Чи озброять представників ОБСЄ?

Організація з безпеки і співробітництва в Європі готова відправити до України поліцейську місію, яка б гарантувала безпеку під час проведення виборів на окупованих територіях Донбасу

фото: mediarnbo.org
Вчора, 20 травня, стало відомо, що Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) може відправити до окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) поліцейську місію. Її основним завданням буде забезпечити мирний процес волевиявлення під час місцевих виборів, проведення яких передбачене мінськими угодами. Про це заявив генеральний секретар організації Ламберто Дзаннієр в інтерв’ю агентству Associated Press, інформує Радіо Cвобода. З його слів, до місії б увійшли сотні озброєних людей, які можуть співпрацювати з загонами так званої народної поліції.
Про поліцейську місію на Донбасі говорять вже два місяці. “Вона зможе забезпечити безпекові кондиції і захистити себе. Вона має здійснювати ефективний моніторинг лінії зіткнення, аби ми знали, хто, звідки і коли порушив режим припинення вогню. Вони мають виставити постійно діючі озброєні пости у місцях відведення танків, артилерії, мінометів і важкої техніки, перекрити доступ туди незаконним збройним формуванням. Вони також мають розставити свої спостережні пости на неконтрольованій ділянці україно-російського кордону, аби припинити постачання російських військ і техніки, – розповів ще в квітні Президент України Петро Порошенко в інтерв’ю українським телеканалам, повідомляє Укрінформ. – Незважаючи на титанічні зусилля місії ОБСЄ, обстріли тривають… За абсолютну більшість порушень лягає відповідальність на окупаційні війська. Наші війська ведуть лише вогонь у відповідь. Але зафіксувати це місія ОБСЄ не може, бо вона є неозброєною. Вони можуть фіксувати лише факт обстрілу, але не завжди, з якого боку він був здійснений”.
Ламберто Дзаннієр наголосив, що зміна формату місії на поліцейську можлива лише за згодою обох сторін конфлікту. Чимало зусиль для того, щоб переконати Росію погодитися на проведення цієї місії, докладає США, що формально не залучені до нормандського формату переговорів між Україною, Росією, Німеччиною та Францією. 
Показовим є зокрема візит помічника держсекретаря США Вікторії Нуланд до Москви, що мав місце 17-18 травня. Нуланд зустрічалася з помічником президента Росії Владиславом Сурковим (їх остання зустріч відбулася в січні поблизу Калінінграда). Згідно з повідомленнями в пресі, основною метою зустрічі було обговорити ситуацію на Донбасі та шляхи її розв’язання. 
“Нова пропозиція Нуланд стосується ситуації в Україні, зокрема допуску спостерігачів ОБСЄ в східні райони країни. ОБСЄ повинна брати безпосередню участь у підготовці до виборів, які повинні пройти на Донбасі. США неодноразово висловлювали стурбованість тим, що представники ОБСЄ зараз вкрай обмежені у своїх діях на сході України. Іноді їх навіть обстрілюють. Цього не повинно відбуватися”, – повідомив прес-секретар посольства США Уїлл Стівенс, інформує “Газета.Ru”.
Після переговорів Нуланд запевнила, що санкцій з Росії не зніматимуть аж до остаточного виконання мінських угод. Згідно з документом, вибори в ОРДЛО повинні відповідати українському законодавству та європейським стандартам, на чому й наполягатимуть Штати. Незважаючи на те, що прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков вважав, що зустріч Нуланд з Сурковим не принесе результатів, вона таки стала продуктивною: Сурков пообіцяв, що Москва просуватиме ідею поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі, пише у своєму блозі на Еспресо.TV український політолог Віталій Кулик.
Тим часом Борис Гризлов, представник Російської Федерації в тристоронній контактній групі з врегулювання конфлікту на Донбасі, 18 травня нагадав, що обов’язковою умовою для проведення виборів на непідконтрольних зараз Україні територіях є амністія бойовиків та запровадження постійного особливого статусу окупованих територій, повідомляють “РИА Новости”. 
Україна має виконати ці вимоги. Принаймні цього очікують у Білому домі, про це ще в квітні після зустрічі із Вікторією Нуланд розповіла народний депутат від “Об’єднання “Самопоміч” Вікторія Войціцька. “Держдеп наполягає, щоб Україна внесла зміни до Конституції з “особливим статусом” для окупованих територій, провела на них вибори найближчим часом і забезпечила амністію бойовикам”, – цитують політика на офіційному сайті партії. 

