, спонукатиме українців залишатися у війську. “Вони будуть знати, що підписали контракти лише на певний час, чітко розумітимуть, на що ідуть”, – додає він.

джерело: demobilization.info

Що ще влада спромоглася зробити для українських бійців

Закон, що дозволяє військовим розривати безстрокові контракти, не єдиний серед останніх ініціатив влади, що мали би поліпшити становище службовців, що захищають Україну.

Підвищення заробітної платні

Від початку 2016-го збільшилася заробітна платня службовцям ЗСУ, від січня вона становить 7 тис. грн (для рядових) плюс надбавка, так звані атошні – ще кілька тисяч гривень. Президент України Петро Порошенко повідомляв, що це вплинуло на кількість бажаючих підписати контракт. За словами Президента, за кілька перших місяців 2016-го на контрактну службу прийшли 22 тисячі військовослужбовців.  Ба більше, контрактна служба відтоді стала для багатьох українців порятунком від бідності. ЗМІ писали про те, що частина чоловіків іде на контракт “з горя” – від неможливості забезпечити себе та свої родити, працюючи на мирних посадах. 
“Замість жебрацьких зарплат солдати й офіцери почали отримувати гроші, помітно вищі за середній рівень заробітків по країні. З огляду на це до лав ЗСУ на контракт потягнулися чоловіки, які не проти поєднати захист України з хорошим приробітком”, – повідомляє видання “Новинарія”.  Поруч із позитивами контракту за 7 тис. гривень є і певні перестороги. Деякі мобілізовані українці розповідають, що ставлення офіцерів до контрактників значно гірше, ніж до тих, хто контракту не підписував. Олександр Поронюк вважає, що важливішим фактором, який говоритиме про дієвість української оборонної системи та справедливе ставлення до військовослужбовців є впровадження ефективних правил гри, однакових для всіх. “До прикладу, служити мають усі: і заможні, і незаможні. Якщо іде мобілізація, призиватися мають різні категорії осіб. Якщо ми цього досягнемо, багато питань самі собою відпадуть. Те саме щодо інших правил, які регулюють діяльність нашого війська”, – каже він.

Амністія для бійців АТО

Минулого тижня Верховна Рада прийняла закон про амністію для учасників антитерористичної операції. Закон №4255 передбачає “звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних із позбавленням волі, осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій, обвинувачених, засуджених за вчинення злочинів, що не є особливо тяжкими злочинами проти життя та здоров’я особи, та не є діяннями, передбаченими ч. 2, 3 та 4 статті 408 (дезертирство), статтею 410 (викрадення військовослужбовцем зброї, бойових припасів тощо), ч. 2, 3 та 4 статті 411(умисне знищення або пошкодження військового майна) Кримінального кодексу”. Спікер парламенту зазначає, “проект закону про амністію в 2016 році – це (також – “Пошта”) про амністію наших військовослужбовців, які пішли на фронт, інколи не маючи документів, наших майданівців, документи яких згоріли в “профспілках”, і вони не мали на фронті достатньо документів, щоб зареєструватися. Щоб не допустити їх переслідування, нам треба цей закон прийняти”. Ініціатива амністії для бійців АТО йшла і з боку Генерального прокурора України – Юрія Луценка. “Кожен боєць АТО має відповідати за свої вчинки. Рішення винесе суд, але при обранні запобіжного заходу важливо забезпечити гідність захисника Вітчизни”, – прокоментував генпрокурор судову справу проти комбата “Айдару” Валентина Лихоліта напередодні ухвалення закону про амністію.  Водночас автори закону зважають і на інші наслідки амністії, окрім забезпечення гідності захисників Вітчизни. “Прийняття даного Закону дозволить зменшити чисельність осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі та не становлять значної суспільної небезпеки, сприятиме покращенню побутових умов тримання засуджених та дозволить зменшити витрати держави на утримання засуджених у виправних закладах. Досвід застосування амністії в попередні роки свідчить, що вона не тягне за собою ускладнення криміногенної ситуації в державі”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.0634 / 4.46MB / SQL:{query_count}