Репресії в Криму тривають

Права корінних жителів півострова обмежують у межах “боротьби з екстремізмом” та “перепису населення”

фото: Cтаніслав Юрченко, Радіо свобода
У суботу, 16 квітня стало відомо, що в анексованому Росією Криму поліція здійснює рейд по домівках кримських татар, мовляв, здійснюючи перепис населення, про що повідомив журналіст Шевкет Наматуллаєв.
“Черговий рейд поліцейських у Криму. В селі Арпат (Зеленогір'я) Алуштинського району поліцейські ходять по домівках кримських татар, цікавляться тим, скільки людей проживає у будинку, куди їздять за покупками, де навчаються діти, хто в селі продає наркотики. До людей заходять в городи й оглядають теплиці. Поліцейські ще цікавляться номерами телефонів”, – йдеться у дописі журналіста на його сторінці у Facebook. 
Наматуллаєв також зазначив, що днями у населеному пункті Морське, що в Судакському районі поліція затримала кількох кримських татар через те, що вони не мали при собі російських паспортів. “Їх відвезли у відділок, там зняли відбитки. Випустили лише після того, як родичі привезли документи”, – інформує Наматуллаєв.
18 квітня Рефат Чубаров, один з лідерів кримськотатарського народу, повідомив, що корінні жителі півострова й надалі піддаються репресіям. “У Криму зранку знову обшуки й арешти. В селі Кизилташ (Краснокам'янка), що поблизу Алушти, арештовані двоє кримських татар”, – написав він на своїй сторінці у Facebook. 
Окрім того, підконт­рольна Росії прокуратура Криму розпочала слідство за фактом створення формування “Аскер”, яке базується в Херсонській області. 28 бе­резня активісти власне цього об’єднання почали чергувати на адміністративному кордоні з анексованим Кримом. Спільно з українськими прикордонниками вони несуть службу на всіх трьох пунктах пропуску. Кожен доброволець напередодні пройшов відбір і навчання. 
Матеріали стосовно діяльності “Аскеру” планують долучити до вже відкритого кримінального провадження про формування добровольчого батальйону імені Номана Челебіджихана. Окреме процесуальне рішення “прокурор” Наталія Поклонська анонсує щодо лідера кримських татар Мустафи Джемілєва. 
Ленур Іслямов, голова штабу акції з цивільної блокади Криму зазначив, що вважає будь-яке рішення Наталії Поклонської нелегітимним. “Краще нехай вона шукає укриття й думає про те, де ховатиметься, коли ми прийдемо... У будь-якому випадку, рано чи пізно, доведеться за це відповідати. Україна – це не маленька держава, на яку можна натиснути. Ніколи не пробачать того, що робила Росія із Кримом і Донбасом”, – сказав він у коментарі для “Крим. Реалії”.
Минулого тижня стало відомо, що Поклонська таки добилася призупинення діяльності Меджлісу – представницького органу кримських татар. Копію судового рішення опублікував у Facebook адвокат Джеміль Темиш, що представляє інтереси Меджлісу. 
Так, в рішенні, датованому 12 квітня, зазначено: зібрані в суді докази підтверджують, що мета й дії вказаного громадського об’єднання (Меджлісу – “Пошта”.) направлені на здійснення екстремістської діяльності, що супроводжується порушенням прав і свобод людини і громадянина, завданням шкоди особистості, здоров’ю громадян, суспільству і державі або є такими, що створюють реальну загрозу завдання такої шкоди.
На цій підставі, керуючись законом Росії “Про протидію екстремістській діяльності”, суд постановив призупинити діяльність громадського об’єднання Меджліс кримськотатарського народу доти, доки Верховний суд Республіки Крим не розгляне заяву про заборону його діяльності. 
Ескендер Барієв, координатор комітету щодо захисту прав кримських татар, раніше розповів, що члени Меджлісу розробили постанову про роботу органу в надзвичайних умовах, яка знадобиться в тому випадку, якщо російські окупанти заборонять представницькому органові кримських татар здійснювати його функції. 
“Однозначно, Меджліс продовжуватиме свою роботу… Ми допускаємо, що будуть репресії, і це робиться (“суд” над Меджлісом в Криму, – ред.) з тією метою, щоб посилити тиск на кримських татар. Це усвідомлюють ті, хто є членами Меджлісу і живуть на окупованій території”, – сказав тоді Барієв для видання “Крим.Реалії”. 
Крім того, дотепер тривають судові процеси над учасниками проукраїнського мітингу, що відбувся 26 лю­того 2014 року. Зокрема, Ахтему Чийгозові, заступникові керівника Меджлісу інкримінують організацію масових безпорядків, що супроводжувалися насильством та знищенням майна, поінформував адвокат Чийгоза Микола Полозов.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
11.4960 / 4.1MB / SQL:{query_count}