Реакція українців

Зустріч у Москві засвідчує, що Штати беруть активну участь у подоланні агресії Російської Федерації в Україні. Таку думку висловив колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко, інформує “Преса України”. Він зазначив, що ця зустріч ніяк не суперечить інтере­сам України: “Абсолютно нормально, що вона відбувалася в Москві. Адже переговори організовують у різних куточках світу і навряд чи хтось з українських політиків полетів би в Москву, тому українську сторону і не запросили”.
Натомість лідер цивільного корпусу “Азов” Андрій Білецький іншої думки. “Тільки позавчора Нуланд і Сурков, Сполучені Штати і Росія, у Москві обговорювали питання виборів на Донбасі. Чи можуть США і Росія обговорювати питання, якого немов би немає і не буде? Ні, не можуть. І зауважте, українське внутрішнє питання обговорюється двома країнами без України у Москві – в столиці ворога, в столиці агресора”, – звернувся він до активістів 20 травня, інформує Укрінформ. 
У цей день близько двох тисяч прихильників громадянського руху і полку “Азов” вимагали від української влади відмовитися від проведення виборів на Донбасі. Якщо вони зараз відбудуться, то війна на Донбасі перетвориться не на міжнародну, а на внутрішню українську проблему, про Крим забудуть, а з Росії знімуть всі санкції, вважає Білецький. “Наша єдина вимога: немає українського кордону – немає жодних виборів на Донбасі”, – наголосив він.
Взагалі цю вимогу підтримує переважна більшість громадян України, засвідчує опитування Центру Разумкова, здійснене з 25 по 30 березня 2016-го у всіх регіонах України за винятком окупованих територій. Результати: понад 56% опитаних проти надання Донбасові особливого статусу, лише менше 24% підтримують таку ідею, ще близько 20% опитаних вагається. Ідею проведення виборів на окупованих територіях без встановлення на них української влади не підтримує 52,5% українців, за неї ж виступають 31,2%, решта відповісти не змогли. Менша різниця між прихильниками та опонентами амністії тих бойовиків, що не вчинили тяжких злочинів: 42% та 31%, інформує “Дзеркало тижня”. 
“Питання присутності поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі перебуває в стадії обговорення. Якщо рішення буде ухвалене, тоді почнемо узгоджувати, як будуть співпрацювати поліцейська місія ОБСЄ з ЗСУ. Зараз на Донбасі працює моніторингова місія ОБСЄ”, – сказав у коментарі газеті “День” начальник Генштабу Віктор Муженко.

Приховані небезпеки

Чи обов’язково поліцейська місія зіграє на руку Україні? “Навіть якщо на лінії розмежування з’явиться кілька сотень поліцейських ОБСЄ, це не гарантує того, що росіяни не почнуть бойові дії. Який би формат миротворчої операції не запропонували б посередники, у Путіна завжди залишається можливість зламати гру”, – пише політолог Віталій Кулик. 
На його думку, поліцейська місія тільки заморозить конфлікт і забезпечить видимість безпеки на виборчих дільницях у день голосування. Проте позитивом аналітик вважає те, що ймовірні жертви з-поміж представників ОБСЄ справлять більший вплив на європейців, ніж на американців. Ймовірно, стимулюватимуть Росію грати за правилами. Та чи вистачить Заходу рішучості визнати, що Росія зриває мирний процес, навіть якщо Росія порушить-таки правила виборчого процесу? 
“Згідно з даними наших інсайдерів, Росія намагається втілити на Донбасі придністровську модель так званої Об’єднаної контрольної комісії (ОКК). На першому етапі мова йде про спільне патрулювання ВСУ з бойовиками за формулою “два плюс два плюс представник ОБСЄ”. Нагадаю, що відповідно до угоди “Про принципи мирного врегулювання збройного конфлікту в Придністровському регіоні Республіки Молдова” від 21 липня 1992 року, сторони домовилися про створення Об’єднаної конт­рольної комісії як органу, що слідкуватиме за дотриманням домовленостей й управлятиме миротворчою операцією. До її складу увійшли по 6 представників від Російської Федерації, Придністров’я та Республіки Молдова”, – пише Віталій Кулик у своєму блозі на сайті Главред.Інфо. 
Він зауважує: діяльність ОКК лише легітимізувала військову присутність Росії як миротворчого контингенту в зоні Придністровського конфлікту, так ОКК перетворилася з інструменту підтримки миру на військовий механізм збереження сепаратистського анклаву. 
“Різниця між поліцейською місією ОБСЄ і спеціальними миротворчими силами СНД, звичайно, є. Але не слід забувати, що ОБСЄ не визнала Росію країною-агресором, тому Москва разом з союзниками з ОДКБ (Організації договору про колективну безпеку – “Пошта”) може претендувати на 40% особового складу поліцейської місії ОБСЄ. Чи є у нас ме­ханізми для протидії цьому? За моєю інформацією, в МЗС поки що про це не думали. А треба б”, – написав Кулик.
Ірина Геращенко, перший заступник голови Верховної Ради України (зі сторінки у Facebook)
– Сьогодні в заручниках бойовиків, за даними СБУ, утримується 112 осіб (цивільні і військові). В тюрмах РФ утримується 12 політв’язнів. Також бойовики фактично заблокували доступ Міжнародного комітету Червоного Хреста до тюрем на окупованих територіях та до роботи з пошуку зниклих безвісти, яких у списках СБУ 657 (цивільні і військові). Ми обговорювали і питання політв’язнів, яких утримують у російських тюрмах. Їх звільнення – на особистому контролі Президента Порошенка. Ми сподіваємося на позитивну інформацію щодо долі Ю. Солошенка і Г. Афанасьєва, над цим працює мінська гуманітарна підгрупа, де українську сторону представляє також В. Медведчук. Також у центрі особливої уваги – звільнення Надії Савченко. Дуже активно працюємо, щоб нарешті Надія була з нами в сесійній залі.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7744 / 4.18MB / SQL:{query_count}